Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
§3. Юриспруденція як система юридичних наук
У системі суспільних наук юридична наука (правознавство) виступає як єдина галузь знань, предметом вивчення якої є держава і право. Ця галузь знань є системою взаємозалежних юридичних наук, яка за сферами прояву може бути диференційована на цикли наук:
- теоретично-історичні (теорія держави і права, історія держави і права та ін.);
- державознавчі (державне право, адміністративне право та ін.);
- цивілістичні (цивільне право, цивільний процес, господарський процес, сімейне право та ін.);
- криміналістичні (кримінальне право, кримінальний- процес, виправно-трудове право та ін.).
Окреме місце посідають науки, які вивчають такі, що реалізують право, відносини між державами - міжнародне право (приватне і публічне), а також науки, що вивчають державу і право інших країн.
Кожна з зазначених наук є юридичною, має свої предмет і методи вивчення. Разом вони входять до поняття "юридична наука". Якщо предмет юридичної науки в цілому - це поняття права в усіх аспектах його теоретико-пізнавального прояву і виразу, то предмет кожної окремої юридичної науки як складової предмета юридичної науки в цілому - це один з аспектів поняття права, якась певна сторона юридичної дійсності. Відтак, юридична наука (правознавство) - єдина і водночас диференційована наука.
Держава і право у своєму розвитку впливають на юридичну науку, яка постійно збагачується. З'являються нові або ускладнюються існуючі правові інститути і явища (іпотека, застава, траст, приватизація, комерціалізація тощо). Виникають нові суб'єкти права (банки, акціонерні товариства, комерційні структури тощо). Розширюються сфери цивільного обороту. Зростають права громадян. Усе це стимулює появу на дереві юридичного знання нових наукових напрямків.
У розвитку юридичного знання момент новизни тісно пов'язаний із моментом спадкоємності. Нова форма в юриспруденції
змінює застарілу. Одночасно утримуються і сприймаються практично і науково значущі результати, які набувають нових властивостей на вищому витку розвитку.
Науково-технічний прогрес, спеціалізація наукового знання, зміна тих чи інших суспільних процесів покликали до життя космічне, атомне, комп 'ютерне право. Несприятливе становище з охороною довкілля змусило наукове співтовариство зайнятися розробкою екологічного (природоохоронного) права. Соціально-економічні зміни в суспільстві, пов'язані з розвитком ринкових відносин, призвели до виділення підприємницького (комерційного), податкового, банківського, біржового права.
Юридичну науку як систему юридичних наук можна представити через структуру - внутрішній поділ на основні групи (види) наук, що знаходяться у взаємному зв'язку:
1) теоретико-історичні (теорія держави і права, історія держави і права - загальна і вітчизняна, історія учень про державу і право);
2) галузеві (державне право, цивільне право, кримінальне право, трудове право, сімейне право, адміністративне право, фінансове право, екологічне право, комерційне право та ін.)
і міжгалузеві (кримінологія, прокурорський нагляд, організація правосуддя);
3) спеціальні прикладні (криміналістика, судова медицина, судова психологія, судова бухгалтерія та ін.). Прикладні науки є комплексними. Для вирішення правових питань вони використовують положення і висновки як юридичних, так і неюридич-них наук (фізики, хімії, загальної теорії статистики, медицини та ін.);
4) науки, що вивчають публічне і приватне міжнародне право, конституційне право інших країн та ін.
У складі правознавства історично першими виникли галузеві науки. Теоретико-історичні науки стали результатом вивчення закономірностей правової дійсності, теоретичним узагальненням державно-правових знань, здобутих протягом історії.
У наші дні використовуються результати багатовікових досягнень у царині пізнання права, закону, держави. Правознавство перебуває в стані підйому, що пов'язано з об'єктивними умовами - переходом до ринкових відносин, суверенізацією України, формуванням нового мислення, концептуальною основою якого є права людини.
Криміналістика (від лат. criminalis - стосується злочину, обвинувачення) - наука про тактику, методику розкриття і розслідування злочинів і застосування науково-технічних засобів у боротьбі з ними.
Книга: Теорія держави і права. Скакун О.Ф.. Глави 1-17.
ЗМІСТ
| 1. | Теорія держави і права. Скакун О.Ф.. Глави 1-17.
|
|
| 2. | Розділ І. ВСТУП ДО ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА. Глава 1. ПОНЯТТЯ І СИСТЕМА ЮРИДИЧНОЇ НАУКИ. §1. Поняття та ознаки юридичної науки
|
|
| 3. | §2. Об'єкти, предмет, метод, функції юридичної науки
|
|
| 4. | §3. Юриспруденція як система юридичних наук
|
|
| 5. | Глава 2. ЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЯК ФУНДАМЕНТАЛЬНА НАУКА. §1. Виникнення загальної теорії держави і права
|
|
| 6. | §2. Предмет теорії держави і права
|
|
| 7. | §3. Функції теорії держави і права
|
|
| 8. | §4. Метод теорії держави і права
|
|
| 9. | §5. Теорія держави і права в системі суспільних наук
|
|
| 10. | §6. Теорія держави і права в системі юридичних наук
|
|
| 11. | Розділ II ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ. Глава 3 ПОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВИ. §1. Основні теорії походження держави
|
|
| 12. | §2. Загальні закономірності виникнення держави
|
|
| 13. | §3. Ознаки держави, що відрізняють її від соціальної (публічної) влади первіснообщинного ладу
|
|
| 14. | §4. Особливості виникнення держав у різних народів світу
|
|
| 15. | Глава 4 ДЕРЖАВНА ВЛАДА І ДЕРЖАВА. §1. Поняття влади. Співвідношення політичної та державної влади, державної влади і держави
|
|
| 16. | §2. Поняття і ознаки держави
|
|
| 17. | §3. Сутність держави
|
|
| 18. | §4. Суверенітет держави і його співвідношення із суверенітетом народу і суверенітетом нації
|
|
| 19. | §5. Функції держави
|
|
| 20. | §6. Типологія держав
|
|
| 21. | §7. Деякі наукові концепції сучасної держави
|
|
| 22. | Глава 5 ДЕРЖАВА У ПОЛІТИЧНІЙ СИСТЕМІ СУСПІЛЬСТВА. §1. Громадянське суспільство і держава
|
|
| 23. | §2. Політична система суспільства і держава
|
|
| 24. | §3. Правові форми взаємовідносин держави і громадського об'єднання
|
|
| 25. | §4. Правові форми взаємовідносин держави і комерційної корпорації
|
|
| 26. | §5. Відносна самостійність держави
|
|
| 27. | Глава 6 ФОРМА ДЕРЖАВИ. §1. Поняття і структура форми держави. Види форм державного правління
|
|
| 28. | §2. Класифікація форм державного устрою
|
|
| 29. | §3. Види форм державного (політичного) режиму
|
|
| 30. | Глава 7 МЕХАНІЗМ І АПАРАТ ДЕРЖАВИ. §1. Механізм держави
|
|
| 31. | §2. Апарат держави. Орган держави. Інститут держави
|
|
| 32. | §3. Принципи організації та діяльності державного апарату
|
|
| 33. | §4. Види органів держави. Поділ влади як принцип організації роботи державного апарату
|
|
| 34. | §5. Загальна характеристика трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої, судової
|
|
| 35. | §6. Система \\"стримувань і противаг\\" органів законодавчої, виконавчої і судової влади
|
|
| 36. | §7. Управління в адміністративно-територіальних одиницях. Місцеве самоврядування
|
|
| 37. | §8. Професійна і державна служба.
|
|
| 38. | §9. Служба в органах внутрішніх справ
|
|
| 39. | Глава 8 ДЕРЖАВНІ ОРГАНІ ВЛАДИ В УКРАЇНІ. §1. Вищий представницький орган державної влади
|
|
| 40. | §2. Глава держави
|
|
| 41. | §3. Вищий виконавчий орган влади
|
|
| 42. | §4. Представницькі органи влади на місцях
|
|
| 43. | §5. Виконавчі органи влади на місцях
|
|
| 44. | §6. Судові органи влади
|
|
| 45. | §7. Правоохоронні та контрольно-наглядові органи
|
|
| 46. | §8. Роль органів внутрішніх справ у механізмі правової держави
|
|
| 47. | §9. Міністерство юстиції та Вища рада юстиції
|
|
| 48. | Глава 9 СОЦІАЛЬНА ПРАВОВА ДЕРЖАВА. §1. Історія ідеї про правову і соціальну державу
|
|
| 49. | §2. Поняття і ознаки соціальної правової держави
|
|
| 50. | §3. Особа і держава
|
|
| 51. | Розділ III ТЕОРІЯ ДЕМОКРАТІЇ. ПРАВА ЛЮДИНИ. Глава 10 ЗАГАЛЬНЕ ВЧЕННЯ ПРО ДЕМОКРАТІЮ. §1. Поняття і ознаки демократії
|
|
| 52. | §2. Функції і принципи демократії
|
|
| 53. | §3. Форми та інститути демократії
|
|
| 54. | §4. Демократія і самоврядування
|
|
| 55. | §5. Демократія як загальнолюдська цінність
|
|
| 56. | §6. Демократія і права соціальних меншостей (меншин)
|
|
| 57. | Глава 11 ПРАВА ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА. §1. Історія ідеї прав людини. Теорія трьох поколінь прав людини
|
|
| 58. | §2. Основні права людини і громадянина. Міжнародні стандарти в галузі прав людини
|
|
| 59. | §3. Система основних прав і свобод людини і громадянина
|
|
| 60. | §4. Система обов'язків людини і громадянина
|
|
| 61. | §5. Система прав дитини
|
|
| 62. | §6. Система гарантій прав, свобод і обов'язків людини і громадянина в демократичній державі
|
|
| 63. | §7. Соціально-правовий механізм забезпечення (реалізації, охорони та захисту) прав людини
|
|
| 64. | §8. Міжнародний захист прав людини
|
|
| 65. | §9. Роль органів внутрішніх справ у забезпеченні прав і свобод людини
|
|
| 66. | Глава 12 ОСНОВНІ ТЕОРІЇ ДЕМОКРАТІЇ
|
|
| 67. | §1. Пролетарська (соціалістична) теорія демократії
|
|
| 68. | §2. Теорія \\"плюралістичної демократії\\"
|
|
| 69. | §3. Теорія елітарної демократії
|
|
| 70. | §4. Теорія партисипаторної демократії
|
|
| 71. | §5. Теорія корпоративної демократії
|
|
| 72. | §6. Теорія \\"комп'ютерної демократії\\"
|
|
| 73. | Розділ IV ТЕОРІЯ ПРАВА. Глава 13 ЗАГАЛЬНЕ ВЧЕННЯ ПРО ПРАВО. §1. Термін \\"право\\"
|
|
| 74. | §2. Походження права
|
|
| 75. | §3. Ознаки, що відрізняють норми права від норм поведінки в первісному суспільстві
|
|
| 76. | §4. Основні юридичні джерела формування права у різних народів світу
|
|
| 77. | §5. Сучасні концепції праворозуміння
|
|
| 78. | §6. Поняття і ознаки права
|
|
| 79. | §7. Сутність права
|
|
| 80. | §8. Принципи права
|
|
| 81. | §9. Функції права
|
|
| 82. | §10. Цінність права
|
|
| 83. | §11. Співвідношення права і закону
|
|
| 84. | §12. Співвідношення національного і міжнародного права
|
|
| 85. | §13. Право, економіка, політика: їх взаємозв'язок і взаємовплив
|
|
| 86. | Глава 14. ПРАВОВА СИСТЕМА ДЕРЖАВИ І СИСТЕМА ПРАВА. СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО МАТЕРІАЛУ. §1. Поняття і структура правової системи
|
|
| 87. | §2. Поняття, основні ознаки і структура системи права
|
|
| 88. | §3. Предмет і метод правового регулювання як підвалини формування системи права
|
|
| 89. | §4. Публічне і приватне право
|
|
| 90. | §5. Галузь права
|
|
| 91. | §6. Інститут і підгалузь права
|
|
| 92. | §7. Система законодавства. Співвідношення системи права і системи законодавства
|
|
| 93. | §8. Поняття галузі та інституту законодавства. Причини розбіжності деяких галузей права і галузей законодавства
|
|
| 94. | §9. Структура системи законодавства. Види галузей законодавства
|
|
| 95. | §10. Поняття і форми систематизації нормативно-правових актів
|
|
| 96. | Глава 15 НОРМИ ПРАВА У СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНИХ НОРМ. §1. Поняття, ознаки і види соціальних норм, їх співвідношення з технічними нормами
|
|
| 97. | §2. Норми моралі і норми права: їх зв'язок і взаємодія
|
|
| 98. | §3. Норми-звичаї і норми права
|
|
| 99. | §4. Корпоративні норми і норми права
|
|
| 100. | §5. Поняття і ознаки норми права
|
|
| 101. | §6. Види норм права
|
|
| 102. | §7. Спеціалізовані (нетипові) норми права
|
|
| 103. | §8. Структура норми права і норми-розпорядження
|
|
| 104. | §9. Класифікація структурних елементів норми права за ступенем визначеності та складом
|
|
| 105. | §10. Способи (форми) викладення норм права у статтях нормативно-правового акта
|
|
| 106. | Глава 16 ПРАВОТВОРЧІСТЬ. §1. Поняття правотворчості, її відмінність від законотворчості
|
|
| 107. | §2. Принципи і функції правотворчості
|
|
| 108. | §3. Стадії правотворчого процесу
|
|
| 109. | §4. Види і форми правотворчості держави
|
|
| 110. | §5. Види правотворчості громадянського суспільства
|
|
| 111. | §6. Судова правотворчість -особливий вид правотворчості
|
|
| 112. | §7. Юридичні джерела (форми) права
|
|
| 113. | Глава 17. ПРАВОВИЙ АКТ. НОРМАТИВНО-ПРАВОВИЙ АКТ. МІЖНАРОДНИЙ ДОГОВІР. §1. Правовий акт
|
|
| 114. | §2. Поняття нормативно-правового акта і його відмінність від інших правових актів
|
|
| 115. | §3. Види нормативно-правових актів
|
|
| 116. | §4. Поняття і ознаки закону
|
|
| 117. | §5. Законодавчий процес
|
|
| 118. | §6. Види законів
|
|
| 119. | §7. Конституція - основний закон громадянського суспільства і держави
|
|
| 120. | §8. Дія нормативно-правового акта в часі
|
|
| 121. | §9. Дія нормативно-правового акта в просторі і за колом осіб
|
|
| 122. | §10. Поняття підзаконного нормативно-правового акта.
|
|
| 123. | §11. Відомчий акт
|
|
| 124. | §12. Підзаконний нормативний акт органу місцевого самоврядування. Підзаконний нормативний акт місцевого органу виконавчої влади
|
|
| 125. | §13. Підзаконний нормативний акт державного підприємства, установи, організації. Підзаконний нормативний акт комерційної організації
|
|
| 126. | §14. Міжнародний договір
|
|
На попередню
Translate
