Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Юрій Іванович Ковбасенко Архіпелаг "Павич", острів "Дамаскин" (2003)
10. “Переважна більшість романів і оповідань Фолкнера присвячена людям маленького округу Йокнапатофа, мікросвіту, створеного могутньою творчою уявою письменника і розташованого за його бажанням на американському Півдні... Якось він навіть намалював карту цього округу і поставив під нею гордовитий підпис: “Вільям Фолкнер, єдиний власник і хазяїн”. Усі ці романи і розповіді про Йокнапатофу якнайтіснішим чином пов’язані між собою, сюжети переплітаються, герої переходять з одного твору в інший... Щоб охопити і сприйняти цей складний, різноманітний і суперечливий світ Фолкнера, треба, ймовірно, познайомитися з усіма його книгами. Тоді події, вчинки людей, зв'язки між ними постануть перед читачем уже не строкатою мозаїкою, а величним епічним полотном” (Грибанов Б. Возмездие Флему Сноупсу // Фолкнер У. Особняк. – М.: Правда, 1982. – С.3). До речі, Йокнапатофа прислужилася Гарсія Маркесу як своєрідна модель його Макондо.
11. Соборное послание Иоанна, гл.4, с.20. Цит. за вид.: Шевченко Т.Г. Кобзар. – К.: Дніпро, 1987. – С.288. (Далі – Ш).
12. “…В Нижньому Новгороді, наприклад, збираються святкувати “1000-летие русской ложки”. Хоч тоді там не тільки російської ложки, а й самих росіян ще не було, була мордва і булгари. Нація любить себе, доточує там, де куцо. Поки українці думають, що Анна Ярославна, королева Франції, – київська княжна, то десь у Ярославлі, у глибині Росії, реставрують якийсь будинок під готель “Анна Франс”, відкривають пам’ятник Ярославу Мудрому, і президент Росії називає його “первым русским князем-реформатором”. А українська делегація за його спиною тільки знічено усміхається” (Костенко Л. Гуманітарна аура нації, або Дефект головного дзеркала // Світло, 1999. – № 4. – С.7). Дійсно, якщо самим пишатися нічим, то хоч би пам’ять про “славних прадідів великих” берегли.
13. “Я нікого не вбив. Зате мене вбили. Задовго до смерті. Для моїх книг було б краще, якби їхній автор був якимось турком чи німцем. Я був найвідомішим письменником найненависнішого народу на світі – сербського народу. XXI століття для мене почалося avant la date, 24 березня 1999 року, коли НАТО впродовж 78 днів бомбардувало Белград та Сербію. Відтоді Дунай, на берегах якого я народився, вже не судноплавний...” (І).
14. Павич М. Леандр // Павич М. Внутренняя сторона ветра. Роман-клепсидра о Геро и Леандре. – СПб.: Азбука. – С.83. (Далі – ВСВ; Леандр/Геро).
15. Борщак І., Мартель Р. Життя й пориви великого гетьмана... – К.: Рад. Письменник; журнал “Київ”, 1991. – С.305
16. Маланюк Є. Діва-Обида // Маланюк Є. Поезії. – К.: Український письменник, 1992.
17. Пор. також: “Приблизно в 1953 році, під час навчання ... я прочитав про хозарську місію Кирила і Методія... В християнських джерелах про хозарську полеміку, яка була важливою подією у всій тій історії, дуже мало говорилося про гебрайського і арабського учасників полеміки. Тоді мене зацікавило, чи це єдина згадка про ту полеміку чи, можливо, якісь інші, нехристиянські джерела, говорять дещо більше про інших її учасників? Коли я перечитав Юду Халеві, я побачив, що він говорить про джерела і подає інформацію про хозарську полеміку, оминаючи християнські джерела... Мало-помалу, я почав шукати і віднаходити імена всіх тих учасників хозарської полеміки, які однаково замовчувались у всіх трьох джерелах. Словом, я побачив, що всі вони небагато знають одні про одних. Це видалось мені доброю метафорою нашого світу, такого, яким він став віддавна, і яким є дотепер” (Ї).
18. Детальніше про особливу роль метафори лабіринта/ризоми в літературі постмодернізму див.: Тема, 2002. – № 1; ЗЛ, 2002. – № 5. – С.2-12.
19. Пор. з гніздом однокорінних слів як атрибутом словника (див. нижче про задум “Хозарського словника”).
20. Landow, George P. ed. Hypertext/Text/Theory. Baltimore: John Hopkins Press, 1992.
21. М.Візель. Поздние романы Итало Кальвино как образцы гипертекста (І).
22. Павич М. Хозарський словник. Роман-лексикон на 100 000 слів. – Львів: Класика, 1998. – 280 с. (Далі – ХС).
23. Наприклад: Павич М. Хазарский словарь. Роман-лексикон в 100 000 слов. – СПб: Азбука, 2001. – 382 с.
24. Про особливу роль фіналу ХТ у втілення його концепції див., наприклад: Маранцман В.Г. Об одном из законов финала // Литература в школе, 1970. – №6; Ковбасенко Ю.И. Филологический анализ художественного текста. – Київ: Інститут системних досліджень освіти України, 1995.
25. Про свідомість “гри” Павича саме з фіналами своїх творів свідчить хоча б така його ремарка: “Тут читач може знову вибрати свій шлях, щоб визначитися щодо двох результатів оповідання. Розділ “Декоративна свічка” подає трагічний кінець оповідання”, а розділ “Запальничка” має heppy end. Автор у будь-якому разі радить прочитати обидва закінчення, оскільки лише в оповіданнях можуть існувати дві різні кінцівки, не так як у житті” (СР).
Книга: Юрій Іванович Ковбасенко Архіпелаг "Павич", острів "Дамаскин" (2003)
ЗМІСТ
На попередню
|
|
