Світова класика

Розділ 5 ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ КАПІТАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА У РИНКОВИХ УМОВАХ. ПІДПРИЄМНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ У БУДІВЕЛЬНОМУ КОМПЛЕКСІ УКРАЇНИ. 5.1. ОРГАНІЗАЦІЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В БУДІВЕЛЬНОМУ КОМПЛЕКСІ УКРАЇНИ

ІНВЕСТОЗНАВСТВО. В. Г. Федоренко. Частина 1.

Капітальне будівництво є однією з найважливіших галузей народного господарства, від якої залежить ефективність функціонування всієї сис-теми господарювання в країні. Від розвитку будівництва залежать також вихід економіки держави з кризового стану й виведення її на світовий рівень. Як правило, основні інвестиції здійснюються в будівництво.

50

Як показує світовий досвід, розвинені країни велику частину валового національного продукту витрачають на розвиток і оновлення виробниц-тва та капітальне будівництво (наприклад, останніми роками у США — 3 трлн дол.). В усіх країнах визначаються найважливіші напрями держав-них інвестицій та забезпечується їх державне фінансування. Це насам-перед сільське господарство, видобуток золота, розвиток паливно-енер-гетичного комплексу та ін.

В Україні треба створити умови для реконструкції таких важливих для економіки народного господарства підприємств, як нафтопереробні та цукрові заводи, підприємства з переробки сільськогосподарської продукції та паливно-енергетичного комплексу. Цю проблему доцільно вирі-шувати із залученням іноземних інвестицій.

За рахунок залучення ресурсів приватного сектора необхідно запроваджувати та розвивати на акціонерній основі виробництво вантажних автомобілів різної вантажопідйомності та високоякісних будівельних матеріалів.

В Україні розроблено Концепцію переходу будівництва до ринкових відносин, в основі якої лежить роздержавлення власності, створення суб’єктів ринкових відносин у формі орендних, кооперативних, акціонерних та малих підприємств, що дасть змогу здійснити демонополі-зацію й розвивати конкурентні засади, перейти до ефективніших орга-нізаційних структур: концернів, кооперацій, асоціацій, холдингових компаній.

У капітальному будівництві існує комплекс питань, пов’язаних з кор-поратизацією та приватизацією виробничих об’єднань. Заміна державної форми власності на акціонерну не сприятиме якісній зміні в діяльності підприємств, якщо не буде розроблено цілісної стратегії розвитку з чітко сформульованими цілями, структурованими за рівнем та сферами діяль-ності.

Акціонерна форма господарювання дасть змогу отримати добрі економічні результати як акціонерам (збільшення прибутків), так і держа-ві (збільшення надходжень у бюджет від податків), а також забезпечить такі можливості:

- централізацію індивідуальних капіталів, які згодом можуть утвори-ти великий акціонерний капітал;

- децентралізоване переливання інвестиційних і кредитних ресурсів у сфери найбільшого їх використання;

- демократизацію управління підприємствами та громадського конт-ролю;

51

- структурну реорганізацію в економіці, розвиток нових підприємств, випуск нових товарів і надання нових послуг, підвищення техноло-гічного рівня та рентабельності підприємства;

- довгострокові перспективні інвестиції.

У капітальному будівництві державні структури перетворюються на ринкові дуже повільно через велику кількість і специфічну різнома-нітність господарських структур та їх елементів.