Примітки
Детальну післямову до трилогії Генріх VI див. у першій частині.
ПРИМІТКИ ДО «ГЕНРІХА VI», ЧАСТИНИ ДРУГОЇ
С. 130-131. Більшість дійових осіб тут - та сама, що і в першій частині хроніки. До них додаються:
Гемфрі, герцог Бекінгем - син графа Стаффорда, прибічник Генріха VI. Від імені короля вів переговори з повстанцями Джека Кеда.
Елеонора, герцогиня Глостерська - дружина Гемфрі Глостера; справу проти неї підняв єпископ Вінчестерський, щоб підірвати позиції її чоловіка. В дійсності справа герцогині Глостерської і суд над нею мали місце за три роки до одруження Генріха VI з Маргаритою.
Едвард Плантагенет - старший син Річарда Плантагенета, герцога Иорка, згодом - король Едвард IV.
Річард Плантагенет - наймолодший син герцога йорка, згодом - король Річард III.
Граф Уорік - Річард Невіл, зять Річарда Уоріка, прозваний «творцем королів». Зіграв вирішальну роль у перемозі Йорків над Ланкастерами і зведенні на престол Едварда IV; після одруження молодого короля з Єлизаветою Грей перейшов на бік Ланкастерів і загинув у битві при Барнеті (1471).
Лорд Кліффорд - вірний прибічник Ланкастерів.
Джек Кед - керівник селянського повстання у графстві Кент. Видавав себе за графа Мортімера, претендента на корону. Обіцяв селянам запровадження соціальної рівності й спільності майна. В липні 1450 року вступив зі своїми загонами в Лондон. Однак повсталі селяни піддалися демагогії Кліффорда іі склали зброю. Кеда вбив дворянин Айден, як це й показано у Шекспіра.
С. 135. П'ятнадцяту... хоче Сеффолк.- Додатковий податок у розмірі однієї п'ятнадцятої частини всіх звичайних щорічних податків, який збирали за надзвичайних обставин.
С. 138. Як той вогонь Алфеї, що, поліно Пожерши, з'їв і серце Мелеагра.- За грецьким міфом, Алфея була матір'ю героя Мелеагра. При його народженні Мойри, богині долі, повідомили Алфею, що її син житиме доти, доки не згорить поліно у вогнищі. Алфея вихопила поліно й довго берегла його. Коли ж Мелеагр убив своїх дядьків -її братів,-Алфея кинула поліно у вогонь.
До Невілів пристану...- Тобто до Солсбері, Уоріка та інших представників цієї могутньої феодальної родини.
С. 142. ...обгородив громадські вигони в Мелфорді.- Відгомін відомого процесу обгороджування, який розпочався в Англії у XV ст. Глибокий аналіз цього процесу дав К- Маркс у «Капіталі» (т. І, р. XXIV).
С. 148. Аснато! - анаграма звертання: «Сатано!»
С. 150. Аіо te...- Знаменита двозначна відповідь дельфійського оракула епірському цареві Пірру; її можна розуміти і як «Еакід (Пірр) може перемогти римлян», і як «римляни можуть перемогти Еакіда».
С. 158. Цей Едмунд ще при владі Болінгброка... домагавсь корони.- Слідом за хроністами, Шекспір тут помиляється: на корону претендував Едмунд Мортімер-молодший; в полоні у Глендауера перебував його дядько.
С. 168. То він мов голуб? Пір'я, знать, позичив, А сам такий зловісний, наче ворон.- Це і дальші порівняння людських характерів і вдач звірів Шекспір будує на основі байок Езопа, які він знав за шкільною версією Камеріуса, поширеною в Англії XVI ст.
С. 170. Та це лише пролог в шаленій грі...- Устами Глостера Шекспір оцінює зображувані події як пролог до війни Білої і Червоної троянд.
С. 174. Керни - легкоозброєні ірландські воїни-селяни.
С. 177. Василіск - у грецькій міфології, фантастичний звір, що вбивав самим лише поглядом.
С. 178. Й того, хто випустив їх із печери...- Мова про Еола, бога вітрів у давніх греків, який нібито випускав вітри із печер.
С. 182. Владарю, передать просив народ...- Одна із сцен, у яких Шекспір показує історичну активність народу.
С. 184. ...мов стогін мандрагори...- Існувало повір'я, що, коли виривають корінь мандрагори, вона стогне, як людина.
С. 186. Що сон солодкий у твоїх обіймах...- Версія, за якою королева Маргарита була коханкою герцога Сеффолка, не підтверджується історичними джерелами.
Елізіум (Елісій, Єлісейські поля) - в грецькій міфології, поля блаженства у підземному царстві мертвих.
Ірида - в грецькій міфології, богиня райдуги й вісниця богів, яка могла проникати навіть у морські глибини та в підземне царство.
С. 187. ...стирчить Липким гіллям; мою крилату душу Піймає! - Образ, заснований на тому, що для ловитви пташок гілки дерев намазували клеєм.
С. 188. ...завиваючи, женуть вовки Гекати коней - тих, що тягнуть ніч...- Перефразування міфологічного образу Ночі, яку тягнуть дракони, названі у Шекспіра кіньми.
С. 189. ...ім'я твоє Скоріш не Водді - «води», а Готьє.- Водді (Вотті) і Готьє - варіанти імені Волтер.
С. 190. Лорд? Сер Пуль?.. Пуль-пуль! Пулькатий вишкребку багна! - Давньофранцузьке прізвище Сеффолка Pole співзвучне з англійським словом pool (пул) - болото, калюжа.
...зажерся... шматками серця матері своєї.- Тут слово «мати» означає «вітчизна».
С. 191. Убивством безневинного державця...- Тобто Річарда II. (Див. хроніку Шекспіра «Річард II»).
Invitis nubibus (лат.) - «наперекір хмарам». Цей девіз мав на своєму гербі також Річард II.
Баргул - про цього пірата античного світу згадує Ціцерон у творі «Про установи».
С. 192. Раб, розбишака, римський гладіатор Вбив Туллія...- Так повідомляє про смерть Марка Туллія Ціцерона Плутарх у своїх «Порівняльних життєписах».
...Цезаря зарізав Брут-байстрючище...- Існувала легенда, нібито Брут був нешлюбним сином Цезаря.
...дикуни убили Помпея...- Насправді Помпея вбили єгиптяни, щоб догодити Цезарю.
C. 195. Чіпсайд - одна з людних вулиць тогочасного Лондона, яку Джек Кед хотів перетворити на громадське пасовисько.
„жалить бджолиний віск.- У той час були воскові печаті, які, зокрема, прикладалися до боргових зобов'язань.
Еммануїл...- Таке пишуть угорі на указах.- Словом «Еммануїл», що по-давньо-еврейському означає «з нами бог», починалося багато офіційних паперів.
-.ти пишеш своє ім'я чи, як кожна порядна людина, маєш свій особливий знак? - У той час прості люди були поспіль неписьменними і замість підпису ставили на паперах знак.
С. 200. Саутворк - на той час південне передмістя Лондона.
С. 201. Лондонський камінь - старовинний камінь у центрі Лондона; доторк до цього каменя символізував оволодіння містом.
С. 202. Тепер ідіть - хто громити Савойський палац, хто до королівських судів.- Савойський палац належав Ланкастерам; був знищений під час повстання Уота Тайлера в 1381 році. Шекспір переносить цю подію на пізніший час, так само як розгром правових шкіл та знищення судових архівів.
С. 204. ...пише Цезар в спогадах своїх.- Тобто в «Нотатках про Галльську війну».
С. 208. Галлогласи - важкоозброєна ірландська піхота.
С. 213. / на овечок та биків ладен Я вилити весь гнів, мов той Аякс! - В Гомеровій «Іліаді» Аякс, один із героїв Троянської війни, хотів помститися ахейцям за образу, але Афіна потьмарила його розум, і він накинувся на стадо корів та биків і почав його нищити.
С. 216. Покличте двох моїх ведмедів славних...- На гербі роду Невілів, до якого належали Солсбері й Уорік, був зображений ведмідь у ланцюгах,
С. 220. ...немов Апсірта юного - Медея.- В міфі про аргонавтів Медея, щоб відвернути увагу свого батька, царя Колхіди, від Ясона, який утікав з викраденим золотим руном, убила свого молодшого брата Апсірта і, покраявши його на шматки, кидала їх у море.
© Aerius, 2005