У разі, коли претензію залишено без відповіді чи відхилено повністю або частково, заявник звертається з позовом щодо арбітражного врегулювання спору. Загальний строк позовної давності щодо захисту прав за позовом про відшкодування основного боргу, встановлений чинним законодавством, — три роки. Право на позов виникає з того дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Щодо відшкодування неустойки (штрафу, пені), то встановлено скорочений строк давності — 6 місяців. Закінчення строку позовної давності до пред’явлення позову є підставою для відмови у позові.
Позовна заява повинна містити:
— найменування арбітражного суду, в який направляється заява;
— найменування сторін, їхні адреси;
— зміст позовних вимог;
— зазначення ціни позову;
— формулювання обставин, що з них випливає позовна заява;
— докази, які підтверджують позов;
— обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
— відомості про вжиття заходів доарбітражного врегулювання спорів;
— перелік документів та доказів, які додаються до заяви.
До позовної заяви додаються документи, що підтверджують:
статус суб’єкта підприємницької діяльності;
відомості про вжиття заходів доарбітражного врегулювання спору (копія претензії та квитанція або повідомлення про вручення);
відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів (квитанція або повідомлення про вручення);
сплату державного мита в установленому порядку та розмірі;
документи, що засвідчують повноваження представника позивача в арбітражному суді.
Під ціною позову розуміють суму всіх вимог, пред’явлених до відповідача. У позовах про стягнення грошей ціна позову визначається відповідною сумою. У ціну позову включаються також указані в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені).
Арбітражні витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи, призначеної арбітражним судом, а також інших витрат, пов’язаних із розглядом справи.
Сплата державного мита покладається:
на сторону, що безпідставно ухиляється від прийняття пропозиції іншої сторони (спір щодо укладання, зміни та розірвання договору);
на обидві сторони, якщо суд відхилив частину пропозицій кожної зі сторін;
на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог;
на сторону, через неправильні дії якої виник спір, незалежно від результатів вирішення спору.
Ставки державного мита щодо заяв, які подаються до арбітражного суду, встановлюються в таких розмірах:
щодо позовних заяв майнового характеру — 5% ціни позову, проте не менше 0,25 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;
щодо позовних заяв немайнового характеру і позовних заяв стосовно спорів, які виникають під час укладання, зміни чи розірвання господарських договорів і розглядаються в обласних, Київському і Севастопольському міських арбітражних судах, — 5 н.м.д.г.;
щодо позовних заяв і спорів, які виникають під час укладання, зміни чи розірвання господарських договорів, котрі підлягають розгляду у Вищому арбітражному суді України, — 6 н.м.д.г.
Спір має бути вирішено арбітражним судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому має бути висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково. Якщо ухвалено позитивне рішення про стягнення дебіторської заборгованості, однак боржник не в змозі погасити заборгованість (є неплатоспроможним), то протягом одного місяця з дня винесення ухвали арбітражним судом (однак не раніше трьох місяців із дня настання строку платежу за договором) кредитор може звернутися із заявою про порушення справи про банкрутство неспроможного боржника.