Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Природа не знає вихідних, але їх відчуває. / Микола Левицький

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: ЛАТИНСЬКА МОВА (для неспеціальних факультетів) / Ревак Н.Г., Cулим В.Т.


Римський календар

У Стародавньому Римі з початку республіки (510–509 рр. до н.е.) аж до часу Октавіана Авґуста (16 р. до н.е.) літочислення велося за списками консулів – fasti consulāres. З епохи Авґуста (16 р. до н.е.) поряд з датуванням за вибраними консулами, приймається літочислення від часу заснування Риму (ab Urbe condĭta), тобто від 753 р. до н.е.

Після падіння Римської імперії, з поширенням християнства в Європі, церква запровадила літочислення від народження Христа. Так виникло поняття наша ера – aera nostra у християнському світі.

Рік, місяці

Спочатку римляни ділили рік на десять місяців, і першим місяцем року був березень (mensis Martius), присвячений Марсові, богові війни. Свідченням того, що Martius був першим місяцем року, є назви місяців, які походять від числівників: вересень – September (від septem – сім), жовтень – Octōber (від octo – вісім), листопад – November (від novem – дев’ять), грудень – December (від decem – десять). З кінця VII – початку VI ст.до н.е. з Етрурії був запозичений календар, в якому рік ділився на 12 місяців. У 46 р. до н.е. Юлій Цезар з допомогою грецьких і єгипетських астрономів та александрійського математика Сосігена провів реформу календаря. Це так званий юліанський календар. В основу реформи був покладений чотирирічний цикл (365-365-365-366=1461 день). Кількість днів кожного місяця збереглася досі (30 і 31день, у лютому – 28 днів протягом трьох років і 29 – у високосному). Ця система почала діяти з 1 січня 45 р. до н.е. Першим місяцем року став січень. Початок року Цезар переніс на 1 січня тому, що з цього дня консули вступали на свою посаду і починався римський господарський рік. У римо-католиць­кій церкві 1582 року юліанський календар був витіснений так званим григоріанським календарем папи Григорія ХІІІ.

Назви перших шести місяців походять від імен богів або релігійних обрядів, а далі – від назв числівників:

1. Mensis Ianuarius – січень, від імені бога початку і входу Януса.

2. Mensis Februarius – лютий, від februa – очищення, релігійного свята.

3. Mensis Martius – березень, від імені бога війни Марса.

4. Mensis Aprīlis – квітень, місяць Венери.

5. Mensis Maius – травень, від імені богині родючості Майї.

6. Mensis Iunius – червень, від імені Юнони.

7. Mensis Quintīlis – липень, п’ятий, а з 44 р. до н.е. Iulius, від імені Гая Юлія Цезаря.

8. Mensis Sextīlis – серпень, шостий, з 8 р. до н.е. – Augustus, від імені імператора Авґуста.

9. Mensis September – вересень, сьомий місяць.

10. Mensis Octōber – жовтень, восьмий місяць.

11. Mensis November – листопад, дев’ятий місяць.

12. Mensis December – грудень, десятий місяць.

У кожному місяці римляни виділяли три головні дні, які були встановлені відповідно до фаз місяця:

1. Kalendae, ārum, f – Календи, перше число місяця, «день плати».

2. Nonae, ārum, f – Нони, 5 або 7-е число місяця (сьомий день – у березні, травні, липні, жовтні і п’ятий день в інших місяцях). Свою назву цей день одержав від порядкового числівника nonus, a, um – дев’ятий, тому що Нони були дев’ятим днем перед наступною основною датою.

3. Idus, uum, f – Іди, «повний місяць», тринадцяте або п’ятнад­цяте число місяця (15-й день у березні, травні, липні, жовтні і 13-й день в інших місяцях).

Для визначення головної дати назви днів ставили в аblatīvus tempŏris:

Kalendis Ianuariis – 1 січня;

Nonis Februariis – 5 лютого;

Idĭbus Martiis – 15 березня.

День, який передував Календам, Нонам, Ідам позначався за допомогою слова pridie (напередодні) з accusatīvus tempŏris цих дат:

pridie Kalendas Ianuarias – 31 грудня;

pridie Nonas Martias – 6 березня;

pridie Idus Aprīles – 12 квітня.

Інші дати визначались залежно від того, скільки днів залишалось до найближчої головної дати. Ставилось словосполучення ante diem з порядковим числівником і accusatīvus tempŏris головного дня. Відповідний порядковий числівник рахувався від головного дня назад, причому зараховувався головний день і день, який визначався:

21 січня (31–21+2)=12–й день перед лютневими Календами – ante diem duodecĭmum Kalendas Februarias.

3 березня (7–3+1)=5–й день перед березневими Нонами – ante diem quintum Nonas Martias.

11 травня (15–11+1)=5–й день перед травневими Ідами – ante diem quintum Idus Maias.

Дати позначались скорочено: a.d.V.Id.Mai, тобто 11 травня.

Високосного року, коли у лютому 29 днів, після 24 лютого (a.d.VI. Kal. Mart.) вставляли ще один день (bis sextus) і позначали так: ante diem bissextum Kalendas Martias – повторний день перед березневими Календами.

Дні тижня

Староримський тиждень налічував вісім днів. Дев’ятий день називався nundīnae, ārum, f. Цього дня відбувався торг, налагоджувались урядові справи. З часів Авґуста було запроваджено семиденний, так званий планетний тиждень, його узаконив імператор Констянтин 321 р. Імператор Констянтин Великий узаконив вільний від праці день – dies Solis (неділя).

Назви днів тижня.

1. Dies Solis – день Сонця, неділя. Неділю за часів християнства називали dies dominĭca, що означає «господній день».

2. Dies Lunae – день Місяця, понеділок.

3. Dies Martis – день Марса, вівторок.

4. Dies Mercurii – день Меркурія, середа.

5. Dies Iovis – день Юпітера, четвер.

6. Dies Venĕris – день Венери, п’ятниця.

7. Dies Saturni – день Сатурна, субота.

Доба ділилась на 24 години (hora): 12 годин день і 12 годин ніч. Тривалість години була різною, залежно від пори року, тому що день вважався від сходу і до заходу сонця, а ніч – відповідно від заходу до сходу сонця.

Ніч ділилась на чотири варти (vigilia). Кожна варта складалась із трьох годин:

prima vigilia – з 6 до 9 години вечора

secunda vigilia – з 9 до 12 години ночі

tertia vigilia – з 12 години ночі до 3 години ранку

quarta vigilia – з 3 до 6 години ранку.


Pимський календар

березень

травень

липень

жовтень

січень

серпень

грудень

квітень

червень

вересень

листопад

лютий

1

1

Kalendis

2

a.d.VI Nonas

3

a.d.V Nonas

4

2

a.d.IV Nonas

5

3

a.d.III Nonas

6

4

pridie Nonas

7

5

Nonis

8

6

a.d. VIII Idus

9

7

a.d. VII Idus

10

8

a.d. VI Idus

11

9

a.d. V Idus

12

10

a.d. IV Idus

13

11

a.d. III Idus

14

12

рridie Idus

15

13

Idibus

14

a.d. XIX Kalendas

15

14

a.d. XVIII Kalendas

16

16

15

a.d. XVII Kalendas

17

17

16

14

a.d. XVI Kalendas

18

18

17

15

a.d. XV Kalendas

19

19

18

16

a.d. XIV Kalendas

20

20

19

17

a.d. XIII Kalendas

21

21

20

18

a.d. XII Kalendas

22

22

21

19

a.d. XI Kalendas

23

23

22

20

a.d. X Kalendas

24

24

23

21

a.d. IX Kalendas

25

25

24

22

a.d. VIII Kalendas

26

26

25

23

a.d. VII Kalendas

27

27

26

24

a.d. VI Kalendas

28

28

27

25

a.d. V Kalendas

29

29

28

26

a.d. IV Kalendas

30

30

29

27

a.d. III Kalendas

31

31

30

28

pridie Kalendas

Книга: ЛАТИНСЬКА МОВА (для неспеціальних факультетів) / Ревак Н.Г., Cулим В.Т.

ЗМІСТ

1. ЛАТИНСЬКА МОВА (для неспеціальних факультетів) / Ревак Н.Г., Cулим В.Т.
2. ПЕРЕДМОВА
3. ВСТУП Коротка історія латинської мови та її значення у міжнародній науковій термінології
4. Латинська мова у Львові
5. GAUDEĀMUS (ВЕСЕЛІМОСЬ!) CARMEN SCHOLASTĭCUM
6. ПЕРШЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO PRIMA) Фонетика Латинський алфавіт (Alphabētum Latīnum)
7. Вимова голосних
8. Дифтонги i диграфи
9. Вимова приголосних
10. Лiтера «у»
11. Буквосполучення з «h»
12. Буквосполучення з «ngu», «qu», «su», «ti»
13. Наголос (Accentus)
14. Вправи
15. ДРУГЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO SECUNDA) Морфологія Дієслово (Verbum) Коротка характеристика граматичної будови латинської мови
16. Частини мови
17. Граматичні категорії дієслова
18. Основні форми дієслова
19. Дієслівні основи
20. Дієвідміни латинського дієслова
21. Теперішній час дійсного способу активного стану (Praesens indicatīvi actīvi)
22. Дієслово sum, esse (бути)
23. Наказовий спосіб теперішнього часу (Imperatīvus praesentis)
24. Тексти
25. Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
26. Лексичний мінімум
27. Вправи
28. ТРЕТЄ ЗАНЯТТЯ (LECTIO TERTIA) Іменник (Nomen substantīvum) Прикметник (Nomen adiectīvum) Граматичні категорії іменника (прикметника)
29. Основні (словникові) форми іменника (прикметника)
30. Перша відміна (Declinatio prima)
31. Словотворення іменників першої відміни
32. Прийменники (Praepositiōnes)
33. Синтаксис простого поширеного речення
34. Тексти
35. Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
36. Лексичний мінімум
37. Вправи
38. ЧЕТВЕРТЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO QUARTA) Друга відміна (Declinatio secunda) Парадигма другої відміни
39. Особливості іменників (прикметників) другої відміни
40. Латинські назви найважливіших хімічних елементів
41. Словотворення другої відміни
42. Граматичний аналіз частин мови
43. Тексти
44. Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
45. Лексичний мінімум
46. Вправи
47. П’ЯТЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO QUINTA) Третя відміна (Declinatio tertia) Загальна характеристика третьої відміни
48. Третя приголосна відміна (Classis consŏnans)
49. Третя голосна відміна (Classis vocālis)
50. Третя мішана відміна (Classis mixta)
51. Ознаки роду іменників третьої відміни
52. Найважливіші винятки з правил про рід іменників третьої відміни
53. Особливості відмінювання іменників третьої відміни
54. Утворення латинських назв солей
55. Словотворення третьої відміни
56. Тексти
57. Запам’ятайте такі латинські прислів’я і крилаті вислови:
58. Лексичний мінімум
59. Вправи
60. ШОСТЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO SEXTA) Часи системи інфекта Минулий час недоконаного виду дійсного способу активного стану (Imperfectum indicatīvi actīvi)
61. Майбутній час (перший) дійсного способу активного стану (Futūrum I (primum) indicatīvi actīvi)
62. Пасивний стан часів системи інфекта
63. Особливості утворення часів системи інфекта
64. Висновки до теми «Часи системи інфекта»
65. Синтаксис відмінків у пасивній конструкції
66. Займенники (вказівні, відносні, зворотний)
67. Тексти
68. Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
69. Лексичний мінімум
70. Вправи
71. СЬОМЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO SEPTĬMA) Іменник. Четверта і п’ята відміни (Nomen substantīvum. Declinatio quarta et quinta) Іменники четвертої відміни (Declinatio quarta)
72. Іменники п’ятої відміни (Declinatio quinta)
73. Словотворення четвертої та п’ятої відмін
74. Таблиця відмінкових закінчень п’яти відмін іменників
75. Займенники (особові, вказівні, неозначені, заперечні)
76. Тексти
77. Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
78. Лексичний мінімум
79. Вправи
80. ВОСЬМЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO OCTĀVA) Ступені порівняння прикметників (Gradus comparatiōnis adiectivōrum) Дієприкметники (Participia) Вищий ступінь порівняння прикметників (Gradus comparatīvus)
81. Найвищий ступінь порівняння прикметників (Gradus superlatīvus)
82. Особливості утворення найвищого ступеня порівняння прикметників
83. Неправильні ступені порівняння прикметників
84. Неповні ступені порівняння
85. Синтаксис відмінків при ступенях порівняння прикметників
86. Дієприкметники (Participia)
87. Тексти
88. Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
89. Лексичний мінімум
90. Вправи
91. ДЕВ’ЯТЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO NONА)Числівник (Nomen numerāle) Кількісні й порядкові числівники (Numeralia cardinalia et ordinalia)
92. Відмінювання числівників
93. Узгодження числівників з іменниками
94. Розділові та прислівникові числівники (Numeralia distributīva et adverbia)
95. Синтаксис відмінків при числівниках
96. Словотворення за допомогою латинських числівників
97. Римський календар
98. Римські міри і грошові одиниці
99. Тексти
100. Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
101. Лексичний мінімум
102. Вправи
103. ДЕСЯТЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO DECĬMA) Система перфекта (система доконаних часів) Часи системи перфекта дійсного способу активного стану
104. Часи системи перфекта дійсного способу пасивного стану
105. Тексти
106. Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
107. Лексичний мінімум. Латинські слова
108. Українські слова
109. Вправи
110. ОДИНАДЦЯТЕ ЗАНЯТТЯ (Lectio undecĭma). Дієслівні форми:(Gerundium, gerundīvum, supīnum I et II, participium) Ґерундій (Gerundium)
111. Лексичний мінімум Латинські слова
112. ДВАНАДЦЯТЕ ЗАНЯТТЯ (Lectio DUO decĭma). СИНТАКСИС ДІЄСЛОВА. Інфінітивні синтаксичні звороти
113. Тексти
114. Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
115. Лексичний мінімум
116. Вправи
117. ТРИНАДЦЯТЕ ЗАНЯТТЯ (Lectio TERTIA decĭma). ДІЄПРИКМЕТНИКОВІ ЗВОРОТИ
118. Тексти
119. Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
120. Лексичний мінімум
121. Вправи
122. ЧОТИРНАДЦЯТЕ ЗАНЯТТЯ(Lectio quarta Decĭma). Вживання кон’юнктива у незалежних реченнях
123. Дієслово sum, fui, esse (бути):
124. Минулий час недоконаного виду умовного способу активного та пасивного стану (Imperfectum coniunctīvi actīvi et passīvi)
125. Тексти
126. Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
127. Лексичний мінімум
128. Вправи
129. П’ЯТНАДЦЯТЕ ЗАНЯТТЯ (Lectio quINta decĭma). Dживання ЧАСІВ ТА СПОСОБІВ У СКЛАДНОПІДРЯДНИХ реченнях
130. Тексти
131. Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
132. Лексичний мінімум
133. Вправи
134. ШІСТНАДЦЯТЕ ЗАНЯТТЯ (Lectio SEXta decĭma). СКЛАДНОПІДРЯДНІ речення, ЩО ВВОДЯТЬСЯ СПОЛУЧНИКОМ CUM
135. Тексти
136. Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
137. Лексичний мінімум
138. Вправи
139. СІМНАДЦЯТЕ ЗАНЯТТЯ (lectio septĬma decĬma)
140. Реальний або індикативний вид
141. Можливий вид (Modus (casus) potentiālis)
142. Нереальний вид (Modus (casus) irreālis)
143. Означальні речення
144. Уподібнення способу (Attractio (assimilatio) modi)
145. Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
146. Лексичний мінімум
147. Вправи
148. ЛАТИНСЬКІ ПРИСЛІВ’Я ТА ВИСЛОВИ
149. ЛАТИНСЬКО–УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК A

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate