Вартісний аналіз — це метод контролінгу, що полягає в дослідженні функціональних характеристик продукції, яка виробляється, на предмет еквівалентності їх вартості та корисності. Отже, в центрі уваги вартісного аналізу перебувають функціональні та вартісні параметри продукції (робіт, послуг), саме тому цей вид аналізу позначають також як функціонально-вартісний. У ході аналізу здійснюється класифікація функцій продукту у розрізі функціональних класів: головні, додаткові та непотрібні. На основі цього розробляються пропозиції щодо мінімізації затрат на виконання кожної функції, а також щодо анулювання другорядних функцій, які потребують значних затрат.
Виокремлюють два основні завдання вартісного аналізу:
зменшення вартості окремих компонентів продукції без зменшення обсягів її виробництва та реалізації;
поліпшення функціональних параметрів продукції за мінімальних затрат.
Виходячи із згаданих завдань, вартісний аналіз зосереджує свою увагу на мінімізації затрат при перегляді функціональних параметрів у разі:
а) зменшення вимог до якості продукції (якщо споживачі нехтують підвищеним рівнем якості продукції або не готові сплачувати більшу ціну за кращу якість);
б) підвищення вимог до якості (якщо споживачі виражають готовність сплачувати вищу ціну за якіснішу продукцію).
В останньому випадку в процесі вартісного аналізу слід довести, що збільшення виручки від реалізації продукції в результаті вдосконалення функціональних параметрів продукції перевищить приріст витрат на це вдосконалення. Функціонально-вартісний аналіз значною мірою спрямований на те, щоб виявити зайві з погляду їх вартості та корисності для споживачів параметри продукції. Стосовно організації системи фінансового контролінгу це означає, що ця система повинна забезпечувати менеджмент найкориснішою і потрібною інформацією, яка порівняно з вартістю її отримання приносить значний управлінський ефект. Порядок проведення вартісного аналізу представлено в табл. 11.6.
Таблиця 11.6
Етапи проведення вартісного аналізу
[114]
| @@H@@Етап@@/H@@ | @@H@@Складові етапу@@/H@@ |
| @@H@@Етап 1@@/H@@ Підготовчі заходи | @@H@@а) Вибір об’єктів вартісного аналізу та постановка завдань б) Постановка кількісних цілей в) Створення робочої групи г) Розробка програми аналізу@@/H@@ |
| @@H@@Етап 2@@/H@@ Визначення фактичного стану об’єкта аналізу | @@H@@а) Збір інформації та опис об’єкта аналізу б) Характеристика функцій в) Визначення витрат на виконання функцій@@/H@@ |
| @@H@@Етап 3@@/H@@ Перевірка фактичного стану | @@H@@а) Перевірка якості виконання функцій б) Перевірка обґрунтованості затрат@@/H@@ |
| @@H@@Етап 4@@/H@@ Пошук рішення | @@H@@Виявлення всіх можливих варіантів рішення@@/H@@ |
| @@H@@Етап 5.@@/H@@ Експертиза варіантів рішень | @@H@@а) Перевірка можливості реалізації б) Перевірка економічності@@/H@@ |
| @@H@@Етап 6@@/H@@ Прийняття рішення щодо впровадження найопти- мальнішого рішення | @@H@@а) Вибір рішення б) Рекомендація щодо реалізації в) Реалізація запропонованого рішення@@/H@@ |
Вартісний аналіз розглядається як один з найдійовіших інструментів скорочення собівартості продукції, зокрема витрат на сировину та матеріали. В процесі аналізу досліджуються всі без винятку характеристики продукту, статті калькуляції на предмет виявлення резервів зниження собівартості. За оцінками західних експертів, за успішного вартісного аналізу можна виявити резерви зниження витрат у розмірі до 20 % собівартості продукції.
Зазначимо, що аналіз може проводитися не лише стосовно продукції (робіт, послуг), а також у розрізі окремих структурних підрозділів (центрів затрат) чи виробничих процесів. На практиці вартісний аналіз, як правило, комбінується з іншими методами контролінгу, зокрема бенчмаркінгом, АВС-аналізом, СВОТ-аналізом, причому результати аналізу сильних і слабких місць є основою для вибору об’єктів вартісного аналізу.