1.
ВИМІРЮВАННЯ ЕЛЕКТРОРУШІЙНИХ СИЛ ГАЛЬВАНІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ
Для роботи необхідно: акумулятор на 1,2 V – Ак; гальванометр – Г; нормальний елемент Вестона Еп; елемент з невідомою ЕРС – Ех; реохорд АВ; ключ для вмикання К; перемикач на шість клем П; провідники струму; розчини CuSO4, ZnSO4; насичений розчин KCl.
Прилад, в якому відбувається перетворення хімічної енергії в елек-
тричну, називається гальванічним елементом. Його можна зобразити схе-
мою
ЕРС такого елемента в більшості випадків виміряють двома мето-
дами: ввімкненням у ланцюг чутливого вольтметра або компенсаційним методом. Перший з цих методів має деякі недоліки, зв’язані з проход-
женням через прилад електричного струму. Ці недоліки усуваються при визначенні ЕРС компенсаційним методом, коли через елемент струм не проходить.
Схема установки для вимірювання ЕРС
компенсаційним методом.
Принцип методу компенсації полягає в тому, що до елемента з невідо-
мою ЕРС приєднують інший елемент, ЕРС якого направлена назустріч (джерело струму). При цьому відбувається взаємна компенсація двох електрорушійних сил – досліджуваного елемента і джерела струму.
Схема установки для компенсаційного методу подана на рисунку. Акумулятор АК замкнутий через дротину АВ, що натягується вздовж шкали реохорду довжиною 1 м. Дротина на всій довжині реохорда однорідна і має однаковий переріз, тому спад напруги на одиницю довжини теж однаковий і рівний , а спад напруги на всій довжині реохорда рівний:
| , | (1) |
де І – сила струму;
r – опір одиниці довжини дротини (питомий опір).
Якщо в коло назустріч акумуляторові ввімкнули елемент з невідомою ЕРС, то, переміщуючи повзунок С по лінійці АВ, можна знайти таке положення, при якому стрілка гальванометра Г стає на нуль.
Це відбувається внаслідок того, що ЕРС гальванічного елемента Ех точно компенсується різницею потенціалів у межах між точками А і В. Якщо ця різниця потенціалів більша від ЕРС елемента, то стрілка галь-
ванометра відхиляється в одну сторону. Якщо ЕРС гальванічного елемента більша за різницю потенціалів на лінійці, то спостерігається відхилення стрілки гальванометра в протилежну сторону.
Необхідно знати ці два положення, потім зменшувати інтервал між ними до того часу, поки стрілка гальванометра прийме нульове положення.
Якщо гальванометр знаходиться в нульовому положенні, а повзунок на віддалі ах, тоді
, а .
Із співвідношення
,
знаходимо
| . | (2) |
Але ЕРС акумулятора невідома і тим більше в процесі роботи вона може змінюватись. Тому перш ніж компенсувати Ех, в електричне коло замість досліджуваного елементу включають нормальний елемент Вестона ЕN, ЕРС якого відома.
При компенсації ЕN і ЕРС акумулятора одержуємо певне положення контакта аN, тоді
| . | (3) |
Із співвідношення
| , |
знаходимо
| . | (4) |
Підставивши рівняння (4) у рівняння (2), знаходимо Ех ЕРС дослід-
жуваного елементу:
| . | (5) |
Експериментальна частина роботи виконується у наступному по-
рядку.
По наведеній схемі компенсують спочатку нормальний елемент Вес-
тона, потім мідно-цинковий елемент і тільки після цього каломельно-цинковий. З одержаних даних по формулі (5) розраховують ЕРС дослід-
жуваних елементів.
Із значення ЕРС каломельно-цинкового елементу розраховують по-
тенціал цинкового електроду. Потенціал каломельного електроду по від-
ношенню до цинкового буде позитивним. Значення його в залежності від температури подані на с. 51.
Величину потенціалу цинкового електроду обраховують, виходячи із співвідношення:
| , звідси . | (6) |
Результати досліду і розрахункові дані записуються в таблицю:
| Елемент | Покази на лінійці | ЕРС | Електродний потенціал |
| Норм. елемент Вестона | |||
| -ПZn/Zn2+ |
2. ВИЗНАЧЕННЯ ВОДНЕВОГО ПОКАЗНИК
A ПОТЕНЦІОМЕТРИЧНИМ МЕТОДОМ
Для роботи необхідно: потенціометр; акумулятор; нормальний еле-
мент Вестона; хінгідронно-каломельний елемент; гальванометр; провідни-
ки; хінгідрон; досліджувані розчини.
Для визначення рН за допомогою хінгідронного електроду користу-
ються хінгідронно-каломельним ланцюгом:
Вимірюють еРС цього ланцюга за допомогою потенціометра. рН розчину розраховують, виходячи з рівняння залежності потенціалу хін-
гідронного електроду від концентрації водневих іонів:
,
або
.
ЕРС хінгідронно-каломельного елементу набуває вигляду:
.
Підставляючи в це рівняння значення Пхін і Пкал, одержуємо:
.
Звідки дістаємо розрахункову формулу:
.
Значення нормального потенціалу хінгідронного електроду – ПОхін, потенціалу насиченого каломельного електроду – Пкал в залежності від температури, а також значення коефіцієнту беруть з таблиць, які знаходяться у кінці опису.
Для визначення еРС хінгідронно-каломельного елементу до відпо-
відних клем на потенціометрі приєднують: хінгідронно-каломельний еле-
мент, нормальний елемент Вестона, гальванометр і джерело струму. Не-
обхідно пам’ятати, що джерело струму при збиранні електричної схеми підключається останнім. Хінгідронний електрод готують таким чином.
У скляний посуд заливають досліджуваний розчин; туди ж додають хінгідрон до насичення.
Розчин старанно перемішують і опускають платиновий електрод. Приготовлений хінгідронний електрод з’єднують за допомогою солевих містків з каломельним.
Компенсаційна схема потенціометра.
Готовий хінгідронно-каломельний елемент приєднують до приладу, зображеному на рисунку.
Якщо вимірювання проводяться з хінгідронним електродом, то кало-
мельний електрод приєднується до клеми “мінус”, а з водневим – до “плюс”. Перед вимірюванням ЕРС хінгідронно-каломельного ланцюга спо-
чатку проводять наладку потенціометра по нормальному елементу. Для цього ручка вмикача ставиться в положення “НЗ”, а реостатами, вмонто-
ваними в лівій частині приладу, підбирають опір, починаючи з грубої наводки і кінчаючи більш плавною до тих пір, поки стрілка гальванометра покаже відсутність струму. Потім починають визначення ЕРС дослід-
жуваного елементу. Для цього ручку вмикача ставлять в положення “Х” і реостатами, вмонтованими в правій частині приладу (починаючи з ручки 0,1 і закінчуючи 0,001 В), підбирають такий опір, при якому стрілка галь-
ванометра покаже відсутність струму, тобто стане на нуль.
Cумарне значення показів кожного реостату відповідає значенню ЕРС хінгідронно-каломельного елемента. Маючи значення ЕРС хінгідронно-каломельного електрода, по розрахунковій формулі вираховують величину водневого показника.
Результати досліду записують у табл. 1.
Таблиця 1
| Дослід. р-н | Покази потенціо-метра, В | ПОхін, В | Пкал, В | | рН |
Значення потенціалу насиченого каломельного електроду при різних температурах наведені в табл. 2.
Таблиця 2
| Темпера- тура, К | Потен-ціал, В | Темпера- тура, К | Потен-ціал, В | Темпера-тура, К | Потен-ціал, В |
| 286 | 0,32 | 289 | 0,2517 | 292 | 0,2425 |
| 287 | 0,2525 | 290 | 0,2509 | 293 | 0,2488 |
| 288 | 0,2517 | 291 | 0,2503 | 294 | 0,2458 |
Значення потенціалу нормального хінгідронного електроду при температурі від 281 до 301 К наведені в табл. 3.
Таблиця 3
| Температура, К | ПОхін, В | Температура, К | ПОхін, В |
| 281 | 0,6866 | 292 | 0,6948 |
| 282 | 0,6874 | 293 | 0,6955 |
| 284 | 0,6888 | 294 | 0,6970 |
| 285 | 0,6896 | 295 | 0,6977 |
| 286 | 0,6903 | 296 | 0,6985 |
| 287 | 0,5911 | 297 | 0,6992 |
| 288 | 0,6918 | 298 | 0,6999 |
| 289 | 0,6925 | 299 | 0,7007 |
| 290 | 0,6933 | 300 | 0,7011 |
| 291 | 0,6940 | 301 | 0,7022 |
Значення для різних температур наведені в табл. 4.
Таблиця 4
| Т, К | Т, К | ||
| 283 | 0,0561 | 294 | 0,0583 |
| 284 | 0,0563 | 295 | 0,0585 |
| 285 | 0,0565 | 296 | 0,0587 |
| 286 | 0,0567 | 297 | 0,0589 |
| 287 | 0,0569 | 298 | 0,0591 |
| 288 | 0,0571 | 299 | 0,0593 |
| 289 | 0,0573 | 300 | 0,0595 |
| 290 | 0,0575 | 301 | 0,0597 |
| 291 | 0,0577 | 302 | 0,0599 |
| 292 | 0,0579 | 303 | 0,0601 |
| 293 | 0,0581 | – | – |
3
. ПОТЕНЦІОМЕТРИЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ рН, РОЗРАХУНОК
КОНСТАНТИ ДИСОЦІАЦІЇ СЛАБКОЇ КИСЛОТИ
Потенціометричний метод визначення рН розчину слабкої кислоти дає можливість розрахувати константу дисоціації. Якщо для досліду взяти слабку кислоту , то відомий математичний вираз закону розведення Оствальда:
можна замінити рівністю: ,
де К – константа дисоціації кислоти;
a – ступінь дисоціації;
с(х) – молярна концентрація кислоти.
Молярна концентрація йонів водню в розчині слабкої кислоти зв’я-
зана з ступінню дисоціації і константою дисоціації відношенням:
.
Логарифмуючи рівність , одержуємо
.
Звідси .
Виконання роботи полягає у визначенні рН розчину слабкої кислоти з відомою молярною концентрацією. Для вимірювань рекомендується брати розчини з молярною концентрацією від 0,01 моль/л до 0,5 моль/л.
У хімічний стаканчик об’ємом 50 мл наливають 20–30 мл дослід-
жуваного розчину слабкої кислоти. У розчин обережно занурюють елек-
троди, щоб кулька скляного електроду повністю знаходилася у розчині. Вимірюють рН розчину за допомогою рН-метра і розраховують рК за формулою .
Потім за допомогою таблиці антилогарифмів визначають константу дисоціації. Порівняти одержану величину з табличною. Визначити абсо-лютну і відносну похибку.