© Dietmar von Aist
© Л.Первомайський, 1970
Джерело: Література західноєвропейського Середньовіччя. Вінниця: Нова книга, 2003. 464 с. - С.: 261.
Сканування та коректура: Aerius, 2004
АЛЬБА
"Прокинься, милий, час наспів!
Досвітній в липах чути спів,-
Маленька пташка, про що вона
Співає нам біля вікна?"
"Не руш мене, я сплю - ще ніч.
Та ось вже серцем чую клич:
Меч і війна, кохання й біль -
їх не розняти, шкода й зусиль!"
Тихо зронила сльозу з-під вій:
"Щастя моє, чоловіче мій!
Доки ж тебе чекатиму я?
Радість з тобою зникає моя".
"Скажи своїй господині, скажи їй, милий юначе,
Що гірко мені і сумно, відколи її не бачу.
Ми знали любов щасливу,
Чудовішу від співу, -
Тепер розлуки настала мить,
І серце моє болить".
"Скажи свому рицарю, джуро, щоб він не побивався,
Від мене благай, щоб веселий він був, проси, щоб з журбою не знався.
На глум він мене залишає,
Та, мабуть, того й не знає.
Чому я плачу й сумую чому,
Могла б я сказати тільки йому".
© Aerius, 2004