Поточний стан економіки визначається діяльністю господарюючих суб’єктів, майбутній — обсягами інвестицій у виробництво.
У процесі виготовлення продукції та надання послуг зношуються ос-новні фонди підприємств: будівлі, споруди, машини, обладнання. Для їх відновлення нагромаджується амортизаційний фонд. Обсяг амортизацій-них фондів підприємств, нарахований за певний період часу, визначає об-сяг коштів, необхідних для простого відновлення зношених основних фондів. Основні фонди підприємств відновлюються у процесі інвести-ційної діяльності. Якщо обсяг інвестицій дорівнює обсягу амортизацій-ного фонду, відбувається просте відновлення.
Розподіл валового внутрішнього продукту (ВВП) на фонд споживан-ня та фонд нагромадження є важливою макроекономічною пропорцією національної економіки. Від того, яку частину ВВП країна витрачає на створення матеріально-технічної та фінансової бази нових виробництв
13
товарів та послуг, залежать майбутні обсяги ВВП та відповідно добробут населення. Реалізація фонду нагромадження — важливий напрям інвес-тиційної діяльності.
Закон України “Про інвестиційну діяльність” визначає інвестиції як усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та іншої діяльності, внаслідок чого створюєть-ся прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект. Такими цінностя-ми можуть бути:
- кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери;
- рухоме та нерухоме майно (будівлі, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності);
- майнові права, що випливають з авторських прав, досвіду та ін-телектуальних цінностей;
- права користування землею, водою, природними ресурсами;
- сукупність технічних та економічних знань у формі документації, навичок, виробничого досвіду, необхідних для організації виробництва товарів та послуг, але не запатентованих (ноу-хау).
Існує багато визначень інвестиційної діяльності. Загалом можна вва-жати, що інвестиційна діяльність — це комплекс заходів і дій фізичних та юридичних осіб, які вкладають власні кошти (у матеріальній, фінан-совій або іншій майновій формі) з метою отримати прибуток.
Інвестор — це суб’єкт інвестиційної діяльності, який приймає рішен-ня та вкладає власні, позичені й залучені кошти в об’єкти інвестування.
Суб'єктами інвестиційної діяльності можуть бути державні органи влади, фізичні та юридичні особи України та інших держав.
Об'єктом інвестиційної діяльності є майно в різних формах, на яке витрачено інвестиції та яке використовується для отримання прибутку: основні та оборотні кошти, цінні папери, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, майнові права.
Комплекс підприємств і установ, продукція чи послуги яких сприяють реалізації інвестиційної діяльності, становить інвестиційний комплекс країни. До нього належать:
- підприємства будівельної індустрії, промисловості будівельних ма-теріалів, машинобудування;
- проектні організації та установи;
- фінансові посередники — інвестиційні банки, компанії, фонди;
- органи державного управління, що регулюють функціонування суб’єктів інвестиційної діяльності;
- інфраструктура фондового ринку.
14
Як зазначалося, національний дохід країни поділяється на фонд споживання та фонд нагромадження. Останній є узагальненим річним обсягом капіталовкладень усіх підприємств. Частка його може становити 20-30 % національного доходу. Останніми роками в Україні на частку державних коштів припадає лише п’ята частка капітальних вкладень, і можливе подальше її зниження.
За формами відтворення прямі інвестиції (капітальні вкладення) поді-ляють на такі види:
- у нове будівництво — створення нових підприємств (виробництв) на нових місцях за новими проектами;
- на розширення виробництва — уведення в дію нових основних фондів, подібних до діючих, для екстенсивного збільшення обсягів виробництва на діючих об’єктах;
- на реконструкцію — обладнання діючих виробництв новою техно-логією та технікою за новими комплексними проектами;
- на технічне переустаткування — підвищення технічного рівня ви-робництва за рахунок заміни старого обладнання на нове, продук-тивніше.
За складом і характером витрат прямих інвестицій можна визначити їх технологічну структуру:
- будівельні роботи;
- монтажні роботи;
- машини та обладнання;
- проектні роботи.
Період типової реалізації інвестицій поділяють на частини:
- підготовку (проектні роботи, організація фінансування, погоджен-ня, планування та матеріально-технічне забезпечення початку робіт);
- реалізацію — створення нового матеріального об’єкта;
- експлуатацію нового виробництва, отримання прибутку, забезпе-чення окупності інвестицій, подальшу роботу об’єкта.
15
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. У чому полягає економічна сутність інвестицій?
2. Під впливом яких факторів перебуває попит на інвестиції?
3. Класифікації інвестицій.
4. Сутність, мета і завдання інвестиційного менеджменту.
5. Основні поняття інвестиційної діяльності.
6. Які види майнових та інтелектуальних цінностей можна вкладати в об’єкти підприємницької діяльності?