© Phaedrus
© М.Годованець (переспів з латини), 1967
Джерела: Давня римська поезія в українських перекладах і переспівах. Л.: Світ, 2000. 328 с. - С.: 219-230.
Сканування та коректура: Aerius, SK, 2004
Зміст
Книга друга
Вступ
Книга третя
9. Сократ про друзів
18. Павич і Юнона
Книга четверта
23. Сімонід
Книга п'ята
3. Лисий та Муха
6. Лисий та Голомозий
КНИГА ДРУГА
Вступ
В Езопа вчіться добрі люди
Для того байка штрика під ребро.
Щоб виправлять людські заблуди
І похвалять красу й добро.
Хоч розповідь коротка й жартівлива,
Мета її ясна й правдива.
Важливий зміст, не прізвище митця.
Езопів дух я в байці зберігаю,
Коли й додам своє- гріха не маю:
Життя не викривля перо творця.
Прийми ласкавим серцем нас, читачу!
Короткістю тобі віддячу.
КНИГА ТРЕТЯ
9. Сократ про друзів
Сократ собі хатину будував.
Сусід Сократа запитав:
- Чи до лиця великому маленька хата?
Коли б тісна для друзів не була? -
Сократ:
- Воно-то хата малувата,
Але для вірних друзів не мала!
18. Павич і Юнона
Покривдили мене! - Павич сказав Юноні.-
Чим гірший я
Від солов'я,
Що он співа в гаях
Свої пісні?
Чому співать мені,
Як тій бридкій Вороні?
Юнона:
- Всіх доля вдало наділила,
Дала чим дивувати світ:
Спів - Солов'ю, Орлу - могутні крила,
Тобі - пишноту, Ластівці - політ...
Талант свій слід любити
І знати, що із ним робити.
КНИГА ЧЕТВЕРТА
23. Сімонід
Поет, співець, учений, Сімонід,
Щоб подолати злидні й горе,
Подавсь в далекий світ.
Пробув там кілька літ,
Додому повертався морем.
Та розгулялись хвилі, духи злі,
Втопили кораблі;
Багатства, що везли,
На дно лягли.
Врятовані, у чім були,
На березі сушитися лягли.
- Ну, Сімоніде!
Скажи, учена голова,
Хто з чим в свій край поїде?
Чи не загинеш тут, бува?
Зарібок твій пішов на дно купатись!
- Не вам із мене насміхатись!
Бо ваше все лишилося на дні;
Моє добро - мої пісні -
Лишилось при мені!
КНИГА П'ЯТА
3. Лисий та Муха
Хлоп! Хлоп! По лисині себе упік.
Злетіла Муха і сміється:
- Ха-ха! От дурень чоловік,-
Від нього лисині завсіди дістається.
Я примостилася сяк-так,
А ґуля, гляньте, як кулак!
Лисий:
- Нехай затерпну я від болю,
На голову сідати не дозволю!
- - -
Ви чули приповідку, браття:
По ворогу повинно бить завзяття?!
6. Лисий та Голомозий
Якось-то Лисий по шляху ішов
І дивне щось знайшов:
Блищить, як срібна.
Упав на знахідку,
Знать, щось потрібне.
Аж Голомозий теж прийшов:
- Чур! Чур! Твоє - моє! -
Сміється Лисий, устає
І... гребінець колезі віддає.
© Aerius, 2004