Додати в закладки
Переклад Translate
Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
Скачати одним файлом. Книга: ЛАТИНСЬКА МОВА (для неспеціальних факультетів) / Ревак Н.Г., Cулим В.Т.
Минулий час недоконаного виду умовного способу активного та пасивного стану (Imperfectum coniunctīvi actīvi et passīvi)
Imperfectum coniunctīvi actīvi утворюється додаванням до основи інфекта суфікса -rē- (для I, II, IV дієвідмін) i -ĕre- (для III дієвідміни) та особових закінчень:
Singulāris |
Plurālis |
1. -m |
1. -mus |
2. -s |
2. -tis |
3. -t |
3. -nt |
Зразок відмінювання дієслів I-IV дієвідмін в іmperfectum coniunctīvi actīvi:
Особа |
І |
ІІ |
ІІІ |
IV |
Singulāris |
||||
1. |
laudā-re-m |
docē-re-m |
leg-ĕre-m |
audī-re-m |
2. |
laudā-re-s |
docē-re-s |
leg-ĕre-s |
audī-re-s |
3. |
laudā-re-t |
docē-re-t |
leg-ĕre-t |
audī-re-t |
Plurālis |
||||
1. |
lauda-rē-mus |
doce-rē-mus |
leg-erē-mus |
audi-rē-mus |
2. |
lauda-rē-tis |
doce-rē-tis |
leg-erē-tis |
audi-rē-tis |
3. |
laudā-re-nt |
docē-re-nt |
leg-ĕre-nt |
audī-re-nt |
Imperfectum coniunctīvi passīvi
Imperfectum coniunctīvi passīvi утворюється додаванням до основи інфекта суфікса -rē- (для I, II, IV дієвідмін) i -ĕre- (для III дієвідміни) та особових закінчень:
Singulāris |
Plurālis |
1. -r |
1. -mur |
2. -ris |
2. -mĭni |
3. -tur |
3. -ntur |
Зразок відмінювання дієслів І-IV дієвідмін у іmperfectum coniunctīvi passīvi:
Особа |
І |
ІІ |
ІІІ |
IV |
Singulāris |
||||
1. |
laudā-re-r |
docē-re-r |
leg-ĕre-r |
audī-re-r |
2. |
lauda-rē-ris |
doce-rē-ris |
leg-erē-ris |
audi-rē-ris |
3. |
lauda-rē-tur |
doce-rē-tur |
leg-erē-tur |
audi-rē-tur |
Plurālis |
||||
1. |
lauda-rē-mur |
doce-rē-mur |
leg-erē-mur |
audi-rē-mur |
2. |
lauda-re-mĭni |
doce-re-mĭni |
leg-ere-mĭni |
audi-re-mĭni |
3. |
laudа-re-ntur |
doce-re-ntur |
leg-ere-ntur |
audi-re-ntur |
Допоміжне дієслово sum, fui, esse (бути):
Особа |
Singulāris |
Plurālis |
1. |
esse -m |
essē -mus |
2. |
esse -s |
essē -tis |
3. |
esse -t |
esse -nt |
Рerfectum coniunctīvi actīvi
Рerfectum coniunctīvi actīvi утворюється додаванням до основи перфекта суфікса -ĕrĭ- та особових закінчень:
Singulāris |
Plurālis |
1. -m |
1. -mus |
2. -s |
2. -tis |
3. -t |
3. -nt |
Зразок відмінювання дієслів І–ІV дієвідмін у perfectum coniunctīvi actīvi:
Особа |
І |
ІІ |
ІІІ |
IV |
Singulāris |
||||
1. |
laudav-ĕri-m |
docu-ĕri-m |
leg-ĕri-m |
audiv-ĕri-m |
2. |
laudav-ĕri-s |
docu-ĕri-s |
leg-ĕri-s |
audiv-ĕri-s |
3. |
laudav-ĕri-t |
docu-ĕri-t |
leg-ĕri-t |
audiv-ĕri-t |
Plurālis |
||||
1. |
laudav-erĭ-mus |
docu-erĭ-mus |
leg-erĭ-mus |
audiv-erĭ-mus |
2. |
laudav-erĭ-tis |
docu-erĭ-tis |
leg-erĭ-tis |
audiv-erĭ-tis |
3. |
laudav-ĕri-nt |
docu-ĕri-nt |
leg-ĕri-nt |
audiv-ĕri-nt |
Рerfectum coniunctīvi passīvi
Perfectum coniunctīvi passīvi складається з двох частин: дієприкметника минулого часу доконаного виду пасивного стану (рarticipium perfecti passīvi) основного дієслова і допоміжного дієслова sum, fui, esse – «бути» в теперішньому часі умовного способу.
Зразок відмінювання дієслів І–ІV дієвідмін у perfectum coniunctīvi passīvi:
|
І |
ІІ |
ІІІ |
IV |
Singulāris |
||||
1. |
laudātus, a, um sim |
doctus, a, um sim |
lectus, a, um sim |
audītus, a, um sim |
2. |
laudātus, a, um sis |
doctus, a, um sis |
lectus, a, um sis |
audītus, a, um sis |
3. |
laudātus, a, um sit |
doctus, a, um sit |
lectus, a, um sit |
audītus, a, um sit |
Plurālis |
||||
1. |
laudāti, ae, a simus |
docti, ae, a simus |
lecti, ae, a simus |
audīti, ae, a simus |
2. |
laudāti, ae, a sitis |
docti, ae, a sitis |
lecti, ae, a sitis |
audīti, ae, a sitis |
3. |
laudāti, ae, a sint |
docti, ae, a sint |
lecti, ae, a sint |
audīti, ae, a sint |
Допоміжне дієслово sum, fui, esse (бути):
Особа |
Singulāris |
Plurālis |
1. |
fu-ĕri-m |
fu-erĭ-mus |
2. |
fu-ĕri-s |
fu-erĭ-tis |
3. |
fu-ĕri-t |
fu-ĕri-nt |
Рlusquamperfectum coniunctīvi actīvi
Plusquamperfectum coniunctīvi actīvi утворюється додаванням до основи перфекта суфікса -issē- і особових закінчень:
Singulāris |
Plurālis |
1. -m |
1. -mus |
2. -s |
2. -tis |
3. -t |
3. -nt |
Зразок відмінювання дієслів І–ІV дієвідмін у plusquamperfectum coniunctīvi actīvi:
Особа |
І |
ІІ |
ІІІ |
IV |
Singulāris |
||||
1. |
laudav-isse-m |
docu-isse-m |
leg-isse-m |
audiv-isse-m |
2. |
laudav-isse-s |
docu-isse-s |
leg-isse-s |
audiv-isse-s |
3. |
laudāv-isse-t |
docu-isse-t |
leg-isse-t |
audiv-isse-t |
Plurālis |
||||
1. |
laudav-issē-mus |
docu-issē-mus |
leg-issē-mus |
audiv-issē-mus |
2. |
laudav-issē-tis |
docu-issē-tis |
leg-issē-tis |
audiv-issē-tis |
3. |
laudav-isse-nt |
docu-isse-nt |
leg-isse-nt |
audiv-isse-nt |
Plusquamperfectum coniunctīvi passīvi складається з двох частин: дієприкметника минулого часу доконаного виду пасивного стану (рarticipium perfecti passīvi) основного дієслова і допоміжного дієслова sum, fui, esse – «бути» в минулому часі недоконаного виду умовного способу.
Зразок відмінювання дієслів І-ІV дієвідмін у plusquamperfectum coniunctīvi passīvi:
Особа |
І |
ІІ |
ІІІ |
IV |
Singulāris |
||||
1. |
laudātus, a, um essem |
doctus, a, um essem |
lectus, a, um essem |
audītus, a, um essem |
2. |
laudātus, a, um esses |
doctus, a, um esses |
lectus, a, um esses |
audītus, a, um esses |
3. |
laudātus, a, um esset |
doctus, a, um esset |
lectus, a, um esset |
audītus, a, um esset |
Plurālis |
||||
1. |
laudāti, ae, a essēmus |
docti, ae, a essēmus |
lecti, ae, a essēmus |
audīti, ae, a essēmus |
2. |
laudāti, ae, a essētis |
docti, ae, a essētis |
lecti, ae, a essētis |
audīti, ae, a essētis |
3. |
laudāti, ae, a essent |
docti, ae, a essent |
lecti, ae, a essent |
audīti, ae, a essent |
Допоміжне дієслово sum, fui, esse (бути):
Особа |
Singulāris |
Plurālis |
1. |
fu-isse-m |
fu-issē-mus |
2. |
fu-isse-s |
fu-issē-tis |
3. |
fu-isse-t |
fu-isse-nt |
Вживання кон’юнктива у незалежних реченнях
У незалежних реченнях кон’юнктив вживається у двох смислових значеннях: 1) для вираження волі і бажання – умовний побажальний (coniunctīvus optatīvus); 2) для вираження припущення і можливості – умовний можливий (coniunctīvus potentiālis).
До coniunctīvus optatīvus належать такі види кон’юнктива:
1) coniunctīvus hortatīvus (adhortatīvus); 2) coniunctīvus imperatīvus (iussīvus); 3) coniunctīvus prohibitīvus; 4) coniunctīvus optatīvus;
5) coniunctīvus concessīvus.
Запереченням до цих видів виступає частка ne.
До coniunctīvus potentiālis належать: 1) coniunctīvus potentiālis;
2) coniunctīvus dubitatīvus. Запереченням виступає частка non.
Кон’юнктив головних часів (praesens) і у більшості випадків (perfec-tum praesens) означає здебільшого дію, що відноситься до теперіш-нього або майбутнього часу. Кон’юнктив історичних часів (imperfec-tum і plusquamperfectum) означає дію, що відноситься до минулого часу.
Умовний побажальний(coniunctīvus optatīvus)
1. Сoniunctīvus hortatīvus (adhortatīvus)
Сoniunctīvus hortatīvus (adhortatīvus) – умовний заохочення, що виражає заохочення, заклик, спонукання до дії, які звернені до першої особи множини. Вживається тільки у praesens coniunctīvi. Запереченням виступає частка ne. Перекладається формами майбутнього часу і з певною спонукальною інтонацією:
1. Amēmus patriam, pareāmus legĭbus! – Любімо батьківщину, підко-ряймось законам!
2. Ne difficilia optēmus! – Не бажаймо важкого!
2. Coniunctīvus imperatīvus (iussīvus)
Coniunctīvus imperatīvus (iussīvus) – умовний наказу, що виражає наказ, вимогу або категоричне прохання. Вказує на дію, яка має бути виконана у майбутньому. Він вживається тільки у praesens coniunctīvi. Запереченням виступає частка ne. Виступає у другій та третій особах однини і множини та у вимогах і настановах, які відносяться до майбутнього (крім другої особи множини). Перекладається умовним і наказовим способами. Наказова форма третьої особи перекладається словами „хай”, „нехай” і третьою особою теперішнього або майбутнього часу:
1. Isto bono utāre, dum absit; cum absit, ne requīras. – Цим благом користуйся, поки воно є; коли його нема, не шукай.
2. Videant consŭles, ne quid res publĭca detrimenti capiat. – Нехай консули потурбуються, щоб держава не понесла будь-якої шкоди. (Формула надзвичайної сенатської постанови senātus consultum ultĭmum, яка означала введення надзвичайного стану і надання консулам диктаторських повноважень).
3. Coniunctīvus prohibitīvus
Coniunctīvus prohibitīvus – умовний заборони, що виражає заперечення. Вживається у praesens або у perfectum coniunctīvi. Запереченням виступає частка ne (іноді заперечні слова nemo – ніхто, nihil – ніщо, nullus – ніякий). Зустрічається у другій особі однини або множини. Заборона стосується теперішнього або майбутнього часу. Перекладається наказовим способом:
1. Nec audias Epicurēos, qui contendunt, deos nihil mortalia curāre. – Не слухай епікурейців, які твердять, що боги цілком не турбуються про людські справи.
2. Ne transiĕris Hibĕrum; ne quid rei tibi sit cum Saguntīnis. Nusquam te vestigio movĕris. – Не переходи Гібер, нехай не буде в тебе нічого спільного із мешканцями Сагунта. Нікуди не рухайся з місця.
4. Coniunctīvus optatīvus
Coniunctīvus optatīvus – умовний побажальний, що виражає побажання, яке відноситься до теперішнього, минулого або майбутнього часу. Вживається в усіх часах умовного способу. Рraesens та perfectum coniunctīvi вказують на здійснення бажання, imperfectum та plusquamperfectum coniunctīvi – на нездійснення бажання. Рraesens coniunctīvi передає бажання, яке стосується майбутнього часу, imperfectum coniunctīvi – теперішнього часу, perfectum та plusquamperfectum coniunctīvi – минулого часу.
Coniunctīvus optatīvus часто вживається зі словом utĭnam (о, щоб, якби). Заперечення ne. Перекладається умовним способом зі словами „о щоб”, „о якби” або наказовим способом зі словами „хай”, „нехай”:
1.Falsus utĭnam vates sim! – Хай я буду неправдивим пророком!
2. Ne sim salvus, si alĭter scribo ac sentio! – Нехай не буду здоровим, якщо пишу інакше, ніж відчуваю!
3. Di tibi dent, quaecumque optes! – Нехай тобі боги дадуть все, чого ти бажаєш!
4. Utĭnam virōrum fortium atque innocentium copiam tantam haberētis! – О якби ви мали таку велику кількість хоробрих і безкорисливих мужів!
5. Utĭnam me mortuum prius vidisses! – О якби ти побачив мене раніше мертвим!
5. Coniunctīvus concessīvus
Coniunctīvus concessīvus – умовний допустовий, що передає припущення, поступку. Він вживається у praesens або perfectum coniunctīvi. Рraesens виражає припущення або поступку, які стосуються теперішнього часу, perfectum – минулого часу. Заперечення – ne. Перекладається словами „хоч”, „нехай” з теперішнім або минулим часом:
1. Sit fur, sit sacrilĕgus, sit flagitiōrum omnium princeps; at est bonus imperātor. – Нехай він – злодій, нехай – святотатець, нехай він – перший у всіх ганебних вчинках; проте він – добрий полководець.
2. Fremant omnes licet, dicam, quod sentio. – Хоч би всі гомоніли, я говоритиму те, що думаю.
3. Ómnia pόssideát, non pόssĭdet áёra Mínos. – Нехай Мінос усім володіє, а не володіє повітрям.
4. Defuĕrint tibi vires, tamen est laudanda voluntas. – Хоч бракувало тобі сил, однак слід вихваляти бажання.
Умовний можливий (coniunctīvus potentiālis)
1. Сoniunctīvus potentiālis
Сoniunctīvus potentiālis – умовний можливості, що виражає можливу дію або некатегоричне твердження. Вживається у praesens, perfectum, imperfectum coniunctīvi. Заперечення – non. Рraesens і perfectum coniunctīvi передають можливу дію у теперішньому або у майбутньому часі. Рraesens coniunctīvi має значення недоконаного виду, perfectum coniunctīvi – доконаного. Іmperfectum coniunctīvi означає дію, яку можна було виконати у минулому:
1. O stultum homĭnem, dixĕrit quispiam. – О нерозумна людино, можливо хтось скаже.
2. Ubi istum invenias, qui honōres amīci antepōnat suo? – Де б ти міг знайти такого, який би ставив почесті друга вище своїх?
3. Hoc sine ulla disputatiōne confirmavĕrim. – Це я б підтвердив без будь-якого вагання.
4. Quis putāret? – Хто б міг подумати?
2. Coniunctīvus dubitatīvus
Coniunctīvus dubitatīvus – умовний сумніву, що виражає сумнів, вагання, непевність у питальній формі. Вживається у першій особі однини і множини. Виступає у praesens або imperfectum coniunctīvi. Рraesens coniunctīvi передає сумнів у теперішньому або майбутньому часі, іmperfectum coniunctīvi – у минулому. Заперечення – non. Перекладається інфінітивом із давальним відмінком особи:
1. Quid faciant leges, ubi sola pecunia regnat? – Що можуть зробити закони там, де панують одні гроші?
2. Quid agam, iudĭces? Quo me vertam? – Що мені робити, судді? Куди мені звернутися?
3. Quo confugĕrem, amīci, ab hostĭbus? – Куди мені було втікати, друзі, від ворогів?
Книга: ЛАТИНСЬКА МОВА (для неспеціальних факультетів) / Ревак Н.Г., Cулим В.Т.
ЗМІСТ
На попередню
|