Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Калліст (Уер), єпископ Діоклійський Внутрішнє Царство Переклад з англійської
70 The Life in Christ 6:42 (PG 150:657D-66OA); ed M.H. Congourdeau, Sources Chretiennes 361 (Paris: Cerf, 1990) 76-79; цитата з J. M. Hussey, "Symeon the New Theologian and Nicolas Cabasilas: Sinilarities and Contrasts in Orthodox Spirituality", Еastern Churches Review 4:2(1972), 139. Дехто думає, що слово медитація Миколай розуміє саме як Ісусову молитву. Професор Ниський завбачливо віддає перевагу ширшому застосуванню цієї фрази
71 Chapters 3.65: ed. Darrouzes, 100,9-16; tr. McGuckin, 91. Ймовірно, Симеон тут має на увазі різні можливості, що відкриваються перед ченцем або неодруженим священиком, але останнє речення, наведене вище, має значно ширше значення.
72 The Piligrim's Tale, tr. T. Allan Smith, The Classics of Western Spirituality (New York/Mahwah: Paulist Press 1999), 77,83, 66, 67.
73 "Body and Matter in Spiritual Life," in A. M. Allchin (ed.), Sacrament and image: Essays in the Christian Understanding of Man (London. Fellowship of St Alban and St Sergius, 1967), 40-41.
74 Порівняйте зауваження щодо "подвійного бачення моїй лекції Through the Creation to the Creator (London: Friends of the Centre, 1997), 13-15
75 On Prayer 124 (PG 79:1193C); tr. Phtlokalia, 1:69.
76 Homily 4: tr. Wensinck, 32; tr. Miller, 32.
77 Ep. 1: ed. F. Nau, PO 11 (1915), 433,4-5.
78 Palladius, Lausiac History 18; ed. Butler, 58, 11.
8. ЦЕРКОВНЕ СІМ'Я: МУЧЕНИЦТВО ЯК ВСЕСВІТНЄ ПОКЛИКАННЯ
Мирні часи є сприятливими для сатани, адже
тоді Христос втрачає своїх мучеників,
а Церква — свою славу.
Павло Євдокимов
Торжество православ'яУ православному календарі є дві особливі події, які підкреслюють особливу важливість мучеництва. Перша — це вшанування Торжества православ'я в першу неділю Великого посту як згадка про закінчення іконоборських спорів 842-843 років. Процесія несе ікони, на єретиків проголошують анафему, співають "Вічну славу" на честь тих, хто захищав віру. Це радісне й урочисте святкування різко відрізняється від смиренного духу служби під час Великого посту попереднього тижня. Але у цьому Торжестві православ'я особливо наголошується на стражданнях і боротьбі, пережитих святими, на переслідуваннях, тортурах і вигнанні, що їх вони зазнали заради Христа:
"Пам'ятай, о Боже, про докори та образи, що їх зазнали Твої слуги... Наш Бог, справді, пам'ятав про горе й приниження, яке пережили усі святі з Христом".
Отже Торжество православ'я постає як свято на честь мучеників і сповідників. Єдиною перемогою, на яку Церква на землі може або повинна сподіватись, є перемога мучеництва.
Саме ця перемога проголошується у Неділю Всіх святих, яка у православ'ї припадає на тиждень, що настає після Трійці. Ці два свята тісно пов'язані, при цьому свято Всіх святих приурочено впливу, який справило сходження Святого Духа на життя Церкви. Помітно те, що спеціальні гімни, які співають у свято Всіх святих — тропар і кондак - обидва стосуються мучеництва:
Кров'ю Твоїх мучеників, о Христе Боже наш,
Твоя Церква красується по всьому світу,
Немов вона з пурпуру й дорогих тканин...
Наче перші дари природи Садівнику світу всього,
Творіннями Твоїми заселена земля віддає Тобі, о Боже,
Богоносних мучеників...
Таким чином свято Всіх святих виявляється святом усіх мучеників. Святий — це переважно мученик.
У сучасних християн, безперечно, є особливі підстави розмірковувати над центральним місцем мучеництва, бо століття, що минає, здебільшого було віком мучеників. За двадцять років між двома світовими війнами за свою віру загинуло набагато більше християн, ніж за цілих триста років після Розіп'яття. Суворі випробування пережили віруючі XX ст.: у Радянському Союзі у 1917-1988 pp., в Ефіопії у 1974-1991 pp., не кажучи вже про інші приклади, поряд з якими переслідування ранньої Церкви в Римській імперії, навіть під час правління Діоклетіана, є порівняно м'якими й гуманними.
Приклад Юлії де Бособр
Хто такий мученик? Що змінює страждання з руйнівної у творчу силу, яка трансформує жорстоку смерть в акт мучеництва, помилку суду — в пожертву, яка спокутує гріх?
Відповідь дає нам російська християнка Юлія де Бособр. Одного дня в Москві, наприкінці 20-х років, коли її чоловік був інтернований ГПУ, але ще не заарештований, вона готувала йому до тюрми щотижневий пакунок з продуктами. Почуття безнадійності поглинало її; страждання чоловіка, власні страждання і все навколо видавалося їй таким безглуздим та непотрібним. "Заради чого?" — запитувала вона себе. І ось, переходячи з однієї кімнати до іншої, вона раптом відчула, як хтось ударив її ззаду по шиї, і почула, за її власними словами, "невимовлені слова Іншого". Це були слова, які відкрили новий світанок у її житті:
"Звісно, в житті це трапляється не з кожним. Це може лише скалічити твоє тіло й викривити твою душу. Але Я візьму на Себе і будь-який найменший твій тягар, який травмує і викривляє тебе. З глибоким жалем Я пізнаю увесь жах нещадного знищення людей самими людьми. Я пізнаю обтяжливість твого тягаря, несучи його разом з тобою, але з глибшим розумінням, ніж може бути у тебе. Я хочу його нести. Мені треба це знати. Через Моє воплочення і твоє хрещення у нас немає іншого шляху — якщо ти згодна"
Книга: Калліст (Уер), єпископ Діоклійський Внутрішнє Царство Переклад з англійської
ЗМІСТ
На попередню
|
|
