Додати в закладки
Переклад Translate
Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
Скачати одним файлом. Книга: Шукасаптаті, або Сімдесят оповідок папуги Переклад Тамари Іваненко
На другий день, коли сонце було на вечірньому прузі, знову Прабгаваті спитала в папуги про те ж саме, а він їй сказав:
«Йди, божественна, коли ти знаєш, як в біді чинити,
Знаєш, як шакал повівся і від лиха сам звільнився.
Тигр, тікаючи від страховиська, біг не спиняючись, і в шакала, прив'язаного до його шиї, геть постирались лапи і спина, а кров з нього цебеніла так, що він мало не вмер. Як шакалові збутися тяжкого лиха?»
А папуга вів далі: «От поки тигр щодуху мчав через річки, ліси, кам'янисті степи, рівнини, гори, шакал усе мізкував, як би його врятуватися. І хоч він знемагав від болю, раптом голосно засміявся. «Чого це ти регочеш?» - спитав тигр. Шакал відказав: «Знаєш, ота лісова шельма справді-таки винищувачка тигрів. Тільки завдяки тобі я зостався живий і так далеко опинився. Та коли ця лиходійка і грішниця піде по слідах нашої крові, тоді нам з тобою капець. Ось чому я засміявся. Подумай про це, о могутній тигре-повелителю!»[335]
Тигрові такі слова дуже сподобались. Він миттю відв'язав шакала від своєї шиї і одразу ж утік, а шакал зрадів, що не дав дуба.
Так, широкостегна, розум всім потрібен,
Тим, хто прагне грошей, шани, щастя.
Ті ж, кому Всевишній глузду не вділив,
Ті постійно попадають у біду!
Служить інтересам інших сила тих, хто нерозумний, Декому і слон здається височенною горою!»
Прабгаваті здивувалася, але, дослухавши цю розповідь, заснула.
Така сорок четверта з сімдесяти оповідок папуги.
На другий день, коли почало сутеніти, та, що жадала кохання, знову стала відпрошуватися в папуги, а він їй відповів:
«Час тобі, о чарівнице,
Вже потішитись коханим.
Як зумієш те вчинити,
Що вчинив якийсь там Вішну».
«А що вчинив Вішну?» - спитала Прабгаваті.
І папуга розповів: «Є таке місто, Віласапурою називається, і правив там раджа Аріндама - приборкувач ворогів. Жив у тому місті дуже сластолюбний брахман Вішну, якого за це родина вигнала з дому. Прославився він на все місто тим, що був у любощах нестерпний для всіх жінок, навіть гетери і ті не могли йому догодити. А що вже казати про порядних молодиць! Правда, жила там гетера, яку звали Ратіпрія, тобто палка в коханні.
От вона й запросила його до себе, взявши з нього шістнадцять драхм. Коли Вішну прийшов, жінка почала з ним кокетливо цокотіти, а той, маючи на думці зовсім інше, охоплений хтивістю, кинувся її обнімати. Пробув він з нею довгенько чи заради грошей, чи заради перемоги. Аж ось серед ночі Ратіпрія побігла на перший поверх і сказала своїй звідниці: «Нестерпний цей брахман! Віддай йому гроші й вижени геть. Жива буду, всього матимем доволі!»
Звідниця заперечила: «Жоден любострасник ще не залишав нашого дому так, щоб і гетеру підкорив, і грошики [336] захопив з собою. Ти ще трошечки потерпи, а я на нього ману напущу, то він тоді і сам утече. Зараз я вилізу на дерево піппал з двома кошелями для провіювання зерна і буду ними, ніби крильми, лопотіти та ще й закукурікаю. А ти скажи, що вже, мовляв, світає, і спровадь його». По цих словах вона послала Ратіпрію в горішню кімнату.
Як пообіцяла звідниця, так і зробила вона, а Ратіпрія сказала брахманові, що вже розвиднюється і випровадила його. Вийшов він надвір і одразу ж глянув на небо, а воно темне-темнісіньке - стояла ще глупа ніч. От як тепер брахманові перед людьми збутися ганьби через ту поразку, якої завдала йому звідниця?»
Папуга сам і відповів на це запитання: «Таж побачив він звідницю, яка сиділа на дереві з кошелями замість крил і кукурікала, і закидав її камінням. Вона не втрималась і впала на землю, а жінки, що позбігались, осміяли її. Брахман, узявши з гетери удвічі більше грошей, ніж дав, ославив її перед усім містом і пішов собі додому».
Дослухала цю розповідь Прабгаваті й заснула.
Така сорок п'ята з сімдесяти оповідок папуги.
Знову на другий день відпрошується Прабгаваті в папуги, а він їй відповідає:
«Кинь, божественна, домівку,
Йди, якщо ти знаєш слово,-
Чоловік ним Карагари
Виганяв із тіла духів.
Є, божественна, місто Ватсома, і в ньому жив учений, але бідний брахман, дружину якого справедливо прозвали Карагарою, тобто тюрягою. Вона наводила на кожного такий жах, що навіть бгут, злий дух, який сидів у дереві, навпроти дверей їхньої оселі, від страху перед Карагарою забіг аж у глухий ліс. Та й сам брахман, боячись своєї жінки, як вогню, подався на край світу. В дорозі він зустрів бгута, який сказав йому: «Ти, певно, стомився дуже? Зроби ласку, погостюй у мене сьогодні».
Брахман злякано мовив: «Коли ти хочеш мене пригостити, то роби це швидше!», а бгут до нього: «Та не бійся. Ти ж мій хазяїн. Я - той самий бгут, що жив у дереві навпроти дверей твоєї оселі і втік сюди від страху перед Карагарою. Через те й мушу помагати тобі як своєму хазяїнові. Ти, брахмане, рушай у стольний град Мрігаваті, де править [337] цар Маданапаті, а я вселюся в його дочку Мрігалочану і таке їй пороблю, що жоден заклинатель не зможе її вилікувати. А коли ти прийдеш, я гляну на тебе і зразу ж її відпущу. Ти удай із себе заклинателя, тільки роби все мовчки, ніяких заклинань не прорікай». Отак напутивши брахмана, бгут зник і вселився в ту царівну.
Згодом прийшов до міста Мрігаваті й брахман, поклав руку на барабан і, все, що роблять заклинателі, звершив і попрямував до палацу. Але що мав він чинити, коли бгут, хоч і споглядав усю церемонію, дівчини не відпустив?»
І відповів на це сам папуга: «Побачив брахман, що бгут од царівни не відступається, і сказав:
«Я, Карагари чоловік,
Перед тобою ось стою,
Одурений! Як можеш ти
Переді мною хитрувать?
Недарма кажуть:
Народжені в пристойних сім'ях,-
Також брахмани,- не хитрують,
Що вже казать про тих, хто, як і ти,
У світ прийшов з утроби божества».
Тоді бгут відпустив царівну і щез, а цар на радощах вигукнув: «Він її зцілив!» - і віддав дочку брахманові за жінку та ще й півцарства приданого дав. Брахман пішов звідти дуже вдоволений».
Послухала Прабгаваті оповідь про це диво й заснула.
Така сорок шоста з сімдесяти оповідок папуги.
Книга: Шукасаптаті, або Сімдесят оповідок папуги Переклад Тамари Іваненко
ЗМІСТ
На попередню
|