Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
7.5. Перехід до монархії. Принципат. Зміни в економіці, суспільному ладі та державному устрої в період принципату
Головною причиною встановлення імперії було різке за-гострення суперечностей у римському суспільстві у зв’язку із занепадом дрібного землеволодіння та розвитком рабовласницького ладу. Правлячий стан, побоюючись повстання пригнобленого ним населення, санкціонував введення військових диктатур Сулли, Помпея, Цезаря, Октавія, що підривали основи республіки, створювали основу для встановлення монархії.
У сільській місцевості з’явились колони – вільні, чужаки і навіть раби, що одержували від рабовласників ділянки землі для обробку, частину зібраного врожаю вони могли залишити собі. Та незабаром їх прикріпили до землі, вони потрапили в кабалу до господаря, який міг продати їх разом з ділянкою.
Розвиток колонату – ознака розорення збіднілих верств населення. Частина колонів поповнювала ряди пролетарів, інші наймались в армію.
Із захопленням влади Августом Гай Октавієм розпочинається період принципату – першої стадії імперії.
У 29 р. до н.е. Октавій отримав від сенату звання імпера-тора, магістра республіки, потім довічного трибуна, цензора, а пізніше титул Августа (священного), великого понтифіка. Август мав необмежену владу, але коміції щороку обирали його народним трибуном. Таким чином, він ніби діставав право керувати Римом від народу. Як трибуну, йому була за-безпечена особиста недоторканість, він міг накласти вето на рішення сенату, народних зборів, едикти магістратів. Як цен-зор він міг викреслювати зі списків сенату неугодних для нього осіб. Принцепс мав право амністувати засуджених. Йо-го образа прирівнювалась до образи римського народу.
За Августа було створено адміністративний апарат зі штатом чиновників. Їхні обов’язки полягали в організації збору податків, підтриманні громадського порядку, обліку майна принцепса, нагляді за судовими справами та місцевою адміністрацією.
На початку принципату сенат формально, як і раніше, видавав закони, був найвищою судовою інстанцією, призначав і звільняв магістратів. Август вважався лише першим у списку сенаторів, а фактично сенат був його слухняним зна-ряддям. Але вже за Августа сенат здав свої позиції. Його за-сідання перетворились на спектакль, учасники якого змага-лись у вихвалянні принцепса.
Військово-бюрократична монархічна адміністрація на-прикінці І на початку ІІ ст. н.е. витіснила сенатську.
Народні збори скликалися дедалі рідше, їх засідання ма-ли формальний характер. Причетність громадян до управлін-ня державою стала фікцією.
Принципат як специфічно римський різновид монархії, зберігаючи зовнішні республіканські атрибути, проіснував до кінця ІІ ст. н.е. Влада принцепса спиралась на могутню мате-ріальну і військову базу. Наприклад, Єгипет вважався влас-ною провінцією Августа.
Ще на початку принципату управлінський апарат Риму та провінцій зазнав серйозних змін. Роль магістратів зменшилась. Консули, претори, квестори були усунені від державних справ і займались переважно влаштуванням публічних видовищ та ігор. Їх витісняла армія професіональних чиновників, що одержували платню із скарбниці і були підзвітними принцепсу.
Були введені посади:
– префекта преторія – командуючого імператорською гвардією;
– начальника постачання продовольством.
У провінціях функції управління здійснювали намісники, легати, проконсули, пропретори. Їхні адміністративні права та обов’язки фіксувались у мандатах, інструкціях, які складались у канцеляріях монарха або ним особисто.
Наглядові функції за діяльністю намісників здійснювали прокуратори, обов’язками яких було інформувати імператора про стан справ у провінції, про зловживання чиновників.
За вказівкою імператора Клавдія (10 р. до н.е. – 54 р. н.е.) прокуратори були уповноважені виносити судові рішення. Сформована ними канцелярія керувала імператорським майном, фінансами, розсилала скарги і сигнали про зловживання чиновників. Важливі державні посади звичайно займали родичі імператора. Однак його доля часто залежала від прихильності військ трьох головних армій, що стояли на Рейні, Дунаї, Євфраті. Армія висувала (акламувала) імператора, потім він формально затверджувався сенатом.
Таким чином, були створені всі умови для встановлення домінату – необмеженої монархії.
Книга: Історія держави і права зарубіжних країн.Мудрак
ЗМІСТ
| 1. | Історія держави і права зарубіжних країн.Мудрак
| |
| 2. | 1.2. Значення історії держави і права як науки та її місце в системі юридичних дисциплін
| |
| 3. | 1.3. Періодизація історії держави і права зарубіжних країн
| |
| 4. | 1.4. Виникнення держави і права
| |
| 5. | 2.1. Виникнення держави та її розвиток
| |
| 6. | 2.2. Суспільний устрій та його еволюція
| |
| 7. | 2.3. Державний лад, суд, збройні сили
| |
| 8. | 2.4. Основні риси права
| |
| 9. | 3.1. Особливості виникнення і розвитку держави і права Месопотамії
| |
| 10. | 3.2. Утворення Вавилонської держави
| |
| 11. | 3.3. Правове становище окремих груп населення. Особливості рабства
| |
| 12. | 3.4. Державний устрій, суд, збройні сили
| |
| 13. | 3.5. Джерела права. Закони царя Хаммурапі
| |
| 14. | 4.1. Виникнення держави та її розвиток
| |
| 15. | 4.2. Особливості суспільного ладу
| |
| 16. | 4.3. Державний устрій, суд, збройні сили
| |
| 17. | 4.4. Закони Ману
| |
| 18. | 5.1. Виникнення держави та її розвиток. Держава Шан (Інь)
| |
| 19. | 5.2. Держава Чжоу
| |
| 20. | 5.3. Держава Цінь
| |
| 21. | 5.4. Держава Хань
| |
| 22. | 5.5. Основні риси права
| |
| 23. | 6.1. Розклад родоплемінних відносин і зародження держави в Афінах. Реформи Тезея
| |
| 24. | 6.2. Реформи Солона. Реформи Клісфена. Їх оцінка, демократизація державного ладу
| |
| 25. | 6.3. Правове становище населення. Рабовласницька демократія в Афінах
| |
| 26. | 6.4. Державний лад, суд, збройні сили. Основні риси афінського права
| |
| 27. | 6.5. Виникнення держави у Спарті
| |
| 28. | 6.6. Суспільний лад та державний устрій Спарти
| |
| 29. | 7.1. Зародження римської державності. Реформа Сервія Туллія
| |
| 30. | 7.2. Утворення аристократичної республіки. Правове становище населення
| |
| 31. | 7.3. Державний устрій, суд, збройні сили. Управління провінціями
| |
| 32. | 7.4. Криза і падіння республіки. Зміни в суспільному ладі
| |
| 33. | 7.5. Перехід до монархії. Принципат. Зміни в економіці, суспільному ладі та державному устрої в період принципату
| |
| 34. | 7.6. Домінат. Суспільний лад та державний устрій. Реформи Діоклетіана
| |
| 35. | 7.7. Джерела римського права
| |
| 36. | 8.1. Особливості виникнення держави у франків
| |
| 37. | 8.2. Суспільний лад. Реформа Карла Мартелла
| |
| 38. | 8.3. Державний устрій. Верденський договір 843 р. і розпад франкської держави
| |
| 39. | 8.4. Джерела права. Салічна правда
| |
| 40. | 9.1. Розвиток феодальних відносин. Період феодальної роздробленості
| |
| 41. | 9.2. Станово-представницька монархія. Центральне і місцеве управління (XІV – XV ст.)
| |
| 42. | 9.3. Абсолютна монархія. Державний устрій в період аб-солютизму. Реформи Рішельє та Людовіка XІV
| |
| 43. | 9.4. Джерела та характерні риси права
| |
| 44. | 10.1. Poзвитoк фeoдaльниx віднocин в Aнглії. Утвopeння aнглocaкcoнcькиx дepжaв
| |
| 45. | 10.2. Hopмaндcькe зaвoювaння ma йoгo вплив нa суспільний і дepжaвний уcтpій Aнглії в XІ – XІІ cт. Peфopми Генріха ІІ. Beликa Xapтія вoльнocтeй 1215 p.
| |
| 46. | 10.3. Утвopeння cтaнoвo-пpeдcтaвницькoї мoнapxії. Дepжaвний ycтpій.
| |
| 47. | 10.4. Bиникнeння і ocoбливocті aнглійcькoгo aбcoлютизмy. Зміни в cycпільнoмy лaді тa дepжaвний ycтpій.
| |
| 48. | 10.5. Xapaктepні ocoбливocті джepeл пpaвa. Cyдoвий пpeцeдeнт.
| |
| 49. | 11.1. Утворення і розвиток феодальної держави в X – XІІ ст.
| |
| 50. | 11.2. Виникнення та особливості станово-представницької монархії
| |
| 51. | 11.3. Становлення князівського абсолютизму
| |
| 52. | 11.4. Особливості розвитку феодального права в Німеччині
| |
| 53. | 12.1. Особливості становлення класового суспільства і держави в арабів
| |
| 54. | 12.2. Суспільний лад
| |
| 55. | 12.3. Організація держави і влади. Суд
| |
| 56. | 12.4. Джерела права
| |
| 57. | 13.1. Виникнення і розвиток феодальної держави в Польщі
| |
| 58. | 13.2. Виникнення і розвиток феодальної держави у Чехії
| |
| 59. | 13.3. Особливості виникнення і розвитку феодальної держави у Болгарії
| |
| 60. | 13.4. Виникнення і розвиток феодальної держави у Сербії
| |
| 61. | 14.1. Виникнення держави і її розвиток
| |
| 62. | 14.2. Суспільний лад
| |
| 63. | 14.3. Державний лад станово-представницької монархії
| |
| 64. | 14.4. Становлення абсолютної монархії і її особливості
| |
| 65. | 14.5. Джерела права
| |
| 66. | 15.1. Історія виникнення податків.
| |
| 67. | 15.2. Види податків.
| |
| 68. | 15.3. Податкові органи.
| |
| 69. | 15.4. Відповідальність за ухилення від сплати податків.
| |
| 70. | 16.1. Передумови, етапи та особливості англійської буржуазної революції. Проголошення республіки. Державний устрій. Реставрація монархії.
| |
| 71. | 16.2. Розвиток конституційної монархії і парламенту в XVII – XIXст.
| |
| 72. | 16.3. Зміни в державному устрої в кінці ХІХ – на початку ХХ століття.
| |
| 73. | 16.4. Основні джерела і риси права.
| |
| 74. | 17.1. Економічне і політичне становище північно-американських колоній Англії. Революційна війна за незалежність. Декларація незалежності 1776 року.
| |
| 75. | 17.2. Створення конфедерації. Конституція США 1787 року. Білль про права 1791року.
| |
| 76. | 17.3. Причини та хід громадянської війни 1861-1865 р.р. Другий цикл по-правок до конституції. Реконструкція Півдня.
| |
| 77. | 17.4. Зміни в державному устрої США у другій половині ХІХ століття.
| |
| 78. | 18.1. Буржуазна революція 1789-1794 р. Проголошення республіки.
| |
| 79. | 18.2. Державний переворот 1799 року. Проголошення імперії і її падіння. Реставрація монархії Бурбонів.
| |
| 80. | 18.3. Революція 1848 року і проголошення Другої республіки. Паризька Комуна.
| |
| 81. | 18.4. Проголошення Третьої республіки. Конституційні закони 1875 року.
| |
| 82. | 18.5. Джерела і основні риси права.
| |
| 83. | 19.1. Німеччина після Віденського конгресу.
| |
| 84. | 19.2. Революція 1848 року і її вплив на розвиток німецьких держав.
| |
| 85. | 19.3. Утворення Німецької імперії. Конституція 1871 року.
| |
| 86. | 19.4. Характерні риси права.
| |
| 87. | 20.1. Державні реформи першої половини 18 століття.
| |
| 88. | 20.2. Формування нової системи права.
| |
| 89. | 20.3. Реформи 60-х—70-х років .Селянська реформа 1861р. Земська реформа 1864 р. Міська 1864р.Військова реформа 1874р.
| |
| 90. | 20.4. Оформлення конституційної монархії
| |
| 91. | 20.5. Розвиток права на початку ХХ ст.
| |
| 92. | 21.1. Централізація державної влади. Новий курс президента Ф.Д. Рузвельта.
| |
| 93. | 21.2. Зміни в конституції.
| |
| 94. | 21.3. Партійна система і її вплив на формування державних органів.
| |
| 95. | 21.4. Місцеве управління, суд, поліція.
| |
| 96. | 21.5. Характеристика основних джерел і галузей права.
| |
| 97. | 22.1. Листопадова революція 1918 року. Зміни в державному ладі, політичному режимі та партійній системі.
| |
| 98. | 22.2. Встановлення фашистської диктатури. Зміни в державному ладі та праві.
| |
| 99. | 22.3. Крах фашистської диктатури. Потсдамські угоди. Проголошення Федеративної Республіки Німеччини. Державний лад ФРН.
| |
| 100. | 22.4. Проголошення Німецької демократичної республіки. Об’єднання Німеччини.
| |
| 101. | 23.1. Зміни в державному устрої та політичному режимі між двома світовими війнами. Падіння Третьої республіки.
| |
| 102. | 23.2. Державний устрій та політичний режим Четвертої республіки.
| |
| 103. | 23.3. Державний устрій та політичний режим П’ятої республіки.
| |
| 104. | 23.4. Основні джерела та риси права.
| |
На попередню
| 
Translate
