Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Юрій Іванович Ковбасенко Література постмодернізму: По той бік різних боків (2004)
4. До речі, з суто методичної точки зору літ-ра пост-му, з одного боку, дає вчителеві чудову можливість для перевірки, закріплення, повторення і систематизації літ-ного мат-лу, вивченого протягом усіх років навчання (адже у постм-ських творах є ремінісценції та алюзії фактично з усіх літ-них діб і напрямів), але, з другого боку, вимагає від словесника як ґрунтовної філологічної підготовки, так і поглибленої роботи з учнями на усіх без винятку етапах навчання. Якщо, скажімо, учні погано засвоїли літ-ру доби Просвітництва і/або романтизму, повість Зюскінда “Запахи” вони або не зрозуміють зовсім, або сприймуть поверхово. Особливості викладання літ-ри постм-му – тема окремої серйозної розмови.
5. Важко погодитися з думкою, що “постмодернізм не відрізняється ні від чого, окрім як від модернізму, який безпосередньо йому передував” (Затонский Д.В. Постмодернизм в историческом интерьере // ВЛ, 1996. - № 3), оскільки він готовий до рецепції модернізму так само, як і будь-якого іншого художнього явища. Інша річ, що, за формулою Ю.Тинянова, онук швидше запозичить щось у діда або небіж у дядька, ніж син у батька: так і постм-зм є значно активнішим реципієнтом, скажімо, романтизму (в лоні якого виникли історичний роман /В.Скотт/ і детектив /Е.По/, що їх дуже полюбляють постм-ти), ніж модернізму. Та сама тенденція і щодо “історичного антуражу” постм-ких творів: ним частіше бувають Античність і Середньовіччя, ніж Нові часи.
6. Але дослідник фактично спростовує свою ж думку: “…Ледь не кожна утопія отримувала своє антагоністичне відображення. І нещодавно твори Т.Мора, Т.Кампанелли, К.А.Сен-Сімона, Ш.Фур’є і “Ми” Є.Замятіна, “О чудовий новий світ” О.Гакслі, “1984” Дж.Орвелла твердо стояли з різних боків вісі світоглядних координат. А нині всі вони певним чином уже “один бік…” (Затонский Д.В. Постмодернизм: Гипотезы возникновения // ИЛ, 1996. – №2). Чому? Бо постмодернізм – “по той бік” утопій і антиутопій, по той бік усіх “різних боків”.
7. Якимович А.К. Культура ХХ века // Культурология. ХХ век: Словарь. – СПб.: Университетская книга, 1997(далі – [К]). – С.222.
8. Щоправда, на думку Д.Наливайка, постм-зм і деконструкція, принаймні у США, уже відходять у тінь, а місце лідера займає т. зв. “новий історизм”. Ситуація нагадує погоню двох кошенят за хвостом один одного: вони бігають по колу, а толку мало. Наші літератори за щастя мають назватися постм-ми, “їхні” ж – прагнуть до засад чогось схожого на реалізм, від якого в нас зараз ретельно відхрещуються. То від якої літературознавчої спадщини ми відмовляємося?
9. Дж.Р.Серль. “Перевернуте слово” (рец. на кн.: Jonatan Culler. On Deconstruction: Theory and Critisism after Structuralism. Cornell University Press, 307 pp.).
10. Пор. назву передмови до повісті П.Зюскінда “Запахи, або Історія одного вбивці”: Білоцерківець Наталка. Геніальна компіляція // Всесвіт, 1993. – № 11-12. (Далі - [Зюскінд]).
11. Хоча й ця думка не нова: ще в 1910-х рр. ідею “мистецтва без творчості” став утілювати авангардист Марсель Дюшан, який брав побутові речі (сушилку для пляшок, пісуар тощо), ставив на них чиєсь ім’я і експонував на мистецьких виставках.
12. Палімсéст (гр. palimsēston /biblion/ – заново зіскоблена /книга/) – рукопис на пергаменті зверху змитого або зіскобленого тексту; палімсести були поширені до початку книгодрукування. (Тут – твір-реципієнт у якому помітний, “проступає” вплив твору-донора).
13. Центóн (латин. cento – одяг або ковдра з різнокольорових шматочків) – літер-ний твір (частіше – вірш), складений з уривків інших творів. Був особливо популярним у добу Бароко.
14. Пастíш (пастíччо) (італ. pasticco) – літер-ний або музичний твір-реципієнт, що складається із фрагментів, запозичених із різних творів-донорів.
15. Колáж (фр. collage – букв. ‘наклеювання’) – прийом в образотворчому мистецтві, за яким на певну основу наклеюють фотографії, різні матеріали, що різняться кольором і фактурою; твір, виконаний таким способом. Сам по собі К. може бути й оригінальним (наприклад, К. Пікассо), але все більше й більше колажуються чужі твори, варто згадати К. Параджанова на тему “Мони Лізи”, що виставлялися в Києві.
16. Еко висунув цікаву концепцію (“Середні віки вже почалися”, 1973), де порівняв наші часи з добою Середньовіччя.
17. А бідолаха-Теренцій, один із найталановитіших драматургів Риму, був навіть співчутливо названий Юлієм Цезарем “напів-Менандром” (“dimidiatus Menander”).
18. Епштейн М. Інформаційний вибух і травма постмодерну // Література плюс, 1998. - № 2. – С.8.
Книга: Юрій Іванович Ковбасенко Література постмодернізму: По той бік різних боків (2004)
ЗМІСТ
На попередню
|
|
