Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
§2. Апарат держави. Орган держави. Інститут держави
Апарат держави - частина механізму держави.
Апарат держави - юридичне оформлена система всіх державних органів, що здійснюють безпосередню практичну роботу з управління суспільством, виконання завдань і функцій держави.
Можливе двояке розуміння апарату держави: у вузькому і широкому розумінні.
Апарат держави (у вузькому розумінні) - власне управлінський апарат або апарат виконавчої влади, який складається з чиновників і очолюється вищими виконавчими органами.
Апарат держави (у широкому розумінні) — поряд із власне управлінським апаратом включає главу держави, парламент, мі-
сцеві органи управління, збройні сили, міліцію (поліцію), дипломатичні представництва за кордоном та ін. Ознаки апарату держави:
1) система державних органів, що становить собою налагоджену структурну організацію, засновану на загальних принципах, єдності кінцевої мети, взаємодії та орієнтовану на забезпечення реалізації функцій держави;
2) система юридичне оформлених державних органів, тобто таких, що наділені компетенцією (повноваженнями, предметом ведення, юридичною відповідальністю) і займаються управлінням суспільством на професійній основі як носії влади;
3) система державних органів, у рамках якої діяльність державних службовців суворо відмежована від "власності", яка належить їм як суб'єктам;
4) система органів, кожний із яких має матеріально-технічні засоби для здійснення цих функцій;
5) система органів, диференційованих відповідно до принципу поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову;
6) система органів, яка здійснює свою діяльність з управління суспільством і виконання функцій держави у формах безпосередньо управлінських і правових.
Безпосередньо управлінські форми діяльності державного апарату не мають юридичного характеру. їх функції:
— організаційно-регламентуюча - розробка наукових рекомендацій, підготовка проектів документів, організація виборів та ін.;
— організаційно-господарська - бухгалтерський облік, статистика, постачання та ін.;
— організаційно-ідеологічна - роз'яснення нормативних актів, формування громадської думки та ін.
Правові форми діяльності державного апарату мають юридичний характер: правотворча, правозастосовна, правоохоронна, контрольно-наглядова, установча.
Правотворча діяльність - форма діяльності компетентних органів держави зі встановлення, зміни або скасування правових норм. Ця діяльність охоплює підготовку проектів нормативних юридичних актів, їх прийняття та видання.
Правозастосовна діяльність - форма діяльності компетентних органів держави з реалізації правових норм. Ця діяльність охоплює організацію і контроль за додержанням правових норм.
Правоохоронна діяльність - форма діяльності компетентних органів держави з попередження правопорушень і притягнення правопорушників до юридичної відповідальності. Вона здійснюється з метою охорони і захисту правових норм шляхом застосування заходів юридичного впливу до правопорушників (див. докладніше §"Правові форми діяльності держави").
Державні органи є структурними ланками державного апарату.
Орган держави - частина державного апарату - група осіб або одна особа, що має юридичне визначену державно-владну компетенцію для виконання завдань і функцій держави. Кожний орган держави створюється для здійснення певного виду державної діяльності, тобто має свої предмет ведення, завдання і функції.
Структура органу держави:
Апарат, що безпосередньо виконує завдання і функції держави
Допоміжний апарат
- має державно- владні повноваження
- не має державно-владних повноважень
Ознаки органу держави:
1) формується державою або безпосередньо народом (наприклад, парламент) відповідно до закону і функціонує на його основі;
2) має передбачені конституцією або іншими законами спеціальні функції, які він здійснює від імені держави;
3) має державно-владні повноваження, що дозволяють йому здійснювати юридичне обов'язкові дії:
а) видає нормативні та індивідуальні акти;
б) здійснює контроль за точним і неухильним виконанням вимог, передбачених цими актами;
в) забезпечує і захищає ці вимоги від порушень шляхом застосування заходів виховання, переконання, стимулювання, у разі потреби - державного примусу;
4) функціонально взаємодіє із іншими органами в процесі реалізації своїх повноважень, керуючись принципом "дозволено лише те, що прямо-передбачено законом". Принцип "дозволене усе, що не заборонено законом" не належить до діяльності державних органів. Цей принцип діє у сфері майнових відносин громадян, юридичних осіб;
5) складається із службовців, що перебувають в особливих правовідносинах один з одним і органом: обсяг, порядок використання ними владних Повноважень встановлюються законом і набувають конкретизації в посадових інструкціях, штатних розкладах та ін.
6) має необхідну матеріальну базу - казенне майно, що знаходиться в його оперативному управлінні; свій рахунок у банку; джерело фінансування - державний бюджет;
7) має організаційну структуру (побудова за видами окремих служб і чисельним складом), територіальний масштаб діяльності, систему службової підзвітності та службової дисципліни.
Інститут держави - відносно відокремлена частина державної структури, що користується певною автономією.
Відповідно до структурно-функціонального принципу інститути держави можна поділити на:
- організаційні (інститут президента, інститут парламенту);
- функціональні (інститут референдуму, інститут адміністративного контролю, інститут державної влади).
Види інститутів держави за ступенем складності:
— прості (елементні) - не можуть бути розділені на дрібніші інститути (інститут надзвичайного стану, інститут адміністративного контролю, інститут референдуму, інститут відповідальності уряду);
— комплексні - складаються з декількох підінститутів, які, у свою чергу, можуть бути інститутами для спадного роздрібнення (інститут форми держави включає підінститути: форми правління, форми устрою, форми режиму; інститут державного суверенітету: повнота і верховенство всередині, незалежність і рівноправність зовні; інститут представника держави на місцях: губернатор, префект та ін.).
Види інститутів держави за пріоритетністю положення:
- основні (наприклад, інститут державної влади);
- примикачі - належать до перших (наприклад, інститут державного суверенітету, інститут представника держави на місцях).
Види інститутів держави за принципом "поділу влади":
— інститути законодавчої влади (парламент, референдум та ін.);
— інститути виконавчої влади (монарх, президент, уряд, виконавчі органи влади на місцях та ін.);
— інститути судової влади (звичайні суди, надзвичайні суди, спеціальні суди, судова відповідальність, судовий контроль та ін.).
Інститути держави змінюються в ході історичного розвитку. Деякі інститути зникають (інститут абсолютної монархії), інші з'являються (участь громадян в управлінні державою). Специфічні інститути існують у мусульманських країнах (маджиліс - порядок звернення до правителя члена мусульманської общини), в Ізраїлі (кібуци - особлива форма місцевого самоврядування) та ін.
Книга: Теорія держави і права. Скакун О.Ф.. Глави 1-17.
ЗМІСТ
1. | Теорія держави і права. Скакун О.Ф.. Глави 1-17.
|
|
2. | Розділ І. ВСТУП ДО ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА. Глава 1. ПОНЯТТЯ І СИСТЕМА ЮРИДИЧНОЇ НАУКИ. §1. Поняття та ознаки юридичної науки
|
|
3. | §2. Об'єкти, предмет, метод, функції юридичної науки
|
|
4. | §3. Юриспруденція як система юридичних наук
|
|
5. | Глава 2. ЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЯК ФУНДАМЕНТАЛЬНА НАУКА. §1. Виникнення загальної теорії держави і права
|
|
6. | §2. Предмет теорії держави і права
|
|
7. | §3. Функції теорії держави і права
|
|
8. | §4. Метод теорії держави і права
|
|
9. | §5. Теорія держави і права в системі суспільних наук
|
|
10. | §6. Теорія держави і права в системі юридичних наук
|
|
11. | Розділ II ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ. Глава 3 ПОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВИ. §1. Основні теорії походження держави
|
|
12. | §2. Загальні закономірності виникнення держави
|
|
13. | §3. Ознаки держави, що відрізняють її від соціальної (публічної) влади первіснообщинного ладу
|
|
14. | §4. Особливості виникнення держав у різних народів світу
|
|
15. | Глава 4 ДЕРЖАВНА ВЛАДА І ДЕРЖАВА. §1. Поняття влади. Співвідношення політичної та державної влади, державної влади і держави
|
|
16. | §2. Поняття і ознаки держави
|
|
17. | §3. Сутність держави
|
|
18. | §4. Суверенітет держави і його співвідношення із суверенітетом народу і суверенітетом нації
|
|
19. | §5. Функції держави
|
|
20. | §6. Типологія держав
|
|
21. | §7. Деякі наукові концепції сучасної держави
|
|
22. | Глава 5 ДЕРЖАВА У ПОЛІТИЧНІЙ СИСТЕМІ СУСПІЛЬСТВА. §1. Громадянське суспільство і держава
|
|
23. | §2. Політична система суспільства і держава
|
|
24. | §3. Правові форми взаємовідносин держави і громадського об'єднання
|
|
25. | §4. Правові форми взаємовідносин держави і комерційної корпорації
|
|
26. | §5. Відносна самостійність держави
|
|
27. | Глава 6 ФОРМА ДЕРЖАВИ. §1. Поняття і структура форми держави. Види форм державного правління
|
|
28. | §2. Класифікація форм державного устрою
|
|
29. | §3. Види форм державного (політичного) режиму
|
|
30. | Глава 7 МЕХАНІЗМ І АПАРАТ ДЕРЖАВИ. §1. Механізм держави
|
|
31. | §2. Апарат держави. Орган держави. Інститут держави
|
|
32. | §3. Принципи організації та діяльності державного апарату
|
|
33. | §4. Види органів держави. Поділ влади як принцип організації роботи державного апарату
|
|
34. | §5. Загальна характеристика трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої, судової
|
|
35. | §6. Система \\"стримувань і противаг\\" органів законодавчої, виконавчої і судової влади
|
|
36. | §7. Управління в адміністративно-територіальних одиницях. Місцеве самоврядування
|
|
37. | §8. Професійна і державна служба.
|
|
38. | §9. Служба в органах внутрішніх справ
|
|
39. | Глава 8 ДЕРЖАВНІ ОРГАНІ ВЛАДИ В УКРАЇНІ. §1. Вищий представницький орган державної влади
|
|
40. | §2. Глава держави
|
|
41. | §3. Вищий виконавчий орган влади
|
|
42. | §4. Представницькі органи влади на місцях
|
|
43. | §5. Виконавчі органи влади на місцях
|
|
44. | §6. Судові органи влади
|
|
45. | §7. Правоохоронні та контрольно-наглядові органи
|
|
46. | §8. Роль органів внутрішніх справ у механізмі правової держави
|
|
47. | §9. Міністерство юстиції та Вища рада юстиції
|
|
48. | Глава 9 СОЦІАЛЬНА ПРАВОВА ДЕРЖАВА. §1. Історія ідеї про правову і соціальну державу
|
|
49. | §2. Поняття і ознаки соціальної правової держави
|
|
50. | §3. Особа і держава
|
|
51. | Розділ III ТЕОРІЯ ДЕМОКРАТІЇ. ПРАВА ЛЮДИНИ. Глава 10 ЗАГАЛЬНЕ ВЧЕННЯ ПРО ДЕМОКРАТІЮ. §1. Поняття і ознаки демократії
|
|
52. | §2. Функції і принципи демократії
|
|
53. | §3. Форми та інститути демократії
|
|
54. | §4. Демократія і самоврядування
|
|
55. | §5. Демократія як загальнолюдська цінність
|
|
56. | §6. Демократія і права соціальних меншостей (меншин)
|
|
57. | Глава 11 ПРАВА ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА. §1. Історія ідеї прав людини. Теорія трьох поколінь прав людини
|
|
58. | §2. Основні права людини і громадянина. Міжнародні стандарти в галузі прав людини
|
|
59. | §3. Система основних прав і свобод людини і громадянина
|
|
60. | §4. Система обов'язків людини і громадянина
|
|
61. | §5. Система прав дитини
|
|
62. | §6. Система гарантій прав, свобод і обов'язків людини і громадянина в демократичній державі
|
|
63. | §7. Соціально-правовий механізм забезпечення (реалізації, охорони та захисту) прав людини
|
|
64. | §8. Міжнародний захист прав людини
|
|
65. | §9. Роль органів внутрішніх справ у забезпеченні прав і свобод людини
|
|
66. | Глава 12 ОСНОВНІ ТЕОРІЇ ДЕМОКРАТІЇ
|
|
67. | §1. Пролетарська (соціалістична) теорія демократії
|
|
68. | §2. Теорія \\"плюралістичної демократії\\"
|
|
69. | §3. Теорія елітарної демократії
|
|
70. | §4. Теорія партисипаторної демократії
|
|
71. | §5. Теорія корпоративної демократії
|
|
72. | §6. Теорія \\"комп'ютерної демократії\\"
|
|
73. | Розділ IV ТЕОРІЯ ПРАВА. Глава 13 ЗАГАЛЬНЕ ВЧЕННЯ ПРО ПРАВО. §1. Термін \\"право\\"
|
|
74. | §2. Походження права
|
|
75. | §3. Ознаки, що відрізняють норми права від норм поведінки в первісному суспільстві
|
|
76. | §4. Основні юридичні джерела формування права у різних народів світу
|
|
77. | §5. Сучасні концепції праворозуміння
|
|
78. | §6. Поняття і ознаки права
|
|
79. | §7. Сутність права
|
|
80. | §8. Принципи права
|
|
81. | §9. Функції права
|
|
82. | §10. Цінність права
|
|
83. | §11. Співвідношення права і закону
|
|
84. | §12. Співвідношення національного і міжнародного права
|
|
85. | §13. Право, економіка, політика: їх взаємозв'язок і взаємовплив
|
|
86. | Глава 14. ПРАВОВА СИСТЕМА ДЕРЖАВИ І СИСТЕМА ПРАВА. СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО МАТЕРІАЛУ. §1. Поняття і структура правової системи
|
|
87. | §2. Поняття, основні ознаки і структура системи права
|
|
88. | §3. Предмет і метод правового регулювання як підвалини формування системи права
|
|
89. | §4. Публічне і приватне право
|
|
90. | §5. Галузь права
|
|
91. | §6. Інститут і підгалузь права
|
|
92. | §7. Система законодавства. Співвідношення системи права і системи законодавства
|
|
93. | §8. Поняття галузі та інституту законодавства. Причини розбіжності деяких галузей права і галузей законодавства
|
|
94. | §9. Структура системи законодавства. Види галузей законодавства
|
|
95. | §10. Поняття і форми систематизації нормативно-правових актів
|
|
96. | Глава 15 НОРМИ ПРАВА У СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНИХ НОРМ. §1. Поняття, ознаки і види соціальних норм, їх співвідношення з технічними нормами
|
|
97. | §2. Норми моралі і норми права: їх зв'язок і взаємодія
|
|
98. | §3. Норми-звичаї і норми права
|
|
99. | §4. Корпоративні норми і норми права
|
|
100. | §5. Поняття і ознаки норми права
|
|
101. | §6. Види норм права
|
|
102. | §7. Спеціалізовані (нетипові) норми права
|
|
103. | §8. Структура норми права і норми-розпорядження
|
|
104. | §9. Класифікація структурних елементів норми права за ступенем визначеності та складом
|
|
105. | §10. Способи (форми) викладення норм права у статтях нормативно-правового акта
|
|
106. | Глава 16 ПРАВОТВОРЧІСТЬ. §1. Поняття правотворчості, її відмінність від законотворчості
|
|
107. | §2. Принципи і функції правотворчості
|
|
108. | §3. Стадії правотворчого процесу
|
|
109. | §4. Види і форми правотворчості держави
|
|
110. | §5. Види правотворчості громадянського суспільства
|
|
111. | §6. Судова правотворчість -особливий вид правотворчості
|
|
112. | §7. Юридичні джерела (форми) права
|
|
113. | Глава 17. ПРАВОВИЙ АКТ. НОРМАТИВНО-ПРАВОВИЙ АКТ. МІЖНАРОДНИЙ ДОГОВІР. §1. Правовий акт
|
|
114. | §2. Поняття нормативно-правового акта і його відмінність від інших правових актів
|
|
115. | §3. Види нормативно-правових актів
|
|
116. | §4. Поняття і ознаки закону
|
|
117. | §5. Законодавчий процес
|
|
118. | §6. Види законів
|
|
119. | §7. Конституція - основний закон громадянського суспільства і держави
|
|
120. | §8. Дія нормативно-правового акта в часі
|
|
121. | §9. Дія нормативно-правового акта в просторі і за колом осіб
|
|
122. | §10. Поняття підзаконного нормативно-правового акта.
|
|
123. | §11. Відомчий акт
|
|
124. | §12. Підзаконний нормативний акт органу місцевого самоврядування. Підзаконний нормативний акт місцевого органу виконавчої влади
|
|
125. | §13. Підзаконний нормативний акт державного підприємства, установи, організації. Підзаконний нормативний акт комерційної організації
|
|
126. | §14. Міжнародний договір
|
|
На попередню