Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Б. М. Щукін. ІНВЕСТУВАННЯ
5. ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПРОЕКТ
Проект є організаційною формою реалізації процесу інвестування. У цьому понятті зосереджені як стратегічне планування інвестиційної ді-яльності, так і практична реалізація щоденного оперативного керування нею.
Для того щоб повніше охопити багатофункціональність поняття “проект", визначимо інвестиційний проект у двох аспектах: як документ і як конкретні дії інвестора щодо реалізації своїх інвестиційних намірів.
Інвестиційний проект — це спеціальним способом підготовлена документація, що містить максимально повний опис і обґрунтування всіх особливостей майбутнього інвестування. У такому розумінні проект є документованим інвестиційним планом.
Інвестиційний проект — це комплекс заходів, що здійснюються інвестором з метою реалізації свого плану нарощування капіталу. Дії інвестора мають бути оптимальними для досягнення поставлених ці-лей при обмежених часових, фінансових і матеріальних ресурсах.
Така подвійність визначення дає змогу надалі точніше і повніше представити питания розробки й експертизи інвестиційного проекту. На відміну від поняття “інвестиційний проект" терміном “бізнес-план" позначають спеціальний документ, що містить тільки економічний план реалізації проекту та його обґрунтування. Бізнес-план є складо-вою інвестиційного проекту.
Слід зазначити, що інвестиційний проект як план дій інвестора в обраному напрямку істотно впливає на якість (тобто ефективність) інвестування. Можна стверджувати, що за наявності плану інвестор (чи його менеджер по проекту) досягне вищих результатів, аніж за відсутності плану (проекту) інвестування. Проект вносить системність та організованість у процес інвестування.
Розробка інвестиційних проектів здійснюється з урахуванням кіль-кох важливих моментів, що становлять методичну основу проекту. До них слід зарахувати:
- комплексність представления процесу інвестування (маркетин-гові, організаційні, фінансові, виробничі, трудові, часові пара-метри, які становлять єдину систему);
- урахування зв'язку проекту із зовнішніми умовами (стан економі-ки країни, регіональні, галузеві особливості проекту, сумісність
48
продукції проекту з поточним станом ринку, узгодженість з місцевою інженерною інфраструктурою, місцеві умови і співро-бітництво з органами влади, екологічна сумісність, соціальна безконфліктність проекту, відповідність ситуації на місцевому ринку праці);
- інтегрована оцінка ефективності проекту на основі співвідношен-ня результатів (зиску) і інвестиційних витрат проекту, соціально-го ефекту, наслідків для економіки країни в цілому (останнє сто-сується великих проектів);
- урахування майбутньої невизначеності проекту і потенційних ризиків (адже проект на етапі прийняття рішення є лише прогнозом);
- урахування альтернативних варіантів використання капіталу інве-стора та відповідної зміни вартості грошових потоків у часі, засто-сування методики приведения грошових потоків до єдиних умов обліку;
- прагнення представити прогнозну модель проекту з максимальною деталізацією і конкретизацією (у часі й у розрізі кожного етапу реалізації проекту);
- урахування соціальних умов і наслідків реалізації проекту як для власного персоналу, так і для зовнішнього соціального се-редовища;
- урахування важливості управлінських аспектів проекту для май-бутньої успішності проекту.
Проекти класифікуються за багатьма ознаками. Основними серед них можна вважати:
- період реалізації проекту (коротко-, середньо-, довгострокові проекти);
- відношення до вже діючого підприємства чи виробництва (проект, що впроваджується в уже діюче підприємство, і проект, що реалізується на “рівному місці", тобто підприємствоформуючий проект);
- відношення до діючих основних фондів (проект розширення виробництва, проект модернізації устаткування, проект техніч-ного переоснащення, проект повної реконструкції);
- масштаб проекту (тактичні й стратегічні проекти, тобто такі, що пов’язані зі значною зміною активів чи сфери, обсягу діяль-ності, форми власності);
- форма реальних активів (проекти інвестицій в основні чи в обороте фонди).
49
Період часу, протягом якого готуються й реалізуються інвести-ційні наміри інвестора, становить життєвий цикл проекту. Він розби-вається на кілька типових етапів інвестування:
- формування інвестиційних намірів;
- розробка концепції інвестування (конкретизація завдань, вибір продукту проекту, визначення джерел фінансування, вибір учасників проекту, попереднє опрацювання маркетингового і фінансового плану);
- розробка проекту як документованого плану (деталізованого інвестиційного обґрунтування і плану дій на всю глибину жит-тевого циклу проекту (рис. 5.1);
- передінвестиційний аналіз проекту (вивчення потенційних мож-ливостей проекту, оцінка реальності фінансових планів, зовніш-ньої й внутрішньої узгодженості проекту, його комерційної ре-алістичності та доцільності);
- створення чи придбання інвестиційного об’єкта “під ключ" і підготовка до початку його експлуатації;
- експлуатація інвестиційного об’єкта і повернення через нако-пичення поточного прибутку інвестованих у проект коштів. Цей етап мае назву періоду окупності проекту;
- отримання чистого прибутку за проектом (понад вкладені в проект кошти);
- ліквідація інвестиційного проекту (демонтаж основних фондів, продаж оборотних коштів та інших активів, вирішення організа-ційних і юридичних питань припинення фінансово-господарсь-кої діяльності з використанням активів проекту).
Наведені етапи можуть бути ще більш деталізовані, але в будь-якому разі їх можна об’єднати в три етапи: передінвестиційний (розробка проекту як документованого плану інвестування), інвестицій-ний (формування активів проекту “під ключ”) і експлуатаційний (запуск і фінансово-господарська експлуатація активів і регулярне отримання поточного прибутку, поступове повернення вкладених коштів).
Учасниками процесу інвестування є всі юридичні та фізичні особи, пов’язані матеріальними і фінансовими відносинами з інвестором щодо виробництва й реалізації продукції (чи послуг) проекту. Вони є основними, крім інвестора, зацікавленими сторонами в існуванні проекту як документованого плану і як конкретних збалансованих дій інвестора щодо його реалізації.
50
Формування інвестиційноїідеї
XZ
Вибір мети
Вибір регіону
Визначення цілей і завдань
Макроеко-номічний прогноз
|
|
|
||
|
|
|
||
|
|
|
|
|
Вибір підприемства
Аналіз джерел фінансування
Вибір партнерів
Розробка концепції проекту
Оцінка стану
інвестиційних
ринків
|
Обмеження: |
|
|
- |
за ресурсами |
|
- |
за часом |
|
- |
за доходністю |
|
- |
за ризиком |
|
Аналіз ринку |
—>~ —>■ |
Продукт проекту |
- |
Прогноз інноваційних змін |
|
|
|
|||||
|
Можливості конкурентів |
Маркетинговий аналіз, прогноз, стратегія V ) |
||||
|
■<— |
Споживачі |
||||
|
|
|||||
|
Вибір місця на ринку |
Прогноз попиту |
Рис. 5.1. Технологія розробки інвестиційного бізнес-плану
51
Доходи проекту
Поточний бюджет
Капітальний бюджет
Прогноз активів і пасивів
|
\/ |
|||
|
( Фінансові потоки ^ проекту: |
|||
|
-^ |
Використання прибутку |
||
|
Прогноз |
|||
|
+ |
-<— |
Повернення |
|
|
Перевіркадостатності та узгодженості |
|||
|
--* |
Вартість капіталу |
||
|
Фінансовий план проекту |
|||
|
-^ |
Норми амортизації |
||
|
|
|||
|
Разработка концепции проекта |
|||
|
|
■<— |
Податки |
|
|
|
|
||
|
|
|
||
|
|
|
|
Зовнішні загрози: макроекономіка |
—*- |
( Оцінка А ризикованості проекту |
|
|
||
|
Зовнішні загрози: конкуренти |
Можливості управління ризиком | |
|
|
||
|
Внутрішні фактори ризику |
—>~ |
План нейтралізації V ризику J |
Можливість
впливати на
фактори ризику
Резерви проекту
Посилення
стабільності
проекту
52
Рис. 5.1. Продовження
|
Урахування зовнішнього середовища |
[ Розрахунок ^ ефективності проекту 1 Оцінка достатності для прийняття 1 рішення j |
\*- |
Методи розрахунку |
||||
|
«- |
Стан фінансового ринку |
||||||
|
|
|||||||
|
Рівень ризику |
—>~ |
||||||
|
*~ |
Досвід попереднього інвестування |
||||||
|
|
|||||||
|
Альтернативні проекта |
—>~ |
||||||
|
V |
|||||||
|
Зв'язок збазовим підприємством |
\/ |
||||||
|
Організаційний план Юридичний аспект Адміністрування Управління проектом Соціальні питания і управління персоналом Екологічна дія проекту |
|||||||
|
<- |
Регіональні органи влади |
||||||
|
Відносини з учасниками проекту |
|||||||
|
«- |
Нормативно-законодавча база |
||||||
|
Забезпечення місцевими матері-альними ресурсами |
Транспортна, інженерна, ринкова інфраструктура регіону |
||||||
|
Соціальне зовнішнє середовище |
|||||||
|
- |
Вплив проекту на зовнішнє середовище |
||||||
|
|
|||||||
|
Можливості менеджерів |
_J |
||||||
|
|
|||||||
Рис. 5.1. Продовження
53
|
|
|||||||||
|
|
|||||||||
|
|
|||||||||
|
|
|||||||||
|
|
|
||||||||
|
|
|
||||||||
|
|
|
||||||||
|
|
|
||||||||
|
|
|
||||||||
|
|
|
\/ |
Можливості технологи'
Продуктивність обладнання
Кваліфікація персоналу і соціальні обмеження
Потреба в приміщеннях
Підготовка приміщень
Вибір бладнання
Монтаж
і налагодження
обладнання
Технічна база
(виробничий аппарат
проекту)
Графіки завантаження обладнання
|
-«- |
Матеріально-технічне постачанш |
|
-- |
Обмеження за запасами |
|
-<- |
План продажу |
|
Обмеження: контроль ЯКОСТІ |
|
|
Потреба в технічному обслуговуванні |
|
|
Організація ремонтів |
|
|
Кваліфікація технічного персоналу |
54
XZ
Прийняття рішення
XZ
Оформления проекту
Рис. 5.1.3акінчення
Інвестиційний проект потрібний інвестору, його партнерам, його кредиторам, які сформували позичену частину інвестованого капіта-лу. За відсутності проекту зникає предмет переговорів і ухвалення рішення між інвестором, його партнерами й майбутніми кредитора-ми. А на етапі реалізації інвестування без наявності документовано-го проекту неможлива ефективна координація зусиль учасників проекту. Координуюча роль проекту, звичайно, поступово замінюється реальними укладеними договорами між учасниками, але як довго-строковий план проект не втрачає свого значения щодо повного здійс-нення намірів інвестора.
Інвестиційний проект як документований план інвестування скла-дається з таких документів.
1. Економічний опис — бізнес-план і матеріали для його обґрун-тування.
2. Технічна документація.
3. Технологічна документація.
4. Контрактне супроводження, тобто набір уже укладених або під-готовлених контрактів (договорів) чи більш м’яких форм за-кріплення майбутніх взаємовідносин між можливими і реальними учасниками проекту.
5. Експертне супроводження як набір експертних висновків, оці-нок або інших форм представления висновків фахівців (фізич-них або юридичних осіб), компетентних в оцінці процесів та явищ, з якими буде пов’язана реалізація проекту.
6. Інші документи, їх копії або аналітичні матеріали, що характе-ризують: учасників проекту, ситуацію на ринку, установчі документи підприємств, копії звітів підприємств про фінансово-господарську діяльність, прогнози, свідоцтва про права влас-ності, нормативно-законодавчі акти державного та місцевого рівня, які впливають на проект.
Проект як план інвестування відіграє важливу роль на етапі прий-няття рішення щодо початку реалізації проекту. Рівень конкретності та продуманості проекту залежить від бажання й можливостей інвес-тора, особливостей сфери інвестування і чинних у країні деяких пра-вил і умов.
Проект є також найбільш наочним засобом інформування щодо намірів інвестора всіх зацікавлених осіб: партнерів, банків, майбутніх споживачів, преси, громадськості, трудового колективу, органів вла-ди, акціонерів.
55
Економічний аспект проекту у формі бізнес-плану мае прийняту структуру розділів, хоча вона може змінюватися залежно від галузе-вих і регіональних особливостей проекту й бажань інвестора та його партнерів. Як правило, бізнес-план інвестиційного проекту склада-еться з 10-50 і більше сторінок описів, коментарів, розрахунків, об-ґрунтувань. Можливий склад розділів інвестиційного бізнес-плану наведено нижче.
Взаємозв’язок між ними ілюструє рис. 5.2.
1. Основні положения проекту: резюме
Цей розділ є концентрованим викладом основної ідеї проекту: про-дукція, інвестиції, технологія виробництва, фінансові потоки, марке-тингова стратегія, можливі учасники, очікувані результата. Мета пер-шого розділу — за п’ять хвилин зацікавити й переконати в перевагах проекту, заохотити до подалыиого ознайомлення з проектом.
Інші розділи інвестиційного пpоекту ґрунтовно і послідовно роз-кривають зміст проекту за головними аспектами, планують дії щодо реалізації проекту.
2. Маркетинговий план проекту
Завдання маркетингового плану проекту — прогнозування попи-ту на продукцію і можливих цін на ринку, план забезпечення збуту. Цілком імовірні помилки в прогнозах поводження ринку після вихо-ду на нього продукції проекту і відповідна розбіжність у прогнозах місткості ринку щодо продукції проекту.
Прогнози попиту вимагають постійних коригувань навіть уже в ході реалізації проекту. Прогнозування змін у технологи, доходах спо-живачів, цінах на сировину й матеріали досить невизначене за результатами, особливо на тривалу перспективу. Тому маркетинговий план повинен мати достатній запас міцності в оцінці майбутнього попиту, щоб непередбачені коливання ринкової кон’юнктури не позначилися негативно на прибутковості проекту.
Те саме стосується й ринкової стратегії, стосовно якої завчасно слід розробити заходи щодо нейтралізації значних змін у ситуації на ринку:
1. Опис ринкових якостей продукції проекту: - опис продукції проекту;
56
- порівняння з іншими продуктами, представленный на ринку;
- конкурентоспроможність продукту проекту;
- можливості посилення конкурентних якостей продукту проекту.
2. Дослідження майбутнього ринку продукції проекту:
- оцінка рівня конкуренції й типу ринку;
- учасники ринку;
- аналіз ситуації на ринку;
- динамка цін на ринку за останні два роки;
- ціноутворюючі фактори;
- адміністративні елементи на ринку.
3. Аналіз попиту на продукцію проекту:
- споживачі продукції;
- потреба в продукції;
- оцінка платоспроможності підприємств-споживачів (чи насе-ления);
- експорт продукції;
- умови для експорту (тарифи й правила);
- прогноз попиту на глибину проекту.
4. Аналіз пропозиції:
- обсяг виробництва;
- виробники продукції;
- імпортери продукції;
- обсяг імпорту;
- співвідношення імпорту та внутрішнього виробництва;
- тарифи й правила для імпорту продукції;
- прогнози пропозиції на глибину проекту.
5. Обґрунтування стратегії й методів реалізації продукції:
- канали реалізації;
- методи і прийоми реалізації;
- рекомендована цінова політика;
- організація реклами;
- ринкова стратегія.
Під час опрацювання маркетингового розділу досліджуються:
1) повнота і комплексність маркетингових заходів щодо проекту;
2) розробленість і привабливість продукції проекту. Репутація підприємства і продукції;
3) правильність вибору цінової політики;
4) план просування товару на ринок;
57
|
|
|
Макроситуація: аналіз |
|
Фінансовий ринок: аналіз |
58
Рис. 5.2. Технологія розробки інвестиційного бізнес-плану
Маркетинговий план:
витрати на забезпечення продажу
Технична база проекту
амортизация
Витрати на
виробництво
(поточні)
Персонал:
оплата праці
|
|
|||||||
|
|
|||||||
|
|
|
||||||
|
|
|
|
Розрахунок
ефективності
проекту
Управління проектом:
адміністративні витрати
Ризик проекту
|
|
|
|
Прийняття рішення
Коригування проетку
Рис. 5.2. Закінчення
59
5) ефективність зв’язку продавця і покупця. Організація роботи із споживачами (особливо постійними) продукції проекту;
6) організація збуту продукції;
7) опис ринку продукції проекту і його можлива реакція на про-дукцію проекту;
8) використані методи прогнозування попиту. Можлива конку-ренція з боку товарів-замінників;
9) організація впливу на ринок для адаптації продукції проекту;
10) оцінка ключових факторів успіху продукції проекту (якість,
організація продажу, можливість розробки нових продуктів, репутація підприємства, реклама, витрати виробництва, ціна, фінансова стійкість підприємства).
3. Матеріально-технічне забезпечення проекту
Так само як і ринкова стратегія проекту, мають бути відпрацьо-вані питания забезпечення проекту необхідними матеріальними ресурсами. Потрібно проаналізувати не тільки поточного стан, а й спрогнозувати зміну сировинних (для проекту) ринків на всю його глибину.
Під календарні плани виробництва готуються аналогічні за дета-лізацією календарні плани матеріально-технічного забезпечення ви-робництва кожного виду продукції, представленого в планах виробництва. Вони оформлюються у формі шахових таблиць-матриць, де ліва частина містить номенклатурні позиції сировини і матеріалів, необхідних для виробництва щодня (чи на зміну). 3 урахуванням що-денної потреби в сировині, матеріалах, комплектуючих виробах і прийнятих норм мінімально необхідних запасів складаються плани закупівлі й завезення сировини, матеріалів і комплектуючих виробів на місяць. При цьому визначається найоптимальніший розмір партії постачань з урахуванням місткості транспортних засобів доставки та вартості транспортування.
3 урахуванням наявних площ складських приміщень визначаєть-ся оптимальна величина запасів по кожній номенклатурній позиції сировини, матеріалів і комплектуючих. Оптимальність полягатиме в такому виборі обсягів матеріальних запасів, за якого забезпечува-тиметься мінімум сумарних витрат (вартість транспортування і збе-рігання) на одиницю матеріальних ресурсів, що постачаються. Вар-
60
то враховувати, що створення кожного додаткового місця зберігання потребує капітальних вкладень, а транспортування буде тим дешевшим, чим більший розмір партії.
Місячний план матеріально-технічного забезпечення виробниц-тва складається для кожної товарної позиції сировини, комплекту-ючих виробів із зазначенням кількості, що поставляемся в цьому місяці, і дати (числа місяця) доставки партії на підприємство. Від-повідно до таких місячних планів будується робота служби матеріаль-но-технічного постачання: укладення договорів із постачальниками, організація транспортування і приймання вантажів, вхідний контроль якості, організація розміщення і зберігання матеріально-тех-нічних ресурсів, що надходять.
Як і при прогнозуванні збуту, для ресурсного забезпечення проекту важливим є обгрунтоване прогнозування цін на необхідні матері-альні ресурси для проекту. Помилки в оцінці вартості ресурсного забезпечення проекту збільшуються на кінцевому етапі реалізації, який найбільш віддалений від поточного періоду, коли розроблюється і обґрунтовується проект, як наслідок, об’єктивно якість прогнозу по-гіршується.
При аналізі чутливості проектів щодо окремих факторів ризику типовим є те, що на першому місці за впливом на загальну прибут-ковість проекту стоїть прогноз очікуваної ціни реалізації продукції проекту, а на другому — прогноз цін на основні матеріальні ресурси. Еластичність зміни прибутковості проекту у разі зміни цих факторів на 1 % виявляється для проекту найбільшою серед інших факторів (вартість обладнання, вартість проектування, залишкова вартість проекту, вартість підготовки персоналу, кількісні обсяги реалізації про-дукції тощо). Помилки у прогнозуванні цін збуту та цін на матері-альні ресурси мають найгірші наслідки для інвестування.
Співвідношення цін ресурсного забезпечення і цін збуту продукції проекту формує резерв прибутковості продукції, що розраховується як різниця між витратами на виробництво одиниці продукції та ці-ною ії реалізації. Те саме стосується співвідношення тенденцій зміни цін продажу та цін ресурсів. Бажано, щоб за прогнозом ціни продажу продукції проекту зростали більшими темпами, ніж ціни на ресурси. Це дає додатковий запас фінансової міцності проекту.
Робота із забезпечення проекту ресурсами за рівнем значущості для проекту поступається тільки роботі із забезпечення реалізації про-дукції.
61
4. Фінансовий план проекту
Аналіз фінансової спроможності проекту передбачає планування грошових припливів і відпливів по проекту з метою визначення його сумарної вигоди в найліквіднішій, грошовій формі.
Фінансові потоки проекту становлять результативні підсумки ке-рування ресурсами проекту: фінансовими, матеріальними, трудови-ми. Вони агрегують і відбивають у вартісній формі результативність усіх аспектів проекту. Фінансовий план проекту складається останнім, після розробки інших розділів бізнес-плану, адже він на них ґрунту-ється. Після фінансового плану розраховуються тільки показники ефективності проекту, які можна вважати продовженням фінансового плану, тому що інформацією для розрахунку ефективності є сконцен-тровані у фінансовому плані прогнозні грошові потоки.
Фінансовий план проекту містить такі складові:
- прогноз доходів і витрат;
- прогноз грошових потоків протягом терміну реалізації проекту;
- прогноз активів і пасивів проекту (бухгалтерского балансу);
- розрахунок потреби в інвестиційних витратах для реалізації проекту;
- джерела засобів для фінансування проекту, порядок фінансу-вання та обсяги позик, що потрібні для реалізації проекту;
- графіки погашения боргів;
- прогноз фінансового стану базового підприємства.
- обсяги та напрями використання прибутку.
Стосовно “виробничих" проектів особлива увага при аналізі мае приділятися рівню опрацьованості організації виробничого процесу і технічного обладнання.
5. Управління проектом
Представления запланованої системи керування проектом — мож-ливості для цього з’ясовуються через визначення можливостей виробничого менеджменту, на який орієнтований проект, і тих людей, які проект ініціювали, представляють і матимуть право власності на його результати:
- загальний опис питань організації керування проектом;
- процес моніторингу й прийняття рішень, розподіл відповідаль-ності, структура підрозділів проекту і їх взаємна підпорядко-ваність у процесі керування;
62
- досвід і кваліфікація майбутніх менеджерів проекту;
- зацікавленість і мотивація менеджерів для роботи в даному проекті;
- організація оплати праці, стимулювання й мотивація для персоналу проекту й виконавців на всіх рівнях;
- належна кваліфікація менеджерів і персоналу для роботи в проект!;
- розробка етапів або робіт, потрібних для здійснення проекту;
- визначення відповідальних менеджерів за кожний етап або за роботу загалом;
- календарні плани та бюджети;
- критерії можливого припинення проекту.
6. Організаційний план проекту містить комплекс питань, пов’яза-них з обґрунтуванням реалістичності інвестування з боку адміністра-тивних і юридичних аспектів, узгодженості із зовнішнім середовищем (загальнодержавним, галузевим і регіональним рівнем економіки й умовам для підприємництва).
У цьому розділі наводиться характеристика масштабу і головних ознак проекту:
- склад проекту;
- масштаб, стратегічність проекту;
- відповідність стратегії підприємства;
- період реалізації: характеристика часових параметрів організа-ції проекту, розбивка по періодах і оцінка їх особливостей (підго-товчий, період створення інвестиційного об’єкта, період окуп-ності, період отримання чистого прибутку по проекту);
- тип проекту за формою його майбутніх активів, форма відтво-рення основних фондів;
- галузева орієнтація проекту;
- регіон реалізації (аналіз транспортної й інженерної інфра-структури місця, обраного для реалізації проекту, географічні й регіональні умови для проекту);
- підприємство, на базі якого реалізовуватиметься проект;
- джерела коштів для проекту.
Оцінюється інвестиційна привабливість галузі й регіону, стан та перспективи підприємства, на базі якого планується проект.
До адміністративних умов реалізації проекту належить надійність партнерів і учасників проекту. Варто оцінити їх слабкі та сильні сто-
63
рони стосовно матеріальних, фінансових і людських ресурсів, органі-заційну будову, ділові якості дирекцій та персоналу.
Юридичні умови реалізації проекту включають чинну законодав-чу базу країни, установчі документа базового підприємства, підго-товлені проекти договорів з учасниками інвестування.
7. Виробничий план проекту становить внутрішнє середовище проекту й організаційно майже не пов’язаний із зовнішніми умовами. Успішність організації виробничого процесу, надійність технічної бази проекту цілком залежить від роботи менеджерів проекту й персоналу.
Виробничий план проекту складається з метою забезпечення добре організованого, взаємопов'язаного (за часом, матеріальними ресурсами, наявною технічною базою і персоналом) виробничого процесу на кожному робочому місці й загалом по проекту. Особливе значения цей аспект проекту мае в разі організації багатономенклатурного вироб-ництва зі складною внутрішньовиробничою (подетальною чи поопе-раційною) системою внутрішньоцехових переміщень продукції.
Виробничий план зазвичай складається з кількох складових, син-хронізованих між собою в єдину постійно діючу виробничу систему проекту:
- виробничий апарат;
- календарні плани випуску продукції;
- забезпечення належної якості продукції;
- організація зберігання та транспортування матеріальних ре-сурсів і готової продукції;
- плани технічного обслуговування устаткування.
Плани виробництва мають забезпечуватися ресурсами через плани матеріально-технічного постачання. Вони також потребують де-талізованості щодо номенклатури необхідних сировини і матеріа-лів. Детальність у часі таких планів може бути до одного дня і навіть зміни.
Стандартна форма подання календарних планів — спеціальна шахова таблиця-матриця, у лівій частині якої (по рядках) перелічу-ються ті види продукції (кінцевої і на проміжних етапах виробництва), що мають випускатися протягом, наприклад, тижня, місяця. У правій частині (по стовпцях) наводиться перелік одиниць часу (день, зміна), для яких плануються обсяги виробництва. На перетині кожного рядка (вид продукції) і стовпця (день чи зміна) записується за-планована до виробництва кількість продукції в натуральних оди-ницях. Такі календарні плани готуються для кожного структурного
64
підрозділу із самостійною системою керування: цех, ділянка, бригада.
Частина проекту, що пов’язана з технічними засобами його реалі-зації, називається інжинірингом проекту. До нього відносять набір дій з планування й обслуговування виробничого апарату проекту:
- вибір місця розташування виробництва з урахуванням місцевої інженерної й транспортної інфраструктури;
- вибір і обґрунтування технології;
- вибір, придбання й монтаж устаткування;
- вибір і підготовка приміщень для монтажу устаткування;
- технологічна схема розміщення устаткування у виробничих при-міщеннях;
- технічне забезпечення системи приймання матеріальних ресур-сів і відправлення готової продукції;
- підготовка й освоения виробничих процесів;
- забезпечення якості продукції технічними засобами;
- устаткування складського господарства;
- організація транспортних перевезень;
- підготовка технічних фахівців для обслуговування устаткування.
Типове подання технічних питань у бізнес-плані: перелік і опис не-
обхідного устаткування, опис його переваг, умови роботи й продук-тивність устаткування, запланований режим роботи, організація тех-нічного обслуговування і його вартість.
Особливе значения мае етап вибору технології. Прийняте рішення мае бути обґрунтоване порівнянням з альтернативними варіантами. Порівняння технологій здійснюється за багатьма критеріями. Зважа-ючи на те, що зазвичай кращі технологи зосереджені у виробників із розвинених країн, до цієї роботи на стадії аналізу і вибору доцільно залучати іноземних фахівців з фірм технічного консалтингу. Це дорого, але результата будуть надійнішими.
Привабливість іноземних технологій мае бути скоригована на вплив місцевих умов: умови налагодження устаткування, вартість регуляр-них технічних оглядів, запчастин, спецпідготовки обслуговуючого персоналу і т. ін. При оцінці технології важлива прив’язка до конк-ретних умов проекту:
- сировина, що використовується, можливість використання міс-
цевих видів сировини й матеріалів, присутність у регіоні необ-
хідних для даної технології сировини й матеріалів, доступність
матеріалів за якістю і ціною;
65
- практична відпрацьованість і перевіреність технологи у місце-вих умовах, наявний позитивный досвід використання обраної технології;
- стійкість до морального зносу;
- безпека праці (потенційна можливість травматизму персоналу) при даній технологи, її екологічна безпека, відповідність нормам екологічного навантаження на навколишнє середовище;
- можливість нарощування потужності (блокова побудова устат-кування і технологи) приєднанням нових блоків замість повної заміни устаткування більш потужним;
- сумісність з існуючим устаткуванням проекту;
- наявність у виробника документованих авторських прав на дану технологію (ліцензій, патентів);
- супроводження (хоча б протягом року) виробником технічної експлуатації устаткування;
- сумісність з місцевими умовами: підключення до інженерних мереж, клімат, виробничий режим;
- відносна простота в освоєнні технологи, можливість швидкого освоения особливостей технології як з боку ії виробничої експлу-атації, так і з боку ії технічного супроводження (профілактика і ремонта);
- надежна кваліфікація обслуговуючого персоналу, можливості навчання персоналу, відповідність рівню кваліфікації місцевих трудових ресурсів, що будуть зайняті в проекті;
- оптимальне співвідношення автоматизованих процесів і руч-ної праці;
- оптимальне співвідношення капітальних (вартість устаткування) і поточних (вартість щоденних витрат на обслуговування технологи) витрат при обраній технологи.
При переході від технології до устаткування важливими є юри-дичні аспекта оформления контракту на закупівлю, транспортуван-ня й монтаж устаткування та умови оплати. Ці економічні та юри-дичні параметри отримання устаткування можуть істотно скорегува-ти чисто технічні переваги. Слід ураховувати вартість експлуатації устаткування та його надійність.
Проблеми з устаткуванням можуть значно підвищити поточні ви-трати, погіршити якість продукції, як наслідок, проект стае збитко-вим, хоча на ринку матимемо приклади прибутковості виробництва аналогічної продукції.
66
Технічна база проекту щодо продуктивное^ мае бути узгоджена з маркетинговими прогнозами збуту через виробничий план. Він пе-редбачає розробку деталізованих за номенклатурою продукції кален-дарних графіків виробництва і завантаження устаткування. Не варто купувати устаткування більш потужне за обсягами виробництва, ніж це потрібно за прогнозами обсягів продажу. Водночас треба подумати і про можливі резерви потужності, якщо виникне потреба у збільшенні обсягів виробництва. Адже заміна одного устаткування потужнішим може бути дуже невигідна. Варто віддавати перевагу устаткуванню, яке можна нарощувати блоками, не замінюючи вже існуючого, а при-єднуючи нові блоки до тих, що працюють.
Стосовно конкретного виду устаткування, що вибираеться для проекту, слід виокремити такі параметри:
- термін служби;
- продуктивність і питома продуктивність (на одиницю вартості устаткування);
- технічна надійність в експлуатації (час роботи без відмови, се-редня вартість ремонту, частота і вартість профілактичного об-слуговування);
- умови гарантійного і можливість післягарантійного обслуго-вування;
- ремонтопристосованість техніки й можливості забезпечення зап-частинами;
- виробнича площа, що потрібна для розміщення обладнання, компактність техніки;
- необхідні умови для установки (клімат, температура в цеху, на-явність фундаментів, пожежонебезпечність приміщення чи інже-нерних мереж, звукоізоляція, вологоізоляція, пилоізоляція тощо).
Процес визначення оптимально! партії для транспортування су-проводжує розробку місячного плану відвантаження готової продукції (вигіднішими є великі партії відвантаження і менші обсяги зберіган-ня на своїх складах). Плани постачань споживачам формуються для кожної позиції номенклатури готової продукції на кожен місяць.
Система контролю якості продукції вбудовується безпосередньо у виробничий процес на кінцевих технологічних етапах перед здачею готової продукції на склад. До неї входять технічні засоби контролю, спеціальні робочі місця для контролю якості та засоби мотивації (роз-поділ відповідальності й механізм стимулювання) якісної роботи для всього персоналу і для кожного робочого місця.
67
На основі календарных планів виробництва розробляються плани використання персоналу з деталізацією: для кожного працівника і кожного робочого дня планується обсяг робіт. 3 урахуванням календарного фонду робочого часу, виробничого персоналу і фактично необхідного на планову виробничу програму місяця визначається про-дуктивність праці й змінність роботи персоналу (з урахуванням змінності роботи устаткування).
Для підтримки технічних засобів проекту в постійному робочому стані відповідно до технічних рекомендацій з експлуатації устаткування організовується система технічного обслуговування і планово-попереджувальних ремонтів устаткування. 3 цією метою розроблю-ються відповідні плани ТО і ППР у помісячному режимі, що мають бути враховані при плануванні терміну роботи устаткування і змінності роботи для забезпечення календарних планів виробництва.
На завершения необхідно зазначити, що виробничий план проекту в масштабних багатономенклатурних процесах припускав досяг-нення високої узгодженості щодо обсягів виробництва, можливостей матеріально-технічного забезпечення, терміну роботи устаткування і фонду робочого часу персоналу. План мае бути також оптимальним щодо поточної вартості його обслуговування: мінімізація запасів, мак-симальне використання устаткування, зростання продуктивності пра-ці, багатозмінність роботи.
Важливими узагальнюючими показниками організації виробництва є коефіцієнти завантаження устаткування, використання вироб-ничих потужностей, продуктивності праці та фондовіддачі.
8. Соціальні аспекти проекту
Цей розділ забезпечує узгодженість проекту з інтересами груп населения, які відчуватимуть вплив проекту: працюючи на підприєм-стві, на якому реалізується проект, споживаючи його продукцію, про-живаючи на одній території. Соціально прийнятною варто вважати таку стратегію проекту, що як мінімум не суперечить інтересам зазна-чених груп населения і як максимум сприяє додатковому якісному за-доволенню соціально-культурних потреб населения регіону і країни в цілому (при відповідному масштабі проекту).
Завдання розробників проекту в соціальному плані можна сформу-лювати як визначення найважливіших потреб населения в зоні впливу
68
проекту й оцінка можливостей задоволення частини їх у разі успіш-ної реалізації проекту. Під рівнем життя розумітимемо доходи насе-ления, рівень і структуру споживання матеріальних благ, побутових і культурних послуг. Якість життя можна оцінити через умови праці (і охорону праці), отримання освіти, житлові умови, стан екології, можливості для відпочинку і виховання дітей.
Найкращою організацією соціального впливу проекту слід вважа-ти наявність у проекті спеціальних витрат щодо розв’язання проблем забезпечення регіональних соціально-культурних потреб. За таких умов проект не лише не погіршує соціального середовища свого роз-міщення, а й сприяє його поліпшенню: благоустрій території, поліп-шення інженерної й транспортної інфраструктури, додаткові робочі місця, зростання доходів населения, що проживав в зоні проекту, іс-тотна соціальна значущість самої продукції проекту, поліпшення еко-логії регіону завдяки заходам, проведении у межах проекту. 3 ураху-ванням важливості соціальних факторів у житті людей можна вважа-ти аксіомою, що додаткові витрати проекту на формування дружнього соціального середовища більш ефективні, ніж додаткові витрати на залагодження зовнішніх конфліктів проекту з населениям, що виник-ли внаслідок неврахування соціального впливу проекту на навколишне середовище. Теза про те, що легше (дешевше) запобігти негативному впливу, аніж потім зменшувати його наслідки, справджується й щодо соціальних проявів проекту.
У процесі соціального планування проекту досліджується кілька аспектів.
1. Наявність у регіоні трудових ресурсів належної кваліфікації і якості для задоволення потреб проекту.
2. Культурні, демографічні, національні, соціальні, професійні й економічні (за доходами) характеристики способу життя насе-ления в зоні впливу проекту.
3. Відповідність проекту місцевому культурному і професійному рівню населения, його здатність сприяти позитивним зрушен-ням у рівні життя і професійному статусі людей.
4. Позитивний (природний чи спеціально сформований) інтерес до проекту місцевого населения, місцевих органів влади, гро-мадських організацій і дирекцій підприємств, що вже працю-ють у регіоні.
5. Існуючий рівень профспілкового руху в галузі та його очіку-вані організаційні форми на підприємстві при реалізації проек-
69
ту, можливий вплив виробничого колективу на процес керу-вання проектом. Іноді активне протистояння дирекції проекту і виробничого колективу унеможливлює реалізацію проекту і створюе проблеми як для інвестора, так і для робітничого колективу, що втрачає місця роботи в разі збитковості проекту. 6. Екологічний образ проекту в очах місцевого населения, його реальний екологічний вплив і суспільна думка з цього приводу. Особливо актуальним є поняття внутрішнього соціального середо-вища проекту: персонал, його професійна структура, співвідношення виробничого й інженерно-технічного персоналу, кількість нових робочих місць, рівень оплати праці, запланована система стимулю-вання, мотивації праці, організація взаємодії дирекції й персоналу, рівень їхнього співробітництва чи можливого протистояння, ділові якості менеджерів проекту і базового підприємства тощо.
Окремим блоком аналізу є технічні аспекта участі персоналу у про-ект!: заплановані умови праці, режим роботи, коефіцієнт змінності, система дотримання правил техніки безпеки, можливий травматизм, питания майбутнього розподілу поточного прибутку за проектом й орієнтовний відсоток коштів на соціально-культурні заходи.
Аналіз впливу проекту на загальний рівень життя населения може будуватися за такими показниками: демографічні процеси в регіоні, зміна рівня зайнятості, житлові умови, стан установ охорони здо-ров’я, соціальна структура населения (за рівнем освіти, майновим станом, галузевим розподілом), кримінальні прояви (злочинність, ал-коголізм, наркоманія).
9. Управління ризиком
У цьому розділі досліджується рівень ризику інвестування, його оцінка та заходи щодо його зниження:
- фактори ризику, які мають випадковий характер, але можуть суттєво вплинути на результати проекту;
- кількісна оцінка рівня ризику на основі варіантних розрахун-ків прогнозно! дохідності проекту;
- аналіз чутливості результатів інвестування залежно від окре-мих факторів, що враховані при визначенні ефективності проекту;
70
- виявлення та оцінка найнебезпечніших факторів ризику ддя проекту;
- план нейтралізації факторів ризику;
- оцінка ефективності інвестицій в умовах ризику.
10. Ефективність інвестування
Доцільність проекту розраховується на основі інформації, що міс-титься в інших розділах проекту, передусім фінансового плану. Вико-ристовуються дані щодо трьох фінансових потоків: інвестиційні ви-трати, доходи проекту, поточні витрати. Послідовність розрахунків може бути такою:
- розрахунок середньорічної дохідності інвестованого капіталу;
- вибір критеріїв для оцінки проекту;
- розрахунок недисконтованих показників;
- обґрунтування норми дисконтування для приведения грошо-вих потоків до единого еквівалента;
- розрахунок чистої приведено! вартості проекту;
- розрахунок внутрішньої норми рентабельності проекту;
- термін окупності інвестицій;
- співвідношення доходів і витрат по проекту;
- порівняння ситуацій “у разі реалізації проекту" і “без проекту" для інвестора і для підприємства, де реалізується проект.
Повнота та рівень розробленості бізнес-плану не лише сприяють інформаційному забезпеченню процесу прийняття рішення стосовно інвестування, а й свідчать про кваліфікацію та обізнаність у своему бізнесі розробника проекту, рівень його ділових якостей. Розробка інвестиційного проекту є методом аналізу та прогнозування роботи підприємства. Це той випадок, коли важливі і результат, і процес роботи над бізнес-планом.
Бізнес-план проекту мае бути простим і зрозумілим за формою, глибоким і деталізованим за змістом і складом, містити лише пере-вірену інформацію, конкретні твердження, необхідні показники і роз-рахунки, бути стислим і добре оформлении документом.
Незалежно від того, хто і як розроблював бізнес-план для інвесто-ра, слід виокремити етап аналізу бізнес-плану як складової процесу управління інвестуванням.
Аналіз інвестиційних проектів це комплекс методичних і прак-тичних прийомів розробки, обґрунтування і оцінки доцільності реа-
71
лізації проекту. Лише невелика частина інвестицій не дає очікуваного результату з незалежних від інвестора причин. Велика частина проекта, що виявилися збитковими, могли бути не допущені до реалі-зації якби попередньо був проведений якісний аналіз з урахуванням зовнішніх умов і внутрішніх якостей кожного проекту.
Аналіз інвестиційних проектів здійснюється на основі комплекс-ного вивчення всіх аспектів майбутнього інвестування: економічне середовище, правильно поставлена мета і завдання проекту, марке-тинговий, виробничий, фінансовий, організаційний план інвестора, технічна база проекту, його соціальна значущість, екологічна безпе-ка, фінансова достатність і спроможність проекту, організація керу-вання проектом, аналіз інвестиційного ризику, чутливість проекту до зміни окремих найсуттєвіших факторів, достатність показників ефек-тивності, оцінка можливостей учасників проекту, ділових якостей його менеджерів. Це перелік питань, що мають бути опрацьовані у процесі підготовки інвестиційного проекту, розглянуті в ході його аналізу, враховані в разі прийняття рішення щодо інвестування, мають від-слідковуватися під час його реалізації аж до завершения чи припи-нення проекту.
1. Попередній аналіз концепції інвестування.
2. Ідентифікація проекту (регіон, галузь, роль проекту з ураху-ванням місцевих умов, масштаб проекту, базове підприєм-ство).
3. Інституціональний аналіз (зовнішні умови, юридичні й адмі-ністративні аспекти проекту).
4. Аналіз технічної бази проекту (передбачуваний виробничий апарат, технологія, організація виробництва і зберігання про-дукції).
5. Комерційний аналіз проекту (співвідношення проекту і рин-ків його продукції, реалістичність прогнозів збуту, достат-ність ресурсів, можливість керувати ресурсами та витрата-ми).
6. Фінансовий аналіз (можливість мати поточний прибуток, зба-лансованість грошових потоків, достатність коштів, здатність розрахуватися з кредиторами проекту, можливість повернути вкладений капітал).
7. Соціальний аналіз (вплив проекту на соціальне середовище та екологію).
72
8. Економічний аналіз (цінність проекту для суспільства і кра-їни, оцінка впливу проекту на соціально-економічну ситуа-цію в країні й регіоні).
9. Аналіз запропонованої інвестором системи керування проек-том і можливостей досягнення поставлених у проекті цілей.
10. Формування комплексно! (з урахуванням оцінок різних сфер впливу проекту) оцінки інвестиційного проекту і рекоменда-цій інвестору з приводу ухвалення рішення щодо реалізації його інвестиційного наміру, представленого в проекті. Аналіз інвестиційних проектів є складовою процесу керування ін-вестиціями. Він дає інформаційну базу (у вигляді проекту як спеці-ально оформленого інвестиційного плану чи результатів проведеної експертизи проекту) для ухвалення рішення щодо включения проек-ту в інвестиційний портфель, щодо початку його реалізації.
Проектна документація плану інвестування є інформаційною ба-зою для дослідження проекту, ухвалення рішення і наступної його ре-алізації. Вивчення, аналіз і оцінка проекту — це суть експертизи проекту, тобто спеціальної процедури перевірки і оцінки можливості ви-конання та достатності очікуваної ефективності проекту з метою прийняття рішення інвестором стосовно реалізації чи участі в реалі-зації проекту.
Наведемо послідовність дій під час експертизи проекту.
1. Перевірка повноти наявної документації, що становить проект, у тому числі повноцінності (відповідно до типового скла-ду) змісту кожного документа.
2. Оцінка загального рівня розробленості проекту (комплексність, детальність, глибина, використані методики, кількісні та якісні обґрунтування).
3. Якість інформації, яка використовується в проекті: зовнішня інформація (макроекономічне середовище, стан ринку продук-ції проекту, стан фінансового ринку, ціни, техніко-економічні параметри устаткування, соціальне оточення проекту, вимоги до екології, стосунки з місцевою владою, наявність трудових ре-сурсів для проекту), якість застосованих у проекті методик, зок-рема методів прогнозування.
4. Оцінка організаційних умов проекту: можливості для органі-зації виробництва товарів чи послуг, організаційний план ви-робництва, матеріально-технічного постачання, складські умови, можливості зберігання товарно-матеріальних цінностей, об-
73
слуговування технічної бази проекту, охорона, юридичні ас-пекта проекту, вибір базового підприємства для проекту, оці-нка впливу розподілу прав власності на активи проекту на хід його реалізації.
5. Оцінка плану керування реалізацією проекту (з виокремлен-ням стадії створення інвестиційного об’єкта і стадії його поточно! експлуатації).
6. Перевірка комерційної можливості виконання проекту (реалі-стичність маркетингового плану, збалансованість фінансових аспектів проекту, достатність наявних ресурсів, потенційна дос-татність прибутку, наявність резервів часу та коштів у разі ви-никнення ускладнень у ході реалізації проекту).
7. Оцінка спроможності учасників (юридичних і фізичних осіб) проекту — їхня реальна зацікавленість у проекті, поточний стан і перспективи їхньої конкурентоспроможності протягом періо-ду життя проекту.
8. Аналіз інвестиційного ризику щодо проекту: рівень реального ризику, якість відображення ризику в планах реалізації та до-кументації проекту, достатність передбачених у проекті захо-дів для зниження впливу слабких сторін проекту.
9. Аналіз очікуваної ефективності проекту: прогнозоване макро-економічне середовище, критерії оцінки ефективності, методика розрахунку показників, внутрішня узгодженість розділів про-екту між собою, урахування загальної інфляції та цінових змін на ринку, урахування зміни вартості грошей у часі, вибір кількісних орієнтирів щодо порівняльної середньоринкової при-бутковості на прогнозний період.
Варто розглянути також функціональний (менш прив’язаний до розділів бізнес-плану проекту) підхід до структури експертного аналі-зу проекту. У цьому разі експертиза будується за такою схемою:
- повнота і розробленість проекту (наявність типових рекомендовать форм подання проекту як документа);
- повнота опису всіх економічних аспектів проекту;
- достовірність вхідної інформації;
- ступінь обґрунтованості усіх тверджень, що містяться в про-екті;
- відповідність показників проекту необхідному рівню інвести-ційної привабливості проекту (критерії прибутковості, ризику,
74
капіталомісткості, періоду реалізації проекту, періоду окупно-сті);
- внутрішня узгодженість проекту (відповідність різних розді-лів і показників проекту між собою за показниками, змістом, концепцією);
- зовнішня узгодженість проекту (відповідність проекту та його показників загальноекономічній ситуації в країні, правовому полю, політичній ситуації й місцевим умовам).
Комерційний аналіз проекту передбачає дослідження двох аспек-тів: потенційні можливості продати продукцію (чи послуги) у запла-нованих обсягах і цінах і організація забезпечення проекту всіма не-обхідними ресурсами, передусім матеріальними (сировина, матеріа-ли, комплектуют вироби, паливо, енергія).
Маркетинговий план проекту мае забезпечити намічені обсяги продажу, а отже, є ключовим комплексом заходів для забезпечення до-ходів проекту. Реалізація продукції і послуг звичайно є основним дже-релом припливу коштів. Інші аспекти проекту порівняно з продажем, місцем продукції на ринку, ставленням до проекту споживачів є за-безпечуючими, підпорядкованими.
Особливе значения при аналізі мають: оцінка ділових якостей і потенційних можливостей менеджерів проекту, оцінка реалістичності маркетингового плану, перевірка детальності розробки фінансового плану, “чесне” і максимально повне розкриття існуючого ризику що-до проекту, достатність рівнів розрахункових показників ефектив-ності проекту.
Проект повинен мати необхідний рівень прибутковості й достат-ки “запас міцності” прогнозованої прибутковості для протистояння можливим несприятливим умовам його реалізації: внаслідок допуще-них прихованих помилок під час розробки проекту (вони завжди є), майбутніх помилок в управлінні проектом і можливих змін у зовніш-ніх умовах для інвестування.
Контрольні питания
1. Поясніть зміст терміна “інвестиційний проект”.
2. Поясніть роль “учасників проекту”.
3. Про які фінансові потоки за проектом слід говорите? їх склад.
4. Склад інвестиційного проекту.
5. Склад інвестиційного бізнес-плану.
75
76
6. Критерії оцінки інвестиційного проекту.
7. Які аспекта проекту слід виокремити?
8. Зовнішнє та внутрішнє середовище проекту.
9. Обов’язки головного менеджера проекту.
10. Розробка, оцінка, експертиза проекту. Що між ними спільного й відмінного?
11. Етапи експертизи проекту.
12. Комерційна реальність проекту.
13. Вартість розробки бізнес-плану інвестиційного проекту?
14. Маркетинговий план проекту.
15. Інституціональний аналіз проекту.
16. Фінансовий аналіз проекту.
17. Співвідношення “проект —підприємство”.
18. Соціальні аспекта проекту.
19. Локальні та комплексна оцінки проекту. Як із локальних оці-нок отримати єдину комплексну оцінку?
20. Методика комплексно! оцінки проекту.
21. Можлива структура звіту про експертизу проекту.
22. Принципи розробки інвестиційного проекту (рекомендації).
23. Завдання розробки й аналізу проекту.
24. Як приймається рішення щодо початку реалізації проекту?
25. Для чого при інвестуванні потрібен проект?
26. Принципові положения, які треба враховувати при роботі з інвестиційними проектами.
27. Хто зацікавлений у тому, щоб інвестиційні наміри були офор-млен! у вигляді проекту?
28. Учасники інвестиційного проекту.
29. Як розрахувати дохідність використання капіталу за інвести-ційним проектом?
30. Як розрахувати рівень ризику за інвестиційним проектом?
31. Як вибрати ставку дисконтування для розрахунку ефектив-ності проекту?
32. 3 яких розділів складається інвестиційний бізнес-план?
33. Поясніть зміст терміна “юридичний аспект проекту”.
34. Джерела фінансування інвестиційного проекту.
35. Виробничий план інвестиційного проекту.
36. Критерії прийняття рішення інвестором щодо проекту.
37. Організаційний план проекту.
38. Керування проектом.
39. Інвестиційний ризик за проектом.
40. Етапи проектного циклу.
41. Завдання аналізу інвестиційного проекту.
42. Функціональна структура аналізу проекту інвестування.
43. Які аспекти проекту аналізуються для прийняття рішення що-до інвестування?
Література [4, 11, 12, 15].
77
Книга: Б. М. Щукін. ІНВЕСТУВАННЯ
ЗМІСТ
На попередню
|
|
