Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Хвалися не родичами-орлами, а власними ділами. / Українська народна мудрість

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Юрій Іванович Ковбасенко Архіпелаг "Павич", острів "Дамаскин" (2003)


20, унеможливлює класичну літературну критику: гіпертекст “розчиняє” ту тверду фіксованість тексту, яка є фундаментом теорії і практики нашої критики. Критик у принципі не може прочитати гіпертекст цілком, це “непрочитáнний (readless) текст”. 3) Різнорідність і мультимедійність, тобто застосування всіх засобів впливу на споживача-читача, які тільки технічно можливі в даній системі (саме це позначено словами “розширені роботи” (expanded works) - від чисто літературних (вибору нарративної стратегії і стилістики) через видавничі (шрифти, верстка, ілюстрації) і аж до найскладніших комп’ютерних (звук, анімація, відсилання до інших, нехудожніх матеріалів)”21.

Показово, що й сам символ новітніх часів - Інтернет - являє собою один величезний, розміром з увесь світ (недаремно ж емблема Інтернету - земна кулька, що крутиться) гіпертекст. Іноді навіть жартують, що від сайту “хліб” до сайту “Платон” у житті - “дистанция огромного размера”, а в Інтернеті - лише 5 кроків, легеньких ударів по клавіші мишки: 1) “хліб” 2) “їжа” 3) “духовна їжа/ ‘не хлібом єдиним’...” 4) “ідея/ейдос” 5) “Платон”.

А найідеальніший гіпертекст усіх часів, який існував здавна, - це звичайний словник. Адже цілісний текст із класичним зачином, основною частиною, фіналом може просто загинути від купюр, перетасовки шматків, читання не спочатку тощо. Словом, те, що для класичного гіпертексту є умовою життя, для класичного художнього тексту може виявитися причиною смерті. А от словник складається із сотень маленьких клаптиків - словникових статей (“гнізд”), які в принципі легко можна поміняти місцями. Це ми домовилися, що для зручності їх зазвичай розташовують в алфавітному порядку, а більше їх нічого чи майже нічого на місці не тримає: композиційно вони не зв’язані. Саме тому, до речі, в Павича і виникла ідея розташувати текст свого відомого роману у вигляді словника, і ця думка прийшла до нього не відразу. Відповідаючи під час одного з численних інтерв’ю на запитання про добір назв для його творів, сам Павич про еволюцію творчого задуму нині славетного роману-лексикону на 100 тисяч слів розповів так: “Назва, зазвичай, завжди перебуває десь поруч. Іноді у вас є назва від самого початку, іноді ви не маєте її до останнього. Скажімо, “Хозарський словник”. Назва з’явилася в ту мить, коли я зрозумів, як потрібно укласти матеріал. Це було тоді, коли я втямив, що книга мусить бути написана у формі словника, тобто, що це повинен бути роман-словник. Таким чином, назва прийшла сама” (Ї).

І справді, текст цього гіперроману поданий у вигляді словникових статей, як і в звичайному словникові. Принагідно віддам належне українському виданню22, де, на відміну від видання російського23, збережена ще й такий суто словниковий атрибут, як розподіл сторінок на стовпчики.

До речі, в такому розташуванні матеріалу є ще одна приваблива риса для більшості сучасних читачів, що живуть у шаленім ритмі: окрему словникову статтю (на відміну від фрагменту класично-цілісного тексту) можна прочитати дуже швидко, на перегоні лінії метрополітену, не надто переймаючись, що там було на початку твору, прочитаному не знати як давно.

В Павича є своєрідний умовисновок: “Найважливішим для мене було бажання змінити звичні способи читання, підсилюючи роль і відповідальність читача в процесі створення роману (не варто забувати, що у світі набагато більше талановитих читачів, ніж талановитих письменників чи літературних критиків)” (ИЛ). І ось саме такий, як у “Хозарському словникові”, “рваний текстовий монтаж”, манера розташування матеріалу походить на манеру малярів-імпресіоністів, які не самі змішували фарби, а доручали цю роботу окові глядача: скажімо, замість бузкової фарби вони могли покласти поруч два мазка, червоний і чорний, а людське око влаштоване так, що глядач все одно бачив бузкову фарбу. Отже, Павич переніс акцент із творчості письменника (адресанта) на творчість читача (адресата). Ось вельми показовий уривок із цього твору: “…Не я змішую фарби, а твій погляд…, я лиш кладу їх на стіну одну за одною в природному порядку, а той, хто дивиться, сам змішує їх у своєму óці, наче кашу. Тут і є таємниця. Хто краще зварить кашу, той буде мати кращий малюнок, але нікому не зварити доброї каші з поганої гречки. Важливішою є, отже, віра споглядання, слухання й читання (тобто діяльність глядача, слухача й читача. - Ю.К.), аніж віра малювання, співу чи писання Я працюю з чимось таким, як словник фарб…, а споглядач сам складає з того словника речення й книги, тобто малюнки. Так міг би робити й ти, коли пишеш. Чому б комусь не скласти словника слів, які утворять одну книгу, й дозволити читачеві самому з’єднати ці слова в єдине ціле (ХС, 71-72).

Але передача читачеві частини “авторських прав” не обмежується навіть цим. Твори Павича є не лише гіпертекстами, а гіпертекстами підкреслено інтерактивними. Що ж таке інтерактивність? За великим рахунком, це можливість для реципієнта не лише сприймати щось у готовому, незмінному вигляді, а й упливати на це “щось”, в нашому випадкові - на художній текст. Пасивність реципієнта, таким чином, змінюється на його активність. Так, читач творів Павича може починати їх не лише з початку, а й з будь-якого місця, самостійно обирати план розгортання сюжету тощо. Як каже сам письменник, “я завжди хотів перетворити літературу, незворотне мистецтво, в зворотне. Тому мої книги не мають ані початку, ані кінця в класичному розумінні цього слова (ИЛ).

Цікаво, що 74-річний письменник пише “комп’ютерні твори”, тобто розраховує якщо не передовсім, то не в останню на молодого читача, адже переважна більшість інтернет-користувачів є молоддю. Це викликає запитання, на які Павичу доводиться давати відповіді. Ось типовий приклад пояснення інтерактивності творчого доробку видатного серба: “Я написав “Хозарський словник” задовго до появи в мене комп'ютера й Інтернету. Коли ж інтернет-технології одержали в світі масове поширення, а без персонального комп'ютера практично ніхто себе не мислить, попит на мої книги значно зріс. Крім того, мої романи знайшли “своє тіло”, свою форму саме в комп'ютері. Гіперлітература зробила їх інтерактивними, вона показала нам, що романи можуть розвиватися відразу в декількох напрямках, подібно людському сприйняттю. У своїй статті Ясміна перелічила письменників, чия проза є предтечею гіперлітератури: Лоренс Стерн, Джеймс Джойс, Реймон Кено, Італо Кальвіно”.

Дійсно, твори щойно згаданих письменників були наче спеціально розраховані на інтерактивне сприйняття: в принципі, читач може починати їх читати з будь-якого місця. Скажімо, Стернова “Сентиментальна мандрівка” навіть фіналу немає, вона наче обірвана на півслові. А деякі тексти Джойса написані рваними шматками, існує навіть версія, що він спеціально залишав порожні місця, щоб згодом заповнити їх, сказати б, за новими асоціаціями: так, мовляв, і виникає “потік свідомості”.

Та “одна сніжинка - іще не сніг”: це ще не зовсім та інтерактивність, яку пропонує своєму читачеві Павич. Адже новаторство письменника відчувається уже на рівні жанрових особливостей його творів: “Хозарський словник” - роман-лексикон, “Внутрішня сторона вітру” - роман-клепсидра, “Дамаскин”, “Скляний равлик” - оповідання для комп’ютера й циркуля, а ще: роман-кросворд “Пейзаж, намальований чаєм”, роман-довідник для гадання картами таро “Остання любов у Царгороді; роман-астрологічний довідник “Зоряна мантія” тощо.

Інтерактивні тексти Павича не лише надають можливість варіативних прочитань, а й прямо до цього читача спонукають. Наприклад, у оповіданні для комп’ютера й циркуля “Дамаскин” є два т. зв. “перехрестя”, на яких написано: 1) Перше перехрестя. Читач може сам обрати, в якому порядку читати наступні два розділи: спо­чатку “Третій храм”, а якщо він читає з комп’ютера, то хай натисне “мишкою” на це слово; або спочатку розділ “Палац”, і тоді відповідно хай клацне на це друге слово. Безперечно, читач може не зважати на мої зауваження й читати оповідан­ня звичайно, як будь-яке інше". 2) Друге перехрестя. Читач може сам обрати, в якому порядку читати наступні два розділи, - спо­чатку розділ “Спальня” або спочатку розділ “Їдальня”. Від цього вибору залежить, який з двох розділів читач обере за кінець оповідання”. А наприкінці кожного з варіативних “розділів-модулів” є примітка такого кшталту: “Якщо ви не прочитали розділ “Третій храм”, перейдіть на інший розділ. Якщо прочитали, читайте далі й ідіть на друге перехрестя” або “Якщо ви прочитали розділ “Палац”, ідіть на друге перехрестя. Якщо ні, йдіть на цей розділ”.

Замість звичного для читача, вихованого на класичній літературі, одного-єдиного варіанту прочитання літературного твору, існує аж чотири варіанти прочитання цього оповідання, яке складається з шести розділів: розділ 1 - “Будівничі”; розділ 2 - “Обід”; Перехрестя № 1: розділ 3 - “Третій храм”; розділ 4 - “Палац”; Перехрестя № 2: розділ 5 - “Їдальня” - Фінал № 1; розділ 6 - “Спочивальня” - Фінал № 2. Традиційний шлях прочитання, або варіант А (р.1 р.2р.3 р.4 р.5 р.6), може доповнюватися ще й такими: варіант Б: р.1 р.2р.3 р.4 р.6 р.5; варіант В: р.1 р.2р.4 р.3 р.5 р.6; варіант Г: р.1 р.2р.4 р.3 р.6 р.5.

Окремо й особливо слід відзначити наявність у тексті аж двох фіналів (sic!), чого в принципі не могло бути в творі класичної, лінійної літератури: Фінал №1: (Якщо ви не прочитали розділ “Спочивальня”, беріться за цей розділ. Якщо ж прочитали, тут вам кінець оповідання). Фінал №2: (Якщо ви не прочитали розділ “Їдальня”, то прочитайте зараз. Якщо ж прочи­тали, то це вам кінець оповіді).

Як зазначено вище (див. розділ “Аналіз та інтерпретація художнього тексту: розмежування та межі безмежності”), фінал художнього тексту є його сильною позицією

Книга: Юрій Іванович Ковбасенко Архіпелаг "Павич", острів "Дамаскин" (2003)

ЗМІСТ

1. Юрій Іванович Ковбасенко Архіпелаг "Павич", острів "Дамаскин" (2003)
2. 7. Я постійно намагаюся залишити якісь відкриті...
3. 11. У православних богословських роботах саме цей...
4. 15 Хіба не про це писав також Є.Маланюк, звертаючись до...
5. 20, унеможливлює класичну літературну критику:...
6. 24. Варто лише уявити собі, як змінилася б концепція,...
7. 28 - мотив відрубаного пальця Дамаскина: “Невідомий...
8. 31. Крім того, прибічники цього стилю прагнули...
9. Розділ ІІ. ОСТРІВ “ДАМАСКИН” Час перейти до...
10. 38. “Доба іконоборства залишила глибокий слід у...
11. 43. Як на мене, специфіка створення портретів...
12. 48, прислів'я і приказки фольклорного кшталту....
13. 52 двох і більше таких лейтмотивів, та ще й у...
14. 54 месте своего отдыха. Все рав­но что. То, что...
15. 56 Звичайно, храм (дім Божий) і палац (дім людський),...
16. 59. Тепер зрозуміліше, на яку Думку (Логос) покладала...
17. 10. “Переважна більшість романів і оповідань Фолкнера присвячена...
18. 26. Тут не можна не згадати про т. зв. пантекстуальні теорії,...
19. 38. “У церковному житті столиці (Константинополя. – Ю.К.)...

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate