Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Це страшно, коли прижиттєва слава і обожествлення стають посмертною ганьбою. / Василь Симоненко

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Практична філософія та правовий порядок: Збірка наукових статей. / Кривуля О. М.


5.23. В. В. Снегирев (Луганск) О понятии «национальное государство» в современном государствоведении

Определение понятия «национальное государство» зависит от того, какой смысл в него вкладывают. В наследство от СССР нам досталось понятие «нации», в основу которого положены этносоциальные критерии. Хотя на Западе понятия «национальное» и религиозное воспринимают как синонимы. Французские национальные интересы - это практически те же самые, что и интересы региона, который называется Францией. Мы же даже в понятия «украинский народ» и «народ Украины» иногда вкладываем разные понятия. Я считаю, что не имеют надежного фундамента государства, которые в определении своих приоритетов исходят исключительно из этничности. Сама идея национального господства выступает как средство политической мобилизации, как политический лозунг, так как нет государств, входящих в ООН, которые бы не считали себя государствами-нациями. Таким образом, культурная общность использует понятие нации для утверждения государственности.

В свою очередь, государство заинтересовано, чтобы создание общности и единства интересов своего социального организма формировалось у человека не только через понятие «гражданин государства», а через нечто «интимное», высокое и, в то же время, доступное для усвоения всеми слоями населения. Происходит этнизация политики. В действие приходят ценностные установки, согласно которым этническая идентичность является изначальной и надличностной структурой, образуемой совокупностью высоко оцениваемых качеств, сформировавшихся в ходе длительной совместной истории. Эти качества приобретаются с рождением, а также в процессе первичной социализации, и недоступны, даже непостижимы для тех, кто с ними не родился.

Чтобы построить национальное государство, необходима теория, которая бы сначала поставила вопрос о возможности строительства государства на национальной основе.

Концепция национальности как теоретическое обоснование права нации на независимую государственность, появилась в эпоху краха абсолютной монархии. Её создатели видели в нации определенную субстанцию, через которую общество добывало право на суверенитет. Тем нациям, к которым история оказалась благосклонной, удалось в полной мере воспользоваться плодами национальной государственности и с её помощью обеспечить социальную стабильность, высокий уровень жизни для своих народов.

Высокое значение региональных интересов в процессе украинского государствообразования обусловлена теми глубокими экономическими, культурными, психологическими особенностями, которые существуют

между разными регионами Украины. Некоторые зарубежные украино-веды даже утверждают про существование «двух Украин»: одной - интенсивно русской, другой - украинской.

Автор отстаивает точку зрения, которая современна государству: государство не может быть построено на национальном фундаменте. Главная причина в том, что национальность есть более ментальная организация общества, которая может причинить лишь виртуальную реальность; государство же требует определенной социальной технологии, которая принадлежит именно действительной реальности, может причинить определенные ее изменения и изменения в самой ментальное™. То есть, социальная технология - не от ментальности до государства, а от государства до ментальности. Национальное государство - это государство, которое отдает преимущество основной нации, а значит, дискриминирует не другие нации, а именно личность. Это такой же нонсенс, как и расовое государство, или половое государство. Нация, как особенное образование гражданского общества, требует особенного внимания, но не приоритета. Предоставление какого-нибудь приоритета одному из образований гражданского общества, постановка его над государством неуклонно ведет к урезанию свободы - семейное государство (олигархия, аристократия), партийное государство (фашистское или коммунистическое).

Государство является социальной, а не национальной структурой, государство - определенное общество в понимании его особенной социальной структуры, социальной технологии жизни, которое имеет определенную территорию. Нация должна быть отделена от государства в правовом понимании, в понимании превалирования, стоянии над, точно так, как должна быть отделена семья, как должна быть отделена партия. Гражданское общество есть пик объединения личностей в нацию, семью, партию или какое-либо другое объединение. Нация не есть независимость, которая дана личности ее рождением, нация всегда есть сознательный выбор, который подтверждается эмиграциями, возможностью освоения других национальных культур (человек имеет возможность за жизнь освоить больше, нежели одну национальную культуру) - массовыми фактами XX века.

Книга: Практична філософія та правовий порядок: Збірка наукових статей. / Кривуля О. М.

ЗМІСТ

1. Практична філософія та правовий порядок: Збірка наукових статей. / Кривуля О. М.
2. 1.2. Л. М. Газнюк (Харків) Соматично-прегнантна обумовленість соціального порядку
3. 1.3. О.М.Губарь (Макеевка) Мораль и право в естественно-правовой и позитивистской концепции
4. 1.4. В. Ю. Дубниченко (Донецк) Проблема правосознания в русской религиозной философии
5. 1.5. Г. П. Климова, А. В. Климов, А. И. Уколов (Харьков) Политические аспекты социального порядка
6. 1.6. А. В. Климова (Днепродзержинск) Взаимосвязь традиционных, нравственных и правовых аспектов социального порядка
7. 1.7. Клаус-Михаэль Кодалле (Йена, ФРГ) Томас Гоббс: философия языка и политика
8. 1.8. Ю. В. Конотопцева (Харків) Свобода і соціальний порядок в розвитку суспільства: роль еліти
9. 1.9. Л.Д. Кривега (Запорожье) Социальный порядок: мировоззренческие измерения
10. 1.10. О. М. Кривуля (Харків) Співвідношення морального і правового порядку
11. 1.11. А. П. Лантух (Харків) Маргіналізація як засіб раціоналізації соціального порядку
12. 1.12. В. Н. Леонтьева (Харьков) Системность культуротворчества и социальный порядок
13. 1.13. С.И.Максимов (Харьков) Этико-антропологические основания правопорядка
14. 1.14. Я.А.Музалевская (Харьков) Природа морали и основания социального порядка (к постнеклассической постановке проблемы)
15. 1.15. Б. И. Поклад (Луганск) Социальный порядок как фундаментальное понятие криминологии
16. 1.16. С. В. Приживара (Харьков) Социальная ответственность и социальный порядок
17. 1.17. О. П. Проценко, И. М. Ушно (Харьков) морально-правовые предпосылки свободы предпринимательской деятельности
18. 1.18. Л. В. Рязанцева (Харьков) «Проблематизация блага»: эгоизм в перспективе морали и права
19. 1.19. О. Ф. Скакун (Харьков) Право, законность, правопорядок: их взаимозависимость и тенденции развития
20. 1.20. Пол М. Слоун (США) Основы общественного порядка
21. 1.21. О. М. Тетерич (Харьков) Соотношение морального и правового регулирования
22. 1.22. А. В. Толстоухов (Київ) Проблема взаємодії ліберальної і демократичної свободи
23. 1.23. Г. Л. Тулъчинский (Санкт-Петербург, Россия) Проблема либерализма и эффективная социальная технология
24. 1.24. И. А. Филина (Полтава) Социальный порядок как условие социального прогресса
25. 1.25. Фолькер Герхардт (Берлин, ФРГ) Политика - это больше, чем сумма морали и права
26. 1.26. Л.А.Шаповал (Харків) Право. Держава. Правопорядок
27. 1.27. В. В. Шкода (Харьков) О всеобщем порядке охранения
28. 1.28. В. Ятченко (Дніпродзержинськ) Метафізичний вимір авторитетності соціального порядку (культурно-історичний аспект)
29. 2.1. В. Л. Ботезат (Харьков) Проблема народной воли и демократического государства
30. 2.2. Н.А.Бусова (Харьков) Проблема легитимации правового порядка
31. 2.3. О. В. Гарник (Дніпропетровськ) Проблема легітимації правового примусу в сучасній філософи права (постмодерністська та дискурсивно-етична орієнтації)
32. 2.4. В. В. Гордієнко (Харків) Державне право на легітимне насильство: кордони та межі відтворювання
33. 2.5. В.А.Жадько (Запоріжжя) Межі ефективності права
34. 2.6. М. М. Жовтобрюх (Запоріжжя) Засади чинності звичаєвого права
35. 2.7. С. А. Заветный (Харьков) Возможности и пределы права как вида социального управления
36. 2.8. Н. С. Корабльова (Харків) Дисциплінарні технологи у техніках покарань: рольовий вимір
37. 2.9. А А Лакиза (Симферополь) Об относительной независимости права
38. 2.10. Н.Я.Мокрецова (Харьков) Психологические аспекты отношения к правовым нормам
39. 2.11. В. Б. Окороков (Днепропетровск) Метафизика свободы (теория справедливости и границы легитимации)
40. 2.12. Н. П. Осипова (Харків) Механізм аналізу соціальної ефективності права
41. 2.13. О.И.Помников (Луганск) Аристотель и современность: опыт размышления на тему справедливости
42. 2.14. В.В.Рябокляч (Полтава) До визначення правового відчуження
43. 2.15. Л. А. Сухих (Харьков) Правовые нормы и правовая защищенность
44. 2.16. А. О. Червяцова (Харків) Легітимність державної влади: основні критерії
45. 2.17. И. В. Я ценко (Харьков) Договор как основа правопорядка
46. 3.1. Ю. І. Агапова, І. Г. Скиба (Луганськ) Проблема прав людини в процес! викладання мовознавчих дисциплін у спеціалізованих вузах системи МВС
47. 3.2. А. П. Алексеєнко (Харків) Гуманізм як принцип соціального порядку
48. 3.3. М. Ф. Анісімова (Запоріжжя) Забезпечення прав і свобод осіб, що засуджені до позбавлення волі: вимоги міжнародних стандартів та реалії національних пенітенціарних установ
49. 3.4. Д. В. Бацун (Харьков) Проблема универсальности идеи прав человека
50. 3.5. Йозеф Зайферт (Шаан, Ліхтенштейн) Думки про професійну етику поліцейського
51. 3.6. И. В. Карпенко (Харьков) О «порядке понятий» в понятии «социальный порядок»
52. 3.7. Н.Н.Крестовская (Одесса) Статус ребенка как показатель гуманности права: история и современность
53. 3.8. К. Б. Левченко (Київ) Національні інституції по дотриманню прав людини: рекомендації міжнародних організацій та український досвід
54. 3.9. В. Н. Мороз (Днепродзержинск) О некоторых проблемах взаимодействия человека, гражданского общества и государства в сфере правового порядка
55. 3.10. С. Д. Порощу к, Т.С.Порощук (Запоріжжя) Особливості сучасного правового статусу особи
56. 3.11. В. Г. Рибалка, В. Т. Жежерун (Харків) Примус до правопорядку у військовій діяльності
57. 3.12. Л. Д. Тимченко, Л. А. Тимченко (Харьков) Глобализация в сфере прав человека: негативные и позитивные тенденции развития
58. 3.13. C. І. Ткачов, Н. О. Ткачова (Харків) Місце цінностей в процесі розбудови справедливого суспільства
59. 3.15. П. В. Цимбал (Харків) Політична кримінологія: нові аспекти в умовах глобалізації
60. 4.1. В. В. Акимов, В. И. Чуб (Харьков) Незаконный оборот наркотиков в Украине и парадигма национальной безопасности
61. 4.2. І. В. Банікевич (Харків) Проблеми правоохоронної діяльності у перехідному суспільстві
62. 4.3. І. В. Венедіктова (Харків) Упорядкування відносин власності в перехідному суспільстві
63. 4.4. В. І. Гадяцький (Харків) Практична філософія та філософський конформізм у ситуації неправового порядку
64. 4.5. Е. А. Гнатенко (Луганск) Понятие общественной опасности: философский и правовой подходы
65. 4.6. В. І. Горбань, О. В. Горбань (Полтава) Право і соціальні трансформації: проблема взаємозв'язку
66. 4.7. О. Г. Даніл'ян (Харків) Формування правових механізмів розв'язання протиріч в перехідних суспільствах
67. 4.8. Ю. В. Дука (Запоріжжя) Проблема податкового порядку в сучасному українському суспільстві
68. 4.9. Н. М. Ємельянова (Донецьк) Правовий нігілізм у перехідному суспільстві
69. 4.10. І.Д. Загрійчук (Харків) Правове регулювання міжнаціональних взаємовідносин: філософські аспекти
70. 4.11. В. Л. Зубов (Запорожье) Проблемы правового регулирования предпринимательской деятельности в Украине
71. 4.12. Н. Г. Карпунова (Луганськ) Гуманітаризація процесу виховання курсантів вузів системи МВС України як фактор гуманізації правоохоронної дільності
72. 4.13. Е. Г. Михайлева (Харьков) Элита и легитимация социального порядка: проблемы транзитивного социума
73. 4.14. В. Н. Овчаренко (Харьков) Проблемы формирования правосознания в переходный период
74. 4.15. В. А. Светлов (Санкт-Петербург, Россия) Фундаментальная вероятностная теорема анализа и разрешения конфликтов
75. 5.1. В.А.Абашник (Харьков-Йена, ФРГ) Назначение полиции в системе «харьковского полицейского законодательства» Л. Г. К. Якоба
76. 5.2. Г. Є. Аляев (Полтава) Прогрес права як трансформація морально-правової свідомості
77. 5.3. Т. А. Андреева (Донецк) Нравственные ценности и правовое нормотворчество в истории человечества
78. 5.4. Е.А.Афонін,А.Ю. Мартинов (Київ) Проблема свободи та порядку в контексті всесвітньої історії (або бельгійський прототип для української перспективи)
79. 5.5. А. Г. Барадачев (Харьков) Воля как основание юридической ответственности
80. 5.6. В. П. Будз (Львів) Проблема співвідношення національних і універсальних цінностей як основних інструментів соціальних змін в філософії історії Михайла Гру шевського
81. 5.7. Роберт Вальтер (Вена, Австрия) Правовая теория в Австрии в XX веке
82. 5.8. Клаус Дирксмаер (Йена, ФРГ) О способности правовой философии к изменениям
83. 5.9. Н. І. Завадова (Полтава) Екологічна етика та її основа
84. 5.10. О. Г. Івахненко (Харків) Кодекс честі офіцера як поєднання правових і моральних цінностей
85. 5.11. В. Ю. Калюжна (Луганськ) Традиції пуританізму в системі освіти США та їх значення для духовного розвитку країни
86. 5.12. Т. В, Кондратюк (Київ) Цінності як засіб правової регуляції соціальних взаємовідносин
87. 5.13. С. Куцепал (Полтава) Дві моделі влади в постмодерн!
88. 5.14. О. М. Литвинов, О. В. ПІерстньов (Луганськ) Проблема громадянства та національності у національній державі (за працею Юргена Габермаса «Громадянство і національна ідентичність»)
89. 5.15. И. В. Минаков (Харьков) Система права как эффект поля онтологии
90. 5.16. І. М. Мухін (Запоріжжя) Системно-трансформаційні ресурси суспільства як основа реалізації соціальної свободи (правовий аспект)
91. 5.17. С. Е. Острога (Харків) Головні напрями філософсько-логічного аналізу мови права
92. 5.18. Ж. О. Павленко (Харків) Експертні оцінки в праві
93. 5.19. В. В. Попов (Харьков) Ирония и юмор в двойственности образа закона
94. 5.20. Л. А. Радионова (Харьков) И. Кант о философии свободы
95. 5.21. Н. Н. Саппа (Харьков) Развитие норм, правил, прав и игровая деятельность
96. 5.22. І. І. Севру к (Харків) До питання про «порядок» та його сенси
97. 5.23. В. В. Снегирев (Луганск) О понятии «национальное государство» в современном государствоведении
98. 5.24. О. В. Стричинець (Харків) Роль класифікацій у структуруванні правового порядку
99. 5.25. В.Д. Титов (Харків) Раціональність правового порядку
100. 5.26. Ж. С. Тростановский (Германия, Дюссельдорф) Категории права, обязанности, ответственности и их взаимосвязь
101. 5.27. А. К. Чаплыгин (Харьков) Дилетантизм как условие и антитеза философского практицизма
102. 5.28. B.I. Чернишева (Луганськ) проблема поліцейського цинізму в контексті Гуманізації системи підготовки правоохоронних органів (на прикладі США і України)
103. 5.29. Г. П. Чміль (Київ) Дисциплінарний дискурс екранних мистецтв і становлення індивідуальності
104. 5.30. В. Н. Шаповал (Харьков) Свобода и порядок как трансцендентальные корреляты отношения «человек-мир»
105. 5.31. Е. Н. Юркевич, Н. В. Попова (Харьков) Герменевтическая практика в юриспруденции: догматические и адогматические аспекты

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate