Додати в закладки

  
Переклад Translate

Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.

Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: Калліст (Уер), єпископ Діоклійський Внутрішнє Царство Переклад з англійської

Свята правда полягає не в словах, а

в мовчанні і довготерпінні серця.

...Ісус Христос, Слово, яке вийшло з тиші.

Одна з історій Сказань отців пустелі розповідає про візит Теофіла, архієпископа Александрійського, до скитських монахів. Прагнучи вразити свого шановного гостя, ченці звернулися до авви Памво: "Скажи що-небудь архієпископу, щоб його навчити". Старець відповів: "Якщо його не навчило моє мовчання, то його не навчать і мої слова"¹. Ця історія доводить надзвичайну важливість у традиції пустельництва ісихії — стану спокою або мовчання. "Бог поставив ісихію над іншими чеснотами", — стверджується у Сказаннях отців пустелі². Св. Ніл Анкирський зазначає: "Брудна вода не може стати чистою, якщо її постійно каламутити, так само не можна стати ченцем без ісихії"³.

Однак ісихія означає набагато більше, ніж утримання від зовнішнього спілкування. Це слово має багато рівнів розуміння. Спробуймо виокремити основні його значення, починаючи з очевидніших і закінчуючи прихованішими.

(1) Ісихія та усамітнення. У найдавніших джерелах іменник "ісихаст" (hesychastes) і пов'язане з ним дієслово hesychazo переважно означали ченця, який живе усамітнено, пустельника порівняно з членами чернечої общини. В такому значенні ми можемо знайти це слово у Євагрія Понтійського⁴ (IV ст.) й у Ніла та Палладія⁵ (початок Уст.). З таким самим значенням воно трапляється також у Сказаннях отців пустелі, у Кирила Скифопольського⁷, Йоана Мосха⁸, Варсануфія⁹ і в законодавстві Юстиніана¹⁰. Ісихія вживається у тому ж значенні у авторів пізнішого часу, приміром, св. Григорія Синаїта (помер 1346 р.)¹¹. На цьому ж рівні поняття ісихія передусім стосується відносин людини з іншими людьми, і з усіх значень воно є найбільш загальним.

(2) Ісихія і духовність келії. "Ісихія, — стверджує авва Руфіній у Сказаннях отців пустелі, — означає перебувати у келії зі страхом Божим, розмірковуючи про Бога і утримуючись від злості та марнославства. Така ісихія, як матір усіх чеснот, оберігає ченця від вогняних стріл ворога". Розширюючи поняття ісихії і пов'язуючи його з пам'яттю про смерть, Руфіній закінчує такими словами: "Будьте пильними (nephe), стежте за своєю душею"¹². Отже, ісихія пов'язана з іншим ключовим поняттям традиції пустельництва nepsis, тобто духовним пробудженням або пильністю.

Якщо поняття ісихія пов'язати з келією, воно усе ж таки характеризуватиме загальний стан ісихаста в просторі, але водночас набуде глибшого духовного значення. Ісихаст, тобто надзвичайно пильна людина, яка живе в келії, не обов'язково мусить бути постійно усамітненою, а може бути також і ченцем, який живе в общині.

Ісихастом є той, хто виконує настанови авви Мойсея: "Ідіть і замкніться у своїй келії, і ваша келія усього вас навчить"¹³. Він виношує в голові пораду Арсенія ченцю, який бажав служити покликанню милосердя. "Хтось сказав Арсенію: "Мої помисли мені навіюють, що я не можу поститись або працювати; а можу лише провідати недужого, адже це також один із видів любові". Старець, упізнавши посіяне дияволом зерно, відповів: "Іди їж і пий, і спи, нічого крім цього не роби, але не залишай свою келію". Він знав, що упокорене усамітнення у келії, зрештою, приведе ченця до правдивого виконання його покликання"¹⁴.

Зв'язок між ісихією і келією чітко визначений у словах св. Антонія Єгипетського: "Риба помирає, якщо вона затримується на суші; так само й ченці, якщо вони довго затримуються за межами своєї келії або проводять час із мирськими людьми, втрачають стан ісихії⁵. Чернець, який залишається в келії, — немов струна добре настроєного інструмента. Ісихія тримає його у стані пильності; якщо ж він довго перебуває за межами келії, розвиток його душі слабшає.

Келія, яку ми у цьому випадку розуміємо як каркас ісихії, — це місце, де безнастанна молитва підноситься над усім іншим. Найголовнішим для ченця, коли він нерухомо та мовчазно перебуває у келії, є постійна пам'ять про Бога (mneme Theou), поєднувана з почуттям розкаяння й оплакуванням (pentos). "Усамітнись у своїй келії, — говорить авва Аммон старцю, який мав намір прийняти певну показну форму аскетизму, — їж мало кожного дня і завжди держи у серці слова митаря. Лише тоді зможеш спастися"

Додати в закладки

  
Переклад Translate