Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Ніхто не має більшої любові, як той, що душу поклада за друзів. / Леся Українка

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Майн Рід Вершник без голови (Дивовижна техаська історія) Переклад Володимира Митрофанова


Розділ XXVI ЗНОВУ НА АСОТЕЇ

Забути людину, яку ти палко покохав, просто неможливо. Кажуть, рани сердець, що не знайшли взаємності в коханні, добре виліковує час, а ще краще - розлука. Та ні час, ні розлука не можуть погамувати нападів туги за втраченим коханням і заспокоїти серце, в якому назавжди лишилася болісна порожнеча.

Луїзою Пойндекстер заволоділо почуття, яке нелегко було побороти. Хоч воно зажевріло й недавно, але розгорялося бурхливо, долаючи всі перепони. Це почуття вже набрало досить сили, щоб не зважати на такі житейські міркування, як згода батьків чи становище в суспільстві, і [63] сіїинилося б ні перед чим - в усякому разі, оскільки це залежало б від самої дівчини. Щодо першої згаданої перепони, то Луїза була вже повнолітня і, як більшість її співвітчизниць, вважала, що може сама собі дати раду. А щодо другої - то коли, скажіть, справжнє кохання оглядалося на суспільні забобони? Така розважливість суперечить самій його природі. Принаймні в почутті Луїзи Пойндекстер її не було й знаку.

Навряд чи то було перше захоплення в її житті. Але вперше вона зазнала розчарування, і це геть позбавило її душевного спокою, хоч спочатку дівчина й сподівалася, що час притамує її сердечний біль. Вона гадала, що матиме собі двох надійних помічників - свою волю і вроджену життєрадісність. Але минали дні, і вона перестала вірити в їхню силу, бо ні те, ні те не допомогло їй викреслити з пам'яті людину, яка заволоділа всіма її думками.

Часом вона ненавиділа мустангера - чи переконувала себе в цьому,- і в такі хвилини їй здавалося, що вона могла б або сама вбити його, або ж спокійно дивитись, як його вбивають у неї на очах, і пальцем не ворухнути, щоб урятувати його. Але то були тільки хвилини, а між ними траплялися години тверезіших роздумів, коли Луїза усвідомлювала, що в її нещасті не винен ніхто, крім неї самої.

Та не в тому була річ. Навіть якби Моріс Джеральд був її найлютішим ворогом чи ворогом усього людства, самим Люцифером, з яким Луїза колись порівняла його в своїй розбурханій уяві,- то й тоді вона не перестала б кохати його.

І в тому не було нічого неприродного, нічого такого, що суперечило б жіночій вдачі чи людській вдачі взагалі. У свідомості людини розум і почуття - такі ж різні речі, як вода і вогонь. Щоправда, іноді вони мирно вживаються і течуть одним річищем, але частіше йдуть урізнобіч. Іншими словами, ми можемо кохати ту саму людину, яку палко ненавидимо чи навіть зневажаємо.

Ненавидіти чи зневажати Моріса Джеральда молода креолка просто не могла. Вона лише намагалася збайдужіти до нього. Та то була марна спроба, з якої нічого не вийшло. Луїза не мала сили заборонити собі підніматись на асотею і дивитися на дорогу, де вперше [164] побачила свою суперницю. Щодня, мало не щогодини її знов і знов тягло туди. *

Та навіть більше. Незважаючи на своє тверде рішення всіляко уникати зустрічей з тим, хто змусив її так страждати, вона часто сідала на коня й вирушала з дому. Вона гасала прерією, їздила вулицями селища з єдиною надією - побачити його.

Через три дні після свого болісного прозріння вона знов побачила - як і тоді, з асотеї - ту мексиканку з ласо, що їхала дорогою до селища в супроводі того самого слуги з кошиком - цією скринькою Пандори (45), яка принесла Луїзі стільки горя. Аж тремтячи з ревнощів, дівчина дивилася на них і гірко заздрила своїй щасливій суперниці - адже та їхала до нього.

Теперь вона знала про мексиканку трохи більше, але й не так багато - власне, лише як її звуть і хто вона така. То була донья Ісідора Коварубіо де Лос-Льянос, дочка багатого поміщика з Ріо-Гранде й племінниця власника маєтку на Леоні, за милю від Каса-дель-Кор-во. Серед американських поселенців на Леоні вона мала славу норовливої молодої особи, що майстерно кидала ласо й могла приборкати будь-якого дикого коня, але аж ніяк не власні примхи.

Усе це не тільки не згасило ревнивих підозрінь Луїзи Пойндекстер, а навпаки, ще дужче розпалило їх. Вона сама була волелюбна й незалежна, і їй подобались такі риси в інших. Отож вона вважала, що ті риси мають подобатися всім. А коли так, то навряд чи міг лишитися байдужим до них і молодий ірландець.

Минуло ще кілька днів, але сеньйорита з ласо більше не показувалась.

♦ Мабуть, він уже одужав від своїх ран і більше не потребує постійного догляду»,- міркувала молода креолка.

Вона, як уже не раз останніми днями, стояла на асотеї з лорнетом у руках.

Був ранній ранок, невдовзі після сходу сонця,- саме та година, коли на дорозі з'являлася мексиканка. Луїза невідривно дивилась туди, звідки та сеньйорита звичайно виїжджала. Аж раптом, випадково глянувши в інший бік, вона побачила... побачила таке, що викли-

Скринька Пандори - в грецькій міфології вмістилище всіляких бід і нещасть. [165] кало в неї почуття куди більше, ніж подив. Дорогою від селііща верхи на коні їхав Моріс Джеральд!

Хоч він сидів у сідлі трохи напружено і їхав повільним клусом, то був, поза всяким сумнівом, він. Скельця лорнета підтвердили це і виявили ще одну деталь: ліва рука його була в черезплічнику.

Упізнавши мустангера, Луїза швидко відступила від парапету и тихенько скрикнула.

Що було причиною того болісного вигуку? Поранена рука мустангера чи блідість його обличчя, яку дівчина теж розгледіла в лорнет?

Пі те, ні те. І не подив. Ш, не жаль і не подив прозвучали в тому скрику, а гірка туга й сердечний біль. у *

Хворий одужував. Сестрі-жалібниці вже не треба було їздити до нього. Він їхав до неї сам!

Ховаючись за парапетом і суцвіттями юки, Луїза Пойндекстер стежила за вершником, що їхав дорогою по той бік річки. Крізь скельця лорнета вона добре бачила кожний його рух, навіть вираз обличчя. Щось ніби радість ворухнулось у душі дівчини, коли вона помітила, як він час від часу обертається й поглядає на Каса-дель-Корво. Те почуття стало ще виразнішим, коли мустангер спинив коня в затінку придорожніх дерев, майже напроти гасієнди, і довго не рушав з місця, пильно видивляючись на будинок. Луїза майже ладна була повірити, що в ту мить він думав про неї.

Але то був лише кволий зблиск радості й надії, що одразу ж згас, наче заслонений чорною тінню останній промінь сонця під час затемнення. І, мов ота чорна тінь, її знов огорнула туга, і їй здалося, ніби все довкола поринуло в морок.

Моріс Джеральд поскакав далі і зник з очей у заростях, де зникала й дорога, якою він їхав.

Куди ж він поїхав? Певна річ, навідати донью Ісідо-ру Коварубіо де Лос-Льянос, куди ж би ще?

І дарма що не минуло й години, як він проїхав назад. Вони могли зустрітись і в тих заростях, мало не на очах ревнивої суперниці, приховані тільки листям дерев. Години було цілком досить для побачення закоханих, що могли дозволити собі зустрічатись хоч і кожного дня.

Дарма що, їдучи дорогою, він знову раз у раз кидав погляди на Каса-дель-Корво і знову спинився під деревами й стояв деякий час, не зводячи очей з будинку. [166]

Ні, то він просто глузував з неї чи, може, зловтішався. Ну що ж, він мав усі підстави радіти. Але навіщо така жорстокість, коли уста його ще не охололи від поцілунків? Поцілунків доньї Ісідори Коварубіо де Лос-Льянос!

Книга: Майн Рід Вершник без голови (Дивовижна техаська історія) Переклад Володимира Митрофанова

ЗМІСТ

1. Майн Рід Вершник без голови (Дивовижна техаська історія) Переклад Володимира Митрофанова
2. Розділ ХС. Раптова перерва в суді Розділ ХСІ....
3. Розділ І ВИГОРІЛА ПРЕРІЯ Проміння полудневого сонця лине з...
4. Розділ II СЛІД ВІД ЛАСО Сумніву не було: фургони Вудлі...
5. Розділ III ДОРОГОВКАЗ СЕРЕД ПУСТКИ Тепер подорожні могли...
6. Розділ IV ЧОРНИЙ НОРД Поринувши в свої думи, дівчина якусь...
7. Розділ V ОСЕЛЯ ЛОВЦЯ ДИКИХ КОНЕЙ Там, де Ріо-де-Нуесес,...
8. Розділ VI ПЛЯМИСТИЙ МУСТАНГ Фелім не помилився: то був...
9. Розділ VII НІЧНІ ПРИКРОЩІ Несподівано дізнавшись про те,...
10. Розділ VIII СЛІД ОТРУЙНОЇ СТОНОГИ Коли із змією було...
11. Розділ IX ПРИКОРДОННИЙ ФОРТ Над фортом Індж на високій...
12. Розділ X КАСА-ДЕЛЬ-КОРВО Маєток, або ж гасієнда,...
13. Розділ XI НЕСПОДІВАНИЙ ГІСТЬ - Гей ти, нігере! Де твій...
14. Розділ XII ПРИБОРКАННЯ ДИКОЇ ЛОШИЦІ Чи не найприємніша...
15. Розділ XIII СНІДАНОК У ПРЕРІЇ Перші рожеві промені...
16. Розділ XIV МАНАДА Навіть коли б Моріс Джеральд був...
17. Розділ XV ВТІКАЧКУ ПЕРЕХОПЛЕНО Упродовж іще однієї милі...
18. Розділ XVI ВТЕЧА ВІД ДИКИХ ЖЕРЕБЦІВ Обоє сиділи в сідлах,...
19. Розділ XVII ПАСТКА НА МУСТАНГІВ Усі страхіття лишилися...
20. Розділ XVIII РЕВНОЩІ ХОДЯТЬ НАЗИРЦІ Із більш як сорока...
21. Розділ XIX ВІСКІ З ВОДОЮ У селищі, яке виникло під...
22. Розділ XX НЕБЕЗПЕЧНА СИТУАЦІЯ Діставши той алкогольний...
23. Розділ XXI ДУЕЛЬ МІЖ ЧОТИРЬОХ СТІН Залишивши бар, майор...
24. Розділ XXII невідомий благодійник У Техасі дуель не...
25. Розділ XXIII КЛЯТВА ПОМСТИ Нудячись у своїй кімнаті,...
26. Розділ XXIV НА АСОТЕЇ На техаських плантаціях лежнів...
27. Розділ XXV НЕВІДІСЛАНИИ ДАРУНОК Ще кілька хвилин після...
28. Розділ XXVI ЗНОВУ НА АСОТЕЇ Забути людину, яку ти палко...
29. Розділ XXVII «Я КОХАЮ ТЕБЕ!» Луїза Пойндекстер знову на...
30. Розділ XXVIII ЗАБОРОНЕНА ВТІХА Відтоді як у Техасі...
31. Розділ XXIX КОЙОТ УДОМА Колхаун устав з-за столу майже так...
32. Розділ XXX ЛИСТУВАННЯ СТРІЛАМИ Луїза Пойндекстер дуже...
33. Розділ XXXI ХИТРОМУДРА ПЕРЕПРАВА Те листування стрілами не...
34. Розділ XXXII СВІТЛО И ТІНЬ Йому не довелося довго чатувати...
35. Розділ XXXIII БОЛІСНЕ ВІДКРИТТЯ Як сталося, що двоюрідний...
36. Розділ XXXIV ЛИЦАРСЬКІ НАСТАНОВИ Куди ж подався Кассій...
37. Розділ XXXV НЕГОСТИННИЙ ГОСПОДАР «Шмаркатий боягуз!...
38. Розділ XXXVI ТРОЄ НА ОДНІЙ ДОРОЗІ Навряд чи хто зміг би...
39. Розділ XXXVII ПРОПАЖА Дзвін на подвір'ї Каса-дель-Корво...
40. Розділ XXXVIII МЕСНИКИ Швидко, але, як видно, правильно...
41. Розділ XXXIX КАЛЮЖА КРОВІ Хоч загін був досить великий -...
42. Розділ XL ПОЗНАЧЕНА КУЛЯ Перше ніж загін наздогнав...
43. Розділ XLI ЧОТИРИ ВЕРШНИКИ Загін шукачів під командою...
44. Розділ XLII ГРИФИ НАД ХАЩЕЮ Тим, хто подорожував...
45. Розділ XLIII КЕЛИХ І БУТЕЛЬ Ми знов у хатині мустангера....
46. Розділ XLIV ЧЕТВЕРО КОМАНЧІВ Ірландець тікав, не...
47. Розділ XLV ЗАГУБЛЕНИЙ СЛІД А чи не була то примара? Хіба ж...
48. Розділ XLVI ЗВІРЕНА ТАЄМНИЦЯ На світанку в гасіенді...
49. Розділ XLVII ПЕРЕХОПЛЕНИЙ ЛИСТ Гнані нестямним страхом,...
50. Розділ XLVIII ІСІДОРА Сонце щойно піднялось над обрієм, і...
51. Розділ XLIX ЛАСО РОЗВ'ЯЗАНО Сполоханий орел з криком...
52. Розділ L СУТИЧКА З КОЙОТАМИ Багряні тіні техаського...
53. Розділ LI ДВІЧІ ОЧМАНІЛИЙ Тим часом повернімося знов до...
54. Розділ LII ПРОБУДЖЕННЯ Другого разу Фелімові випало...
55. Розділ LIII В ОСТАННЮ МИТЬ «Ще півгодини згаємо - і буде...
56. Розділ LIV ПАЛАНКІН ПО ТЕХАСЬКИ Дружні руки, що підхопили...
57. Розділ LV ДЕНЬ НОВИН Дон Сільвіо Мартінес був один з...
58. Розділ LVI ПОСТРІЛ У ДИЯВОЛА Цілу ніч хворий не спав....
59. Розділ LVII СИГНАЛ ТРИВОГИ Фелімове чатування тривало...
60. Розділ LVIII ВІДСТРАШЛИВИИ ПОЦІЛУНОК Той дикий ґвалт...
61. Розділ LIX ЩЕ ОДНА ГОСТЯ Той день, коли Луїза Пойндекстер...
62. Розділ LX ЧАРІВНА ПРОВІДНИЦЯ Якби можна було порівняти те,...
63. Розділ LXI ЗЕМНИЙ АНГЕЛ Кваплива й несподівана втеча...
64. Розділ LXII ПЕРЕД ВИХОДОМ НА СЦЕНУ Ніколи ще біля хатини...
65. Розділ LXIII СУД ЛІНЧА У лиховісному вигуку, що так...
66. Розділ LXIV НЕПЕРЕДБАЧЕНІ АНТРАКТИ «Ще хвилина - і...
67. Розділ LXV ЩЕ ОДИН АНТРАКТ Уже втретє сцена набуває того...
68. Розділ LXVI ПЕРЕСЛІДУВАНА КОМАНЧАМИ Жінкою, що так...
69. Розділ LXVII «LOS INDIOS!» (73) Вершниця, яку...
70. Розділ LXVIII МАРНИЙ ПОХІД Похід проти команчів скінчився...
71. Розділ LXIX ТАЄМНИЦЯ І СКОРБОТА Гасієнда Каса-дель-Корво...
72. Розділ LXX «ЇДЬТЕ, ЗЕБЕ, І ПОМАГАЙ ВАМ БОЖЕ!» Старий...
73. Розділ LXXI РУДИЙ КІНЬ Зворушений цими палкими словами,...
74. Розділ LXXII ЗЕБ СТАМП НАТРАПЛЯЄ НА СЛІД Виїхавши за межі...
75. Розділ LXXIII ОСТРІВ СЕРЕД ПРЕРІЇ Величезний табун коней,...
76. Розділ LXXIV САМОТНІЙ ПЕРЕСЛІДУВАЧ Щойно змальоване...
77. Розділ LXXV ПО СЛІДУ Зеб Стами не довго пробув на тому...
78. Розділ LXXVI У КРЕЙДЯНІЙ ПРЕРІЇ Не спиняючись і не...
79. Розділ LXXVII ЩЕ ОДНА ЛАНКА Коли Зеб Стамп прочитав те, що...
80. Розділ LXXVIII ОБМІН КІНЬМИ Похмуро лаючись, розчарований...
81. Розділ LXXIX НЕВТОМНИЙ СЛІДОПИТ Зеб невдовзі повернувся...
82. Розділ LXXX НА ЧАТАХ ПРОТИ ВОРІТ Минув деякий час, перше...
83. Розділ LXXXI ДОГОРИ НОГАМИ Вирушаючи в прерію, Квлхаун і...
84. Розділ LXXXII МОТОРОШНИЙ КЛУНОК Виїхавши з чагарників, Зеб...
85. Розділ LXXXIII ОХОРОНЦІ ЗАКОНУ Третього дня після того, як...
86. Розділ LXXXIV ЛЮБЛЯЧИЙ НЕБІЖ - Завтра його судитимуть......
87. Розділ LXXXV ДОБРИЙ КУЗЕН Луїза Пойндекстер не забарилася...
88. Розділ LXXXVI ТЕХАСЬКИЙ СУД Настає ранок нового дня....
89. Розділ LXXXVII НЕПРАВДИВИЙ СВІДОК Мало хто з людей, що...
90. Розділ LXXXVIII СВІДОК З ПРИМУСУ Не встигає цей монотонний...
91. Розділ LXXXIX ЗІЗНАННЯ ОБВИНУВАЧЕНОГО Порадившись із...
92. Розділ ХС РАПТОВА ПЕРЕРВА В СУДІ Хоч як тішить Луїзу...
93. Розділ ХСІ ГОНИТВА КРІЗЬ ХАЩУ І переслідуваний, і...
94. Розділ ХСІІ ВИМУШЕНЕ ПОВЕРНЕННЯ Колхаун хапає коня за...
95. Розділ ХСIII ТІЛО З ВІДТЯТОЮ ГОЛОВОЮ Після того як дві...
96. Розділ XCIV ТАЄМНИЦЮ РОЗКРИТО Підсудний змовкає. Ніхто не...
97. Розділ XCV ОСТАННІЙ СВІДОК Це напружене чекання серед...
98. Розділ XCVI УТІК! Ці слова вражають суд, мов удар грому. І...
99. Розділ XCVII ГОНИТВА ЗА ВБИВЦЕЮ Невже кривавому злочинцеві...
100. Розділ XCVIII ЩЕ ЖИВИЙ Убивця лежить крижем на землі. Руки...
101. Розділ ХСІХ ЗАМАХ І САМОГУБСТВО Після другої вимушеної...
102. Розділ С РАДІСТЬ Радість! Атож, радість запанувала...

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate