Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: Історія держави і права зарубіжних країн.Мудрак

12.2. Суспільний лад

Суспільний устрій халіфату мав специфічні особливості, що зближували його із старосхідною деспотією. Так, уся земля вважалась власністю держави. У Корані зазначається: “Іс-тинно земля у владі Бога”. Було кілька категорій земель: свя-щенні (місця, де жив пророк), вакф (виділялись для шкіл, бо-гаділень, мусульманських релігійних установ), ікта (давалась халіфом за службу), мульх (приватновласницькі). Були також общинні землі.

У Мецці та її околицях, де були святині мусульманської релігії (земля Хіджас), під страхом смертної кари не дозволялось з’являтись іновірцям, заборонялось знищувати тварин і рослини.

Правовий стан земель ікта багато у чому нагадував бенефіцій. Різниця полягала в тому, що за їх користування стягували податок у скарбницю. Володар ікти міг розпоряджатись ділянкою аж до продажу. Конфіскація ікти була можливою лише за особливо небезпечний злочин.

Вакф перебував у користуванні мусульманського духовенства (мечеті, школи, лікарні, богодільні). З цих земель ні-якої податі не брали. Багато хто з власників ікти, щоб не слу-жити халіфові і не платити податі, укладали угоду про дару-вання своїх ділянок духовенству, зберігаючи при цьому за собою право одержувати доходи з цих ділянок.

З селян, які проживали на державній землі, стягували земельний податок-ренту (харадж). Його збір супроводжувався масовими зловживаннями чиновництва. Використовуючи невідповідність офіційного мусульманського календаря астрономічному та неписемність населення, вони декілька разів збирали одні й ті ж податки з метою особистого збагачення. Процвітало хабарництво.

Панівну верхівку суспільства становили рабовласники й феодали: халіф з чисельними родичами, чиновники, місцева знать, начальники війська, духовенство, великі землевласники. Пригноблені стани – раби, селяни, дрібні ремісники, бедуїни, що розорились. Майно тих, хто кочував по пустелі, і до, і після прийняття ісламу часто складалось з намету та верблюда.

Особливістю арабського феодального суспільства було те, що в ньому не виник становий устрій, який панував у європейських країнах. Права і привілеї феодалів не були регламе-нтовані у мусульманському праві. Тільки нащадки Мухамме-да – шейхи і сеїди – вирізнялись із загальної маси мусульман і користувались деякими привілеями, наприклад, вони носили чалму зеленого кольору (її носили й ті, хто здійснив палом-ництво до Мекки).

Іншою особливістю арабського феодального суспільства була різниця у правах між мусульманами і немусульманами. Той, хто прийняв іслам, як правило, звільнявся від сплати по-душної податі, платив менше мито за товари, мав інші привілеї. Ті, хто сповідував релігію “одкровення” (іудеї, християни), називались зімміями і відокремлювались законом як від му-сульман, так і від язичників. Вони користувались автономією, своїми цивільно-процесуальними звичаями, управляли ними старійшини. Але за злочин несли відповідальність за шаріатом.

Зімміям заборонялося брати шлюб з мусульманами, мати рабів-мусульман. Вони повинні були носити особливий одяг, щоб відрізнятися від мусульман.

Зіммії були обмежені у виборі місця проживання, професії, у пересуванні; не могли їздити на конях, а тільки на мулах або віслюках. Навіть раб-мусульманин за правовим становищем стояв вище від вільного християнина, єврея.

Важливу роль у суспільному житті халіфату відігравала купецька верхівка міст. Проте в містах було відсутнє розвинуте ремісниче виробництво, орієнтоване на внутрішній ри-нок, корпоративний лад і самоуправління. Повне підкорення арабського міста державному апарату було наслідком сильної центральної влади.

Зберігалось рабство, яке значно затримало розвиток феодальних відносин. Раби, згідно закону, не були суб’єктами права. Проте за дозволом своїх панів вони могли займатися ремеслом і торгівлею, а отже, укладати угоди з вільними людьми.

У VІІІ – X ст. феодальні відносини утверджуються в со-ціально-економічній структурі Арабського халіфату. Рабство було малопродуктивним, і мусульманська релігія не перешкоджала відпускати рабів на волю або перетворювати на кріпаків.

Рівень розвитку феодалізму в окремих регіонах Халіфа-ту не був однаковим. Він знаходився в прямій залежності від рівня соціально-економічного розвитку певної території до її завоювання. Якщо у Сирії, Іраку, Єгипті феодалізм панував в усіх сферах суспільного життя, то на більшій частині Аравії зберігались значні пережитки родоплемінного ладу.

Книга: Історія держави і права зарубіжних країн.Мудрак

ЗМІСТ

1.	Історія держави і права зарубіжних країн.Мудрак
2.	1.2. Значення історії держави і права як науки та її місце в системі юридичних дисциплін
3.	1.3. Періодизація історії держави і права зарубіжних країн
4.	1.4. Виникнення держави і права
5.	2.1. Виникнення держави та її розвиток
6.	2.2. Суспільний устрій та його еволюція
7.	2.3. Державний лад, суд, збройні сили
8.	2.4. Основні риси права
9.	3.1. Особливості виникнення і розвитку держави і права Месопотамії
10.	3.2. Утворення Вавилонської держави
11.	3.3. Правове становище окремих груп населення. Особливості рабства
12.	3.4. Державний устрій, суд, збройні сили
13.	3.5. Джерела права. Закони царя Хаммурапі
14.	4.1. Виникнення держави та її розвиток
15.	4.2. Особливості суспільного ладу
16.	4.3. Державний устрій, суд, збройні сили
17.	4.4. Закони Ману
18.	5.1. Виникнення держави та її розвиток. Держава Шан (Інь)
19.	5.2. Держава Чжоу
20.	5.3. Держава Цінь
21.	5.4. Держава Хань
22.	5.5. Основні риси права
23.	6.1. Розклад родоплемінних відносин і зародження держави в Афінах. Реформи Тезея
24.	6.2. Реформи Солона. Реформи Клісфена. Їх оцінка, демократизація державного ладу
25.	6.3. Правове становище населення. Рабовласницька демократія в Афінах
26.	6.4. Державний лад, суд, збройні сили. Основні риси афінського права
27.	6.5. Виникнення держави у Спарті
28.	6.6. Суспільний лад та державний устрій Спарти
29.	7.1. Зародження римської державності. Реформа Сервія Туллія
30.	7.2. Утворення аристократичної республіки. Правове становище населення
31.	7.3. Державний устрій, суд, збройні сили. Управління провінціями
32.	7.4. Криза і падіння республіки. Зміни в суспільному ладі
33.	7.5. Перехід до монархії. Принципат. Зміни в економіці, суспільному ладі та державному устрої в період принципату
34.	7.6. Домінат. Суспільний лад та державний устрій. Реформи Діоклетіана
35.	7.7. Джерела римського права
36.	8.1. Особливості виникнення держави у франків
37.	8.2. Суспільний лад. Реформа Карла Мартелла
38.	8.3. Державний устрій. Верденський договір 843 р. і розпад франкської держави
39.	8.4. Джерела права. Салічна правда
40.	9.1. Розвиток феодальних відносин. Період феодальної роздробленості
41.	9.2. Станово-представницька монархія. Центральне і місцеве управління (XІV – XV ст.)
42.	9.3. Абсолютна монархія. Державний устрій в період аб-солютизму. Реформи Рішельє та Людовіка XІV
43.	9.4. Джерела та характерні риси права
44.	10.1. Poзвитoк фeoдaльниx віднocин в Aнглії. Утвopeння aнглocaкcoнcькиx дepжaв
45.	10.2. Hopмaндcькe зaвoювaння ma йoгo вплив нa суспільний і дepжaвний уcтpій Aнглії в XІ – XІІ cт. Peфopми Генріха ІІ. Beликa Xapтія вoльнocтeй 1215 p.
46.	10.3. Утвopeння cтaнoвo-пpeдcтaвницькoї мoнapxії. Дepжaвний ycтpій.
47.	10.4. Bиникнeння і ocoбливocті aнглійcькoгo aбcoлютизмy. Зміни в cycпільнoмy лaді тa дepжaвний ycтpій.
48.	10.5. Xapaктepні ocoбливocті джepeл пpaвa. Cyдoвий пpeцeдeнт.
49.	11.1. Утворення і розвиток феодальної держави в X – XІІ ст.
50.	11.2. Виникнення та особливості станово-представницької монархії
51.	11.3. Становлення князівського абсолютизму
52.	11.4. Особливості розвитку феодального права в Німеччині
53.	12.1. Особливості становлення класового суспільства і держави в арабів
54.	12.2. Суспільний лад
55.	12.3. Організація держави і влади. Суд
56.	12.4. Джерела права
57.	13.1. Виникнення і розвиток феодальної держави в Польщі
58.	13.2. Виникнення і розвиток феодальної держави у Чехії
59.	13.3. Особливості виникнення і розвитку феодальної держави у Болгарії
60.	13.4. Виникнення і розвиток феодальної держави у Сербії
61.	14.1. Виникнення держави і її розвиток
62.	14.2. Суспільний лад
63.	14.3. Державний лад станово-представницької монархії
64.	14.4. Становлення абсолютної монархії і її особливості
65.	14.5. Джерела права
66.	15.1. Історія виникнення податків.
67.	15.2. Види податків.
68.	15.3. Податкові органи.
69.	15.4. Відповідальність за ухилення від сплати податків.
70.	16.1. Передумови, етапи та особливості англійської буржуазної революції. Проголошення республіки. Державний устрій. Реставрація монархії.
71.	16.2. Розвиток конституційної монархії і парламенту в XVII – XIXст.
72.	16.3. Зміни в державному устрої в кінці ХІХ – на початку ХХ століття.
73.	16.4. Основні джерела і риси права.
74.	17.1. Економічне і політичне становище північно-американських колоній Англії. Революційна війна за незалежність. Декларація незалежності 1776 року.
75.	17.2. Створення конфедерації. Конституція США 1787 року. Білль про права 1791року.
76.	17.3. Причини та хід громадянської війни 1861-1865 р.р. Другий цикл по-правок до конституції. Реконструкція Півдня.
77.	17.4. Зміни в державному устрої США у другій половині ХІХ століття.
78.	18.1. Буржуазна революція 1789-1794 р. Проголошення республіки.
79.	18.2. Державний переворот 1799 року. Проголошення імперії і її падіння. Реставрація монархії Бурбонів.
80.	18.3. Революція 1848 року і проголошення Другої республіки. Паризька Комуна.
81.	18.4. Проголошення Третьої республіки. Конституційні закони 1875 року.
82.	18.5. Джерела і основні риси права.
83.	19.1. Німеччина після Віденського конгресу.
84.	19.2. Революція 1848 року і її вплив на розвиток німецьких держав.
85.	19.3. Утворення Німецької імперії. Конституція 1871 року.
86.	19.4. Характерні риси права.
87.	20.1. Державні реформи першої половини 18 століття.
88.	20.2. Формування нової системи права.
89.	20.3. Реформи 60-х—70-х років .Селянська реформа 1861р. Земська реформа 1864 р. Міська 1864р.Військова реформа 1874р.
90.	20.4. Оформлення конституційної монархії
91.	20.5. Розвиток права на початку ХХ ст.
92.	21.1. Централізація державної влади. Новий курс президента Ф.Д. Рузвельта.
93.	21.2. Зміни в конституції.
94.	21.3. Партійна система і її вплив на формування державних органів.
95.	21.4. Місцеве управління, суд, поліція.
96.	21.5. Характеристика основних джерел і галузей права.
97.	22.1. Листопадова революція 1918 року. Зміни в державному ладі, політичному режимі та партійній системі.
98.	22.2. Встановлення фашистської диктатури. Зміни в державному ладі та праві.
99.	22.3. Крах фашистської диктатури. Потсдамські угоди. Проголошення Федеративної Республіки Німеччини. Державний лад ФРН.
100.	22.4. Проголошення Німецької демократичної республіки. Об’єднання Німеччини.
101.	23.1. Зміни в державному устрої та політичному режимі між двома світовими війнами. Падіння Третьої республіки.
102.	23.2. Державний устрій та політичний режим Четвертої республіки.
103.	23.3. Державний устрій та політичний режим П’ятої республіки.
104.	23.4. Основні джерела та риси права.

На попередню



Додати в закладки

  
Переклад Translate