Правдоподібне міркування — це міркування, в якому між засновками і висновками не існує відношення логічного слідування.
Зв'язок між засновками і висновком тут спирається на певні фактичні та психологічні причини, які не мають формального характеру. У зв'язку з цим в таких міркуваннях висновок не може випливати із засновків з логічною необхідністю. Між засновками і висновком тут відсутнє відношення логічного слідування, а наявне відношення підтвердження.
За допомогою правдоподібних міркувань не можна отримати достовірне знання. На відміну від дедуктивних міркувань, в яких здійснюється перехід від достовірного знання до достовірного, правдоподібні міркування виражають перехід від достовірного доймовірного знання. Розглянемо такі міркування.
♦ Аргентина — республіка, Бразилія — республіка, Еквадор — республіка. Аргентина, Бразилія, Еквадор — латиноамериканські країни.
Отже, усі латиноамериканські країни — республіки.
♦ Італія — республіка, Португалія — республіка, Франція — республіка. '
Італія, Португалія, Франція — західноєвропейські країни.
Отже, усі західноєвропейські країни — республіки.
І перше, і друге міркування побудоване за однією схемою. І в першому, і в другому міркуваннях засновки істинні, але висновок першого міркування істинний, а висновок другого міркування — хиб ний. Дійсно, усі латиноамериканські країни — республіки, але в Західній Європі існують країни, які не є республіками. Це, наприклад, Великобританія, Бельгія, Іспанія.
Отже, правдоподібні міркування можуть вести від істинних засновків як до істинного, так і до хибного висновку. На відміну від дедуктивних міркувань, які спираються на логічний закон, в правдоподібних міркуваннях істинність засновків не гарантує істинності висновку. Висновок в таких міркуваннях, як правило, має правдоподібний, ймовірний характер. Отримані таким шляхом висновки завжди потребують подальшої перевірки і обґрунтування.
Розрізняють різні види правдоподібних міркувань. Серед них:
♦ індуктивні міркування;
♦ міркування за аналогією.