В Україні досі відсутнє спеціальне законодавство, що регулює здійснення резидентами капітальних операцій за кордоном (на відміну від здійснення нерезидентами інвестицій в Україну, що регулюється Законом України «Про режим іноземного інвестування» від 25 березня 1996 р. ). Також у законодавчих актах України не дається визначення самого поняття «операції, пов'язані з рухом капіталу».
За відсутності законодавчих актів прямої дії, Національний банк України своїми нормативними документами встановив, що до валютних операцій, пов'язаних з рухом капіталу, належать:
а) здійснення прямих інвестицій у вигляді валютних цінностей
нерезидентами в Україну або резидентами за кордон, включаючи
участь в акціонерному капіталі, реінвестування доходів, інші форми
довгострокового (на строк понад один рік) та короткострокового (на
строк не більше від одного року) вкладення капіталу, пов'язані з на
буттям контролю над підприємствами чи компаніями або придбан
ням права власності на будівлі, споруди, природні ресурси та інше
нерухоме майно;
б) здійснення портфельних інвестицій нерезидентами в Україну
або резидентами за кордон;
в) розміщення резидентами валютних цінностей на рахунках і
вкладах за межами України;
г) одержання резидентами фінансових кредитів від іноземних
міжнародних фінансових організацій та інших кредиторів.
Оскільки в Україні існує режим валютного контролю, окремі операції, зазначені у цьому переліку, можуть відбутися за наявності індивідуальної ліцензії Національного банку України. Не потребують одержання ліцензій НБУ інвестиції нерезидентів в Україну, що здійснюються відповідно до Закону України «Про режим іноземного інвестування». Операції резидентів, зазначені у пункті г), потребують не одержання індивідуальної ліцензії, а реєстрації у Національному банку України кредитів, отриманих від іноземних кредиторів з видачею відповідного реєстраційного свідоцтва.
Операції резидентів, зазначені у пунктах а), б), в), потребують попереднього одержання разових індивідуальних ліцензій Національного банку України.
Для з'ясування політики Національного банку України під час регулювання капітальних операцій розглянемо зміст цих операцій.
Інвестиції нерезидентів в Україну. Одним із пріоритетних напрямів загальнодержавної політики є сприяння залученню в Україну іноземних інвестицій. За даними експертів ООН, потреба України в іноземних капіталовкладеннях становить близько 40 млрд дол. США за річної потреби 7-8 млрд дол. США. За обсягами залучення інвестицій у розрахунку на душу населення Україна посідає одне з останніх місць серед країн з перехідною економікою — 28 дол. США, водночас в Угорщині цей показник дорівнює 1107 дол., в Чеській Республіці — 575 дол., в Естонії — 420 дол., Латвії — 227 дол., в Словенії— 132 дол.
Для поліпшення ситуації в Україні здійснюється комплекс заходів, спрямованих на створення іноземним інвесторам сприятливого інвестиційного клімату. Зокрема, створення при Президентові України Консультативної Ради з питань іноземних інвестицій, до складу якої входять керівники української держави та представники всесвітньовідомих міжнародних банків та корпорацій.
З метою запобігання спорам між іноземними інвесторами та органами виконавчої влади і місцевого самоврядування, сприяння їх оперативному позасудовому врегулюванню при Президентові України також створена Палата незалежних експертів з іноземних інвестицій.
Національний банк України відповідно до своїх функцій регулює приплив іноземних інвестицій у банківську систему України. Основним нормативним документом з цього питання є «Положення про порядок видачі ліцензій на створення комерційних банків за участю іноземних юридичних та фізичних осіб», затверджене постановою Правління НБУ від 7 лютого 1994 р. (відповідні зміни та доповнення внесені постановами Правління НБУ від 17 червня 1995 р. та від 20 червня 1997 р. ). Цими документами передбачено, що в Україні можуть створюватися комерційні банки як із 100-відсотковою участю іноземного капіталу, так і з частковою участю іноземних юридичних та фізичних осіб.
Засновниками банків за участю іноземного капіталу можуть бути суб'єкти підприємництва (за винятком офшорних компаній і банків). Іноземні засновники новостворених банків мусять сплатити свою частку статутного фонду у вільно конвертованій валюті.
Під час розгляду установчих документів засновників (учасників) комерційного банку за участю іноземного капіталу Національний банк України керується «Принципами нагляду за іноземними філіями банків», розробленими у 1992 р. Базельським комітетом з банківського нагляду, серед яких обов'язковими є:
— наявність попередньої згоди центрального банку країни, де
зареєстрований іноземний учасник або звідки залучається іноземний
капітал, на відкриття банків з українським капіталом;
— повна «прозорість» усіх засновників іноземних банків чи бан
ків за участю іноземного капіталу з погляду їхньої фінансової на-
дбані товари та надані послуги. Продаж іноземної валюти фізичним особам-резидентам здійснюється без обмежень через мережу пунктів обміну і в уповноважених банках.