Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
1.2. Значення історії держави і права як науки та її місце в системі юридичних дисциплін
Історія як наука виникає на початку цивілізації, щоб ста-ти незмінним супутником людини, її вчителем, вихователем. Уже стародавні автори намагались не тільки описати відомі їм факти історії, але і пояснити їх. Разом з тим історія ставала засобом боротьби класів і партій .
Історичне знання досягло великих успіхів протягом XVІІІ, і особливо XІX століть. Завдяки працям вчених-істориків ми дізнались про стародавні цивілізації Сходу, Греції і Риму, про велич Київської Русі.
Місце історії держави і права в системі юридичних дисциплін в основному визначають реалії об’єкта дослідження. Вона визначає різноманітність першопричин виникнення і розвитку держави і права. При цьому особливе значення на-дається зміні організаційно-виробничої структури суспільства. Стан суспільства значно ускладнюється в період розкладу первіснообщинного ладу, коли виникає загроза його послаб-лення, розпаду і навіть загибелі. У зв’язку з цим виникає не-обхідність в особливій, регулюючій силі, яка стоїть над сус-пільством, забезпечує його життєздатність і цілісність. Цією силою стала держава. У міру поглиблення соціального роз-шарування населення механізм держави все більше контро-люється верхівкою суспільства, яка ставить його на службу в першу чергу власним інтересам. Надалі необхідність держави і права обумовлюється всією сукупністю причин найрізнома-нітнішого, перш за все, загальнонаціонального характеру. Навіть у країнах, де державна влада особливо інтенсивно ви-користовувалась чи використовується з вузькокласовою, ін-коли клановою метою, держава, як і основна частина права, зберігає і суспільне призначення: захист від стихійних лих, епідемій, боротьба з кримінальною злочинністю, оборона держави та інші заходи, що відповідають інтересам більшості.
Загальні закономірності розвитку держави і права в кожній країні проявляються неоднозначно. Відповідно “логічний”, тобто загальна закономірність розвитку, та "історичний" вияв цієї закономірності в усій складності приватних модифікацій протягом дуже тривалого історичного часу повністю не співпадають.
Фактично це і визначає взаємозв’язок історії держави і права з теорією держави і права.
Таким чином, історія держави і права досліджує держав-но-правовий процес у часі і просторі та виявляє конкретно-історичні закономірності, тобто "історичний". Теорія держави і права, спираючись на наукові результати історико-юридичних досліджень, формулює, відкриває найбільш зага-льні закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави і права, тобто “логічний”. Таким чином, науково об-ґрунтоване розкриття суті державно-правового процесу пе-редбачає тісну взаємодію цих наук.
Це повною мірою стосується і взаємозв’язку історії дер-жави і права з історією політичних та правових вчень, яка вивчає виникнення і розвиток, соціальну ефективність держа-вних та правових вчень в їх історичній конкретності і хроно-логічній послідовності.
Отже, історія держави і права разом з теорією держави і права та історією політичних і правових вчень утворюють групу так званих теоретико-історичних наук, які є теоретич-ною основою галузевих юридичних наук.
Книга: Історія держави і права зарубіжних країн.Мудрак
ЗМІСТ
1. | Історія держави і права зарубіжних країн.Мудрак
| |
2. | 1.2. Значення історії держави і права як науки та її місце в системі юридичних дисциплін
| |
3. | 1.3. Періодизація історії держави і права зарубіжних країн
| |
4. | 1.4. Виникнення держави і права
| |
5. | 2.1. Виникнення держави та її розвиток
| |
6. | 2.2. Суспільний устрій та його еволюція
| |
7. | 2.3. Державний лад, суд, збройні сили
| |
8. | 2.4. Основні риси права
| |
9. | 3.1. Особливості виникнення і розвитку держави і права Месопотамії
| |
10. | 3.2. Утворення Вавилонської держави
| |
11. | 3.3. Правове становище окремих груп населення. Особливості рабства
| |
12. | 3.4. Державний устрій, суд, збройні сили
| |
13. | 3.5. Джерела права. Закони царя Хаммурапі
| |
14. | 4.1. Виникнення держави та її розвиток
| |
15. | 4.2. Особливості суспільного ладу
| |
16. | 4.3. Державний устрій, суд, збройні сили
| |
17. | 4.4. Закони Ману
| |
18. | 5.1. Виникнення держави та її розвиток. Держава Шан (Інь)
| |
19. | 5.2. Держава Чжоу
| |
20. | 5.3. Держава Цінь
| |
21. | 5.4. Держава Хань
| |
22. | 5.5. Основні риси права
| |
23. | 6.1. Розклад родоплемінних відносин і зародження держави в Афінах. Реформи Тезея
| |
24. | 6.2. Реформи Солона. Реформи Клісфена. Їх оцінка, демократизація державного ладу
| |
25. | 6.3. Правове становище населення. Рабовласницька демократія в Афінах
| |
26. | 6.4. Державний лад, суд, збройні сили. Основні риси афінського права
| |
27. | 6.5. Виникнення держави у Спарті
| |
28. | 6.6. Суспільний лад та державний устрій Спарти
| |
29. | 7.1. Зародження римської державності. Реформа Сервія Туллія
| |
30. | 7.2. Утворення аристократичної республіки. Правове становище населення
| |
31. | 7.3. Державний устрій, суд, збройні сили. Управління провінціями
| |
32. | 7.4. Криза і падіння республіки. Зміни в суспільному ладі
| |
33. | 7.5. Перехід до монархії. Принципат. Зміни в економіці, суспільному ладі та державному устрої в період принципату
| |
34. | 7.6. Домінат. Суспільний лад та державний устрій. Реформи Діоклетіана
| |
35. | 7.7. Джерела римського права
| |
36. | 8.1. Особливості виникнення держави у франків
| |
37. | 8.2. Суспільний лад. Реформа Карла Мартелла
| |
38. | 8.3. Державний устрій. Верденський договір 843 р. і розпад франкської держави
| |
39. | 8.4. Джерела права. Салічна правда
| |
40. | 9.1. Розвиток феодальних відносин. Період феодальної роздробленості
| |
41. | 9.2. Станово-представницька монархія. Центральне і місцеве управління (XІV – XV ст.)
| |
42. | 9.3. Абсолютна монархія. Державний устрій в період аб-солютизму. Реформи Рішельє та Людовіка XІV
| |
43. | 9.4. Джерела та характерні риси права
| |
44. | 10.1. Poзвитoк фeoдaльниx віднocин в Aнглії. Утвopeння aнглocaкcoнcькиx дepжaв
| |
45. | 10.2. Hopмaндcькe зaвoювaння ma йoгo вплив нa суспільний і дepжaвний уcтpій Aнглії в XІ – XІІ cт. Peфopми Генріха ІІ. Beликa Xapтія вoльнocтeй 1215 p.
| |
46. | 10.3. Утвopeння cтaнoвo-пpeдcтaвницькoї мoнapxії. Дepжaвний ycтpій.
| |
47. | 10.4. Bиникнeння і ocoбливocті aнглійcькoгo aбcoлютизмy. Зміни в cycпільнoмy лaді тa дepжaвний ycтpій.
| |
48. | 10.5. Xapaктepні ocoбливocті джepeл пpaвa. Cyдoвий пpeцeдeнт.
| |
49. | 11.1. Утворення і розвиток феодальної держави в X – XІІ ст.
| |
50. | 11.2. Виникнення та особливості станово-представницької монархії
| |
51. | 11.3. Становлення князівського абсолютизму
| |
52. | 11.4. Особливості розвитку феодального права в Німеччині
| |
53. | 12.1. Особливості становлення класового суспільства і держави в арабів
| |
54. | 12.2. Суспільний лад
| |
55. | 12.3. Організація держави і влади. Суд
| |
56. | 12.4. Джерела права
| |
57. | 13.1. Виникнення і розвиток феодальної держави в Польщі
| |
58. | 13.2. Виникнення і розвиток феодальної держави у Чехії
| |
59. | 13.3. Особливості виникнення і розвитку феодальної держави у Болгарії
| |
60. | 13.4. Виникнення і розвиток феодальної держави у Сербії
| |
61. | 14.1. Виникнення держави і її розвиток
| |
62. | 14.2. Суспільний лад
| |
63. | 14.3. Державний лад станово-представницької монархії
| |
64. | 14.4. Становлення абсолютної монархії і її особливості
| |
65. | 14.5. Джерела права
| |
66. | 15.1. Історія виникнення податків.
| |
67. | 15.2. Види податків.
| |
68. | 15.3. Податкові органи.
| |
69. | 15.4. Відповідальність за ухилення від сплати податків.
| |
70. | 16.1. Передумови, етапи та особливості англійської буржуазної революції. Проголошення республіки. Державний устрій. Реставрація монархії.
| |
71. | 16.2. Розвиток конституційної монархії і парламенту в XVII – XIXст.
| |
72. | 16.3. Зміни в державному устрої в кінці ХІХ – на початку ХХ століття.
| |
73. | 16.4. Основні джерела і риси права.
| |
74. | 17.1. Економічне і політичне становище північно-американських колоній Англії. Революційна війна за незалежність. Декларація незалежності 1776 року.
| |
75. | 17.2. Створення конфедерації. Конституція США 1787 року. Білль про права 1791року.
| |
76. | 17.3. Причини та хід громадянської війни 1861-1865 р.р. Другий цикл по-правок до конституції. Реконструкція Півдня.
| |
77. | 17.4. Зміни в державному устрої США у другій половині ХІХ століття.
| |
78. | 18.1. Буржуазна революція 1789-1794 р. Проголошення республіки.
| |
79. | 18.2. Державний переворот 1799 року. Проголошення імперії і її падіння. Реставрація монархії Бурбонів.
| |
80. | 18.3. Революція 1848 року і проголошення Другої республіки. Паризька Комуна.
| |
81. | 18.4. Проголошення Третьої республіки. Конституційні закони 1875 року.
| |
82. | 18.5. Джерела і основні риси права.
| |
83. | 19.1. Німеччина після Віденського конгресу.
| |
84. | 19.2. Революція 1848 року і її вплив на розвиток німецьких держав.
| |
85. | 19.3. Утворення Німецької імперії. Конституція 1871 року.
| |
86. | 19.4. Характерні риси права.
| |
87. | 20.1. Державні реформи першої половини 18 століття.
| |
88. | 20.2. Формування нової системи права.
| |
89. | 20.3. Реформи 60-х—70-х років .Селянська реформа 1861р. Земська реформа 1864 р. Міська 1864р.Військова реформа 1874р.
| |
90. | 20.4. Оформлення конституційної монархії
| |
91. | 20.5. Розвиток права на початку ХХ ст.
| |
92. | 21.1. Централізація державної влади. Новий курс президента Ф.Д. Рузвельта.
| |
93. | 21.2. Зміни в конституції.
| |
94. | 21.3. Партійна система і її вплив на формування державних органів.
| |
95. | 21.4. Місцеве управління, суд, поліція.
| |
96. | 21.5. Характеристика основних джерел і галузей права.
| |
97. | 22.1. Листопадова революція 1918 року. Зміни в державному ладі, політичному режимі та партійній системі.
| |
98. | 22.2. Встановлення фашистської диктатури. Зміни в державному ладі та праві.
| |
99. | 22.3. Крах фашистської диктатури. Потсдамські угоди. Проголошення Федеративної Республіки Німеччини. Державний лад ФРН.
| |
100. | 22.4. Проголошення Німецької демократичної республіки. Об’єднання Німеччини.
| |
101. | 23.1. Зміни в державному устрої та політичному режимі між двома світовими війнами. Падіння Третьої республіки.
| |
102. | 23.2. Державний устрій та політичний режим Четвертої республіки.
| |
103. | 23.3. Державний устрій та політичний режим П’ятої республіки.
| |
104. | 23.4. Основні джерела та риси права.
| |
На попередню
|