Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: Практична філософія та правовий порядок: Збірка наукових статей. / Кривуля О. М.

Практична філософія та правовий порядок: Збірка наукових статей. / Кривуля О. М.

1.1. Виступ першого проректора Університету внутрішніх справ, професора, доктора юридичних наук, Заслуженого юриста України Венедиктова В. С
Дуже приємно, що Університет внутрішніх справ є одним із ініціаторів і організаторів проведення Сковородинських читань та ще й за такою темою як «Практична філософія і правовий порядок". Вже це яскраво свідчить про те, що йде гуманізація органів внутрішніх справ, їх прихильність до філософських поглядів на життя, на розбудову правової держави та демократизацію суспільства.

Недавно в Університеті внутрішніх справ, пройшла міжнародна науково-практична конференція з питань кадрової політики, формування і розвитку у працівників органів внутрішніх справ особистої відповідальності за свідоме виконання вимог Конституції та законів України, вірності Присязі, Кодексу честі, високої духовної, культури і моральних якостей, почуття патріотизму, державного світогляду, засвоєння морально-етичних норм поведінки та інших чинників, які потрібні новій генерації загальнонаціональної поліції України. Безумовно, що все це десь перекликається з філософською спадщиною Григорія Савича Сковороди і недаремно такі наукові проблеми розглядаються в Харкові, в Університеті внутрішніх справ.

Університет внутрішніх справ - єдиний багатопрофільний вищий заклад освіти системи МВС України - був створений постановою Кабінету Міністрів України 22 листопада 1994 р.

Історія університету налічує 6 років, однак сучасні беззастережні успіхи цього провідного вищого закладу освіти МВС України базуються на десятиріччях розвитку міліцейської освіти в Харкові, починаючи ще з часів, коли це місто було столицею Радянської України. Безперечно, враховувався і дореволюційний досвід підготовки поліцейських кадрів.

Незважаючи на свою молодість, університет зазнав бурхливого зростання, досяг значного науково-педагогічного потенціалу. Тут створена і ефективно функціонує система багатоступеневої підготовки висококваліфікованих кадрів для органів внутрішніх справ України, здійснюються комплексні наукові дослідження. В університеті склався

міцний і вельми перспективний науково-педагогічний колектив. Зараз під прапором університету працюють і навчаються близько 13 тис. викладачів, співробітників, курсантів, слухачів, студентів та ліцеїстів.

Про якісні показники професорсько-викладацького складу свідчить те, що сьогодні в університеті працюють більш 40 докторів наук, професорів, понад 180 кандидатів наук, доцентів. В ад'юнктурі та докторантурі ведеться підготовка науково-педагогічних кадрів за 27 спеціальностями, активно діють спеціалізовані вчені рада з захисту кандидатських та докторських дисертацій з юридичних, філософських, соціологічних, політичних наук. Ефективно працює магістратура.

Свідченням здобутків Університету внутрішніх справ як одного з провідних ВЗО України є рішення акредитаційної комісії від 9 травня 1999 р. щодо видачі університету сертифікату про проходження акредитації за IV рівнем.

Своє основне призначення - всебічну підготовку майбутніх фахівців - університет здійснює на денних факультетах: юридичному, економічної безпеки, управління та інформатики, соціально-психологічному, громадської безпеки, з підготовки працівників кримінальної міліції, Кримському факультеті (м. Сімферополь), факультеті права та підприємництва (для цивільної молоді). Без відриву від практичної роботи працівники органів внутрішніх справ здобувають вищу фахову освіту на заочному факультеті (відділення у м. Сумах, Полтаві, та Євпаторії, навчально-консультативному пункті у Мелітополі). Університет здійснює підготовку цивільної молоді на госпрозрахункових засадах за денною та заочною формами навчання на базі навчально-наукових комплексів, економіко-правового університету (разом з Харківським державним політехнічним університетом), Сімферопольського юридичного факультету (спільно з Кримським інститутом економіки та управління), комплексу з Макіївським економіко-гуманітарним інститутом. Завдяки позабюджетній діяльності випускники Університету внутрішніх справ працюють не лише в органах внутрішніх справ, а й у сфері приватної підприємницької діяльності, у різних галузях народного господарства.

Довузівська підготовка, як складова частина багатоступеневої освіти, окрім першого в системі МВС юридичного ліцею, здійснюється також у спеціалізованих класах шкіл в м. Харкові, Сумах, Охтирці, Керчі. В ліцеї навчаються діти загиблих або тих, що отримали каліцтво при виконанні службового обов'язку працівників органів внутрішніх справ, осіб, що постраждали під час аварії на Чорнобильській АЕС та інші. Після закінчення ліцею випускники зараховуються в університет та вищі заклади освіти системи МВС без вступних іспитів.

Університет внутрішніх справ має в своєму складі також Інститут перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників ОВС, який створений на виконання Комплексної цільової програми боротьби зі злочинністю на 1996-2000 pp. Тут організовано перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників практичних органів МВС усіх регіонів України.

Як найбільше відповідає завданням університету та його різнобічній діяльності сформульований влучно і лаконічно девіз цього вищого закладу освіти: «Знання. Закон. Честь». Університет внутрішніх справ і його вагомий різнобічний доробок знані сьогодні не лише в усій нашій дер-

ясаві, а й далеко за її межами. Минуле і сьогоднішнє університету переконливо свідчать про те, що на нього чекає й успішне майбутнє. Цьому свідчення і наші Сковородинські читання.

Хоча Григорій Савич Сковорода і народився на Полтавщині, але багато років свого життя він провів на Харківщині, де і були написані два ділоги «Наркисс» і «Симфония, нареченная книга Асхань, о познании самого себя». Саме в них обґрунтовується ідея самопізнання людиною своєї духовності як необхідної умови досягнення внутрішнього миру. Сковорода обрав шлях духовності, яка свідомо протиставлялась неприйнятній соціальній дійсності, але в його філософській натурі, помислах, направлених на пошук духовної істини, постійно пробиваються раціональні мотиви в поглядах на проблеми суспільного життя. І тут великий мислитель все своє життя послідовно доводив важливість безкорисливого служіння народові, несучи в своїй душі світло знань. Сковорода засуджував ті принципи суспільного життя, які породжували ненависть та війни. Він писав, що кожен народ має право жити за власними принципами, повинен поважати права і свободи іншого народу. Він визнавав зверхність закону, необхідність дотримуватися встановлених норм земного життя та обов'язку оберігати свою землю та свій народ. Мені дуже імпонує в творчості Сковороди те, що він свою філософію грунтує на ідеях моральної та правової автономії особи і справедливості. Саме ці ідеї стали вихідними приписами розвитку суспільства, людини і викристалізувались в оригінальну теорію «сродності», спираючись на яку, він намагався намалювати картину нового суспільно-політичного ладу. Тому вчення Григорія Савича Сковороди об'єктивно було спрямоване проти експлуататорської ідеології, воно утверджувало справедливі, позитивні, демократичні погляди на суспільно-політичній устрій, працю, щастя людей. Він покладав усі надії на освіту, самопізнання і моральне самовдосконалення кожної людини. Саме на цих принципових позиціях видатного мислителя я і хотів би завершити свій виступ, а Вам всім побажати плідної, творчої роботи над цими питаннями і головне - результативних висновків стосовно ролі та місця практичної філософії і правового порядку в становленні демократичного суспільства в нашій незалежній правовій державі.

Книга: Практична філософія та правовий порядок: Збірка наукових статей. / Кривуля О. М.

ЗМІСТ

1.	Практична філософія та правовий порядок: Збірка наукових статей. / Кривуля О. М.
2.	1.2. Л. М. Газнюк (Харків) Соматично-прегнантна обумовленість соціального порядку
3.	1.3. О.М.Губарь (Макеевка) Мораль и право в естественно-правовой и позитивистской концепции
4.	1.4. В. Ю. Дубниченко (Донецк) Проблема правосознания в русской религиозной философии
5.	1.5. Г. П. Климова, А. В. Климов, А. И. Уколов (Харьков) Политические аспекты социального порядка
6.	1.6. А. В. Климова (Днепродзержинск) Взаимосвязь традиционных, нравственных и правовых аспектов социального порядка
7.	1.7. Клаус-Михаэль Кодалле (Йена, ФРГ) Томас Гоббс: философия языка и политика
8.	1.8. Ю. В. Конотопцева (Харків) Свобода і соціальний порядок в розвитку суспільства: роль еліти
9.	1.9. Л.Д. Кривега (Запорожье) Социальный порядок: мировоззренческие измерения
10.	1.10. О. М. Кривуля (Харків) Співвідношення морального і правового порядку
11.	1.11. А. П. Лантух (Харків) Маргіналізація як засіб раціоналізації соціального порядку
12.	1.12. В. Н. Леонтьева (Харьков) Системность культуротворчества и социальный порядок
13.	1.13. С.И.Максимов (Харьков) Этико-антропологические основания правопорядка
14.	1.14. Я.А.Музалевская (Харьков) Природа морали и основания социального порядка (к постнеклассической постановке проблемы)
15.	1.15. Б. И. Поклад (Луганск) Социальный порядок как фундаментальное понятие криминологии
16.	1.16. С. В. Приживара (Харьков) Социальная ответственность и социальный порядок
17.	1.17. О. П. Проценко, И. М. Ушно (Харьков) морально-правовые предпосылки свободы предпринимательской деятельности
18.	1.18. Л. В. Рязанцева (Харьков) «Проблематизация блага»: эгоизм в перспективе морали и права
19.	1.19. О. Ф. Скакун (Харьков) Право, законность, правопорядок: их взаимозависимость и тенденции развития
20.	1.20. Пол М. Слоун (США) Основы общественного порядка
21.	1.21. О. М. Тетерич (Харьков) Соотношение морального и правового регулирования
22.	1.22. А. В. Толстоухов (Київ) Проблема взаємодії ліберальної і демократичної свободи
23.	1.23. Г. Л. Тулъчинский (Санкт-Петербург, Россия) Проблема либерализма и эффективная социальная технология
24.	1.24. И. А. Филина (Полтава) Социальный порядок как условие социального прогресса
25.	1.25. Фолькер Герхардт (Берлин, ФРГ) Политика - это больше, чем сумма морали и права
26.	1.26. Л.А.Шаповал (Харків) Право. Держава. Правопорядок
27.	1.27. В. В. Шкода (Харьков) О всеобщем порядке охранения
28.	1.28. В. Ятченко (Дніпродзержинськ) Метафізичний вимір авторитетності соціального порядку (культурно-історичний аспект)
29.	2.1. В. Л. Ботезат (Харьков) Проблема народной воли и демократического государства
30.	2.2. Н.А.Бусова (Харьков) Проблема легитимации правового порядка
31.	2.3. О. В. Гарник (Дніпропетровськ) Проблема легітимації правового примусу в сучасній філософи права (постмодерністська та дискурсивно-етична орієнтації)
32.	2.4. В. В. Гордієнко (Харків) Державне право на легітимне насильство: кордони та межі відтворювання
33.	2.5. В.А.Жадько (Запоріжжя) Межі ефективності права
34.	2.6. М. М. Жовтобрюх (Запоріжжя) Засади чинності звичаєвого права
35.	2.7. С. А. Заветный (Харьков) Возможности и пределы права как вида социального управления
36.	2.8. Н. С. Корабльова (Харків) Дисциплінарні технологи у техніках покарань: рольовий вимір
37.	2.9. А А Лакиза (Симферополь) Об относительной независимости права
38.	2.10. Н.Я.Мокрецова (Харьков) Психологические аспекты отношения к правовым нормам
39.	2.11. В. Б. Окороков (Днепропетровск) Метафизика свободы (теория справедливости и границы легитимации)
40.	2.12. Н. П. Осипова (Харків) Механізм аналізу соціальної ефективності права
41.	2.13. О.И.Помников (Луганск) Аристотель и современность: опыт размышления на тему справедливости
42.	2.14. В.В.Рябокляч (Полтава) До визначення правового відчуження
43.	2.15. Л. А. Сухих (Харьков) Правовые нормы и правовая защищенность
44.	2.16. А. О. Червяцова (Харків) Легітимність державної влади: основні критерії
45.	2.17. И. В. Я ценко (Харьков) Договор как основа правопорядка
46.	3.1. Ю. І. Агапова, І. Г. Скиба (Луганськ) Проблема прав людини в процес! викладання мовознавчих дисциплін у спеціалізованих вузах системи МВС
47.	3.2. А. П. Алексеєнко (Харків) Гуманізм як принцип соціального порядку
48.	3.3. М. Ф. Анісімова (Запоріжжя) Забезпечення прав і свобод осіб, що засуджені до позбавлення волі: вимоги міжнародних стандартів та реалії національних пенітенціарних установ
49.	3.4. Д. В. Бацун (Харьков) Проблема универсальности идеи прав человека
50.	3.5. Йозеф Зайферт (Шаан, Ліхтенштейн) Думки про професійну етику поліцейського
51.	3.6. И. В. Карпенко (Харьков) О «порядке понятий» в понятии «социальный порядок»
52.	3.7. Н.Н.Крестовская (Одесса) Статус ребенка как показатель гуманности права: история и современность
53.	3.8. К. Б. Левченко (Київ) Національні інституції по дотриманню прав людини: рекомендації міжнародних організацій та український досвід
54.	3.9. В. Н. Мороз (Днепродзержинск) О некоторых проблемах взаимодействия человека, гражданского общества и государства в сфере правового порядка
55.	3.10. С. Д. Порощу к, Т.С.Порощук (Запоріжжя) Особливості сучасного правового статусу особи
56.	3.11. В. Г. Рибалка, В. Т. Жежерун (Харків) Примус до правопорядку у військовій діяльності
57.	3.12. Л. Д. Тимченко, Л. А. Тимченко (Харьков) Глобализация в сфере прав человека: негативные и позитивные тенденции развития
58.	3.13. C. І. Ткачов, Н. О. Ткачова (Харків) Місце цінностей в процесі розбудови справедливого суспільства
59.	3.15. П. В. Цимбал (Харків) Політична кримінологія: нові аспекти в умовах глобалізації
60.	4.1. В. В. Акимов, В. И. Чуб (Харьков) Незаконный оборот наркотиков в Украине и парадигма национальной безопасности
61.	4.2. І. В. Банікевич (Харків) Проблеми правоохоронної діяльності у перехідному суспільстві
62.	4.3. І. В. Венедіктова (Харків) Упорядкування відносин власності в перехідному суспільстві
63.	4.4. В. І. Гадяцький (Харків) Практична філософія та філософський конформізм у ситуації неправового порядку
64.	4.5. Е. А. Гнатенко (Луганск) Понятие общественной опасности: философский и правовой подходы
65.	4.6. В. І. Горбань, О. В. Горбань (Полтава) Право і соціальні трансформації: проблема взаємозв'язку
66.	4.7. О. Г. Даніл'ян (Харків) Формування правових механізмів розв'язання протиріч в перехідних суспільствах
67.	4.8. Ю. В. Дука (Запоріжжя) Проблема податкового порядку в сучасному українському суспільстві
68.	4.9. Н. М. Ємельянова (Донецьк) Правовий нігілізм у перехідному суспільстві
69.	4.10. І.Д. Загрійчук (Харків) Правове регулювання міжнаціональних взаємовідносин: філософські аспекти
70.	4.11. В. Л. Зубов (Запорожье) Проблемы правового регулирования предпринимательской деятельности в Украине
71.	4.12. Н. Г. Карпунова (Луганськ) Гуманітаризація процесу виховання курсантів вузів системи МВС України як фактор гуманізації правоохоронної дільності
72.	4.13. Е. Г. Михайлева (Харьков) Элита и легитимация социального порядка: проблемы транзитивного социума
73.	4.14. В. Н. Овчаренко (Харьков) Проблемы формирования правосознания в переходный период
74.	4.15. В. А. Светлов (Санкт-Петербург, Россия) Фундаментальная вероятностная теорема анализа и разрешения конфликтов
75.	5.1. В.А.Абашник (Харьков-Йена, ФРГ) Назначение полиции в системе «харьковского полицейского законодательства» Л. Г. К. Якоба
76.	5.2. Г. Є. Аляев (Полтава) Прогрес права як трансформація морально-правової свідомості
77.	5.3. Т. А. Андреева (Донецк) Нравственные ценности и правовое нормотворчество в истории человечества
78.	5.4. Е.А.Афонін,А.Ю. Мартинов (Київ) Проблема свободи та порядку в контексті всесвітньої історії (або бельгійський прототип для української перспективи)
79.	5.5. А. Г. Барадачев (Харьков) Воля как основание юридической ответственности
80.	5.6. В. П. Будз (Львів) Проблема співвідношення національних і універсальних цінностей як основних інструментів соціальних змін в філософії історії Михайла Гру шевського
81.	5.7. Роберт Вальтер (Вена, Австрия) Правовая теория в Австрии в XX веке
82.	5.8. Клаус Дирксмаер (Йена, ФРГ) О способности правовой философии к изменениям
83.	5.9. Н. І. Завадова (Полтава) Екологічна етика та її основа
84.	5.10. О. Г. Івахненко (Харків) Кодекс честі офіцера як поєднання правових і моральних цінностей
85.	5.11. В. Ю. Калюжна (Луганськ) Традиції пуританізму в системі освіти США та їх значення для духовного розвитку країни
86.	5.12. Т. В, Кондратюк (Київ) Цінності як засіб правової регуляції соціальних взаємовідносин
87.	5.13. С. Куцепал (Полтава) Дві моделі влади в постмодерн!
88.	5.14. О. М. Литвинов, О. В. ПІерстньов (Луганськ) Проблема громадянства та національності у національній державі (за працею Юргена Габермаса «Громадянство і національна ідентичність»)
89.	5.15. И. В. Минаков (Харьков) Система права как эффект поля онтологии
90.	5.16. І. М. Мухін (Запоріжжя) Системно-трансформаційні ресурси суспільства як основа реалізації соціальної свободи (правовий аспект)
91.	5.17. С. Е. Острога (Харків) Головні напрями філософсько-логічного аналізу мови права
92.	5.18. Ж. О. Павленко (Харків) Експертні оцінки в праві
93.	5.19. В. В. Попов (Харьков) Ирония и юмор в двойственности образа закона
94.	5.20. Л. А. Радионова (Харьков) И. Кант о философии свободы
95.	5.21. Н. Н. Саппа (Харьков) Развитие норм, правил, прав и игровая деятельность
96.	5.22. І. І. Севру к (Харків) До питання про «порядок» та його сенси
97.	5.23. В. В. Снегирев (Луганск) О понятии «национальное государство» в современном государствоведении
98.	5.24. О. В. Стричинець (Харків) Роль класифікацій у структуруванні правового порядку
99.	5.25. В.Д. Титов (Харків) Раціональність правового порядку
100.	5.26. Ж. С. Тростановский (Германия, Дюссельдорф) Категории права, обязанности, ответственности и их взаимосвязь
101.	5.27. А. К. Чаплыгин (Харьков) Дилетантизм как условие и антитеза философского практицизма
102.	5.28. B.I. Чернишева (Луганськ) проблема поліцейського цинізму в контексті Гуманізації системи підготовки правоохоронних органів (на прикладі США і України)
103.	5.29. Г. П. Чміль (Київ) Дисциплінарний дискурс екранних мистецтв і становлення індивідуальності
104.	5.30. В. Н. Шаповал (Харьков) Свобода и порядок как трансцендентальные корреляты отношения «человек-мир»
105.	5.31. Е. Н. Юркевич, Н. В. Попова (Харьков) Герменевтическая практика в юриспруденции: догматические и адогматические аспекты

На попередню



Додати в закладки

  
Переклад Translate