© Martialis
© Д.Гандзій (переклад з латини), 2000
Джерело: Давня римська поезія в українських перекладах і переспівах. Л.: Світ, 2000. 328 с. - С.: 235-238.
Сканування та коректура: Aerius, SK, 2004
Зміст
2
25б
2
Де осяйному колосу до зір лиш рукою подати,
Де риштування стрункі серед дороги ростуть,
Сяяв раніше палац осоружний царя навісного
І лиш один на весь Рим вистояв дім цей тоді.
Де виростає споруда славетного амфітеатру,
Прямо у нас на очах, рибні ставки мав Нерон.
Там, де на подив усім величаві виросли терми,
З гордого поля тепер щезли нужденні хатки.
Де нам розложисту тінь розстилає Клавдіїв портик,
Крайнє стояло колись царських хоромів крило.
Рим відродився тепер: що колись веселило владику,
Те під покровом твоїм, Цезарю, тішить народ!
25 b
Смілий Леандр коли плив до своєї коханої морем
І в бурунах він без сил вже задихатись почав,
Так ось, говорять, просив, сердешний він, хвилі кипучі:
Лину туди - пощадіть, звідти пливтиму - топіть!
© Aerius, 2004