Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Панчатантра, або П'ять кошиків житейської мудрості Переклад Ігоря Серебрякова
Оповідка тринадцята
«Жив на якомусь озері птах Бгаранда, що мав одне воло, але дві голови. Одного разу, коли він ходив берегом моря, хвилі викинули до його лап дивний плід, сповнений чарівної амріти. Птах сказав: «Я його з'їм. Ой, чимало мені довелося скуштувати винесених морськими хвилями плодів з амрітою. А цей, мабуть, неабиякий на смак. Може, він із чарівних небесних дерев париджати або харичандани? Напоєний амрітою плід міг також непомітно впасти з якогось іншого дерева за велінням долі». Поки одна голова так мовила, друга уважно слухала, а тоді сказала: «Коли це правда, то дай і мені шматочок, щоб і я відчула той смак на язиці!» Усміхнувшись, перша голова їй відповіла: «Та в нас же з тобою спільне воло і єдиний апетит! То [267] навіщо ж кожній ковтати? Краще вже нехай одна вдовольниться їжею!» Але поласувавши плодом, вона, віддала рештки його другій голові. А та зраділа й почала обіймами та поцілунками виявляти свої почуття. Відтоді друга голова повсякчас відчувала заздрість і голод. Та ось одного разу першій голові трапився плід, напоєний отрутою. Друга голова побачила це і мовила: «О жорстока, нікчемна істото, ти завжди нехтуєш іншими! Ось ухопила отруйний плід і тримаєш! Із ненависті до тебе я його з'їм!» Суперниця їй сказала: «Дурненька, не смій цього робити! Якщо ти його з'їси, то ми обидві загинемо». Тому я й кажу:
Народжена з одного лона,
Але коли голів є дві,
Що пожирають різну їжу,
Загине, ніби птах Бгаранда».
Той, що тримав колесо, мовив: «Воістину так! Ну, то йди собі додому, а я тут залишуся. Неспроста ж кажуть:
Не слід солодке їсти одному,
Не слід не спать, коли всі інші сплять.
Не слід виходить в мандри одному,
Не слід багатства одному шукать.
А також
Хоч попутник і паскудний у дорозі попадеться,
Все ж корисний: краб-попутник врятував життя брахману».
Той, що знайшов золото, запитав: «А як же це?» І той, що тримав колесо, розповів.
Оповідка чотирнадцята«В одному селищі жив брахман, котрого звали Брахма-датта. Коли він зібрався йти в село у якійсь там справі, мати йому сказала: «Чого це ти, синку, сам-самісінький у дорогу вирушаєш? Знайди собі попутника. Він на те мовив: «Не бійся, матусю, ця дорога спокійна, а йду я сам лише тому, що справа того вимагає!» Тоді мати пішла до ставка, впіймала краба і сказала: «Ну, синочку, коли так, [268] то візьми з собою за попутника оцього краба і йди вже». Вислухавши материні слова, брахман поклав краба в коробочку з камфорою, сховав її в торбину та й подався собі.
У дорозі, зморений спекою, він ліг під деревом і заснув. А з дупла вилізла чорна змія й стала підкрадатися до нього. Почувши запах камфори, вона залізла через дірку в торбину і від жадібності проковтнула коробочку з камфорою, але краб, який сидів там, упнувся своїми клішнями їй у горлянку. Коли брахман прокинувся, то побачив біля себе мертву змію і здогадався: «Це краб її задушив!» Він дуже зрадів і подумав: «Авжеж, правду сказала моя мати - не можна йти в дорогу без попутника. Воістину золоті слова мовила вона - завдяки їм краб урятував мене від чорної змії.
Як добре сказано:
У дії наших заклинань, відвіданнях святих купань,
Зв'язках з брахманом, віщуном від почуттів залежить все».
По цих словах брахман попростував своєю дорогою. Ось тому я й кажу:
Хоч попутник і паскудний у дорозі попадеться,
Все ж корисний: краб-попутник врятував життя брахману».
А потім чоловік, що знайшов золото, діставши дозвіл того, який тримав колесо, пішов до своєї домівки.
На цьому закінчується п'ята тантра, що має назву «Несподівані діяння».
І на цій п'ятій тантрі, що називається «Несподівані діяння», закінчується книга, яку створив достойний Вішнушарман під назвою «Панчатантра».
Ось і завершується на цьому «Панчатантрака» - книга про здоровий глузд.
СЛОВНИК ІМЕН І НАЗВ
Авангі - одне з шістнадцяти великих царств стародавньої Індії; столиця його - місто Удджайїні.
аджа - коза, призначена для жертви.
Амараваті - столиця Індри, місто-фортеця, посеред якого стоїть блискотливий палац Вайджаянта.
Амбіка - зменшене ім'я Амби, дружини Шіви.
амріта - напій безсмертя.
анджалі - молитовно складені долоні; ознака шаноби, вітання.
анекашакті - букв, «всемогутній».
антахпур - жіноча половина палацу, гарем.
Арджуна - один з п'яти братів, головних героїв великої індійської епопеї «Махабгарата», хоробрий воїн.
артхашастри - твори, що трактують питання держави, політики, економіки.
Аушанас - одне з імен мудреця Шукри, наставника й лікаря асурів і дайтьїв, супротивників богів-девів.
ашадг - місяць індійського календаря, від середини червня до середини липня.
Ашваттхаман - один з персонажів великої індійської епопеї «Махабгарата».
бабуль - широко розповсюджене в Індії дерево, що йде на паливо та виготовлення сільськогосподарського знаряддя.
балакхільї - легендарні мудреці-пігмеї, які оточують колісницю бога Сонця.
Балі - цар з роду асурів, у країні якого всі люди були щасливі. Боги злякалися, що ніхто не віритиме їм і не приноситиме жертв, тому й вирішили знищити Балі. Зглянувшись на їхнє благання, Вішну, знаючи про щедрість і великодушність Балі, від якого жоден прохач не виходив невдоволеним, обернувся на карка брахмана й попросив у нього стільки землі, скільки зможе покрити за три кроки. Балі погодився, і тоді Вішну, набравши свого істинного вигляду, за два кроки покрив землю й небо, а за третім - поставив ногу на голову Балі і скинув його в пекло. [372]
баньян - могутнє гіллясте дерево з численним повітряним корінням.
Бархаспатья - ім'я стародавнього мудреця, автора трактату про політику; назва однієї з давніх шкіл індійського матеріалізму.
Бгагаван - звертання до бога.
Бгаргава - власне ім'я; потомок Бгрігу, одного з прародителів.
Бгаттаріка - богиня-покровителька.
Бгаума - одне з імен Парваті, дружини Шіви.
Бгішма - один з персонажів великої індійської епопеї «Махабгарата», знавець політики.
бгут - привид, дух.
бетель - засіб, що освіжає і дезинфікує рот; широко розповсюджений в Індії та інших країнах Південної Азії.
білий парасоль - символ царської влади.
блага мінливі - за уявленнями індусів земне життя і все пов'язане з ним ілюзорне.
боги-покровителі - складовою частиною імені кожного індуса є імення того чи іншого бога, до якого й звертаються як до покровителя.
божий суд - різновид судової процедури в середньовічній Індії, за якою того, на кого падає підозра в злочині, могли опустити на тривалий час у воду, примусити взяти в руки розпечене залізо і т. п.; вважалося, що в разі непричетності до вчиненого злочину, він не постраждає.
Брахма - верховне божество в індуїзмі; абсолютний дух, що породжує все суще.
брахмани - вищий стан стародавнього й середньовічного індійського суспільства, що переважно охоплює жерців.
брахмаракшас - тобто брахман серед ракшасів, злих духів; дух брахмана, який негідно поводився за свого життя.
брахмачарин - брахман, який проходить етап учнівства, що починається з церемонії посвячення, після [373] якого йому надається право носити священний шнур.
Бріхаспаті - стародавній мудрець, втілення мудрості; з його ім'ям пов'язана назва однієї з давніх шкіл індійського матеріалізму.
Бріхатспхіг - власне ім'я, букв, означає - «огузкуватий».
Вадава -одна з іпостасей бога Вішну, всепоглинаючий вогонь у вигляді коня, що криється в глибині океану.
Вайкунтха - рай Вішну.
Вайнатея - син Вінати, прародительки пернатих, божественний коршун Гаруда.
Вайнья - заклинатель.
еайраг'я - відкидання світу, зречення сімейних і соціальних обов'язків.
Вайшравана - букв. - «прославлений», епітет Кубери, бога багатства.
Валлабгінатх - ім'я божества чи святого.
Вангала - стародавня назва Бенгалії.
Вараручі - давньоіндійський поет, драматург і граматист, персонаж багатьох фольклорних та літературних сюжетів.
Варуна - один з найдавніших богів індійської міфології, бог океану.
Васава - одне з імен Індри.
Васанта - бог весни.
Васу - група молодших божеств у давньоіндійській міфології.
Васудева - ім'я батька бога-пастуха Крішни.
Васушакті - власне ім'я, букв.- «дуже багатий».
Ватсьяяна - ранньосередньовічний індійський мислитель, автор «Камасутри», трактату про кохання.
Вачаспаті - власне ім'я, букв, означає «повелитель мови», автор творів про право.
Вершитель кінця - епітет Ями, бога смерті.
Вїбгутунда - власне ім'я, букв, означає - «пузатий».
Відура - автор книги політичних афоризмів, т. зв. «Відураніті».
Віз Праджапаті - назва сузір'я.
Віз Рохіні - назва сузір'я.
Вікала - букв.- «вечір», «сутінки»; в «Панчатантрі» використано персоніфіковано, як ім'я вдаваного духу.[374]
Вікрамадітья - букв.- «сонце доблесті», популярний герой фольклору, ідеал справедливого царя.
Вікрамарка - одне з імен-епітетів царя Вікрамадітьї.
Віна - музичний щипковий інструмент з додатковим резонатором у верхній частині грифа.
Вінарава - власне ім'я, букв, означає «мелодія віни».
Вінаяка - букв.- «проводир», епітет бога Ганеші.
Вірата - один з персонажів великої індійської епопеї «Махабгарата», цар країни матсьїв.
Вірінчі - одне з імен бога Брахми.
віта - звідник, нахлібник.
Вішвакарман - один з ведичних богів, здібний майстер.
Вішну - одне з найвищих божеств (поряд з Брахмою і Шівою) в індуїзмі і брахманізмі, бог-охоронець.
Вішнугупта - ім'я Чанак'ї, автора політико-економічного трактату «Артхашастра».
Вішнушарман - гаданий автор «Панчатантри».
В'яса - ім'я мудреця, якому приписується авторство великої індійської епопеї «Махабгарата» і упорядкування священних книг стародавніх індійців.
Ганапаті - букв.- «проводир ганів», духів, що становлять почет Шіви; син Шіви й Парваті, бог мудрості, вченості, ремесел та мистецтва.
гандгарви - напівбоги, небесні музиканти; зображують їх у вигляді істот з тілом, верхня частина якого людська з крилами, нижня - кінська, а обличчя їхні схожі на пташині.
Гандіва - ім'я лука Арджуни, одного з героїв великої індійської епопеї «Махабгарата».
Ганеша - Ганапаті, бог, покровитель наук, мистецтв, ремесел і торгівлі, нищитель перепон; зображують його у вигляді товстуна зі слоновою головою.
Гаруда - божественний коршун, на якому літає бог Вішну.
гетера (ганіка) - в стародавній і середньовічній Індії був дуже розвинений інститут гетеризму, що становив об'єкт багатьох сатиричних творів.
Гірі - гора; також - Гімалаї.
Говінда - букв. - «той, що шукає корів», епітет бога Вішну; ім'я стародавнього мудреця.[375]
граматика - в давнину і в ранньому середньовіччі була найважливішою з наук.
гунджака - чагарник з червоно-чорними ягодами.
Гурджара - стародавня назва Гуджарата.
дайтьї - разом з асурами в давньоіндійській міфології протистоять богам-девам.
дарбга - жорстка трава.
дауварика - брамник.
Дашаратха - персонаж великої індійської епопеї «Рамаяна», батько її героя Рами.
Двіта - букв, означає «другий» або «двійка».
Дгарма -бог справедливості.
дгарма - сукупність релігійно-правових законів, що визначають спосіб життя; справедливість.
дгарма царя - коло обов'язків царя: турбуватися про народ, захищати країну, дотримуватися справедливості і т. п.
Дгармараджа - бог смерті Яма, букв.- «вершитель справедливості».
дгармашастра - правовий трактат, такий як «Закони Ману» та ін.
Дгаум'я - ім'я головного жерця роду пандавів, героїв великої індійської епопеї «Махабгарата».
Дгрітараштра - персонаж великої індійської епопеї «Махабгарата», глава роду кауравів.
Деві - богиня; може бути епітетом богинь Парваті, Лакшмі і Сарасваті.
Джайміні - індійський філософ, основоположник філософії міманса.
джамбу - рожева яблуня; також - священне дерево, що росте на міфічній горі Меру. Його плоди виростають завбільшки з слона, а достигаючи, падають на схили гори й розбиваються; з їхнього соку утворюється річка, води якої дають безсмертя.
джанапада - царство, держава.
Джанардана - букв. - «збуджуючий», епітет бога-пастуха Крішни.
Джахнаві - епітет річки Ганги.
джняпака - наставник, учитель; глашатай.
дигамбара - секта джайнів, представники якої не носять ніякого одягу, боячись позбавити життя якоїсь із комах, що ненароком опиниться в його складках.[376]
динарій - золота монета.
Діті - одна з прародительок усього сущого, мати дайтьїв і асурів.
Дрона - персонаж великої індійської епопеї «Махабгарата», умілий воїн, що навчав воєнного мистецтва основних героїв епосу, юнаків з ворогуючих родів Пандавів та Кауравів.
другий чоловік -тобто коханець.
Дурга - букв.- «нездоланна»; ім'я дружини Шіви.
Дурйодгана - один з головних персонажів великої індійської епопеї «Махабгарата», втілення підступності, умілий воїн.
Еката - одиниця, одиночка.
за колишнього життя - згідно з індуїзмом усі живі істоти зазнають переродження. Кожне наступне народження викликає зміну зовнішності й статусу залежно від кількості добрих і лихих справ тієї чи іншої душі за колишнього життя.
Індра - цар богів у давньоіндійській міфології, бог грози.
індроподібний - тут у значенні - той, що справедливо чинить.
їздова тварина - у кожного з богів індійської міфології є тварина, на якій він їздить; у Вішну, наприклад, це божественний коршун Гаруда.
йог - подвижник, аскет; чаклун, чарівник.
Яогешвара - букв.- «повелитель йогів», епітет бога Шіви.
йогічний сон - стан трансу.
йоджана - міра довжини, близько 15 км.
калакута - смертельна отрута, вивержена з надр Молочного океану під час збивання її богами-девами та їхніми родичами-супротивниками асурами.
калиюга - юги - космічні епохи, на які поділяється період існування всесвіту між пралая - світовими катаклізмами; калиюга - остання з них, що триває 432 000 років.
Калінді - одна з кількох назв річки Ямуни.
Кама - бог кохання.
Камандакіянітішастра - трактат про політику, написаний мудрецем Камандакі і являє собою переробку «Артха-шастри» Каутільї.
камашастри - твори про кохання.[377]
канчука - взагалі - обладунок, броня; тут - коротка жіноча кофтинка.
капалика - подвижник, що належить до однієї з шіваїтських сект, члени якої поклонялися Шіві в його найстрашнішій іпостасі Бгайрази. Так, для здійснення всіх бажань капаликам належало їсти з чаші, зробленої з людського черепа, та ін.
Карала - букв.- «жахлива», «страшна»; один з епітетів богині Дурги, дружини Шіви.
карма - сукупність добрих і поганих вчинків, сподіяних за колишніх народжень; визначає статус людини і взагалі будь-якої істоти в теперішньому народженні.
Карна - один з персонажів «Махабгарати», народився в бойовому обладунку. Картар - творець.
кортика - назва місяця індійського календаря, від середини жовтня до середини листопада.
Картікея - букв.- «народжений від Кріттік», шести небесних дів, персоніфікованих як сузір'я Плеяд; епітет бога війни Сканди.
каурі - дрібна черепашка, використовується як розмінна монета.
каустхуба - чарівний камінь, що його Вішну носить на грудях.
Кешава - букв.- «волохатий», епітет бога Вішну.
кімарита - подія, що відбулася, повідомлення про подію.
«Кіратарджунія» - епічна поема, в основі сюжету якої лежить один з епізодів «Махабгарати», написав її поет Бгараві в VI ст.
кірати - назва стародавнього племені.
Крітанга - букв.- «той, що чинить кінець», епітет бога смерті.
Крішна - букв.- «чорний»; ім'я бога-пастуха, що вважається земним втіленням бога Вішну.
Кубера - бог багатства.
Курма - черепаха, одна з іпостасей Вішну.
Куру - стародавній цар, предок суперницьких родів Кауравів і Пандавів, розбрат яких ліг в основу сюжету великої індійської епопеї «Махабгарата».
кшапанака - буддійський або джайнський чернець.[378]
кшатрії - воїнський стан в давньоіндійському суспільстві.
Лакшмі - богиня щастя, багатства і краси.
Лінгам - філософ Шіви, об'єкт поклоніння.
лінгаят - член шіваїтської секти, об'єктом поклоніння якої є лінгам.
Мадана - букв.- «п'янкий», епітет бога кохання Ками.
Мадгу - ім'я асура, який хотів знищити Брахму.
Мадрі - ім'я другої дружини Панду, батька п'ятьох братів, героїв великої індійської епопеї «Махабгарата».
майна - індійський шпак.
майя - концепція ілюзорності світу і особливо земного життя.
макара - міфічна тварина, що живе у воді, здебільшого в океані, може ототожнюватися з крокодилом, дельфіном і т. п.
Малая - гірський хребет у Південній Індії, на верховинах якого росте багато сандала.
мангуста - звірок, що його індійці часто тримають у своїх домівках для захисту від змій.
Мандгата - легендарний цар; його ім'я часто вживають у виразах, подібних до нашого - «За царя Гороха».
мантри - магічні формули, заклинання.
Ману - один з прародителів, іменем якого названо давній звід звичаєвого права «Закони Ману».
Марути - ведичні боги вітру й бурі, друзі й союзники Індри.
матангі - жінка з племені матангів, які, подібно до чандалів, стояли на дуже низькому кастовому рівні.
Махакала - букв.- «великий час», іпостась Шіви у вигляді всепоглинаючого часу.
Махашвара - букв.- «великий бог», епітет Шіви.
Махілароп'я - стародавнє місто в Південній Індії.
млечхи - варвари.
Муладева - популярний фольклорний герой, ловкач і хитрун.
Намучі - асур, який сперечався з Індрою за владу. Індра обіцяв, що не вб'є Намучі ні вдень, ні вночі, ні мокрою, ні сухою зброєю, але, вибравши момент у присмерку, тобто ні вдень, ні [379] вночі, він убив його палицею, покритою морською піною, тобто ні мокрою, ні сухою.
Нанда - назва династії, що правила в царстві Магадга з 364 по 334 р. до н. є.
Нарада - мудрець, автор кількох гімнів «Рігведи». В індійській міфології нерідко відігравав роль посередника поміж богами та людьми.
Нараяна - букв.- «той, що рухається на водах», епітет, застосовуваний і до Брахми, який народився в лотосі, і до Вішну, що лежить на змієві Шеші посеред океану.
Нахуша - батько царя Яяті, перетворений прокляттям мудреця Агастьї на змія; йому приписують створення першого театру на землі.
Нищитель перепон - епітет бога Ганеші.
нірвана - буддійське вчення про досягнення віруючим найвищого стану, коли він звільняється від усіх земних пристрастей і страждань.
Нітішастра -твори про політику і житейську мудрість.
ньягродга - фігова пальма.
пандави - п'ятеро братів, героїв великої індійської епопеї «Махабгарата».
пандит - учений.
Паніні - великий індійський учений-граматист і поет, приблизно 2-1 ст. ст. до н. є.
Панчатантрака - одна з назв «Панчатантри».
Парашара - автор зводу законів, т. з. «Парашарасмрити».
Парваті - дружина бога Шіви, букв.- «гірська».
Парджанья - бог грози й бурі.
паривраджака - прочанин, паломник.
париджата -дерево в раю Індри; вважалося, що в того, хто сидить під ним, зникають усі турботи.
Патала - підземне царство.
патола - рід вибивної тканини.
Пауластья - одне з імен ракшаса Равани, ворога Рами, героя великої індійської епопеї «Рамаяна».
Пінгала - автор трактату про віршування, приблизно 2 ст. до н. є.
піппал - вічнозелене, високе дерево з розкішною кроною і великими жовтими чи рожевими квітами, схожими на дзвоники.
пішачі - в народних повір'ях - злі духи, рід демонів; духи убивць.[380]
побажай-дерево - одне з дерев, що ростуть у раю Індри, кальпаврикша.
Повелитель вод - епітет Океану.
Повелитель дня - Сонце.
Повелитель ночі - епітет Місяця.
Повелитель прикрашених
каптуром - тобто Шеша, повелитель зміїв.
прадештар - розпорядник, церемоніймейстер.
пралая - кінець світу, космічна катастрофа, коли, начебто, увесь світ буде знищено вогнем і водою, на небі зійдуть дванадцять сонць, потім їх обляжуть хмари, що метатимуть вогонь. пулінди - плем'я, що живе в лісах.
пурохіта - верховний жрець.
пустаки - книги, записані на пальмовому листі.
п'ять початкових елементів - тобто земля, вода, вітер, вогонь і простір.
Радга - кохана бога-пастуха Крішни.
ракшас -демон, уособлення лихої сили.
Рама - герой великої індійської епопеї «Рамаяна», якого вважають земним втіленням бога Вішну.
Раху - ім'я асури, що намагався вкрасти чашу з амрітою, напоєм безсмертя. Сур'я (Сонце) і Чандра (Місяць) помітили це і направили на нього Вішну. Той метнув своїм бойовим диском і відрубав йому голову. Оскільки Раху встиг пригубити амріти, його голова стала безсмертною і мандрує в світовому просторі. Прагнучи помсти, вона час від часу намагається проковтнути Сонце або Місяць, чим нібито й пояснюється сонячне та місячне затемнення.
Рукміні - ім'я першої дружини бога Крішни.
Сагара - Океан.
самахартар - скарбник.
самнітдгатар - герольд.
сандал - дерево, з якого добувають запашну олію, виготовляють ліки та різні вироби.
Сандх'я - богиня сутінок.
сансара - круговорот земного буття.
Сатьяврата - букв.- «вірний істині», «правдивий», епітет Бгішми.
сидга - великий успіх; процвітання.
син Дгарми - епітет Юдгіштхіри, старшого з п'ятьох братів, героїв «Махабгарати».[381]
Сіддгешварі - повелителька, яка володіє чарівними силами, епітет богині Дурги.
Сіпра - річка, на якій стоїть місто Удджайїні.
сказання про Бгаратів - тобто велика індійська епопея «Махабгарата».
«Скарб у лотосі» - епітет Брахми чи Будди.
Смара - букв.- «спогад», епітет бога кохання Ками.
смарти - брахмани, послідовники індуської ортодоксії.
субгашита - букв.- «добре сказано», жанр короткого ліричного вірша; афоризм, сентенція.
Суварнадеіпа - букв.- «Золотий острів»; припускають, що в давнину індійці так називали Бірму.
Суматі - букв.- «великорозумний».
Сур'я - бог Сонце.
сутри -давньоіндійські священні, юридичні й наукові книги.
тамала - пальма з темною корою.
тантра - ткацький верстат, утік і основа; частина книги, розділ.
тиртха - власне дорога, шлях, переправа; місце священних купань; видатні особи.
Трикута - назва гори.
три світи - небо, земля і підземний світ.
трита - трійка; цифра три.
Уграшакті - букв.- «жорстокодужий».
Уттарапатха - букв.- «північний шлях», назва північної частини Індії.
Ушанас - наставник дайтьїв, автор трактату про політику.
халахала - смертельна отрута.
Хара - «руйнівник» і водночас «творець», епітет бога Шіви.
харичандана - різновид сандала, дерева з особливим ароматом.
Хіраньякашіпу - цар асурів, який завоював усі три світи і зайняв трон Індри.
хранителі світу - група молодших божеств - покровителів десяти сторін світу (північ, північний схід, північний захід, схід, захід, південний захід, південний схід, південь, зеніт, надир).
чайтра - місяць індійського календаря, від середини березня до середини квітня. чакра - бойовий диск, зброя Вішну. [382]
Чанак'я - див. Вішнугупта.
чандала - недоторканний, низькокастовий.
Чандіка - букв.- «люта», іпостась Парваті, дружини Шіви; поклоніння їй пов'язане з кривавими жертвоприношеннями.
Чандра - Місяць.
чарпаті - букв.- «чотириногий»; рід ліжка, рама на чотирьох ніжках, затягнута мотузяною сіткою.
чатурмандала - чотири кола.
Шакра - епітет Індри.
шала - гіллясте дерево, тик.
Шамбара - уособлення засухи.
Шамбгу - букв.- «могутній», епітет бога Шіви.
Шамбу - букв.- «доброзичливий», епітет Шіви.
Шанкха - власне черепашка, атрибут Вішну, черепашка, що провіщає перемогу.
Шарада - букв.- «та, що грає на віні»; епітет Сарасваті, богині красномовства.
шастра - науковий твір.
шветамбара - букв.- «одягнений у біле»; назва основної секти джайнізму - релігійно-філософського вчення, що виникло в 6 ст. до н. є. в Індії. Шветамбари носять біле вбрання, на відміну від них представники іншої секти - дигамбари взагалі нічого на себе не надягають. Іноді дигамбарів називають кшапанаками.
Шіва - бог-руйнівник і водночас творець.
шлока - двовірш; основний епічний розмір ануштубг.
шравака - послушник, учень.
шраддга - поминання предків.
шратрія - брахман, який здійснює жертвоприношення.
Шрі - богиня щастя, дружина Вішну.
шудра - назва нижчого, четвертого стану давньоіндійського суспільства; до нього належать селяни і всі ті, хто обслуговує вищі три стани.
Шукра - наставник асурів і дайтьїв.
Якші - лісовики, супутники бога багатства Кубери, охоронці скарбів. Зображуються у вигляді карликів з витріщеними очима.
Яма - бог смерті.
Уклав Ігор Серебряков
© Aerius, 2004
Текст з ae-lib.org.ua
Книга: Панчатантра, або П'ять кошиків житейської мудрості Переклад Ігоря Серебрякова
ЗМІСТ
На попередню
|
|
