© невідомі автори
© Л.Первомайський, 1986
Джерело: Література західноєвропейського Середньовіччя. Вінниця: Нова книга, 2003. 464 с. - С.: 442.
Сканування та коректура: Aerius, 2004
Чернець
А що ж його тепер почать?
Та, звісно, не заплачку!
Утнімо пісню про ченця
Та про біляву швачку.
У трапезну прийшов чернець,
Наївся і напився:
Вже час йому до швачки йти,
Він ледве не спізнився.
Аж ось до швачки він прийшов,
Лежать вони в постелі...
Чи можу я переказать
Розмови їх веселі?
Аж ось і північ настає -
До меси кличуть дзвони.
"А хай би згинув пан абат
І всі його канони!"
Прийшов чернець у монастир
І стрів свого абата.
"Добридень, ченче, де твоя
Була сьогодні хата?"
"Де я сьогодні ночував -
То не твоя турбота.
Я пив вино і цілував,
І не пройшла охота!"
Коли ж у церкву він прийшов
І став співати в хорі,
Аж загули навкруг ченці,
На суд і кару скорі.
А він капуцу скинув геть:
"Виходь хто навкулачки!
На всіх ченців своєї я
Не проміняю швачки!"
Хто вам цю пісню проспівав,
Він наспівавсь доволі -
Це той чернець, що був ченцем,
Та вже тепер на волі.
© Aerius, 2004