Додати в закладки
Переклад Translate
Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
Скачати одним файлом. Книга: Калліст (Уер), єпископ Діоклійський Внутрішнє Царство Переклад з англійської
58.
Подібні символічні жести притаманні й російським юродивим. Прокопій з Устюга носив три кочерги в лівій руці: по тому, як він їх ніс, селяни визначали добрий чи поганий буде цього року врожай. Дивна поведінка Василія Блаженного також мала пророче значення: він нищив товари торговців, які були нечесними; він жбурляв каміння в шибки доброчесних громадян, тому що демони, вигнані зсередини, поналипали на вікна ззовні; він цілував наріжні камені будинків "богохульців", тому що ангели, неспроможні потрапити всередину, стояли довкола будинку і проливали сльози на каміння. Найбільше всі жахнулися, коли він жбурнув каменем у чудотворну ікону Богородиці на Варварівських воротах, бо невидимий для інших демон малював на зворотному боці ікони59.
Дикі, неприпустимі вчинки юродивих слід розглядати саме в межах цієї традиції: вони попереджають про майбутню небезпеку або викривають таємний гріх. Абсурдність дій юродивого є свідомою і навмисною: під маскою ідіотії криється інтуїція і прозорливість. Багато історій з життя Симеона свідчать про його diakrisis, тобто дар проникливості чи священного ясновидіння. Він розбив пляшку вина, яку непомітно для всіх отруїла змія60; він читав таємні думки в серцях людей61; він знав, що люди роблять або кажуть, перебуваючи на великій відстані від них62. Тобто юродивий є живим сумлінням суспільства. Він — дзеркало, яке показує людям їхнє справжнє обличчя, роблячи таємне явним, змушуючи неусвідомлене спливати на поверхню. Він — каталізатор: лишаючись сам незміненим, впливає на інших.
Зокрема, юродивий, поєднуючи зухвалість і смиренність, використовує свою пророчу харизму для засудження чи викриття державників і можновладців. Адже він вільний чужинець, звичний до болю і труднощів, йому нема чого втрачати, і тому він може говорити правду прямо в очі, не боячись покарання. В Симеоновому житті не було публічних виступів проти влади і соціальної несправедливості, але про такі епізоди повідується в житії юродивого св. Андрія63, а також у розповідях про російських юродивих XVI ст., що жили за часів царя Івана Грозного. Наприклад, один такий випадок згадує Флетчер. Коли цар входив до Пскова під час Великого посту, він зустрів юродивого Миколая, який запропонував йому великий шматок сирого м'яса. Іван гидливо відсахнувся:
"Чи гадає Івашка, — сказав Миколай, — що коли в піст не можна їсти м'яса звірини, то не можна й пожирати стільки людської плоті, скільки він дотепер пожирав?" У такий спосіб, погрожуючи цареві, що з ним станеться нещастя, якщо той не покине вбивати людей і не залишить місто, юродивий врятував життя багатьом людям64.
Не випадково Микола Федоров описав Росію як самодержавство, обмежене юродивими у Христі65.
Пророцтва мимоволі?
Чи завжди божевілля юродивих у Христі вдаване й навмисне, чи це може бути й справжня психічна хвороба? Таке питання припускає, що є розрізнення психічно здорових і психічно хворих людей, але чи завжди ми можемо з точністю їх розрізнити? Визнаючи одних людей "нормальними", а інших "ненормальними", ми безпідставно впевнені, що ніби й справді точно знаємо, що таке "нормальність". Але з іншого боку, нам необхідно зробити таке розрізнення: божевілля юродивого мусить бути вдаваним, бо інакше це не вільно обраний шлях юродства у Христі, а просто нещастя, яке не залежить від людини66. На практиці ж нелегко провести чітку розмежувальну лінію психічного здоров'я. Симеонове божевілля, безперечно, було вдаваним; хоча психіатр, який досліджував його житіє, написане Леонтієм, дійшов такого висновку: якщо Симеон дійсно прикидався, то він з надзвичайною винахідливістю і точністю імітував симптоми справжньої манії67. Божевілля Андрія Никифор також описав як вдаване. Але в інших випадках взагалі немає доказів на користь вдаваного божевілля: схоже, що Ісаак з Києва, принаймні частину свого життя, справді був божевільним, і деякі інші російські юродиві теж. А втім, поряд з тими, хто свідомо грає роль, дійсно є й такі святі юродиві, що стали жертвами нервової хвороби. Та чи позбавлені вони милості Христової? Чоловік або жінка можуть бути психічно хворими, але духовно здоровими, недосконалими розумово, проте досконалими морально. Ясна річ, таких людей слід вважати святими юродивими і натхненними Богом пророками.
Пророк не обов'язково свідомий того, що він каже. Як сказано в четвертому Євангелії про Каяфу: "Сказав він так не від самого себе, але, бувши первосвящеником того року, пророкував, що Ісус мав умерти за народ" (Йн 11,51). Каяфа — невільний пророк: він не здатний власним розумом оцінити справжнє значення істини, що лине з його вуст, він говорить те, що не усвідомлює і не має наміру говорити. Якщо Бог, не позбавляючи пророка його власної волі, робить його рупором для послання, що є понад його розуміння, — чи не може відбуватись те саме і зі святим юродивим? Навіть якщо юродивий психічно хворий або розумово неповноцінний, Святий Дух може через нього зцілювати інших і дарувати їм спасіння.
Небезпеки юродства
Іноді кажуть, що юродивий ходить по линві, натягнутій уздовж пекельної прірви. Його божевілля може й не набути чистоти і пророчого дару, а натомість перетворитися на вперту навіженість. Легко можна бути вилученим із загальноприйнятого соціального життя і не досягти Царства Небесного. Випадки істинного юродства у Христі виняткові і дуже рідкісні; різні духовні традиції одностайно розцінюють юродство як надзвичайно ризиковане покликання. Багато юродивих мали учнів та послідовників, але важко знайти бодай один приклад того, щоб юродивий надихнув свого учня обрати шлях юродства у Христі. Коли Симеон Емеський почув глас Божий, що кликав його покинути пустелю і йти "глумитися" над світом, його товариш Йоан вирішив залишитися. Він відчував, що шлях, обраний Симеоном, є надто важким для нього: "Бо я ще не досягнув такого високого рівня, як ти". Самотність пустельника є легшим шляхом, аніж юродство у Христі. Багато хто, а особливо ті, що мають сумнів щодо істинності Симеонового покликання, кажуть: "Пророцтва йдуть від сатани"
Книга: Калліст (Уер), єпископ Діоклійський Внутрішнє Царство Переклад з англійської
ЗМІСТ
На попередню
|