Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Федеріко Ґарсія Лорка Поема про Канте Хондо Переклад Федора Воротнюка
ПРИГРАВКА
Ой, петенеро циганська!
Нема, петенеро,
на похованні твоєму
дівчаточок чемних,
що свої кучері пишні
Христу дарували,
що, поміж люди ходивши,
біле вдягали.
Йде за труною твоєю
люд весь пропащий,
що йому в голову серце
стриба та скаче.
Йде ця юрба та плаче,
по вуличках темних.
Ой, петенеро циганська!
Ой, петенеро!
DE PROFUNDIS
Заснули сто закоханих
назавжди, не до світу,
в землі сухій і збитій.
В Андалусії довгі
руді дороги биті.
Хрести стоять у Кордові,
де зелено оливами.
Хрести стоять на спомин
про сто оцих закоханих,
що в цій сухій землі.
ПЛАЧ
На жовтих вежах забовкали дзвони.
Залунали за жовтим вітром.
У віночку зів’ялих лілій
Дибає смерть.
Скрипка її біла
Скиглить,
Скиглить,
Скиглить.
На жовтих вежах замовкли дзвони.
З вітру та пороху
робляться срібні прови.
ДВІ ДІВЧИНИ ЛОЛА
Прала під помаранчем
білі бавовняні льолі,
мала зелені очі
і волошковий голос.
Ой, кохання,
квітка впала!
Вода в потоці плинула,
повна ясного сонця,
линув із-поміж олив
веселий спів горобця.
Ой, кохання,
квітка впала!
Але, коли вже Лола
змилила мило в льолі,
до неї тореро прийшли.
Ой, кохання,
квітка впала!
НАДІЯ*
* В ориґіналі “Amparo”, тобто “притулок”(Прим. перекл.)
Надіє,
яка ти самотня вдома,
Вдягнена в біле!
(Екватор, той що між нардом
і жасмином)
Чуєш із твого двору
джерельця чарівний шемріт,
і ледве співа канарок
жовтенький.
Дивися: тремтять кипариси,
вечірнім птаством обвішані;
а ти сидиш, вишиваєш
по літері літеру.
Надіє,
яка ти самотня вдома,
вдягнена в біле!
Тобі
“Кохаю!” не скаже ніхто,
бо не вміє.
ФЛАМЕНКОВІ ОБРАЗКИ
Мануелю Торресу, “Сину Хересу”,
що личить на фараона.
ПОРТРЕТ СИЛЬВЕРІО ФАЛЬКОНЕТТІМіж італійською
та фламенко -
як йому співалося,
тому Сильверіо?
Густий мед Італії
з нашими цитринами
на саме дно лягали
його сиґірильї.
Крик його був страшний.
Говорили старі, що
волосся ворушилося
на голові,
і ртуть виступала
з дзеркал.
Тон по тону повзав -
не рвав.
Він був садівник
і господар саду.
Він будував для тиші
тисячі альтанок.
Нині ж його мотив
спить разом із лунами.
Непоборний і чистий.
З останніми лунами!
ХУАН БРЕВА
Хуан Брева тіло
мав велетенське
і голос дівчини.
Ніщо, як його спів.
Той самий біль
усміхнений.
Голоси цитрин
будив у Малазі сонній,
а плач його мав смак
морської солі.
Як і Гомер, співав
наосліп. А в голосі
щось ніби море вночі
і чавлені помаранчі.
КАФЕ КАНТАНТЕ
Скляні ліхтарі
та люстра зелені.
На тьмяному кОні
Паррала зі смертю
веде перемови.
Пломінь
не йде.
Заклика його знову.
Люди довкола
вдихають зойки.
У дзеркалах зелених
довгі хвости шовкові
ходять.
СМЕРТНИЙ ЛЕМЕНТ
На чорному небі
жовті гадючки.
Я з очима в цей світ прийшов,
а без них піду.
Пане найбільшого болю!
А потім -
свічка й опона
долі.
Хотів був піти, куди
приходять добрі.
Я прийшов туди, Боже!
Та потім -
свічка й опона
долі.
Жовтий лимон,
дерево.
Кидайте лимони
вітру.
Знаєте що? Потім -
свічка й опона
долі.
На чорному небі
гадючки жовті.
ВОРОЖБА
Судомно рука,
немовби медуза
сліпить око болюче
лампади.
Ножиці й туз -
усе це хрести.
Над білим димом
ладану нібито
кріт невидющий
і нерішучий метелик.
Ножиці й туз -
усе це хрести.
Тисне серце
невидиме. Бачите?
Серце
відбилось у вітрі.
Ножиці й туз -
усе це хрести.
MEMENTO
Коли я помру,
поховайте мене з ґітарою
у піску.
Коли я помру,
покладіть мене серед дерев,
у траву.
Коли я помру,
почепіть прапорцем тріпотіти
на даху.
Коли я помру.
Книга: Федеріко Ґарсія Лорка Поема про Канте Хондо Переклад Федора Воротнюка
ЗМІСТ
| 1. | Федеріко Ґарсія Лорка Поема про Канте Хондо Переклад Федора Воротнюка |
| 2. | ТИША Послухай-но, сину мій, тиші. Це тиша, що лине... |
| 3. | ПОЕМА САЕТИ СТРІЛЬЦІ Оці чорні... |
| 4. | ПРИГРАВКА Ой, петенеро циганська! Нема,... |
| 5. | ТРИ МІСТА МАЛАҐЕНЬЯ Смерть... |
| 6. | ПІСНЯ ПОБИТОГО ЦИГАНА Двадцять чотири удари.... |
На попередню
|
|
