Додати в закладки
Переклад Translate
Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
Скачати одним файлом. Книга: Панчатантра, або П'ять кошиків житейської мудрості Переклад Ігоря Серебрякова
Панчатантра, або П'ять кошиків житейської мудрості Переклад Ігоря Серебрякова
© невідомий автор
© І.Серебряков (переклад), 1988
© П.Іванов (переклад віршів), 1988
Джерело: Панчатантра. Шукасаптаті. К.: Дніпро, 1988. 384 с. С.: 11-269.
OCR & Spellcheck: Aerius (ae-lib.org.ua) 2004
ЗмістНайдостойніша "Панчатантра". Початок оповіді
Друга тантра: Придбання друзів
Третя тантра: Про війну ворон і сов
Четверта тантра: Втрата набутого
П'ята тантра: Несподівані діяння
НАЙДОСТОЙНІША «ПАНЧАТАНТРА» Початок оповіді
Ом! Слава славетним наставникам Шараді та Ганапаті, і великим поетам слава!
Славиться хай Вагаспаті, Ману, Парашара із сином
Ваясою, з ними й - Чанак'я - він нової шастри творець.
Шастри всі, як є, збагнувши,
Велемудрий Вішнушарман
Написав у п'яти тантрах
Цю прекрасну, мудру книгу.
Ось що дійшло до наших вух.
«Є в Південних краях місто Махілароп'я, а в ньому жив колись цар на ймення Амарашакті, вельми тонкий знавець всіляких мистецтв і наук, істинне побажай-дерево для багатьох прохачів; ноги його виблискували від сяйва коштовностей, що прикрашали корони найзнаменитіших царів, коли ті схилялись перед ним у поклоні. Мав він трьох синів, що були й на розум бідні, і на глузд небагаті, а звали їх - Васушакті, Уграшакті й Анекашакті. Раджа, утямивши, що неохочі вони до науки, скликав міністрів і мовив: «О вельмишановні, ви ж знаєте, що ці троє моїх синів і до науки байдужі, і тверезого розуму не мають. Хоч і велике моє царство, але коли бачу, які вони, ніщо не тішить мене. Правду кажуть:
Як має хтось народитися мертвим, а чи дурним, хай народиться мертвим:
Двоє мертвонароджених менше накоять зла, аніж йолоп живий;
Хай буде викидень, хай буде мертвий син, хай краще народиться донька, [12]
Хай безплідною буде жона, й не дійде до зачаття, аніж мав би ти сина дурного.
Як бути з коровою, що вже ялівкою стала?
Що чекати від неука-сина, ще й невігласа в вірі?
Отож коли є хоч якась можливість пробудити в них розуміння, треба скористатися нею. Живе тут з доброї ласки моєї і харчується п'ять сотень пандитів. Так-от, щоб моє бажання здійснилося й увінчалося успіхом, знайдіть таку можливість!»
Один з міністрів на це мовив: «О повелителю, на вивчення граматики треба витратити дванадцять років. Потім варто опанувати дгармашастри Чанак'ї та інших і кама-шастри, створені Ватсьяяною та ще декотрими. Лише тоді, коли буде пізнано дгармашастри, артхашастри і камаша-стри, прокинеться розум».
Після цього один з міністрів, якого звали Суматі, відказав: «Справді-бо, всі ці предмети знадобляться в житті, але, щоб пізнати їх, треба вивчити багато творів. Але для просвіти цих юнаків краще знайдімо якусь коротку шастру. Правду кажуть:
Науки безмежні, викладені мудрим словом,
Життя швидкоплинне, і в ньому чимало загат,-
Умій вловить суть наук, непотріб відкинь,-
Так добуває гусак молоко з океану.
Є тут один брахман на ім'я Вішнушарман, який осягнув усі науки і прославився серед тих, що прагнуть знань. Треба віддати цих молодиків йому, і він, напевне, зможе наставити їх на розум».
Вислухавши це, раджа покликав Вішнушармана і ґречно попросив: «О достойний, зроби мені ласку, візьми моїх синів і розтлумач їм науку про багатство так, щоб ніхто з ними" в цьому не зміг зрівнятися, а я тебе за це обдарую сотнею щедрих нагород!» І сказав Вішнушарман раджі: «Зволь вислухати, о божественний, мої щирі слова. Навіть за сто щедрих пожертвувань не продаю я знань, та коли твої сини за шість місяців не стануть знавцями нітішастри, Що наставляє на житейську мудрість, то відречусь я від слави і свого імені!»
Вислухавши незвичайну брахманову клятву, раджа та його міністри страшенно здивувалися. Володар з пошаною [13] віддав йому синів і відчув велике полегшення. А Вішну-шарман, прийнявши юнаків, написав для досягнення мети п'ять в'язанок книжок: «Втрата дружби», «Придбання друзів», «Про війну ворон і сов», «Втрата набутого» та «Несподівані діяння» і примусив царевичів читати, а вони, за шість місяців вивчивши все, про що йшлося там, як і обіцяв брахман, стали знатися на житейській мудрості. Відтоді для просвіти нерозумних і з'явилось на землі вчення про житейську мудрість, витлумачену в книзі під назвою «Панчатантрака». Що ще сказати? А ось що:
Хто вивчає нітішастру і засвоює повчання,
Перешкодити тому, бач, навіть Індрі не під силу.
Це «Початок оповіді».
Книга: Панчатантра, або П'ять кошиків житейської мудрості Переклад Ігоря Серебрякова
ЗМІСТ
На попередню
|