З уведенням у дію Закону України “Про підприємства” та внаслідок роздержавлення істотно збільшилась кількість малих підприємств, пер-сональних творчих майстерень, госпрозрахункових груп, що займають-ся проектуванням.
Більшість таких підприємств не мають стабільної структури й постій-ного технічного керівництва, а їх виробничий персонал здебільше пра-цює за сумісництвом. Якість проектної документації таких підприємств перебуває на дуже низькому рівні.
58
Часто такі підприємства, майстерні, проектні інститути розроблюють проекти на свій розсуд без обгрунтованих технічних рішень і техніко-економічних показників, не дотримуючись державних будівельних норм щодо погодження та затвердження проектної документації. Часто не ви-конуються інженерно-технічні рішення, у проектах відсутні заходи для захисту підземних частин будівель і споруд від підтоплення, пальові фун-даменти проектуються без передпроектного попереднього випробуван-ня паль.
Саме тому відповідними законами України передбачено ліцензування окремих видів будівельної діяльності.
Проте слід наголосити, що ліцензування в будівництві має суто квалі-фікаційний характер —ліцензію можуть одержати тільки підприємства або фізичні особи, які технічно й професійно спроможні виконувати за-явлені види робіт.
Протягом 1996-1998 pp. Держбуд спільно з Держстандартом Украї-ни створили Систему сертифікації продукції будівельного комплексу (УкрСЕПРО), у якій акредитовано близько 20 органів із сертифікації та понад 100 випробних лабораторій.
Практична робота із сертифікації показала, що є можливість постійно поліпшувати якість і технічний рівень продукції, захищати вітчизняного виробника за рахунок деякого обмеження імпорту товарів, для виробниц-тва яких Україна має власний потенціал.
З огляду на викладене Держбуд підтримав ініціативу Держстандарту щодо потреби детально роз’яснити п. 12 відомого Указу Президента Ук-раїни з дерегулювання підприємницької діяльності, який встановлює: “товари (продукція), крім продуктів харчування, якість та відповідність яких підтверджена сертифікатами, виданими за межами України згідно з міжнародними стандартами ISO та іншими міжнародними стандарта-ми, не потребують повторної сертифікації в Україні”.
Така редакція п. 12 Указу Президента України обмежує можливос-ті вітчизняного виробника, не враховує вимоги законодавства України щодо безпеки конкретної продукції, робить неконтрольованими шляхи надходження в Україну неякісної чи навіть небезпечної (за вимогами стандартів України) продукції.
Сказане стосується розвитку структури будівництва, підприємницької діяльності, яка не може здійснюватися без капітальних вкладень. Для цього необхідні бюджетні кошти й іноземні інвестиції. Зрозуміло, що проблема відшукання такого додаткового подвійного імпульсу розвитку
59
економіки через будівельні інвестиції заслуговує на вирішення. Аналі-тичний принцип будівельних інвестицій можна сформулювати так: пер-винне збільшення доходу, спричинене збільшенням інвестицій, призводить до підвищення норми споживання, що сприяє подальшому при-росту доходу й повторному підвищенню рівня добробуту. Множинний ефект впливає не тільки на збільшення доходу, а й на нарощування до-даткових інвестицій будівельних організацій з метою задоволення зрос-таючого попиту споживачів. За допомогою реалізації будівельних інвес-тицій та підприємництва на розвиненій інфраструктурі Україна підноси-тиме власну економіку.
В економічно розвинених країнах понад три чверті капітальних вкла-день становлять будівельні інвестиції в нові споруди, реконструкцію та розширення виробничих потужностей. Завдяки їх реалізації самоінвес-тується специфічна будівельна галузь. Одноразовий характер будівель-них інвестицій сприяє піднесенню ринкової кон’юнктури та стабілізації економічного циклу.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Роль і значення будівельного комплексу в економіці.
2. Охарактеризуйте сучасний стан будівельного комплексу України.
3. Проблеми проектування та ліцензування в будівельному комплексі.
60