Додати в закладки
Переклад Translate
Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
Скачати одним файлом. Книга: Бухгалтерський облік у комерційних банках України. Кіндрацька Л. М.
1.3. Особливості обліку господарських операцій банку за принципом нарахування
Принцип нарахування є основоположним принципом міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та підготовки фінансової звітності господарюючими суб’єктами.
Принцип нарахування визначає відповідний метод, що базується на таких правилах.
1. Доходи визначаються в той період, коли вони зароблені.
2. Витрати визначаються в той період, коли вони були понесені;
3. Час, коли грошові кошти (витрати) фактично були отримані (дохід) або сплачені до уваги не береться.
Принцип нарахування впливає на фінансову звітність, а саме:
- операції та події визначаються в міру того, як вони проводяться або відбуваються;
- право на отримання грошових коштів або інших фінансових ресурсів визначається як актив у балансовому звіті;
- зобов’язання зі сплати грошових коштів або надання послуг визначаються як зобов’язання в балансовому звіті;
- доходи та витрати у звіті про фінансові результати визначаються за відповідний період.
Принцип нарахування грунтується на двох концепціях. Перша — концепція визначення доходу, друга — концепція відповідності.
Концепція визначення доходу полягає ось у чому:
- якщо грошові кошти отримані в попередньому обліковому періоді, то доходи визначаються з відстрочкою; зобов’язання, яке являє собою доходи майбутніх періодів, вноситься до балансового звіту;
- якщо грошові кошти отримані в наступному обліковому періоді, то доходи визначаються в тому періоді, в якому вони зароблені. Нарахована сума доходів як актив вноситься до балансового звіту, а доходи визначаються у звіті про фінансові результати.
Згідно з концепцією відповідності визначаються видатки, які слід вважати витратами звітного періоду:
- грошові кошти, сплачені впродовж звітного періоду, є витратами майбутніх періодів і обліковуються як актив у балансовому звіті.
- витрати, що фактично понесені в поточному періоді, але сплачуватимуться протягом наступних періодів, обліковуються в балансовому звіті як зобов’язання і водночас визначаються у звіті про фінансові результати.
Найважливіша перевага обліку за принципом нарахування — це приведення у взаємну відповідність доходів і витрат, завдяки чому фінансова звітність відбиває реальні результати фінансово-господарської діяльності банківської установи.
Розглянемо умовну ситуацію, коли банк має лише один актив — кредит, процентні доходи за яким надходять 1.04, 1.07, 1.10, 1.01 наступного року однаковими частинами в сумі 12000 грн.:
Проте свої доходи та витрати, а отже, і процентний дохід банк обчислює щомісяця: 01 = 12000; 02 = 0; 03 = 0; 04 = 12000; 05 = 0; 06 = 0; 07 = 12000; 08 = 0; 09 = 0; 10 = 12000; 11 = 0; 12 = 0.
Отже, у разі врахування такого фактора як час отримання платежу результати роботи банку справляють хибне враження нестабільних. Цього можна уникнути, вдавшись до вирівнювання зазначених результатів, що є можливим згідно з принципом нарахування — дохід визначається до настання моменту реального отримання платежу:
Так само за принципом нарахування вирівнюються й витрати. Наприклад, проценти за депозитами юридичних і фізичних осіб сплачуються, як правило, один раз на квартал, а нараховуються і відображаються на відповідних рахунках фактичних видатків що- місяця.
Зауважимо, проте, що витрати можуть відстрочуватися. Відстрочення — це протилежність нарахуванню, тобто це відображення в обліку витрат після того моменту, коли вони фактично були понесені. Припустимо, що 1 січня поточного року банк сплачує орендну плату за весь поточний період у сумі 240000 грн.
Отже, у січні витрати банку збільшуються на 240 000 грн., що значно спотворює результати фінансової діяльності банку в І кварталі. В інших звітних періодах (як щомісяця, так і щокварталу) результати виглядатимуть набагато втішнішими, хоча насправді реального поліпшення ситуації не відбулося. Звідси, банк має щомісяця відносити на витрати 1/12 річної суми, тобто 20 000 грн. Тому, на початку року суму в 240 000 грн. банк записує як актив за статтею «витрати майбутніх періодів», сума якої скорочується щомісяця в міру віднесення на витрати.
Подавши основні характеристики фінансового та управлінського обліку як двох галузей єдиної системи обліку, зазначимо, що введення в дію з 1 липня 1998 року Закону «Про оподаткування при- бутку підприємств», зумовило потребу запровадити поняття податкового обліку або обліку для цілей оподаткування. Такий облік базується на правилах, виконання котрих законодавчо регламентоване і які розроблені з метою державного регулювання платежів до бюджету.
Загальні характеристики видів бухгалтерського обліку згруповано в рис. 1.2 і табл. 1.1—1.2.
Рис. 1.2. Види бухгалтерського обліку
Таблиця 1.1
Характеристика видів бухгалтерського обліку
Вид обліку |
Мета обліку |
Форми звітності |
Суб’єкт регламентації |
Користувачі |
Податковий |
Визначення суми податків і контроль за їх сплатою |
Декларації та розрахунки |
Міністерство фінансів |
Податкові органи |
Фінансовий |
Забезпечення достовірною інформацією про фінансовий стан банку та результати його діяльності |
Баланс; звіт про прибутки та збитки; звіт про рух грошових коштів |
Національний банк України |
Адміністрація, службовці банку, діючі та потенційні інвестори і кредитори, регулюючі органи, органи планування економіки, інші групи |
Управлінський |
Підготовка релевантної інформації для планування, контролю та прийняття рішень на різних рівнях управління в межах банку |
Звіти про виконання кошторисів, звіти сегментів діяльності та ін. |
Керівництво банку, акціонери |
Адміністрація |
Таблиця 1.2
Порівняльна характеристика видів обліку
Ознака |
Податковий облік |
Фінансовий облік |
Управлінський облік |
Мета обліку |
Податки та своє- часність їх сплати |
Фінансовий стан підприємства та результати його діяльності |
Діяльність структурних підрозділів (сегментів та центрів) |
Головні споживачі |
Податкові органи |
Менеджери і зовнішні споживачі |
Менеджери різних рівнів |
Обмеження |
Закони |
Нормативні документи Національного банку України |
Жодних обмежень |
Використання вимірників |
Єдиний грошовий вимірник |
те саме |
Різні вимірники (у тому числі якісні показники) |
Об’єкт аналізу |
Господарська одиниця в цілому |
Господарська одиниця в цілому |
Структурні підрозділи (сегменти та центри) |
Періодичність складання звітів |
Регулярно; як правило; квартальний інтервал наростаючим підсумком |
Регулярно; як правило; річний інтервал |
Змінний інтервал; оперативна інформація |
Спрямова-ність |
На минуле (ретроспективна оцінка) |
На минуле (ретроспективна оцінка) |
На майбутнє (прогнозування) |
Відкритість даних |
Більшість даних доступна податковим органам |
Більшість даних доступна всім |
Комерційна таємниця |
Книга: Бухгалтерський облік у комерційних банках України. Кіндрацька Л. М.
ЗМІСТ
На попередню
|