Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Шукасаптаті, або Сімдесят оповідок папуги Переклад Тамари Іваненко
СЛОВНИК ІМЕН І НАЗВ
Авангі - одне з шістнадцяти великих царств стародавньої Індії; столиця його - місто Удджайїні.
аджа - коза, призначена для жертви.
Амараваті - столиця Індри, місто-фортеця, посеред якого стоїть блискотливий палац Вайджаянта.
Амбіка - зменшене ім'я Амби, дружини Шіви.
амріта - напій безсмертя.
анджалі - молитовно складені долоні; ознака шаноби, вітання.
анекашакті - букв, «всемогутній».
антахпур - жіноча половина палацу, гарем.
Арджуна - один з п'яти братів, головних героїв великої індійської епопеї «Махабгарата», хоробрий воїн.
артхашастри - твори, що трактують питання держави, політики, економіки.
Аушанас - одне з імен мудреця Шукри, наставника й лікаря асурів і дайтьїв, супротивників богів-девів.
ашадг - місяць індійського календаря, від середини червня до середини липня.
Ашваттхаман - один з персонажів великої індійської епопеї «Махабгарата».
бабуль - широко розповсюджене в Індії дерево, що йде на паливо та виготовлення сільськогосподарського знаряддя.
балакхільї - легендарні мудреці-пігмеї, які оточують колісницю бога Сонця.
Балі - цар з роду асурів, у країні якого всі люди були щасливі. Боги злякалися, що ніхто не віритиме їм і не приноситиме жертв, тому й вирішили знищити Балі. Зглянувшись на їхнє благання, Вішну, знаючи про щедрість і великодушність Балі, від якого жоден прохач не виходив невдоволеним, обернувся на карка брахмана й попросив у нього стільки землі, скільки зможе покрити за три кроки. Балі погодився, і тоді Вішну, набравши свого істинного вигляду, за два кроки покрив землю й небо, а за третім - поставив ногу на голову Балі і скинув його в пекло. [372]
баньян - могутнє гіллясте дерево з численним повітряним корінням.
Бархаспатья - ім'я стародавнього мудреця, автора трактату про політику; назва однієї з давніх шкіл індійського матеріалізму.
Бгагаван - звертання до бога.
Бгаргава - власне ім'я; потомок Бгрігу, одного з прародителів.
Бгаттаріка - богиня-покровителька.
Бгаума - одне з імен Парваті, дружини Шіви.
Бгішма - один з персонажів великої індійської епопеї «Махабгарата», знавець політики.
бгут - привид, дух.
бетель - засіб, що освіжає і дезинфікує рот; широко розповсюджений в Індії та інших країнах Південної Азії.
білий парасоль - символ царської влади.
блага мінливі - за уявленнями індусів земне життя і все пов'язане з ним ілюзорне.
боги-покровителі - складовою частиною імені кожного індуса є імення того чи іншого бога, до якого й звертаються як до покровителя.
божий суд - різновид судової процедури в середньовічній Індії, за якою того, на кого падає підозра в злочині, могли опустити на тривалий час у воду, примусити взяти в руки розпечене залізо і т. п.; вважалося, що в разі непричетності до вчиненого злочину, він не постраждає.
Брахма - верховне божество в індуїзмі; абсолютний дух, що породжує все суще.
брахмани - вищий стан стародавнього й середньовічного індійського суспільства, що переважно охоплює жерців.
брахмаракшас - тобто брахман серед ракшасів, злих духів; дух брахмана, який негідно поводився за свого життя.
брахмачарин - брахман, який проходить етап учнівства, що починається з церемонії посвячення, після [373] якого йому надається право носити священний шнур.
Бріхаспаті - стародавній мудрець, втілення мудрості; з його ім'ям пов'язана назва однієї з давніх шкіл індійського матеріалізму.
Бріхатспхіг - власне ім'я, букв, означає - «огузкуватий».
Вадава -одна з іпостасей бога Вішну, всепоглинаючий вогонь у вигляді коня, що криється в глибині океану.
Вайкунтха - рай Вішну.
Вайнатея - син Вінати, прародительки пернатих, божественний коршун Гаруда.
Вайнья - заклинатель.
еайраг'я - відкидання світу, зречення сімейних і соціальних обов'язків.
Вайшравана - букв. - «прославлений», епітет Кубери, бога багатства.
Валлабгінатх - ім'я божества чи святого.
Вангала - стародавня назва Бенгалії.
Вараручі - давньоіндійський поет, драматург і граматист, персонаж багатьох фольклорних та літературних сюжетів.
Варуна - один з найдавніших богів індійської міфології, бог океану.
Васава - одне з імен Індри.
Васанта - бог весни.
Васу - група молодших божеств у давньоіндійській міфології.
Васудева - ім'я батька бога-пастуха Крішни.
Васушакті - власне ім'я, букв.- «дуже багатий».
Ватсьяяна - ранньосередньовічний індійський мислитель, автор «Камасутри», трактату про кохання.
Вачаспаті - власне ім'я, букв, означає «повелитель мови», автор творів про право.
Вершитель кінця - епітет Ями, бога смерті.
Вїбгутунда - власне ім'я, букв, означає - «пузатий».
Відура - автор книги політичних афоризмів, т. зв. «Відураніті».
Віз Праджапаті - назва сузір'я.
Віз Рохіні - назва сузір'я.
Вікала - букв.- «вечір», «сутінки»; в «Панчатантрі» використано персоніфіковано, як ім'я вдаваного духу.[374]
Вікрамадітья - букв.- «сонце доблесті», популярний герой фольклору, ідеал справедливого царя.
Вікрамарка - одне з імен-епітетів царя Вікрамадітьї.
Віна - музичний щипковий інструмент з додатковим резонатором у верхній частині грифа.
Вінарава - власне ім'я, букв, означає «мелодія віни».
Вінаяка - букв.- «проводир», епітет бога Ганеші.
Вірата - один з персонажів великої індійської епопеї «Махабгарата», цар країни матсьїв.
Вірінчі - одне з імен бога Брахми.
віта - звідник, нахлібник.
Вішвакарман - один з ведичних богів, здібний майстер.
Вішну - одне з найвищих божеств (поряд з Брахмою і Шівою) в індуїзмі і брахманізмі, бог-охоронець.
Вішнугупта - ім'я Чанак'ї, автора політико-економічного трактату «Артхашастра».
Вішнушарман - гаданий автор «Панчатантри».
В'яса - ім'я мудреця, якому приписується авторство великої індійської епопеї «Махабгарата» і упорядкування священних книг стародавніх індійців.
Ганапаті - букв.- «проводир ганів», духів, що становлять почет Шіви; син Шіви й Парваті, бог мудрості, вченості, ремесел та мистецтва.
гандгарви - напівбоги, небесні музиканти; зображують їх у вигляді істот з тілом, верхня частина якого людська з крилами, нижня - кінська, а обличчя їхні схожі на пташині.
Гандіва - ім'я лука Арджуни, одного з героїв великої індійської епопеї «Махабгарата».
Ганеша - Ганапаті, бог, покровитель наук, мистецтв, ремесел і торгівлі, нищитель перепон; зображують його у вигляді товстуна зі слоновою головою.
Гаруда - божественний коршун, на якому літає бог Вішну.
гетера (ганіка) - в стародавній і середньовічній Індії був дуже розвинений інститут гетеризму, що становив об'єкт багатьох сатиричних творів.
Гірі - гора; також - Гімалаї.
Говінда - букв. - «той, що шукає корів», епітет бога Вішну; ім'я стародавнього мудреця.[375]
граматика - в давнину і в ранньому середньовіччі була найважливішою з наук.
гунджака - чагарник з червоно-чорними ягодами.
Гурджара - стародавня назва Гуджарата.
дайтьї - разом з асурами в давньоіндійській міфології протистоять богам-девам.
дарбга - жорстка трава.
дауварика - брамник.
Дашаратха - персонаж великої індійської епопеї «Рамаяна», батько її героя Рами.
Двіта - букв, означає «другий» або «двійка».
Дгарма -бог справедливості.
дгарма - сукупність релігійно-правових законів, що визначають спосіб життя; справедливість.
дгарма царя - коло обов'язків царя: турбуватися про народ, захищати країну, дотримуватися справедливості і т. п.
Дгармараджа - бог смерті Яма, букв.- «вершитель справедливості».
дгармашастра - правовий трактат, такий як «Закони Ману» та ін.
Дгаум'я - ім'я головного жерця роду пандавів, героїв великої індійської епопеї «Махабгарата».
Дгрітараштра - персонаж великої індійської епопеї «Махабгарата», глава роду кауравів.
Деві - богиня; може бути епітетом богинь Парваті, Лакшмі і Сарасваті.
Джайміні - індійський філософ, основоположник філософії міманса.
джамбу - рожева яблуня; також - священне дерево, що росте на міфічній горі Меру. Його плоди виростають завбільшки з слона, а достигаючи, падають на схили гори й розбиваються; з їхнього соку утворюється річка, води якої дають безсмертя.
джанапада - царство, держава.
Джанардана - букв. - «збуджуючий», епітет бога-пастуха Крішни.
Джахнаві - епітет річки Ганги.
джняпака - наставник, учитель; глашатай.
дигамбара - секта джайнів, представники якої не носять ніякого одягу, боячись позбавити життя якоїсь із комах, що ненароком опиниться в його складках.[376]
динарій - золота монета.
Діті - одна з прародительок усього сущого, мати дайтьїв і асурів.
Дрона - персонаж великої індійської епопеї «Махабгарата», умілий воїн, що навчав воєнного мистецтва основних героїв епосу, юнаків з ворогуючих родів Пандавів та Кауравів.
другий чоловік -тобто коханець.
Дурга - букв.- «нездоланна»; ім'я дружини Шіви.
Дурйодгана - один з головних персонажів великої індійської епопеї «Махабгарата», втілення підступності, умілий воїн.
Еката - одиниця, одиночка.
за колишнього життя - згідно з індуїзмом усі живі істоти зазнають переродження. Кожне наступне народження викликає зміну зовнішності й статусу залежно від кількості добрих і лихих справ тієї чи іншої душі за колишнього життя.
Індра - цар богів у давньоіндійській міфології, бог грози.
індроподібний - тут у значенні - той, що справедливо чинить.
їздова тварина - у кожного з богів індійської міфології є тварина, на якій він їздить; у Вішну, наприклад, це божественний коршун Гаруда.
йог - подвижник, аскет; чаклун, чарівник.
Яогешвара - букв.- «повелитель йогів», епітет бога Шіви.
йогічний сон - стан трансу.
йоджана - міра довжини, близько 15 км.
калакута - смертельна отрута, вивержена з надр Молочного океану під час збивання її богами-девами та їхніми родичами-супротивниками асурами.
калиюга - юги - космічні епохи, на які поділяється період існування всесвіту між пралая - світовими катаклізмами; калиюга - остання з них, що триває 432 000 років.
Калінді - одна з кількох назв річки Ямуни.
Кама - бог кохання.
Камандакіянітішастра - трактат про політику, написаний мудрецем Камандакі і являє собою переробку «Артха-шастри» Каутільї.
камашастри - твори про кохання.[377]
канчука - взагалі - обладунок, броня; тут - коротка жіноча кофтинка.
капалика - подвижник, що належить до однієї з шіваїтських сект, члени якої поклонялися Шіві в його найстрашнішій іпостасі Бгайрази. Так, для здійснення всіх бажань капаликам належало їсти з чаші, зробленої з людського черепа, та ін.
Карала - букв.- «жахлива», «страшна»; один з епітетів богині Дурги, дружини Шіви.
карма - сукупність добрих і поганих вчинків, сподіяних за колишніх народжень; визначає статус людини і взагалі будь-якої істоти в теперішньому народженні.
Карна - один з персонажів «Махабгарати», народився в бойовому обладунку. Картар - творець.
кортика - назва місяця індійського календаря, від середини жовтня до середини листопада.
Картікея - букв.- «народжений від Кріттік», шести небесних дів, персоніфікованих як сузір'я Плеяд; епітет бога війни Сканди.
каурі - дрібна черепашка, використовується як розмінна монета.
каустхуба - чарівний камінь, що його Вішну носить на грудях.
Кешава - букв.- «волохатий», епітет бога Вішну.
кімарита - подія, що відбулася, повідомлення про подію.
«Кіратарджунія» - епічна поема, в основі сюжету якої лежить один з епізодів «Махабгарати», написав її поет Бгараві в VI ст.
кірати - назва стародавнього племені.
Крітанга - букв.- «той, що чинить кінець», епітет бога смерті.
Крішна - букв.- «чорний»; ім'я бога-пастуха, що вважається земним втіленням бога Вішну.
Кубера - бог багатства.
Курма - черепаха, одна з іпостасей Вішну.
Куру - стародавній цар, предок суперницьких родів Кауравів і Пандавів, розбрат яких ліг в основу сюжету великої індійської епопеї «Махабгарата».
кшапанака - буддійський або джайнський чернець.[378]
кшатрії - воїнський стан в давньоіндійському суспільстві.
Лакшмі - богиня щастя, багатства і краси.
Лінгам - філософ Шіви, об'єкт поклоніння.
лінгаят - член шіваїтської секти, об'єктом поклоніння якої є лінгам.
Мадана - букв.- «п'янкий», епітет бога кохання Ками.
Мадгу - ім'я асура, який хотів знищити Брахму.
Мадрі - ім'я другої дружини Панду, батька п'ятьох братів, героїв великої індійської епопеї «Махабгарата».
майна - індійський шпак.
майя - концепція ілюзорності світу і особливо земного життя.
макара - міфічна тварина, що живе у воді, здебільшого в океані, може ототожнюватися з крокодилом, дельфіном і т. п.
Малая - гірський хребет у Південній Індії, на верховинах якого росте багато сандала.
мангуста - звірок, що його індійці часто тримають у своїх домівках для захисту від змій.
Мандгата - легендарний цар; його ім'я часто вживають у виразах, подібних до нашого - «За царя Гороха».
мантри - магічні формули, заклинання.
Ману - один з прародителів, іменем якого названо давній звід звичаєвого права «Закони Ману».
Марути - ведичні боги вітру й бурі, друзі й союзники Індри.
матангі - жінка з племені матангів, які, подібно до чандалів, стояли на дуже низькому кастовому рівні.
Махакала - букв.- «великий час», іпостась Шіви у вигляді всепоглинаючого часу.
Махашвара - букв.- «великий бог», епітет Шіви.
Махілароп'я - стародавнє місто в Південній Індії.
млечхи - варвари.
Муладева - популярний фольклорний герой, ловкач і хитрун.
Намучі - асур, який сперечався з Індрою за владу. Індра обіцяв, що не вб'є Намучі ні вдень, ні вночі, ні мокрою, ні сухою зброєю, але, вибравши момент у присмерку, тобто ні вдень, ні [379] вночі, він убив його палицею, покритою морською піною, тобто ні мокрою, ні сухою.
Нанда - назва династії, що правила в царстві Магадга з 364 по 334 р. до н. є.
Нарада - мудрець, автор кількох гімнів «Рігведи». В індійській міфології нерідко відігравав роль посередника поміж богами та людьми.
Нараяна - букв.- «той, що рухається на водах», епітет, застосовуваний і до Брахми, який народився в лотосі, і до Вішну, що лежить на змієві Шеші посеред океану.
Нахуша - батько царя Яяті, перетворений прокляттям мудреця Агастьї на змія; йому приписують створення першого театру на землі.
Нищитель перепон - епітет бога Ганеші.
нірвана - буддійське вчення про досягнення віруючим найвищого стану, коли він звільняється від усіх земних пристрастей і страждань.
Нітішастра -твори про політику і житейську мудрість.
ньягродга - фігова пальма.
пандави - п'ятеро братів, героїв великої індійської епопеї «Махабгарата».
пандит - учений.
Паніні - великий індійський учений-граматист і поет, приблизно 2-1 ст. ст. до н. є.
Панчатантрака - одна з назв «Панчатантри».
Парашара - автор зводу законів, т. з. «Парашарасмрити».
Парваті - дружина бога Шіви, букв.- «гірська».
Парджанья - бог грози й бурі.
паривраджака - прочанин, паломник.
париджата -дерево в раю Індри; вважалося, що в того, хто сидить під ним, зникають усі турботи.
Патала - підземне царство.
патола - рід вибивної тканини.
Пауластья - одне з імен ракшаса Равани, ворога Рами, героя великої індійської епопеї «Рамаяна».
Пінгала - автор трактату про віршування, приблизно 2 ст. до н. є.
піппал - вічнозелене, високе дерево з розкішною кроною і великими жовтими чи рожевими квітами, схожими на дзвоники.
пішачі - в народних повір'ях - злі духи, рід демонів; духи убивць.[380]
побажай-дерево - одне з дерев, що ростуть у раю Індри, кальпаврикша.
Повелитель вод - епітет Океану.
Повелитель дня - Сонце.
Повелитель ночі - епітет Місяця.
Повелитель прикрашених
каптуром - тобто Шеша, повелитель зміїв.
прадештар - розпорядник, церемоніймейстер.
пралая - кінець світу, космічна катастрофа, коли, начебто, увесь світ буде знищено вогнем і водою, на небі зійдуть дванадцять сонць, потім їх обляжуть хмари, що метатимуть вогонь. пулінди - плем'я, що живе в лісах.
пурохіта - верховний жрець.
пустаки - книги, записані на пальмовому листі.
п'ять початкових елементів - тобто земля, вода, вітер, вогонь і простір.
Радга - кохана бога-пастуха Крішни.
ракшас -демон, уособлення лихої сили.
Рама - герой великої індійської епопеї «Рамаяна», якого вважають земним втіленням бога Вішну.
Раху - ім'я асури, що намагався вкрасти чашу з амрітою, напоєм безсмертя. Сур'я (Сонце) і Чандра (Місяць) помітили це і направили на нього Вішну. Той метнув своїм бойовим диском і відрубав йому голову. Оскільки Раху встиг пригубити амріти, його голова стала безсмертною і мандрує в світовому просторі. Прагнучи помсти, вона час від часу намагається проковтнути Сонце або Місяць, чим нібито й пояснюється сонячне та місячне затемнення.
Рукміні - ім'я першої дружини бога Крішни.
Сагара - Океан.
самахартар - скарбник.
самнітдгатар - герольд.
сандал - дерево, з якого добувають запашну олію, виготовляють ліки та різні вироби.
Сандх'я - богиня сутінок.
сансара - круговорот земного буття.
Сатьяврата - букв.- «вірний істині», «правдивий», епітет Бгішми.
сидга - великий успіх; процвітання.
син Дгарми - епітет Юдгіштхіри, старшого з п'ятьох братів, героїв «Махабгарати».[381]
Сіддгешварі - повелителька, яка володіє чарівними силами, епітет богині Дурги.
Сіпра - річка, на якій стоїть місто Удджайїні.
сказання про Бгаратів - тобто велика індійська епопея «Махабгарата».
«Скарб у лотосі» - епітет Брахми чи Будди.
Смара - букв.- «спогад», епітет бога кохання Ками.
смарти - брахмани, послідовники індуської ортодоксії.
субгашита - букв.- «добре сказано», жанр короткого ліричного вірша; афоризм, сентенція.
Суварнадеіпа - букв.- «Золотий острів»; припускають, що в давнину індійці так називали Бірму.
Суматі - букв.- «великорозумний».
Сур'я - бог Сонце.
сутри -давньоіндійські священні, юридичні й наукові книги.
тамала - пальма з темною корою.
тантра - ткацький верстат, утік і основа; частина книги, розділ.
тиртха - власне дорога, шлях, переправа; місце священних купань; видатні особи.
Трикута - назва гори.
три світи - небо, земля і підземний світ.
трита - трійка; цифра три.
Уграшакті - букв.- «жорстокодужий».
Уттарапатха - букв.- «північний шлях», назва північної частини Індії.
Ушанас - наставник дайтьїв, автор трактату про політику.
халахала - смертельна отрута.
Хара - «руйнівник» і водночас «творець», епітет бога Шіви.
харичандана - різновид сандала, дерева з особливим ароматом.
Хіраньякашіпу - цар асурів, який завоював усі три світи і зайняв трон Індри.
хранителі світу - група молодших божеств - покровителів десяти сторін світу (північ, північний схід, північний захід, схід, захід, південний захід, південний схід, південь, зеніт, надир).
чайтра - місяць індійського календаря, від середини березня до середини квітня. чакра - бойовий диск, зброя Вішну. [382]
Чанак'я - див. Вішнугупта.
чандала - недоторканний, низькокастовий.
Чандіка - букв.- «люта», іпостась Парваті, дружини Шіви; поклоніння їй пов'язане з кривавими жертвоприношеннями.
Чандра - Місяць.
чарпаті - букв.- «чотириногий»; рід ліжка, рама на чотирьох ніжках, затягнута мотузяною сіткою.
чатурмандала - чотири кола.
Шакра - епітет Індри.
шала - гіллясте дерево, тик.
Шамбара - уособлення засухи.
Шамбгу - букв.- «могутній», епітет бога Шіви.
Шамбу - букв.- «доброзичливий», епітет Шіви.
Шанкха - власне черепашка, атрибут Вішну, черепашка, що провіщає перемогу.
Шарада - букв.- «та, що грає на віні»; епітет Сарасваті, богині красномовства.
шастра - науковий твір.
шветамбара - букв.- «одягнений у біле»; назва основної секти джайнізму - релігійно-філософського вчення, що виникло в 6 ст. до н. є. в Індії. Шветамбари носять біле вбрання, на відміну від них представники іншої секти - дигамбари взагалі нічого на себе не надягають. Іноді дигамбарів називають кшапанаками.
Шіва - бог-руйнівник і водночас творець.
шлока - двовірш; основний епічний розмір ануштубг.
шравака - послушник, учень.
шраддга - поминання предків.
шратрія - брахман, який здійснює жертвоприношення.
Шрі - богиня щастя, дружина Вішну.
шудра - назва нижчого, четвертого стану давньоіндійського суспільства; до нього належать селяни і всі ті, хто обслуговує вищі три стани.
Шукра - наставник асурів і дайтьїв.
Якші - лісовики, супутники бога багатства Кубери, охоронці скарбів. Зображуються у вигляді карликів з витріщеними очима.
Яма - бог смерті.
Уклав Ігор Серебряков
© Aerius, 2004
Текст з ae-lib.org.ua
Книга: Шукасаптаті, або Сімдесят оповідок папуги Переклад Тамари Іваненко
ЗМІСТ
На попередню
|
|
