Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Поезія – яскравий показник життєздатності національної мови. / Павло Мовчан

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: ЛАТИНСЬКА МОВА (для неспеціальних факультетів) / Ревак Н.Г., Cулим В.Т.


Означальні речення

Підрядні речення, які характеризують іменник або інші частини мови в ролі іменника в головному реченні вводяться відносними займенниками і прислівниками. Такі речення називаються відносними за способом підпорядкування головному реченню, або означальними за їх семантичною функцією. Вони діляться на три види:

1. чисто означальні речення;

2. узагальнено-означальні речення;

3. обставинно-означальні речення.

Чисто означальні речення

Чисто означальні речення виступають означенням до будь-якого слова у головному реченні. Вони вводяться відносними займенниками: qui, quae, quod – який, а, е, qualis, е – який, а, е, quantus, a, um – який великий, а, е та прислівниками quot – скільки, ubi – де, unde – звідки, quō – куди, quā – яким чином, ut – як, quomŏdo – яким чином і т.п. і з’єднуються з індикативом. У головному реченні ставиться відповідний вказівний займенник або прислівник.

1. Semper potentior lex est, quae vetat, quam, quae permittit. – Завжди сильнішим є той закон, який забороняє, ніж той, який дозволяє.

2. Caesar Helvetios oppĭda vicosque, quos incendĕrant, restituĕre iussit. – Цезар наказав гельветам відновити міста і села, які вони спалили.

В означальних реченнях може вживатися імператив або кон’юнктив як у незалежному реченні. У таких випадках між головним і підрядним реченнями існує тільки зовнішній зв’язок, а за значенням вони є самостійними висловлюваннями.

Quid enim vidērunt? Hoc, quod, nunc vos, quaeso, perspicĭte. – Що вони побачили? А ось це, що ви тепер, будь ласка, розгляньте.

Узагальнено-означальні речення

Узагальнено-означальні речення вводяться відносними (неозначеними) займенниками quisquis, quidquid – хто би не, що би не, quicumque, quаеcumque, quodcumque, qualiscumque, qualеcumque – який, а, е би не, quantuscumque, quantacumque, quantumcumque – який, a, e би не (у кількісному відношенні) і прислівниками quotquot, quotcumque – скільки би не, ubicumque – де би не, undecumque – звідки би не, quōquō, quōcumque – куди би не, quāquā, quācumque – де би не, utcumque – як би не і т.п. У реченнях такого типу вживається індикатив, інколи вживається кон’юнктив, який визначається семантикою підрядного речення і не залежить від головного.

1. Quemcumque equĭtem Romānum in provincia vidĕrant, beneficiis prosequebantur. – Якого би римського вершника вони не бачили в провінції, кожному виявляли послуги.

2. Quisquis es, noster eris. – Хто би ти не був, будеш наш.

3. Quocumque aspicĕres, luctus gemitusque sonabant. – Куди б ти не глянув, лунали ридання і стогони.

В означальних реченнях перших двох груп, тобто в чисто означальних і узагальнено-означальних, можливий кон’юнктив внаслідок attractio або assimilatio modi (притягання або уподібнення способу).

Furetur, quod queat. – Хай краде, що може.

Слід відрізняти означальні речення від таких, які є означальними за формою, а за змістом – різновидністю обставинних речень (означально-обставинні речення або означальні з відтінками).

У таких реченнях вживаються часи кон’юнктива, які би були у відповідних типах обставинних речень.

Обставинно-означальні речення

Обставинно-означальні речення можуть виражати:

1. Причину (причиново-означальні речення): який = тому що я, ти, він ...

1. O magna vis veritātis, quae facĭle se per se ipsa defendat. – О велика сило правди, яка (= тому що вона) легко захищає себе сама собою!

2. Alexander, quum ad Achillis tumŭlum adstitisset: “O fortunāte inquit, “adulescens, qui tuae virtūtis Homērum praecōnem invenĕris!” – Олександр, коли став біля могили Ахілла, сказав: ”О щасливий юначе, – ти, який (= тому що ти) знайшов в особі Гомера оповісника своєї доблесті!”

Причинний характер обставинно-означальних речень інколи буває підкреслений частками quippe, utpote, ut.

Eos libros non contemno, quippe quos nunquam legĕrim. – Ці книги я не зневажаю, тому що ніколи їх не читав.

2. Допуст (допустово-означальні речення): який = хоч я, ти, він...

1. Egomet, qui sero ac levĭter Graecas littĕras attigissem, tamen, quum Athēnas venissem, complūres tum ibi dies sum commorātus. – Я сам який (= хоч я) пізно і лише злегка торкнувся грецької літератури, однак, коли прибув в Афіни, провів там багато днів.

2. Pompei milĭtes miserrĭmo ac patientissĭmo exercitui Caesăris luxuriem obiciēbant, cui semper omnia ad necessarium usum defuissent. – Воїни Помпея докоряли за розкіш війську Цезаря, дуже жалюгідному і терплячому, якому (= хоч йому) завжди бракувало всього для необхідного користування.

Іноді допустовий характер означального речення граматично не виражений.

Egomet, qui te consolāri cupio, consolandus ipse sum. – Я, який (= хоч я) прагну тебе потішити, сам потребую втіхи.

3. Наслідок (наслідково-означальні речення): який = так що я, ти, він ...

Таке qui за значенням дорівнює ut consecutīvum. Слід зазначити, що в обставинно-означальних реченнях і, зокрема, в наслідково-означальних замість відносних займенників можуть вживатися прислівники.

Наслідкові або консекутивні речення вживаються в таких випадках:

а) коли в головному реченні займеннику qui відповідають слова зі значенням такий, так: is, talis, eiusmŏdi, tantus, tam.

1. Non is sum, qui mortis pericŭlo terrear. – Я не такий, щоб злякався небезпеки смерті.

2. Erat iter tale, per quod vix tranquillum ab hostīli metu agnem expedīri posset. – Шлях був такий, що по ньому ледве могло рухатися військо, не відчуваючи страху перед ворогом.

б) коли у головному реченні займеннику qui відповідають прикметники: dignus, a, um – достойний, а, е, indignus, a, um – недостойний, а, е, idoneus, a, um i aptus, a, um – вигідний, а, е, придатний, а, е.

Liviānae fabŭlae non satis dignae sunt, quae itĕrum legantur. – Драми Лівія (Андроніка) не цілком достойні того, щоб їх читати вдруге.

в) коли у головному реченні є вирази: sunt, existunt, inveniuntur, reperiuntur, qui – є (люди), які; nemo est, qui – нема нікого, хто б; nemo est, quin –нема нікого, хто б не; nihil est, quod – нема нічого, щоб; non habeo, quod – не маю нічого, щоб, не маю підстави, щоб; quid est, quod – які є підстави, щоб та ін.

1. Sunt, qui censeant, unā anĭmum cum corpŏre occidĕre. – Є люди, які вважають, що душа гине разом з тілом.

2. Quid est, Catilīna, quod iam in hac urbe te delectāre possit? – Катіліно, які є підстави для того, щоб що-небудь тебе могло ще тішити в цьому місті?

4. Мету (фінально-означальні речення): який = щоб я, ти, він ...

1. Clusīni legātos Romam, qui auxilium ab senātu petĕrent, misēre. – Жителі Клузія відправили в Рим послів, які б (= щоб вони) просили допомоги у сенату.

2. Sunt multi, qui eripiunt aliis, quod aliis largiantur. – Є багато людей, які віднімають в одних будь-що, щоб дати це іншим.

5. Обмеження (обмежувально-означальні речення)

Означальне речення може містити в собі обмеження загальної думки головного речення. Обмежувально-означальні речення зустрічаються з такими виразами: quod sciam – наскільки я знаю, quod intellĕgam, quod sentiam – наскільки я розумію, quod meminĕrim – наскільки я пам’ятаю. Обмежувальне значення означального речення часто буває підкреслене часткою quidem, яка стоїть після відносного займенника.

Adeo excellēbant Aristīdes abstinentiā, ut unus post homĭnum memoriam, quem quidem nos audierĭmus, cognomĭne iustus sit appellātus. – Арістід настільки відзначався безкорисливістю, що він єдиний, за пам’яті людей, про якого ми почули, отримав прізвисько „справедливий”.

6. Умову (умовно-означальні речення): який = якщо я, ти, він ...

Означальне речення може за змістом містити в собі протасис умовного періоду будь-якого типу: реального, потенціального, ірреального.

1. Perpetuo vincit, qui utĭtur clementiā. – Постійно перемагає той, хто (= якщо він) користується ласкою.

2. Quemcunque quaerit calamĭtas, facĭle invĕnit. – Кого шукає (= якщо когось шукає) біда, легко знаходить.

3. Haec qui videat, nonne cogātur confitēri? – Хто бачив би (= якщо би хто-небудь бачив) це, невже він не був би змушений зізнатися?

4. Qui vidēret, urbem captam dicĕret. – Хто бачив би (= якщо би хто-небудь бачив), говорив би, що місто захоплене.

Тут qui vidēret за змістом дорівнює протасису ірреального умовного періоду.

Книга: ЛАТИНСЬКА МОВА (для неспеціальних факультетів) / Ревак Н.Г., Cулим В.Т.

ЗМІСТ

1. ЛАТИНСЬКА МОВА (для неспеціальних факультетів) / Ревак Н.Г., Cулим В.Т.
2. ПЕРЕДМОВА
3. ВСТУП Коротка історія латинської мови та її значення у міжнародній науковій термінології
4. Латинська мова у Львові
5. GAUDEĀMUS (ВЕСЕЛІМОСЬ!) CARMEN SCHOLASTĭCUM
6. ПЕРШЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO PRIMA) Фонетика Латинський алфавіт (Alphabētum Latīnum)
7. Вимова голосних
8. Дифтонги i диграфи
9. Вимова приголосних
10. Лiтера «у»
11. Буквосполучення з «h»
12. Буквосполучення з «ngu», «qu», «su», «ti»
13. Наголос (Accentus)
14. Вправи
15. ДРУГЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO SECUNDA) Морфологія Дієслово (Verbum) Коротка характеристика граматичної будови латинської мови
16. Частини мови
17. Граматичні категорії дієслова
18. Основні форми дієслова
19. Дієслівні основи
20. Дієвідміни латинського дієслова
21. Теперішній час дійсного способу активного стану (Praesens indicatīvi actīvi)
22. Дієслово sum, esse (бути)
23. Наказовий спосіб теперішнього часу (Imperatīvus praesentis)
24. Тексти
25. Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
26. Лексичний мінімум
27. Вправи
28. ТРЕТЄ ЗАНЯТТЯ (LECTIO TERTIA) Іменник (Nomen substantīvum) Прикметник (Nomen adiectīvum) Граматичні категорії іменника (прикметника)
29. Основні (словникові) форми іменника (прикметника)
30. Перша відміна (Declinatio prima)
31. Словотворення іменників першої відміни
32. Прийменники (Praepositiōnes)
33. Синтаксис простого поширеного речення
34. Тексти
35. Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
36. Лексичний мінімум
37. Вправи
38. ЧЕТВЕРТЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO QUARTA) Друга відміна (Declinatio secunda) Парадигма другої відміни
39. Особливості іменників (прикметників) другої відміни
40. Латинські назви найважливіших хімічних елементів
41. Словотворення другої відміни
42. Граматичний аналіз частин мови
43. Тексти
44. Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
45. Лексичний мінімум
46. Вправи
47. П’ЯТЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO QUINTA) Третя відміна (Declinatio tertia) Загальна характеристика третьої відміни
48. Третя приголосна відміна (Classis consŏnans)
49. Третя голосна відміна (Classis vocālis)
50. Третя мішана відміна (Classis mixta)
51. Ознаки роду іменників третьої відміни
52. Найважливіші винятки з правил про рід іменників третьої відміни
53. Особливості відмінювання іменників третьої відміни
54. Утворення латинських назв солей
55. Словотворення третьої відміни
56. Тексти
57. Запам’ятайте такі латинські прислів’я і крилаті вислови:
58. Лексичний мінімум
59. Вправи
60. ШОСТЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO SEXTA) Часи системи інфекта Минулий час недоконаного виду дійсного способу активного стану (Imperfectum indicatīvi actīvi)
61. Майбутній час (перший) дійсного способу активного стану (Futūrum I (primum) indicatīvi actīvi)
62. Пасивний стан часів системи інфекта
63. Особливості утворення часів системи інфекта
64. Висновки до теми «Часи системи інфекта»
65. Синтаксис відмінків у пасивній конструкції
66. Займенники (вказівні, відносні, зворотний)
67. Тексти
68. Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
69. Лексичний мінімум
70. Вправи
71. СЬОМЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO SEPTĬMA) Іменник. Четверта і п’ята відміни (Nomen substantīvum. Declinatio quarta et quinta) Іменники четвертої відміни (Declinatio quarta)
72. Іменники п’ятої відміни (Declinatio quinta)
73. Словотворення четвертої та п’ятої відмін
74. Таблиця відмінкових закінчень п’яти відмін іменників
75. Займенники (особові, вказівні, неозначені, заперечні)
76. Тексти
77. Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
78. Лексичний мінімум
79. Вправи
80. ВОСЬМЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO OCTĀVA) Ступені порівняння прикметників (Gradus comparatiōnis adiectivōrum) Дієприкметники (Participia) Вищий ступінь порівняння прикметників (Gradus comparatīvus)
81. Найвищий ступінь порівняння прикметників (Gradus superlatīvus)
82. Особливості утворення найвищого ступеня порівняння прикметників
83. Неправильні ступені порівняння прикметників
84. Неповні ступені порівняння
85. Синтаксис відмінків при ступенях порівняння прикметників
86. Дієприкметники (Participia)
87. Тексти
88. Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
89. Лексичний мінімум
90. Вправи
91. ДЕВ’ЯТЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO NONА)Числівник (Nomen numerāle) Кількісні й порядкові числівники (Numeralia cardinalia et ordinalia)
92. Відмінювання числівників
93. Узгодження числівників з іменниками
94. Розділові та прислівникові числівники (Numeralia distributīva et adverbia)
95. Синтаксис відмінків при числівниках
96. Словотворення за допомогою латинських числівників
97. Римський календар
98. Римські міри і грошові одиниці
99. Тексти
100. Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
101. Лексичний мінімум
102. Вправи
103. ДЕСЯТЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO DECĬMA) Система перфекта (система доконаних часів) Часи системи перфекта дійсного способу активного стану
104. Часи системи перфекта дійсного способу пасивного стану
105. Тексти
106. Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
107. Лексичний мінімум. Латинські слова
108. Українські слова
109. Вправи
110. ОДИНАДЦЯТЕ ЗАНЯТТЯ (Lectio undecĭma). Дієслівні форми:(Gerundium, gerundīvum, supīnum I et II, participium) Ґерундій (Gerundium)
111. Лексичний мінімум Латинські слова
112. ДВАНАДЦЯТЕ ЗАНЯТТЯ (Lectio DUO decĭma). СИНТАКСИС ДІЄСЛОВА. Інфінітивні синтаксичні звороти
113. Тексти
114. Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
115. Лексичний мінімум
116. Вправи
117. ТРИНАДЦЯТЕ ЗАНЯТТЯ (Lectio TERTIA decĭma). ДІЄПРИКМЕТНИКОВІ ЗВОРОТИ
118. Тексти
119. Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
120. Лексичний мінімум
121. Вправи
122. ЧОТИРНАДЦЯТЕ ЗАНЯТТЯ(Lectio quarta Decĭma). Вживання кон’юнктива у незалежних реченнях
123. Дієслово sum, fui, esse (бути):
124. Минулий час недоконаного виду умовного способу активного та пасивного стану (Imperfectum coniunctīvi actīvi et passīvi)
125. Тексти
126. Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
127. Лексичний мінімум
128. Вправи
129. П’ЯТНАДЦЯТЕ ЗАНЯТТЯ (Lectio quINta decĭma). Dживання ЧАСІВ ТА СПОСОБІВ У СКЛАДНОПІДРЯДНИХ реченнях
130. Тексти
131. Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
132. Лексичний мінімум
133. Вправи
134. ШІСТНАДЦЯТЕ ЗАНЯТТЯ (Lectio SEXta decĭma). СКЛАДНОПІДРЯДНІ речення, ЩО ВВОДЯТЬСЯ СПОЛУЧНИКОМ CUM
135. Тексти
136. Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
137. Лексичний мінімум
138. Вправи
139. СІМНАДЦЯТЕ ЗАНЯТТЯ (lectio septĬma decĬma)
140. Реальний або індикативний вид
141. Можливий вид (Modus (casus) potentiālis)
142. Нереальний вид (Modus (casus) irreālis)
143. Означальні речення
144. Уподібнення способу (Attractio (assimilatio) modi)
145. Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
146. Лексичний мінімум
147. Вправи
148. ЛАТИНСЬКІ ПРИСЛІВ’Я ТА ВИСЛОВИ
149. ЛАТИНСЬКО–УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК A

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate