Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Бухгалтерський облік у комерційних банках України. Кіндрацька Л. М.
ВИЗНАЧЕННЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ТЕРМІНІВ
Акція — цінний папір, що засвідчує внесення коштів до статутного фонду акціонерного товариства, підтверджує членство в цьому товаристві, дає право на одержання частини прибутку у вигляді дивідендів, участь в управлінні, участь у розподілі майна в разі ліквідації акціонерного товариства.
Акцепт — згода на оплату або гарантування оплати платіжних документів.
Андерайтинг — комплекс послуг, пов’язаних із розміщенням емісії цінних паперів третіх осіб на первинному ринку.
Асоційована компанія (підприємство) — компанія, в якій інвестор має значний вплив і яка не є ні дочірньою компанією, ні спільним підприємством інвестора. Значний вплив передбачає, що інвестор прямо або через дочірні компанії має 20 % або більшу частку капіталу компанії. Значний вплив буває також тоді, коли інвестор (банк) прямо або через дочірні компанії володіє часткою капіталу компанії, меншою за 20 %, але виконуються такі умови:
1) інвестор (банк) має представника (представників) у раді директорів або аналогічному керівному органі компанії;
2) інвестор (банк) бере участь у визначенні стратегії та операцій компанії;
3) проводяться істотні операції між інвестором (банком) та компанією;
4) здійснюється обмін керівним персоналом між інвестором (банком) і компанією;
5) інвестор (банк) надає компанії істотну технічну або комерційну інформацію.
Безвідкличні гарантії — гарантії, що можуть бути скасовані лише за згодою особи, котра отримує гарантію.
Безвідкличні зобов’язання — зобов’язання, які можуть бути скасовані лише за згодою кредитора.
Боргові цінні папери — форма довгострокової позики. Як правило, ця позика підлягає погашенню в установлений строк, хоча деякі боргові зобов’язання є безстроковими цінними паперами.
Витрати — зменшення економічної вигоди у звітному періоді у формі відпливу чи використання активів або виникнення заборгованості, що призводить до зменшення власного капіталу (і не є видом розподілу між акціонерами).
Внутрішні торговельні операції — торговельні операції між суб’єктами господарської діяльності, що розташовані на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні.
Гарантія — зобов’язання (у будь-якій формі) гаранта сплатити за боргами третьої особи в разі невиконання нею своїх грошових зобов’язань в частині несплаченої суми.
Дисконт — різниця між номінальною вартістю цінних паперів і ціною їх придбання, якщо ціна придбання без урахування нарахованих до дати придбання доходів за цінним папером нижча за номінальну вартість.
Довірчі операції — операції банків з управління майном і виконання інших послуг в інтересах та за дорученням клієнтів.
Доходи — це збільшення економічних вигод протягом звітного періоду у формі припливу (зростання) активів або зменшення зобов`язань, що приводять до збільшення капіталу (і не є внесками акціонерів).
Дебіторська заборгованість — сума боргів, що належить підприємству, організації, установі від юридичних або фізичних осіб.
Дочірня компанія (підприємство) — компанія, що контролюється іншою компанією. Контроль передбачає що материнська компанія (банк) прямо або через дочірні компанії володіє 50 % або більшою часткою капіталу компанії. Контроль також має місце, якщо материнська компанія (банк) прямо або через дочірні компанії володіє часткою капіталу компанії менш як 50 %, але має:
1) частку управлінських голосів у компанії, що перевищує 50% завдяки угодам з іншими інвесторами;
2) право керувати фінансовою та виробничою політикою підприємства згідно зі статутом або угодою;
3) право призначати або звільняти більшість членів ради директорів або аналогічного керівного органу компанії;
4) право визначального голосу у раді директорів або аналогічному керівному органі компанії.
Довгострокове кредитування — надання банками та іншими кредитними інститутами на тривалий строк (понад рік) позичок підприємствам, об’єднанням, організаціям та приватним особам на відновлення, розширення та створення основних фондів (основного капіталу).
Експортно-імпортні операції — міжнародні розрахунки, у процесі яких регулюються платежі за грошовими вимогами та зобов’язаннями, котрі виникають у підприємств щодо експорту чи імпорту товарів і послуг.
Емісійні різниці (емісійний дохід) — сума перевищення доходів, отриманих підприємством від первинної емісії (випуску) власних акцій та інших корпоративних прав, над номіналом таких акцій.
Застава — актив, що його позичальник (клієнт банку) пропонує як забезпечення виплати своїх боргів.
Інвестиційна діяльність — сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.
Інвестиції — грошові, майнові, інтелектуальні цінності, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту; капітальні вкладення в розвиток виробництва чи невиробничу сферу.
Казначейські операції — це операції, пов’язані з інструментами, які використовуються комерційним банком для розміщення надлишків своїх грошових коштів та власного рефінансування. До казначейських інструментів належать готівкові кошти, монетарні дорогоцінні метали, цінні папери, які рефінансуються Національним банком України, кошти комерційних банків у Національному банку України, кошти Національного банку України у комерційному банку.
Кредити в поточну діяльність — кредити, надані позичальникам на задоволення тимчасової потреби в коштах для придбання поточних активів у разі розриву між моментами надходження коштів та здійснення затрат. Кредити в поточну діяльність включають усі кредити, надані на купівлю сировини та інших виробничих запасів, на сезонні затрати та інші цілі.
Кредиторська заборгованість — кошти підприємства, організації або установи, які підлягають сплаті відповідним юридичним або фізичним особам.
Кліринговий рахунок — рахунок, за яким облікoвуються безготівкові розрахунки, що базуються на зарахуванні банками за певний період взаємних платіжних вимог сторін, які беруть участь у розрахунках.
Капітальні вкладення — витрати на будівництво нових, розширення, реконструкцію і технічне переобладнання наявних основних фондів виробничого і невиробничого призначення.
Короткостроковий кредит — кредит з початковим строком погашення до одного року.
Контрарні рахунки — рахунки бухгалтерського обліку, показники яких використовуються для регулювання оцінки об’єктів, які відображені в інших рахунках. Це регулювання здійснюється з метою визначення справжньої вартості об’єкта, що регулюється.
Контрактивні рахунки — контрарні рахунки, які використовуються для регулювання показників активних рахунків. Відображення операцій за цими рахунками здійснюється за методами відображення операцій за пасивними рахунками.
Контрпасивні рахунки — контрарні рахунки, які використовуються для регулювання показників пасивних рахунків. Відображення операцій за цими рахунками здійснюється за методами відображення операцій за активними рахунками.
Капітал банку — це залишковий інтерес банку в активах за вирахуванням зобов’язань.
Ліквідаційна вартість – оціночна сума коштів, що буде отримана у разі ліквідації активу.
Міжбанківські операції (розрахунки) — система здійснення та регулювання платежів за грошовими вимогами і зобов’язаннями, які виникають між банківськими установами у процесі їх діяльності. До міжбанківських інструментів належать операції між комерційними банками (кореспондентські рахунки, депозити до запитання та строкові депозити, кредити, операції репо, фінансовий лізинг тощо).
Мультивалютність — принцип роботи рахунків, за яким операції в іноземній валюті відображаються за тими самими рахунками, що й операції в гривні.
Накопичений дохід за цінним папером — це частина вартості цінного паперу, що відображає суму нарахованого доходу на час купівлі цінного паперу.
Неопераційні основні засоби — ті, що не беруть безпосередньої або побічної участі у банківській діяльності. Наприклад: основні засоби, придбані для здачі у фінансовий лізинг або повернені лізингоодержувачем лізингодавцю до прийняття рішення про подальше їх використання, а також основні засоби, за якими прийнято рішення про їх продаж та не використання банком.
Овердрафт — короткостроковий кредит, що надається банком надійному клієнтові понад його залишок на поточному рахунку в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.
Овернайт — надані та отримані кредити і депозити строком не більш як один операційний день без урахування неробочих днів банку.
Облігація — це боргове зобов’язання позичальника перед кредитором, за яким передбачаються періодичні платежі (процентна облігація) або початковий продаж за зниженою ціною (дисконтна облігація) та виплата номіналу при настанні строку її погашення.
Операційні основні засоби — це ті, що беруть безпосередню, повну чи часткову участь у банківській діяльності або сприяють її виконанню.
До них належать:
- приміщення адміністративних і операційних служб, житлові приміщення банку (гуртожиток, готель, квартири, що належать банку і в яких проживають його працівники);
- обладнання, транспортні засоби, що використовуються банком (наприклад, обладнання їдальні, що використовується для обслуговування працівників банку).
Оперативний лізинг — це будь-який договір лізингу, крім фінансового.
Опціон — це контракт, що дає його власнику право (але не зобов’язання) купити або продати цінні папери, товари або кошти за встановленою ціною протягом установленого періоду.
Операція репо — див Положення НБУ «Про операції «Репо» — це операція з цінними паперами, яка складається з двох частин і при якій укладається єдина генеральна угода між учасниками ринку про продаж (купівлю) державних цінних паперів на певний строк із зобов’язанням зворотного продажу (купівлі) у визначений строк або на вимогу однієї зі сторін за заздалегідь обумовленою ціною.
Премія (за операціями з цінними паперами) — перевищення ринкової ціни (ціни придбання) цінних паперів над номінальною без урахування нарахованих на час придбання процентів.
Пролонгація — продовження строку чинності договору, угоди, векселя тощо.
Прострочена заборгованість — позичка, не повернена банку у встановлений строк.
Поточний рахунок — вид рахунків у банках, які використовують для зберігання грошових коштів до запитання і здійснення розрахунків.
Процентні доходи і витрати. Належать доходи і витрати, які обчислюються пропорційно до часу і суми активу або зобов’язання.
Сумнівна заборгованість. Сумнівними є такі депозити та кредити, повернення яких викликає сумнів у керівництва банку.
Субординований борг — позика (забезпечена або незабезпечена), за якою в договірному порядку погоджено, що в разі ліквідації або банкрутства боржника сплата буде здійснена після задоволення вимог усіх інших кредиторів.
Свопові контракти — це контракт на обмін певної кількості цінних паперів, товарів, коштів або фінансових інструментів на певну дату в майбутньому.
Спот — вид угоди, що передбачає оплату протягом часу, який потрібен для здійснення розрахунків (як правило, 48 годин).
Транзитні рахунки — рахунки, що використовуються для обліку платежів на час до перерахування їх за призначенням згідно з нормативними документами або угодами.
Фінансовий лізинг — це договір лізингу, у результаті укладення якого лізингоодержувач на свої замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об’єкт лізингу на строк, не менший за 60 % строку його корисної служби, або право власності за яким переходить до лізингоодержувача.
Факторинг — різновид торговельно-комісійної операції, яка поєднується з кредитуванням оборотного капіталу клієнта. В основі операцій факторингу лежить купівля факторською компанією (банком) рахунків-фактур клієнта на певних умовах.
Форвард контракт — контракт, який засвідчує зобов’язання особи придбати (продати) цінні папери, кошти або інші активи у визначений час та на визначених умовах у майбутньому з фіксацією цін такого продажу під час укладення такого форвардного контракту.
Ф’ючерсний контракт — це стандартний контракт на товарних і фондових біржах, який засвідчує зобов’язання особи придбати (продати) цінні папери, кошти або інші активи у визначений час та на визначених біржею умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення такого контракту.
Хеджування — термін, що використовується в банківській, біржовій та комерційній практиці для позначення різних методів страхування ризику. Наприклад, застосовується у вужчому значенні слова: для позначення страхування валютного ризику шляхом створення зустрічних вимог і зобов’язань в інозем- ній валюті. Найпоширенішим видом хеджування є укладення строкових валютних угод.
До твердих контрактів належать форвaрдні, ф’ючерсні та аналогічні щодо них контракти.
До умовних контрактів належать опціони та аналогічні щодо них контракти.
Цільові кошти — кошти, цілі використання яких обумовлені окремими законодавчими актами або нормативними актами Національного банку України.
Цінні папери — грошові документи, що засвідчують право володіння та визначають стосунки між особою, яка їх емітувала, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають із цих документів, іншим особам.
Книга: Бухгалтерський облік у комерційних банках України. Кіндрацька Л. М.
ЗМІСТ
На попередню
|
|
