Будь-яка наука має свій базовий категоріальний апарат, який відбиває її сутність у поняттях. Базовими поняттями логіки є такі терміни, які дають її загальну характеристику як науки, збагачують її сенс, розкривають окремі положення і сприяють аналізу та синтезу параметрів цієї науки. Зважаючи на те, що базових понять з логіки досить багато, зосередимось на найбільш важливих та вживаних поняттях формальної логіки. Для зручності тут вони подані у вигляді стислого тлумачного словника.
+ акме – найвища точка – стосовно розвитку особистості, науки, культури, цивілізації тощо;
+ аналіз – розумовий розподіл предмета на складові з виділення окремих його ознак;
+ антиномія – “суперечність в законі” (грецькою) – наявність двох протилежних суджень щодо предмета;
+ антитеза – судження, що суперечить тезі;
+ аргументація – спосіб розмірковування, який включає в себе доведення і спростування, в процесі якого формується переконання в істинності тези або хибності антитези, як в самого доповідача, так і в його опонентів;
+ архе – субстанція, першооснова;
+ дедукція – спосіб мислення від загальної тенденції до часткового випадку;
+ екзистенція – “існування” (лат.);
+ есенція – “сутність” (лат.);
+ індукція – спосіб мислення, що йде від часткової до загальної закономірності;
+ логіка – наука про закони і форми правильного мислення;
+ логос – від грецького “слово” – най частіше - “поняття”, “розум”, “наука”;
+ поняття – форма мислення, яка відбиває предмети в їх головних і суттєвих властивостях;
+ предикат – поняття щодо ознаки, властивості суб’єкта;
+ предмет – з позицій логіки – матеріальний об’єкт живої та неживої природи, природні явища;
+ синтез – розумове з’єднання складових частин предмета в єдине ціле;
+ суб’єкт – поняття щодо предмету судження;
+ судження – форма мислення, в якій відображені зв’язки предметів та явищ, яка показує наявність чи відсутність предмета як такого, взаємозв’язок між предметами;
+ теза – судження, що утверджує певну думку;
Завершуючи вступ до формальної логіки, мусимо зазначити, що наступні розділи є взаємопов’язаними і відбивають структуру герменевтичного кола – взаємозв’язок цілого і частини.