Банківське кредитування здійснюється у таких формах:
· акцепт векселів;
· видача гарантій;
· облік векселів;
· підтвердження акредитивів;
· кредитування по відкритому рахунку;
· видача позички в іноземній валюті під контракт і під заставу.
Підтвердження акредитива застосовується як форма кредитування імпортера і виражається в тому, що банк, який обслуговує імпортера, повинен: або перевести в банк експортера на свій коррахунок суму коштів, зазначену в акредитиві; або якщо на цьому рахунку достатньо коштів для виконання акредитива, послати повідомлення оплатити акредитив зі свого коррахунку без додаткового переказу грошей.
Підтвердження акредитива може проводити і банк експортера, але при цьому збільшуються витрати імпортера при розрахунках акредитивами.
Кредитування по відкритому рахунку як форма кредитування експортно-імпортних операцій може надаватися як у розрізі міжбанківських, так і міжурядових відносин.
У міжбанківських відносинах такий рахунок відкривається в комерційному банку, що обслуговує експортера. По цьому рахунку встановлюється ліміт кредитування або кредитна лінія, в межах яких здійснюються платежі експортеру. На цей же рахунок надходять платежі від імпортера. Дозволяється наявність дебетового сальдо по відкритому рахунку в межах ліміту і протягом певного періоду. При використанні ліміту оплата експортно-імпортних операцій не проводиться (подібно до контокорентного рахунку).
Кредит під контракт на виробництво продукції для експорту видається і погашається у валюті.
Умови надання кредиту:
o наявність гарантії вітчизняного банку або гарантії зарубіжного ділового партнера;
o наявність забезпечення. Як забезпечення по кредитах в іноземній валюті банк може приймати акредитиви або платіжні гарантії, виставлені іноземними банками-кореспондентами на користь позичальника чи його гаранта.
Кредити видаються на звичайних комерційних умовах, однак з урахуванням валютного курсу, що складається на валютному ринку по вільно конвертованій валюті (ставку по іноземній валюті встановлюють поквартально).
Джерело погашення кредиту - виручка в іноземній валюті.
Для отримання кредиту позичальник подає до банку заяву, в якій зазначається така інформація:
· мета, сума, термін кредиту;
· найменування і кількість товару, що купують, його вартість, країна придбання і валюта платежу (валюта, в якій товар оплачується), валюта ціни (валюта, в якій товар оцінюється);
· економічне обгрунтування кредиту;
· джерела погашення кредиту в іноземній валюті.
До заяви додаються:
- гарантійний лист банку чи іноземного партнера;
- техніко-економічне обгрунтування кредиту, включаючи кошторис витрат по кредитованому проекту і розрахунок окупності кредитованих витрат;
- графік поставки імпортного товару;
- розрахунок строків погашення кредиту і сплати процентів.
Після розгляду документів укладається кредитний договір. Позичальник подає банку строкові зобов'язання, в яких обумовлюються суми і строки погашення кредиту.
З позичкового рахунку оплачуються доручення клієнтів на проведення розрахунків з іноземними партнерами.
Нарахування процентів починається з моменту виникнення позичкової заборгованості.
Заходи впливу за несвоєчасну сплату процентів:
o припинення подальшого кредитування в іноземній валюті;
o дострокове погашення кредиту;
o збільшення розміру плати за кредит;
o блокування валютного рахунку позичальника і гаранта.
У процесі кредитування клієнтів в іноземній валюті особлива увага приділяється техніко-економічному обгрунтуванню. Воно має містити таку інформацію:
o терміни і графік проведення заходу;
o технологія реалізації валютної угоди;
o запланований обсяг іноземної валютної виручки;
o заплановані витрати, включаючи податки і мито;
o витрати на погашення кредиту і сплату процентів;
o непередбачені витрати;
o передбачуваний обсяг доходів, за рахунок яких може бути погашений кредит.
Кредитування під заставу. Заставою можуть виступати грошові вимоги до покупців в іноземній валюті і сама іноземна валюта, яка є у позичальника.