Додати в закладки

  
Переклад Translate

Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.

Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: Калліст (Уер), єпископ Діоклійський Внутрішнє Царство Переклад з англійської

Ісаак у другій частині стверджує: "Бог не відплачує злом, Він виправляє зло... І Царство, і геєна належать до милосердя"³⁵ . Геєна — це не що інше, як місце для очищення, яке допомагає здійснити Божий план, "щоб усі люди спаслися і прийшли до розуміння правди" (1 Тим 2,4).

По-друге, ще більше Ісаак переконаний у тому, що "водам великим любови не вгасити" (П. п. 8,7). "Навіть надзвичайна злоба демонів не може перевищити міру Божого блага", — пише він, цитуючи Діодора Тарсянина³⁶. Незгасна й безмежна Божа любов врешті переможе зло: "У Ньому існують єдина любов і співчуття, що поширюються на усі створіння, [любов], незмінна, безмежна і вічна... Жодна частина, що належить кожній з [усіх] розумних істот, не буде втрачена"³⁷. Отже, там, у далекій Месопотамії, був той, хто не боїться стверджувати разом із Юліанією Норвицькою і Т.С. Еліотом: "Все буде добре, і все закінчиться добре".

У традиції християнського Сходу ми визначили трьох свідків, які насмілюються сподіватися на всесвітнє спасіння. Можемо, звісно, навести слова інших свідків із Заходу, особливо з анабаптистів, моравіанців і христаделіанців. Проте слід зазначити, що як на Сході, так і на Заході — хоча особливо на Заході із впливом блж. Августина — є дуже мало прихильників всесвітнього спасіння. Більшість християн аж до XX століття все-таки визнавали, що переважна частина людства опиниться у вічному пеклі: "Багато бо покликаних, але вибраних мало" (Мт 22,14). Наскільки справедливим є таке припущення? Осмислимо це, взявши за основу Святе Писання і Традицію. Підсумовуючи все викладене, виведемо три аргументи за універсалізм і чотири проти.

Сила святої любові. Оскільки Бог є безмежним співчуттям, то багато хто стверджують, що Творець не шкодує Своєї милостіі й прощення, а є незрівнянно терплячим. Він нікого не примушує, але Він справді буде чекати доти, доки кожне з його розумних створінь добровільно не відгукнеться на Його любов. Свята любов є сильнішою, ніж усі сили темряви і зла у всесвіті, і в кінці вона переможе. "Любов ніколи не переминає" (1 Кор 13,8); вона ніколи не вичерпується, ніколи не закінчується. Апеляція до непереможності святої любові — це найпереконливіший аргумент на користь всесвітньої надії.

Сутність пекла. Головним чином, це твердження першого аргументу в іншому формулюванні. Як ми зауважили, цитуючи св. Ісаака Сиріна, пекло — це не зречення людства Богом, а відречення від Бога людством. Це не покарання, яке Бог насилає на нас, а стан душі, коли ми караємо себе самі. Бог не зачиняє двері для тих, хто в пеклі; Він не забирає від них Свою любов, насправді це вони самі свідомо ховають своє серце від тієї любові. Проте ті, хто в пеклі, все-таки охоплені Божою любов'ю. Ймовірно, що одного дня вони відкриють свої серця всюдисущому співчуттю; і коли вони це зроблять, то побачать, що Бог не переставав їх любити. "Коли не віруємо, він зостається вірним, бо сам себе зректися не може" (2 Тм 2,13). Любов є Його природою, тому Він не може припинити бути тим, ким Він є.

Нереальність зла. Досі нам не випадало нагоди про це сказати. "Я той, хто є", — каже Бог до Мойсея з палаючого куща, згідно з текстом Септуагінти (Вих 3,14), "Я — є" (ego eimiho on). Бог є Буття і Дійсність, і Він є основою всього сущого. Зло, з іншого боку, є небуттям і нереальністю в суворому сенсі. Існування зла й гріха не обґрунтоване, адже вони не є тим, що Бог створив; вони руйнують добро, є паразитами. Про це чітко зазначила Юліанія Норвицька, написавши у своєму 'Тринадцятому одкровенні": "Я не бачила гріха, бо вірю, що він не має субстанції та буття, його можна розпізнати лише за тим болем, який він спричиняє"³⁸.

Отже, існування — це благо, адже це дар від Бога; і все, що існує, самим фактом свого існування має певний зв'язок з Богом, який є єдиним джерелом існування. З цього випливає, що жодна річ, яка існує, не може бути цілковитим злом. Якщо щось буде цілковитим злом, то це безглуздя, суперечність; ця річ тоді буде абсолютно нереальною, вона не може існувати в дійсності. Навіть диявол, оскільки він існує, має неперервний зв'язок з Богом. Отже, там, де є існування, є надія — навіть для диявола.

Можливий висновок із цього третього аргументу — не всесвітнє спасіння, а умовне безсмертя. В кінці Бог справді буде "усім в усьому" не тому, що всі розумні створіння будуть спасенні, а тому, що в певний момент ті, хто є запекло злими, перестануть існувати. Відірвані від Бога, який є винятковим джерелом існування, вони потрапляють у небуття. В кінці, треба сказати, буде воскресіння до життя вічного, але не буде воскресіння до вічної смерті; або ж, іншими словами, буде воскресіння до смерті, яка є остаточною, а не тривалою, адже смерть одразу буде знищена.

Багато можна говорити на захист такого розуміння постійного безсмертя. Це вартий уваги спосіб уникнути потреби вибирати між всесвітнім спасінням і нескінченним пеклом. Хоча цієї позиції в XIV столітті дотримувався африканський автор Амобій Сіккський, але більш ранні традиції не підтримують її. Заперечення, яке зазвичай висувають проти позиції "умовності", полягає в такому: Божий дар існування є постійним і незмінним. Це те, що Він ніколи не забере, "бо дари Божі і покликання незмінні" (Рим 11,29). Кожна розумна істота, наділена свободою вибору, має в собі щось унікальне і неповторне; Бог ніколи двічі не чинить одне й те саме. Чи зникне назавжди зі всесвіту ця унікальність?

Аргумент свободи вибору. Дехто стверджує, що оскільки люди вільні, вони можуть відректись від Бога. Він дає раз і назавжди; Він ніколи не забере від нас права свободи вибору, а отже, ми можемо й надалі говорити Йому "ні" протягом усієї вічності. Таке нескінченне заперечення Бога саме і є сутністю пекла. Оскільки існує свобода вибору, має існувати можливість пекла як місця вічного страждання. Без пекла ми заперечуємо свободу. Нікого не можна примусити увійти в рай проти його волі. Як стверджує російський богослов Павло Євдокимов, Бог може зробити будь-що, але не може примусити нас любити Його, бо любов — вільна, а там, де немає свободи вибору, немає любові

Додати в закладки

  
Переклад Translate