Поняття юридичної науки можна розкрити через розуміння об'єктів, предмета, методу і функцій. Під об'єктами маються на увазі конкретні сфери (сторони) об'єктивної дійсності, під предметом науки - певний зріз (частина) об'єкта пізнання.
Об'єктами юридичної науки є держава і право - фактично два об'єкти. Проте юриспруденція, як і кожна наука, має один предмет вивчення.
Вихідним для визначення поняття юриспруденції є право, що включає у себе правове поняття держави. Держава і право пізнаються і досліджуються як складові моменти єдиного об'єкта юридичної науки. В основу їх вивчення покладено один прин-
цип і критерій юридичності, що конкретизується в окремих сферах і напрямках юридичного пізнання держави і права. Ця конкретизація присутня в усіх окремих визначеннях і характеристиках держави і права, у системі понять юридичної науки в цілому та окремих юридичних наук.
Предмет юридичної науки - об'єктивні властивості права і держави в їх поняттєво-юридичному розумінні та вираженні, загальні та окремі закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави і права в їх структурній багатоманітності.
Якщо предмет юридичної науки - це поняття права в усіх аспектах його теоретико-пізнавального прояву і вираження, то предмет кожної окремої юридичної науки - якийсь певний елемент юридичної дійсності.
Метод юриспруденції являє собою засіб юридичного пізнання, створення та організації юридичного знання. За допомогою юридичного методу предмет юриспруденції конкретизується і оформлюється у відповідну юридичну теорію (юридичну науку) як єдину систему знань про державу і право, висловлену в поняттях.
Основний метод юридичної науки - філософська діалектика (матеріалістична та ідеалістична).
Функції юридичної науки - основні напрямки розуміння і вираження юридичного знання:
- онтологічна (пізнавальна) — вивчення фундаментальних якостей матерії права, найзагальніших сутнісних явищ і процесів у державному житті, відкриття раніше невідомих закономірностей буття держави і права;
- евристична - пізнання нового в державно-правовому житті, відкриття раніше невідомих закономірностей буття держави і права;
- прогностична - передбачення розвитку державно-правових процесів;
- практично-організаційна - обслуговування практики;
- методологічна — дослідження і розробка засобів вивчення правової дійсності;
- ідеологічна - вплив на розвиток правової культури суспільства і людини;
- політична - допомога у формуванні державно-правової політики, роз'ясненні політичних і законодавчих рішень.