© R.Burns
© М.Лукаш (переклад), 1990
Джерело: Від Бокаччо до Аполлінера / Переклади. К.:Дніпро,1990
Електронний текст
Зміст
Моя люба Неллі
Пеггі Монтгомері
Нещаслива доля
За молоді літа
Джон Ячмінь
Утіха душі
На колосистій ниві
А хто там ходить під вікном?
Вітрець комиш колише
Лови
Дункан Грей
Веселий удівець
Я ще мала
Ревуть вітри суворі
Лихая година із дідом старим
Прощання Макферсона
Що ж ти думаєш-гадаєш
Вітер гонить в далі млисті
Ой довга ніч, смутная ніч
Ішов я проз високий двір
Мамо, мамусю, що маю робить?
Дженджик Джон
Мітли, віники
Білий мельник, білий
Милий, будь смілий
Джон Андерсон
Моє серце в верховині
Тихий Дун
Мій любий ткач
Хлопець-верховинець
Тихенько, Афтоне
Забудь, Шотландіє моя!
Рвала Дженні золотунці
Поцілуймося востаннє
Вугляр
Вона така маленька
Чорт ухопив акцизного
Дударик
Ой Меггі дурненька
Гей, шотландці!
Моя любов - рожевий квіт
Ячні пироги
Плач удови-верховинки
Уже і вечір звечорів
Задля мого єдиного
Чесна бідність
Бондарчук
Пригода
Давай одиначку-багачку!
Обійняв, сказав: «Прощай!»
Дай, мила, білу ручку
Ой дівчино-бережанко
Нехай і холод, і вітри
Остання пісня
Моя люба Неллі
Любив я дівчину колись,
Люблю її й тепер,
Любитиму завжди і скрізь,
Поки живу - не вмер.
Багато знаю я дівчат
Вродливих, як одна,
Та не траплялося стрічать
Такої, як вона.
Дівоча знаджує краса
Людей у всі часи,
Але краса - то ще не все,
Ще треба й до краси.
Усе, що в дівчині ціню,
В моєї Неллі есть:
I врода, й серце, і душа,
I добра слава, й честь.
Немає в неї пишних шат
I дорогих прикрас,
Та краща всіх вона стократ,
У що б не одяглась.
Чарує око пишнота,
Багатства щедрий дар,
Але душевна чистота
Сильніший має чар.
За це я Неллі вподобав
I щиро полюбив,
За це я серце їй віддав
Одній навік-віків.
Пеггі Монтгомері
Щоб жив я десь на болотах
I спав на моховім коверці,-
Я був би щасний, якби ти
Була зі мною, Пеггі-серце.
Щоб сніжний вітер лютував
I брала ніч морозом кріпко,-
В своїх обіймах я тобі
Зігрів би душу, Пеггі-рибко.
Щоб я був лорд, і з срібла їв,
I пив із золотого кубка,-
З яким би щастям розділив
Я все з тобою, Пеггі-любко!
Нещаслива доля
Зсушив, зв'ялив, оббив мій лист
Злий вітер-недосвіт...
Зсушив, зв'ялив, оббив мій лист
Злий вітер-недосвіт...
Я вгору п'явсь, я гінко ріс,
I пишно цвів мій цвіт,
Повітря, сонце і роса
Живили зелень віт.
Але недолі вихор злий
Обніс той буйний квіт...
Але недолі вихор злий
Обніс той буйний квіт...
За молоді літа
Не забувається повік,
Що серце пам'ята,-
I дружба перша, і любов,
I молоді літа.
Так вип'єм. друже мій старий,
За молоді літа,
Іще раз, друже мій, налий
За молоді літа!
Ходили вдвох ми по полях,
Де золоті жита,
Та розійшлись у нас путі
На довгії літа.
Бродили вдвох ми по річках,
Де хвиля золота,
Та розлучили нас моря
На довгії літа.
Подай же руку, як колись,
Бо дружба нам свята,
I знову думкою вернись
У молоді літа...
Так вип'єм, друже мій старий,
За молоді літа,
Іще раз, друже мій, налий
За молоді літа!