Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
Глава 2. ЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЯК ФУНДАМЕНТАЛЬНА НАУКА. §1. Виникнення загальної теорії держави і права
Як виникла теорія держави і права? Вже підкреслювалося, що спочатку з'явилися галузеві науки. Поступово йшов процес поділу юридичних наук. Чим більш поглиблювалася їх диференціація, тим більшою була потреба у зустрічному процесі - об'єднанні знань. Інтеграція знань передбачає поглиблення думки в природу явищ, а диференціація - її збагачення. Потреби суспільної практики викликали необхідність концентрації уваги безпосередньо на закономірностях правової дійсності, їх вивчення було покладено до основи формування загальнотеоретичних (істо-рико-теоретичних) наук.
Загальна теорія держави і права не відразу сформувалася з такою назвою і змістом. Теорія права (legal theory) є німецьким поняттям, уживаним у континентально-європейському правовому регіоні. Це поняття не властиве англо-американській правовій думці. Тут оперують поняттям "юриспруденція". У Західній Європі та Росії теорія держави і права склалася в XVIII -XIX століттях на підґрунті таких наук і навчальних дисциплін, як енциклопедія права, філософія права.
Енциклопедія права як навчальна дисципліна виникла ще у XVII ст. Одним із перших підручників була "Універсальна енциклопедія права" Г. Гунніуса, видана в 1675 р. Широко відомі також роботи з енциклопедії права К. Неволіна, Е. Трубецько-го, Г. Чичеріна та інших (XIX - початок XX ст.).
Спочатку енциклопедія права не мала чітко окресленого предмета і єдиної стрункої системи. Вона містила перелік і огляд усіх юридичних наук як початкових відомостей про право, різні його галузі та методи вивчення. По-різному вирішувалося питання про статус енциклопедії права. Одні вчені розглядали її як самостійну юридичну науку зі своїм предметом і методом, інші - тільки як навчальну дисципліну. Поступово вона почала тлумачитися як загальне вчення про право, котре охоплювало увесь зміст правознавства в єдності і системі, в його основних і загальних засадах.
Такий підхід виходив за рамки звичайного розуміння енциклопедії як конспективного викладу окремих правових наук. У 70- 80-х роках XIX ст. у країнах Західної Європи, Росії, Україні затвердилася назва нової навчальної дисципліни - загальна теорія права, котра являла собою узагальнюючу галузь знань.
Попередницею загальної теорії держави і права була також філософія права, яка ґрунтувалася на теорії природного права. Першими авторами, що ввели термін "філософія права" у науковий обіг, були Гуґо (1798), Ґеґель (1820), Остин (1832). Певний поштовх до оформлення філософії права як внутрішньо узгодженої єдиної узагальнюючої науки про право був даний Ф. Шеллінгом (1803).
Термін "теорія права" замість "філософії права" був введений А. Меркелем у 70-х роках XIX ст., причому не в значенні ідеальних першооснов права (такий підхід властивий теорії природного права, що була покладена до основи філософії права), а у значенні чинної системи правових норм. У такий спосіб на основі енциклопедії права і філософії права поступово сформувалася загальна теорія права, яка охоплює як філософське осмислення правової дійсності, так і найзагальніші уявлення про систему юридичних наук.
На початку XX ст. при вивченні "загальної юриспруденції" (теорії права) перейшли від порівняльного аналізу змісту правових норм і понять до дослідження структури, функцій правових норм і правових систем. Спеціалісти в галузіі теорії права у Західній Європі Г.Кельзен і Л.Дюгі заснували "Міжнародний журнал теорії права". Тематика публікацій була орієнтована на розробку загальних проблем для різноманітних правових систем: природа права, співвідношення держави і права, права і суспільства, фундаментальні поняття і методи теорії права. Теорія держави і права стала фундаментальною юридичною наукою.
У розвитку теорії держави і права в континентальній Європі була перерва, пов'язана з відродженням після Другої світової війни філософії права, зверненої не до досвіду, а до ідеї. У СРСР такої перерви в розвитку теорії держави і права не було, хоча поширення ідей філософії права не пройшло безслідно.
У 60-ті роки XX ст. почалося відродження теорії держави і права на базі розвитку нових галузей - інформатики, кібернетики, деонтичної логіки, соціології права та ін. Нині теорія держави і права є міждисциплінарною наукою. Вона використовує
досягнення як галузевих юридичних наук, так й інших суспільних наук. При цьому виконує інтегруючу функцію: по-перше, забезпечує взаємодію різноманітних наук у дослідженні права; по-друге, об'єднує результати їх досліджень з елементами філософії права.
Книга: Теорія держави і права. Скакун О.Ф.. Глави 1-17.
ЗМІСТ
| 1. | Теорія держави і права. Скакун О.Ф.. Глави 1-17.
|
|
| 2. | Розділ І. ВСТУП ДО ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА. Глава 1. ПОНЯТТЯ І СИСТЕМА ЮРИДИЧНОЇ НАУКИ. §1. Поняття та ознаки юридичної науки
|
|
| 3. | §2. Об'єкти, предмет, метод, функції юридичної науки
|
|
| 4. | §3. Юриспруденція як система юридичних наук
|
|
| 5. | Глава 2. ЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЯК ФУНДАМЕНТАЛЬНА НАУКА. §1. Виникнення загальної теорії держави і права
|
|
| 6. | §2. Предмет теорії держави і права
|
|
| 7. | §3. Функції теорії держави і права
|
|
| 8. | §4. Метод теорії держави і права
|
|
| 9. | §5. Теорія держави і права в системі суспільних наук
|
|
| 10. | §6. Теорія держави і права в системі юридичних наук
|
|
| 11. | Розділ II ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ. Глава 3 ПОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВИ. §1. Основні теорії походження держави
|
|
| 12. | §2. Загальні закономірності виникнення держави
|
|
| 13. | §3. Ознаки держави, що відрізняють її від соціальної (публічної) влади первіснообщинного ладу
|
|
| 14. | §4. Особливості виникнення держав у різних народів світу
|
|
| 15. | Глава 4 ДЕРЖАВНА ВЛАДА І ДЕРЖАВА. §1. Поняття влади. Співвідношення політичної та державної влади, державної влади і держави
|
|
| 16. | §2. Поняття і ознаки держави
|
|
| 17. | §3. Сутність держави
|
|
| 18. | §4. Суверенітет держави і його співвідношення із суверенітетом народу і суверенітетом нації
|
|
| 19. | §5. Функції держави
|
|
| 20. | §6. Типологія держав
|
|
| 21. | §7. Деякі наукові концепції сучасної держави
|
|
| 22. | Глава 5 ДЕРЖАВА У ПОЛІТИЧНІЙ СИСТЕМІ СУСПІЛЬСТВА. §1. Громадянське суспільство і держава
|
|
| 23. | §2. Політична система суспільства і держава
|
|
| 24. | §3. Правові форми взаємовідносин держави і громадського об'єднання
|
|
| 25. | §4. Правові форми взаємовідносин держави і комерційної корпорації
|
|
| 26. | §5. Відносна самостійність держави
|
|
| 27. | Глава 6 ФОРМА ДЕРЖАВИ. §1. Поняття і структура форми держави. Види форм державного правління
|
|
| 28. | §2. Класифікація форм державного устрою
|
|
| 29. | §3. Види форм державного (політичного) режиму
|
|
| 30. | Глава 7 МЕХАНІЗМ І АПАРАТ ДЕРЖАВИ. §1. Механізм держави
|
|
| 31. | §2. Апарат держави. Орган держави. Інститут держави
|
|
| 32. | §3. Принципи організації та діяльності державного апарату
|
|
| 33. | §4. Види органів держави. Поділ влади як принцип організації роботи державного апарату
|
|
| 34. | §5. Загальна характеристика трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої, судової
|
|
| 35. | §6. Система \\"стримувань і противаг\\" органів законодавчої, виконавчої і судової влади
|
|
| 36. | §7. Управління в адміністративно-територіальних одиницях. Місцеве самоврядування
|
|
| 37. | §8. Професійна і державна служба.
|
|
| 38. | §9. Служба в органах внутрішніх справ
|
|
| 39. | Глава 8 ДЕРЖАВНІ ОРГАНІ ВЛАДИ В УКРАЇНІ. §1. Вищий представницький орган державної влади
|
|
| 40. | §2. Глава держави
|
|
| 41. | §3. Вищий виконавчий орган влади
|
|
| 42. | §4. Представницькі органи влади на місцях
|
|
| 43. | §5. Виконавчі органи влади на місцях
|
|
| 44. | §6. Судові органи влади
|
|
| 45. | §7. Правоохоронні та контрольно-наглядові органи
|
|
| 46. | §8. Роль органів внутрішніх справ у механізмі правової держави
|
|
| 47. | §9. Міністерство юстиції та Вища рада юстиції
|
|
| 48. | Глава 9 СОЦІАЛЬНА ПРАВОВА ДЕРЖАВА. §1. Історія ідеї про правову і соціальну державу
|
|
| 49. | §2. Поняття і ознаки соціальної правової держави
|
|
| 50. | §3. Особа і держава
|
|
| 51. | Розділ III ТЕОРІЯ ДЕМОКРАТІЇ. ПРАВА ЛЮДИНИ. Глава 10 ЗАГАЛЬНЕ ВЧЕННЯ ПРО ДЕМОКРАТІЮ. §1. Поняття і ознаки демократії
|
|
| 52. | §2. Функції і принципи демократії
|
|
| 53. | §3. Форми та інститути демократії
|
|
| 54. | §4. Демократія і самоврядування
|
|
| 55. | §5. Демократія як загальнолюдська цінність
|
|
| 56. | §6. Демократія і права соціальних меншостей (меншин)
|
|
| 57. | Глава 11 ПРАВА ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА. §1. Історія ідеї прав людини. Теорія трьох поколінь прав людини
|
|
| 58. | §2. Основні права людини і громадянина. Міжнародні стандарти в галузі прав людини
|
|
| 59. | §3. Система основних прав і свобод людини і громадянина
|
|
| 60. | §4. Система обов'язків людини і громадянина
|
|
| 61. | §5. Система прав дитини
|
|
| 62. | §6. Система гарантій прав, свобод і обов'язків людини і громадянина в демократичній державі
|
|
| 63. | §7. Соціально-правовий механізм забезпечення (реалізації, охорони та захисту) прав людини
|
|
| 64. | §8. Міжнародний захист прав людини
|
|
| 65. | §9. Роль органів внутрішніх справ у забезпеченні прав і свобод людини
|
|
| 66. | Глава 12 ОСНОВНІ ТЕОРІЇ ДЕМОКРАТІЇ
|
|
| 67. | §1. Пролетарська (соціалістична) теорія демократії
|
|
| 68. | §2. Теорія \\"плюралістичної демократії\\"
|
|
| 69. | §3. Теорія елітарної демократії
|
|
| 70. | §4. Теорія партисипаторної демократії
|
|
| 71. | §5. Теорія корпоративної демократії
|
|
| 72. | §6. Теорія \\"комп'ютерної демократії\\"
|
|
| 73. | Розділ IV ТЕОРІЯ ПРАВА. Глава 13 ЗАГАЛЬНЕ ВЧЕННЯ ПРО ПРАВО. §1. Термін \\"право\\"
|
|
| 74. | §2. Походження права
|
|
| 75. | §3. Ознаки, що відрізняють норми права від норм поведінки в первісному суспільстві
|
|
| 76. | §4. Основні юридичні джерела формування права у різних народів світу
|
|
| 77. | §5. Сучасні концепції праворозуміння
|
|
| 78. | §6. Поняття і ознаки права
|
|
| 79. | §7. Сутність права
|
|
| 80. | §8. Принципи права
|
|
| 81. | §9. Функції права
|
|
| 82. | §10. Цінність права
|
|
| 83. | §11. Співвідношення права і закону
|
|
| 84. | §12. Співвідношення національного і міжнародного права
|
|
| 85. | §13. Право, економіка, політика: їх взаємозв'язок і взаємовплив
|
|
| 86. | Глава 14. ПРАВОВА СИСТЕМА ДЕРЖАВИ І СИСТЕМА ПРАВА. СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО МАТЕРІАЛУ. §1. Поняття і структура правової системи
|
|
| 87. | §2. Поняття, основні ознаки і структура системи права
|
|
| 88. | §3. Предмет і метод правового регулювання як підвалини формування системи права
|
|
| 89. | §4. Публічне і приватне право
|
|
| 90. | §5. Галузь права
|
|
| 91. | §6. Інститут і підгалузь права
|
|
| 92. | §7. Система законодавства. Співвідношення системи права і системи законодавства
|
|
| 93. | §8. Поняття галузі та інституту законодавства. Причини розбіжності деяких галузей права і галузей законодавства
|
|
| 94. | §9. Структура системи законодавства. Види галузей законодавства
|
|
| 95. | §10. Поняття і форми систематизації нормативно-правових актів
|
|
| 96. | Глава 15 НОРМИ ПРАВА У СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНИХ НОРМ. §1. Поняття, ознаки і види соціальних норм, їх співвідношення з технічними нормами
|
|
| 97. | §2. Норми моралі і норми права: їх зв'язок і взаємодія
|
|
| 98. | §3. Норми-звичаї і норми права
|
|
| 99. | §4. Корпоративні норми і норми права
|
|
| 100. | §5. Поняття і ознаки норми права
|
|
| 101. | §6. Види норм права
|
|
| 102. | §7. Спеціалізовані (нетипові) норми права
|
|
| 103. | §8. Структура норми права і норми-розпорядження
|
|
| 104. | §9. Класифікація структурних елементів норми права за ступенем визначеності та складом
|
|
| 105. | §10. Способи (форми) викладення норм права у статтях нормативно-правового акта
|
|
| 106. | Глава 16 ПРАВОТВОРЧІСТЬ. §1. Поняття правотворчості, її відмінність від законотворчості
|
|
| 107. | §2. Принципи і функції правотворчості
|
|
| 108. | §3. Стадії правотворчого процесу
|
|
| 109. | §4. Види і форми правотворчості держави
|
|
| 110. | §5. Види правотворчості громадянського суспільства
|
|
| 111. | §6. Судова правотворчість -особливий вид правотворчості
|
|
| 112. | §7. Юридичні джерела (форми) права
|
|
| 113. | Глава 17. ПРАВОВИЙ АКТ. НОРМАТИВНО-ПРАВОВИЙ АКТ. МІЖНАРОДНИЙ ДОГОВІР. §1. Правовий акт
|
|
| 114. | §2. Поняття нормативно-правового акта і його відмінність від інших правових актів
|
|
| 115. | §3. Види нормативно-правових актів
|
|
| 116. | §4. Поняття і ознаки закону
|
|
| 117. | §5. Законодавчий процес
|
|
| 118. | §6. Види законів
|
|
| 119. | §7. Конституція - основний закон громадянського суспільства і держави
|
|
| 120. | §8. Дія нормативно-правового акта в часі
|
|
| 121. | §9. Дія нормативно-правового акта в просторі і за колом осіб
|
|
| 122. | §10. Поняття підзаконного нормативно-правового акта.
|
|
| 123. | §11. Відомчий акт
|
|
| 124. | §12. Підзаконний нормативний акт органу місцевого самоврядування. Підзаконний нормативний акт місцевого органу виконавчої влади
|
|
| 125. | §13. Підзаконний нормативний акт державного підприємства, установи, організації. Підзаконний нормативний акт комерційної організації
|
|
| 126. | §14. Міжнародний договір
|
|
На попередню
Translate
