Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: ЛАТИНСЬКА МОВА (для неспеціальних факультетів) / Ревак Н.Г., Cулим В.Т.
ЛАТИНСЬКІ ПРИСЛІВ’Я ТА ВИСЛОВИ
Фразеологічний фонд латинської мови містить численні прислів’я та приказки, що увійшли до складу багатьох мов світу не тільки у перекладній формі, а й як прямі запозичення із збереженням графіки та орфографії, властивих мові-джерелу. Ці влучні й дотепні вислови нерідко образно узагальнюють багатовіковий суспільно-історичний досвід народу, його культурну і мовну самобутність. Латинські афоризми – це і своєрідні слушні поради, і філософські міркування та судження щодо людського буття. Вони виразно і лаконічно відображають основи світогляду народу, його непохитні моральні та етичні приписи. Сконденсована в прислів’ях і приказках народна мудрість передає безмежне розмаїття людських взаємин. Тому деякі з них заперечують одні одних, інколи у них відображено протилежні життєві ситуації або суперечливі погляди на них.
У щоденному спілкуванні ми намагаємося чітко і дотепно висловлювати свої думки, уживаючи слова, вислови і фразеологізми, що у сукупності становлять наш ідіолект. Як приємно, легко і цікаво спілкуватися з людиною, у якої багата й колоритна мова! Почувши лише декілька перших речень, ми вмить розпізнаємо високоерудовану, інтелектуально і духовно багату людину. Іноді ми навіть не зауважуємо, як мова і стиль співрозмовника, який дотепно та вміло вплітає у свою мовленнєву канву «золоті класичні скарби», захоплює нас, створює в нашій уяві адекватні ситуації, заставляє аналізувати, думати, хвилюватися. Звичайно, цього можна досягти, лише працюючи над своєю мовою, вникаючи у глибинний зміст кожного слова, зокрема прислів’їв та приказок, які припали до серця. В українській та інших слов’янських мовах чимало засвоєних (з латинської мови) скалькованих висловів не видаються запозиченнями, оскільки процес асиміляції на всіх рівнях мови відбувся у повному обсязі, спричинивши навіть виникнення паремічних варіантів, наприклад: лат. De gustibus et coloribus non est disputandum; укр. Про смаки не сперечаються; англ. Every man to his taste / There is no accounting for taste / Tastes differ; нім. Über (den) Geschmack lässt sich nicht streiten / Die Geschmäcke sind verschieden; фр. Des goûts et des couleurs il ne faut pas disputer; ісп. Sobre gustos, no hay nada escrito.
Чітку межу між прислів’ями та приказками провести важко. Прислів’я здебільшого виражені повним реченням, висловлюють окрему закінчену думку, судження і мають повчальний характер, тоді як приказки – це неповні речення, що містять лише натяк на якийсь висновок або судження і не мають чітко вираженого повчального значення. На увагу заслуговують відповідники латинських прислів’їв та висловів в інших мовах.
1. A capillo usque ad ungues. – Від волосся до пальців на ногах.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Від голови до ніг. З ніг до голови. |
From head to foot. From head to toe. |
Von Kopf bis Fuß. Vom Kopf bis zur Zehe. |
De la tête aux pieds. |
De pies a cabeza. |
2. Ad praesens ova cras pullis sunt meliōra. – Краще яйця сьогодні, ніж курчата завтра.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Краще синиця у жмені, ніж журавель в небі. |
A bird in the hand is worth two in the bush. |
Der Spatz in der Hand ist besser als die Taube auf dem Dach |
Le moineau à la main vaut mieux que la grue qui vole. |
Más vale pájaro en la mano que buitre volando. |
3. Aetas senīlis mala merx. – Старість – погана штука.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Старість – не радість. |
The feet are slow when the head wears snow. Age steals away all things, even the mind. |
Alter ist ein schweres Malter. Das Alter ist eine schwere Last. |
La vieillesse est un pesant fardeau. |
La vejez es una enfermedad grave. |
4. Amantes – amentes. – Коханці – шаленці. / Закохані – шалені.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Любов відбирає розум. |
Love and reason do not go together. Love and ambition admit no fellowship. Affection binds reason. |
Liebe und Verstand gehn selten Hand in Hand. |
L’amour et la raison ne font pas bon ménage. |
Enamorado y loco, lo uno es lo otro. |
5. Amor caecus. – Любов сліпа.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Любов сліпа. |
Love is blind. Love makes a good eye squint. |
Die Liebe ist blind. Liebe macht blind. |
L’amour est aveugle. |
El amor es ciego, y el matrimonio lo cura. |
6. Amīcus optĭma vitae possessio. – Приятель – найкращий скарб у житті.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Вірний приятель – найбільший скарб. |
A friend is need is a friend indeed. They are rich who have true friends. |
Ein treuer Freund ist ein großer Schatz. |
Mieux vaut un ami en voie que denier en courroie. |
Amigo cabal, tesoro ideal. |
7. Anĭmos labor nutrit. – Праця – пожива душі.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Праця людину годує, лінивість марнує. |
An idle brain is the devil’s workshop. No pains, no gains, no sweat, no sweet. Work is not dis- grace, the digrace is idleness. |
Arbeit gibt Brot, Faulheit bringt Not. Arbeit bringt Brot, Faulheit Hungersnot. |
Il faut travailler qui veut manger. |
Si el ocio te causa tedio, el trabajo es buen remedio. |
8. Ars longa, vita brevis. – Мистецтво довге, вік короткий.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Мистецтво довге, вік короткий. Життя коротке та безмежна штука І незглибиме творче ремесло. |
Art is long, life is short. |
Die Kunst ist lang, und kurz ist unser Leben. |
L’art est long, la vie est courte. |
De lunes a martes, pocos se llevan las artes. |
9. Aquam in mortario tundĕre. – Товкти воду в ступі.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Товкти воду в ступі. |
To draw water in a sieve. To mill the wind. |
Leeres Stroh dreschen. |
Battre l’eau avec un bâton. |
Azotar el aire. |
10. Aquam turbāre dedĕcet, ne pura tibi desit. – Не годиться каламутити воду, щоб тобі не забракло чистої.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Не плюй у криницю, пригодиться води напиться. |
Never cast dirt into that fountain of which you have sometimes drunk. |
Spuck’ nicht in den Brunnen, wenn du noch daraus trinken musst. |
Il ne faut pas dire: Fontaine, je boirai de ton eau. |
Nadie diga "de esta agua no beberé". |
11. Aquĭlam volāre doces. – Учиш орла літати.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Не вчи рибу плавати.
|
Never offer to teach fish to swim. |
Die Fische schwimmen und die Tauben fliegen lehren. |
Apprendre aux poissons à nager. |
No le enseñes nadar al pez. |
12. Audi multa, loquĕre pauca. – Слухай багато, говори мало.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Говори мало, слухай багато, а думай ще більше. |
Be swift to hear, slow to speak. |
Rede wenig, höre viel. |
La parole est d’argent, le silence est d’or. |
Oye primero, habla postrero. |
13. Aurea mediocrĭtas. – Золота середина.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Золота середина.
|
The golden mean. |
Der Mittelweg ist der beste. Die goldene Mitte. |
Juste milieu. |
Un ten con ten, todo está bien. |
14. Barba non facit philosophum. – Борода не робить людини філософом.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Бородатий ще не мудрець. |
A big head and little wit. |
Nicht jeder, der einen Bart trägt, ist ein Philosoph. |
La barbe ne fait pas l’homme. |
La barba no hace al sabio.
|
15. Bona valetūdo melior est quam maxĭmae divitiae. – Добре здоров’я краще за найбільше багатство.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Здоров’я не купиш ні за які гроші. |
The first wealth is health. Health is great riches. |
Gesundheit ist der größte Reichtum. |
Santé passe richesse. |
Entre salud y dinero, salud primero.
|
16. Caelum digĭto attingĕre. – Торкнутися пальцем неба.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Пальцем в небо. |
To find a mare’s nest. |
Er traf genau das Himmelblau. |
Se fourrer le doigt dans l’œil. |
Tocar el violón. |
17. Charta non erubescit. – Папір не червоніє із сорому.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Папір усе витримає.
|
Pens may blot, but they cannot blush. |
Papier ist geduldig. |
Le papier souffre tout et ne rougit de rien. |
La carta no tiene empacho. |
18. Contra torrentem brachia dirigĕre. – Проти течії скеровувати щогли. / Проти хвиль плисти. (Франко)
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Плисти проти течії.
|
To go (або row, strive, swim) against the stream |
Gegen / wider den Strom schwimmen. |
Nager à contre courant. |
No es de hombre prudente nadar contra la corriente. |
19. Contra vim mortis non est medicāmen in hortis. – Проти сили смерті немає ліків у городах.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Від смерті ліків нема. Немає зілля проти смерті. |
Every bullet has its billet. Death takes no bribes. |
Gegen den Tod ist kein Kraut gewachsen. |
Il y a remède à tout, hors la mort. |
En mal de muerte, no hay médico que acierte. |
20. Cribro aquam haurīre. – Решетом воду черпати.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Переливати з пустого в порожнє. |
To draw water in a sieve. |
Wasser mit einem Sieb schöpfen. |
Parler pour ne rien dire. |
Agua en cesto se acaba presto. |
21. Cui dolet, memĭnit. – Що кому болить, той про те пам’ятає.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
У кого що болить, той про те й говорить. |
The tongue ever turns to the aching tooth. |
Was einem schmerzt, davon spricht man. |
À chacun son fardeau pèse. |
Cada uno lleva la lengua al lado donde le duele la muela. |
22. Dare verba in ventos. – Давати слова на вітер.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Кидати слова на вітер. |
A word spoken is an arrow let fly. |
Worte in den Wind streuen. In den Wind reden/ sprechen. |
La parole sème au vent. |
Gastar palabras en balde. |
23. De gustĭbus et colorĭbus non est disputandum. – Про смаки і кольори не треба сперечатись.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
На колір і смак товариш не всяк. Про смаки не сперечаються. |
Every man to his taste. There is no accounting for tastes. Tastes differ. |
Über Geschmack lässt sich nicht streiten. |
Des goûts et des couleurs il ne faut pas disputer. |
Sobre gustos, no hay nada escrito. |
24. De mortuis aut bene, aut nihil. – Про мертвих – або добре, або нічого.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Про мертвих – або добре, або нічого |
Speak nothing but good of the dead. |
Von Toten soll man nur Gutes reden. |
Il ne faut pas remeur la cendre des morts. |
Ninguno sea loado hasta despuès de enterrado. |
25. De nihĭlo nihil. – З нічого нічого й не виникає (Лукрецій).
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
З нічого й не буде нічого.
|
Nothing comes – (will come) from (of) nothing. |
Von Nichts kommt nichts. Aus Nichts wird nichts. |
Rien ne vient de rien. |
De nada nada se hace. |
26. Diabŏlus non est tam ater, ac pingĭtur. – Не такий страшний чорт, як його малюють.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Не такий страшний чорт, як його малюють. |
The devil is not so black as he is painted. |
Der Teufel ist nicht so schwarz, wie man ihn malt. |
Le diable n’est pas si noir qu’on le fait. |
No sabe lo que es descanso quien no sabe lo que es trabajo. |
27. Dictum factum. – Сказано – зроблено.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Сказано – зроблено. |
So said, so done. |
Gesagt - getan. |
Aussitôt dit, aussitôt fait. |
Dicho y hecho |
28. Dimidium facti est coepisse. – Початок – половина зробленого.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Добрий початок – половина справи. |
A good beginning is half the battle. |
Guter Anfang ist halbe Arbeit. |
A moitié fait qui commence bien. |
Obra empezada, Medio acabada. |
29. Dirumpit saccum sus, postquam grana comēdit. – Розриває мішок свиня, коли з’їсть зерно.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Пусти свиню під стіл, вона лізе на стіл. |
Give him an inch and he’ll take an ell (a yard, a mile). Set a beggar on a horseback, and he’ll ride a gallop. |
Gib dem Teufel einen Finger und er greift nach der ganzen Hand. |
Laissez leur prendre un pied chez vous, il en auront bientôt pris quatre. |
Al villano, dale el pie y se tomará la mano. |
30. Divitiae virum faciunt. – Багатство робить чоловіка.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Гроші роблять людину. |
A man without money is a bow without an arrow. A full purse makes a man speak. |
Geld macht den Mann. |
L’argent fait tout; L’argent n’a point de maître. |
El dinero hace al hombre entero.
|
31. Domus propria – domus optĭma. – Власний дім – найкращий дім.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
У гостях добре, удома краще.
|
East or West, home is best. There is no place like home. |
Man reist nach Osten, man reist nach Westen, aber zu Hause ist es am besten. |
On n’est nulle part aussi bien que chez soi. |
Casa mía, casa mía, por requena que tu seas, me pareces una abadia. |
32. Dulcia non novit, qui non gustāvit amāra. – Той не пізнав солодкого, хто не спробував гіркого.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Без гіркого й солодке – не солодке. |
He who has never tasted bitter does not know what is sweet. |
Was nicht sauer wird, das wird auch nicht süß. |
La patience est amère, mais son fruit est doux. |
No sabe lo que es descanso quien no sabe lo que es trabajo. |
33. Dum ferrum candet, tundendum est. – Слід кувати залізо, поки тепле.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Куй залізо, поки гаряче (тепле). |
Strike while the iron is hot. |
Schmiede das Eisen, solange es heiß ist. |
Il faut battre le fer pendent qu’il est chaud. |
A hierro candente batir de repente. |
34. Duo pariĕtes de eādem fidelia dealbāre. – Білити дві стіни з того самого вапняного горщика.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Одним махом двох зайців вбити. |
To kill two birds with one stone. |
Zwei Fliegen mit einer Klappe schla-gen. |
Faire d’une pierre deux coups. |
Matar dos pájaros de un tiro |
35. Duos qui lepŏres sequĭtur, neutrum capit. – Хто за двома зайцями поженеться, жодного не впіймає.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
За двома зайцями бігти – ні одного не впіймати. |
If you run after two hares, you will catch neither. (Dogs that put up many hares kill none). |
Wer zwei Hasen hetzt, fängt keinen. |
Il ne faut pas courir deux lièvres à la fois. |
Galgo que va tras dos liebres, sin ninguna vuelve. |
36. E cantu dignoscĭtur avis. – Птаха пізнають за співом.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Пізнати птаха за співом, а людину за розмовою. |
A bird may be known by its song. |
Den Vogel kennt man am Gesang. |
Au chant on reconnait l’oiseau. |
Por la facha y por el traje, se conoce al personaje. |
37. Eiusdem farīnae. – З того самого борошна.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
З одного тіста. |
We are all in the same mould. |
Aus dem selben Mehl. Aus dem gleichen Holz geschnitzt sein. |
Pétri de la même argile. |
De la misma cepa.
|
38. Equi donāti dentes non inspiciuntur. – Дарованому коневі в зуби не заглядають.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Дарованому коневі в зуби не заглядають.
|
Never look a gift (given) horse in the mouth. |
Einem geschenkten Gaul sieht / schaut / guckt man nicht ins Maul. |
A cheval donné on ne regarde pas la bride. |
A caballo regalado no le mires el dentado. |
39. Errāre humānum est. – Помилятися властиво будь-якій людині.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Людина помиляється. |
He is lifeless that is faultless. He who makes no mistakes, makes nothing. To err is human. |
Irren ist menschlich. |
Se tromper est humain. |
El que tiene boca, se equivoca. |
40. Errat interdum quadrŭpes. – Інколи спотикається чотириногий.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Кінь на чотирьох (ногах), та й то спотикається. |
A horse stumbles that has four legs. |
Es strauchelt auch ein Pferd und hat doch vier Beine. |
Il n’y a si bon cheval qui ne bronche. |
Quien tiene pies, de cuando en cuando da traspiés. |
41. Et semel emissum volat irrevocabĭle verbum. – І один раз сказане слово відлітає безповоротно (Горацій, Гомер).
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Слово – не горобець, вилeтить – не впіймаєш. |
A word spoken is past recalling. |
Eine abgefeuerte Kugel kannst du nicht wieder einfangen. |
Parole jetée prend sa volée. |
Palabra suelta no tiene vuelta.
|
42. Excitāre fluctus in simpŭlo. – Робити бурю в ополонику.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Буря у склянці води. |
A storm in a teacup. А tempest in a teapot. |
Ein Sturm im Wasserglas. |
Une tempête dans un verre d’eau. |
Tempestad en un vaso de agua. |
43. Ex malis eligĕre minĭma. – З бід вибирати найменшу.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
З двох бід вибирають меншу. |
Of two evils choose the least. |
Von zwei Übeln das kleine wählen. |
De deux maux il faut choisir le moindre. |
Del mal, el menor. |
44. Faber est suae quisque fortūnae. – Кожен є ковалем своєї долі (Аппій Клавдій).
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Кожна людина – коваль своєї долі. |
Every man is the architect of his own actions. |
Jeder ist seines Glückes Schmied. |
Chacun est artisan de sa fortune. |
Viene ventura a hombre que la procura. |
45. Facĭle dictu, difficĭle factu. – Легко сказати, важко зробити.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Легко говорити – не легко робити. |
Easier said than done. |
Es ist leichter versprochen als gehalten. |
Du dire au fait, il y a long trait. |
Del dicho al hecho, hay mucho trecho. |
46. Fames est optĭmus coquus. – Голод – найкращий кухар.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Голод – найкращий кухар. |
Hunger finds no fault with the cook. |
Hunger ist der beste Koch. |
L’appétit est le meilleur cuisinier. (Qui a faim, mange tout pain.) |
El hambre aguza el ingenio.
|
47. Festīna lente! – Поспішай повільно!
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Поспішиш – людей насмішиш. |
Haste makes waste. |
Eile mit Weile. |
Qui trop se hâte reste en chemin. (Pas à pas on va loin.) |
Vísteme despacio, que tengo prisa. |
48. Finis corōnat opus. – Кінець вінчає діло.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Кінець ділу вінець.
|
All is well that ends well. |
Das Ende krönt das Werk. |
La fin couronne l’œuvre. |
El fin corona la obra. |
49. Flamma fumo proxĭma est. – Полум’я – найближче до диму.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Немає диму без вогню.
|
There is no smoke without fire. |
Wo Rauch ist, da ist auch Feuer. Kein Rauch ohne Feuer. |
Il n’y a pas de fumée sans feu. |
Por el humo se sabe donde está el fuego.
|
50. Fortes fortūna adiŭvat. – Хоробрим доля допомагає.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Доля сприяє сміливим. |
Fortune favours the brave. Fortune is not far from the brave man’s head. |
Dem Kühnen hilft das Glück, den Feigen weist's zurück. |
Le succès est souvent un enfant de l’audace. |
Quien no se atreve no vence. |
51. Frondem in silvis non cernit. – Він не бачить листя в лісі.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
За деревами лісу не бачить. |
Not to see the forest (wood) for the trees. |
Den Wald vor lauter Bäumen nicht sehen. |
Les arbres cachent la forêt. |
Los árboles no dejan ver el bosque. |
52. Fronti nulla fides. – Зовнішності не вір.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Вигляд – оманливий. |
Appearances are deceitful. |
Der Schein trügt. |
Les apparences sont trompeuses. |
La experiencia no se fía de la apariencia. |
53. Grandĭbus exigui sunt pisces piscĭbus esca. – Мала риба – пожива для великої.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Мала риба – великій на обід. |
The great fish eat up the small. |
Große Fische fressen die kleinen. |
Les gros poissons mangent les petits. |
El pez grande se come al chico. |
54. Haeret mihi in summis labris. – Це висить мені зовсім на краєчку губів.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Крутиться на язиці. |
To be at (on) the tip of one’s tongue. |
Es liegt auf der Zunge. |
Je l’ai sur le bout de la langue. |
Tener en la punta de la lengua. |
55. Homo homĭni lupus est. – Людина людині – вовк.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Людина людині вовк. |
Man is a wolf to man. |
Ein Mensch ist des anderen Wolf. |
L’homme est un loup pour l’homme. |
El hombre es lobo para el hombre. |
56. Homo propōnit, sed Deus dispōnit. – Людина планує, а Бог постановляє.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Людина мислить, Бог креслить. Людина планує, а Бог керує. |
Man proposes and God disposes. |
Der Mensch denkt, Gott lenkt. |
L’homme propose et Dieu dispose. |
El hombre propone y Dios dispone. |
57. Hospes hostis. – Гість – ворог (сенс – у грі слів).
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Гість не в пору – гірше як татарин.
|
Uninvited guests are welcome when they are gone. Uninvited guests sit on thorns. |
Ungeladener Gast ist eine Last. Ungeladene Gäste gehören nicht zum Feste. |
Bienvenu comme un chien dans un jeu de quilles. |
El huésped dos alegrías da, una cuando llega y otra cuando se va. |
58. In magno magni capiuntur flumĭne pisces. – У великій ріці ловиться велика риба.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Великому кораблеві – велике плавання.
|
A great ship asks (for) deep waters. |
Ein großes Schiff braucht großes Fahrwasser. Grosse Schiffe, grosse Wasser. |
Á grand cheval grand gué. |
En gran río, gran pez. |
59. Lapis musco tegĭtur, qui non vertĭtur. – Камінь мохом обростає, якщо його ніхто не перевертає.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Під лежачий камінь вода не тече. |
No bees, no honey; no work, no money |
Auf dem rollenden Stein wächst kein Moos. |
Qui dort grasse matinée, trotte toute la journée. |
Agua parada no mueve molinos. |
60. Leōnem mortuum etiam (et) catŭli mordent. – Мертвого лева навіть (і) щенята кусають.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Мертвого лева й щеня кусає. |
Hares may pull dead lions by the beard. |
Den toten Löwen kann jeder Hase an Bart zupfen. |
Au lion mort on arrache la barbe. |
Del árbol caído, todos hacen leña.
|
61. Luna latrantem canem non curat. – Місяць не зважає на гавкання собаки.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Пси виють, а місяць світить.
|
The moon does not heed the barking of dogs. The dog barks and the caravan passes. |
Was kümmert’s den Mond, dass der Hund ihn anbellt. |
La lune est à l’abri des loups. |
El perro ladra y la caravana pasa.
|
62. Lupus non mordet lupum. – Вовк вовка не кусає.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Вовк вовка не кусає. |
A dog does not bitfe another dog. |
Ein Wolf kennt den anderen wohl. |
Un loup ne mange point l’autre. |
Nunca el perro muerde al perro. |
63. Lupus pilum mutat, non mentem. – Вовк змінює шкуру, але не вдачу.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Вовк линяє, а натури не міняє.
|
The leopard cannot change its spots. |
Der Wolf ändert wohl das Haar, doch bleibt er, wie er war. |
Les loups peuvent perdre leurs dents, mais non leur nature. |
Genio y figura hasta la sepultura.
|
64. Lupus sub ovis pelle celātus. – Вовк під овечою шкірою захований.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Вовк в овечій шкурі.
|
Wolf in sheep’s array. |
Ein Wolf im Schafspelz. |
Un innocent fourré de malice. |
Cara de beato y uñas de gato. Uñas largas, con guantes de seda se tapan. |
65. Mala herba cito crescit. – Погана трава швидко росте.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Лихе не загине. |
Great weeds grow apace. |
Unkraut wächst auch ungesät. |
Mauvaise herbe croît toujours. |
Mala hierba presto crece. |
66. Male parta, male dilabuntur. – Ганебно придбане – ганебно й пропаде.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Легко прийшло, легко й пішло. Як прийшло, так і пішло. |
Lightly come, lightly gone. |
Wie gewonnen, so zerronnen. |
Mal gagné, mal dépensé. |
Lo mal adquirido, se va como ha venido. |
67. Malo cum Platōne errāre, quam cum aliis recte sentīre. – Краще помилятися з Платоном, ніж правильно думати з іншими людьми.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Краще з розумним загубити, ніж з дурнем знайти. |
Better be foolish with all than wise by yourself. |
Besser mit den Weisen weinen als mit Narren lachen. |
Mieux vaut un sage ennemi qu’un sot ami. |
Es mejor callar que con tontos hablar. |
68. Malum nullum est sine alĭquo bono. – Немає лиха без якогось добра.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Нема зла, щоб на добре не вийшло. |
Bad luck often brings good luck. |
Keine Freude ohne Leid. |
L’excés du mal amène souvent le bien. |
No hay mal que por bien no venga. |
69. Manus manum lavat. – Рука руку миє.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Рука руку миє. |
One hand washes another. |
Eine Hand wäscht die andere. |
Une main lave l’autre. |
Una mano lava a la otra y ambas la cara. |
70. Melius est prudenter tacēre, quam inanĭter loqui. – Краще розумно мовчати, ніж нерозумно говорити.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Мудрий, поки рота не розкриє. |
A still tongue makes a wise head. |
Kluges Schweigen ist besser als dummes Reden. |
La parole est d’argent, le silence est d’or. |
Más vale callar que mal hablar. |
71. Melior est vicīnus iuxta, quam frater procul. – Краще близько сусід, ніж далеко брат.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Краще близький сусід, ніж далекий брат. |
A near neighbour is better than a far kinsman. |
Ein Nachbar an der Hand ist besser als ein Freund über Land. |
Qui a bon voisin a bon matin. (Mieux vaut son bon voisin que longue parenté). |
Más vale un vecino al lado que un hermano alejado. |
72. Mendācem memŏrem esse oportet. – Брехун мусить бути пам’ятливим.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Брехливому треба добру пам’ять мати. |
A liar should have a good memory |
Der Lügner muss ein gutes Gedächtnis haben. |
Il faut qu’un menteur ait bonne mémoire. |
Mentiroso sin memoria, pierde el hilo de la historia. |
73. Mendāci homĭni ne verum quidem dicenti credĭmus. – Брехунові ми не віримо навіть тоді, коли він говорить правду.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Брехунові не вірять навіть, коли він говорить правду. |
A liar is not believed if he speaks the truth. |
Wer einmal lügt, dem glaubt man nicht, und wenn er auch die Wahrheit spricht. |
Un menteur n’est point écouté, même en disant la vérité. |
En boca del mentiroso lo cierto se hace más que dudoso. |
74. Mens sana in corpŏre sano. – У здоровому тілі – здоровий дух (Ювенал).
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
У здоровому тілі – здоровий дух. Але: У здоровому тілі – здорова душа, та часто буває не варта гроша (Франко). |
A sound mind in a sound body. |
Ein gesunder Geist in einem gesunden Körper. |
Une âme saine dans un corps sain. |
Mente sana en cuerpo sano. |
75. Minutŭla pluvia imbrem parit. – Мала хмара народжує дощ.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
З великої хмари – малий дощ.
|
Small rain allays a great wind. |
Kleine Wolken, großer Regen; große Wolken, kleine Regen. |
Petite pluie abat grand vent. |
De nube pequeña gran tormenta. |
76. Montes aureos pollicēri. – Обіцяти золоті гори.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Обіцяти золоті гори.
|
To promise wonders. To promise mountains. |
Jemandem goldene Berge versprechen. |
Promettre monts et merveilles. |
Nunca prometas con lo que cumplir no cuentas. |
77. Multa paucis. – Багато в декількох (словах).
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Коротко і ясно. |
Brevity is the soul of wit. |
Kurz und bündig. |
Clair et net. |
A mucho hablar, poco acertar. |
78. Nasci in felīci signo. – Народитися під щасливим знаком.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Народитися під щасливою зіркою.
|
To be born with a silver spoon in one’s mouth. |
Unter einem glücklichen/ günstigen Stern geboren sein. |
Il est né sous une bonne étoile. |
Unos nacen con estrella y otros nacen estrellados. |
79. Ne diffĕras in crastīnum. – Не відкладай на завтра.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Не відкладай на завтра того, що можна зробити сьогодні. Відкладений тільки сир добрий. |
Never put off till tomorrow what you can do today. |
Was du heute kannst besorgen, das verschiebe nicht auf morgen. |
Ce qu’aujourd’hui tu peux faire, au lendemain ne diffère. |
Lo que puedes hacer hoy, no lo dejes para mañana. |
80. Nemo simul domĭnis par est servīre duōbus. – Ніхто не служить водночас однаково двом хазяїнам.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
І нашим і вашим. (Двом панам не послужиш). |
No man can serve two masters. |
Niemand kann zweien Herren dienen. |
Donner une chandelle à dieu et une chandelle au diable. |
El que a dos amos atiende, a uno le queda mal. |
81. Est modus in rebus. – Є міра в речах.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Усе в міру. Усе любить міру.
|
Bind the sack before it is full. Enough is as good as a feast. |
Alles mit Maß. Alles hat sein Maß (seine Grenzen). |
De la mesure en toutes choses. |
Todo en la vida tiene su medida.
|
82. Nihil tam volucre est, quam mala fama. – Ніщо не є таким швидким, як погана чутка (Верґілій).
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Погані вісті не лежать на місці. |
Bad news is always true. |
Schlechte Nachrichten kommen rasch an. |
Les mauvaises nouvelles ont des ailes. |
Más vuela la fama mala que la buena.
|
83. Nox abstulit atra colōrem. – Темна ніч приховала колір (Верґілій).
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Уночі всі коти сірі.
|
All cats are gray in the dark (in the night). |
Bei Nacht sind alle Katzen grau. |
La nuit tous le chats sont gris. |
De noche todos los gatos son grises. |
84. Non multa, sed multum. – Не багато, але численно.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
За все візьмешся, то нічого не зробиш. Взявся за гуж – не кажи, що не дуж. |
Jack of all trades and (або is) a master of none. |
Wer alles tun will, tut nichts recht. |
Qui veut trop prouver ne prouve rien. |
Aquí hay mucho cacique y poco indio. |
85. Non omne, quod nitet, aurum est. – Не все те золото, що блищить.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Не все золото, що блищить. |
All is not gold that glitters. |
Es ist nicht alles Gold, was glänzt. |
Tout ce qui reluit n’est pas or. |
No es oro todo lo que reluce. |
86. Non progrĕdi est regrĕdi. – Не йти вперед – значить іти назад.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Зупинитись – позаду лишитись. |
He that looks not before will find himself behind. |
Wer nicht vorwärts geht, geht zurück. |
Faire des progrès à reculons. |
Quien adelante no mira, atrás se queda. |
87. Non vult scire satur, quid ieiūnus patiātur. – Не хоче знати ситий, що терпить голодний.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Ситий голодного не розуміє. Ситий голодному – не товариш. |
There is no good talk between a full man and a fasting one. |
Die Gesunden und Kranken haben ungleiche Gedanken. |
Bien repu, on oublie qu’il est des affamés. |
En tiempo de higos no hay amigos. |
88. Nulla regŭla sine exceptiōne. – Жодного правила – без винятку.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Нема правила без винятку. |
There is no rule without an exception. |
Keine Regel ohne Ausnahme. |
Il n’y a pas de règle sans exception. |
El joven conoce las reglas pero el viejo las excepciones. |
89. Numĕro Deus impăre gaudet. – Бог радіє непарному числу.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Бог любить трійцю. |
God rejoices at odd numbers. |
Aller guten Dinge sind drei. |
Jamais deux sans trois. |
A Dios le gusta el número impar. |
90. Nummus nummum parit. – Гроші породжують гроші.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Гріш – до гроша. |
Money makes money. |
Geld will zu Geld (ist gern bei Geld). |
L’argent attire l’argent. (Un sou amène l’autre). |
El dinero se va al dinero. |
91. Occurrunt homĭnes, nequeunt occurrĕre montes. – Гора з горою не сходяться, а людина з людиною – завжди.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Гора з горою не сходиться, а людина з людиною – може. |
Men may meet but mountains never. |
Berg und Tal kommen nicht zusammen, wohl aber Menschen. |
Il n’y a que les montagnes qui ne se rencontrent jamais. |
Tópanse los hombres y no los montes. |
92. Ocŭli avidiōres sunt, quam venter. – Очі жадібніші од живота.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Очі б їли, та живіт не вміщає. |
One’s eyes are bigger than one’s belly. |
Die Augen sind größer als der Magen. |
Avoir les yeux plus gros que le ventre. |
Más fácil es llenar la barriga que los ojos. |
93. Oleum camīno addĕre. – Підливати олії до вогню.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Підливати олії до вогню. |
To pour oil on the fire. |
Öl ins Feuer gießen. |
Jeter de l’huile sur le feu. |
Echar aceite al fuego. |
94. Omnia mea mecum porto. – Все своє ношу з собою.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Усе своє ношу з собою.
|
What I possess I keep with me. |
All meine Habe trage ich mit mir. |
Je porte tout mon bien avec moi. |
Cuanto tenemos lo llevamos puesto y cuanto sabemos lo tenemos en la lengua. |
95. Omnia tempus habent. – Усе має свій час.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Усьому свій час.
|
Everything is good in its season. |
Alles zu seiner Zeit. |
Chaque chose en son temps. |
Cada cosa en su tiempo y los nabos en adviento. |
96. Parsimonia est magnum vectīgal. – Бережливість – великий прибуток.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Ощадний кращий від багатого. |
A penny saved is a penny gained |
Sparen bringt Haben |
Qui économise s’enrichit. |
Ahorra, ahorrador para que gaste el gastador. |
97. Parvi libĕri, parvum malum. – Малі діти – мале лихо.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Малі діти не дають спати, а великі – жити.
|
Children when they are little make parents fools, when they are big make them mad. |
Kleine Kinder, kleine Sorgen; große Kinder, große Sorgen. |
Petits enfants – petite peine, grands enfants – grande peine. |
Cuanto más grande la cabeza, más fuerte la jaqueca.
|
98. Pecunia non olet. – Гроші не смердять.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Гроші не мають запаху. |
Mоney has no smell. |
Geld stinkt nicht. |
L’argent n’a point d’odeur. |
El dinero bien huele, salga de donde saliere. |
99. Pedĭbus timor addit alas. – Страх додає ногам крила.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Страх має довгі ноги.
|
Fear breeds terror. |
Furcht macht lange Schritte. |
La peur donne des ailes. |
Cojo con miedo, corre ligero. |
100. Pendēre tenui filo. – Висіти на волосині.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Висіти на волосині.
|
To hang by a thread |
An einem dünnen Faden hängen. |
Ne tenir qu’a un fil. |
La vida pende de un hilo. |
101. Piscis primum a capĭte foetet. – Риба смердить спочатку від голови.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Риба псується з голови. |
Fish begins to stink at the head. |
Der Fisch fängt am Kopf an zu stinken. |
Le poisson commence toujours à sentir par la tête. |
El pez comienza a podrirse por la cabeza. |
102. Post nubĭla Phoebus. – Після хмар – Феб (сонце).
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Після дощу – погода. Після негоди – погода. |
After rain comes fair weather. |
Nach regen kommt Sonnenschein. Auf Regen folgt Sonne. |
Après la pluie le beau temps. |
No hay mal que cien años dure
|
103. Post tres saepe dies vilescit piscis et hospes. – Після трьох днів часто набридають риба і гість.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Гості і риба псуються через три дні.
|
Fish and company stink in three days. |
Der Gast ist wie ein Fisch, er bleibt nicht lange frisch. |
L’hôte et le poisson en trois jours (sont) poison. |
El huésped y la pesca a los tres días apestan. |
104. Potius sero, quam numquam. – Краще пізно, ніж ніколи.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Краще пізно, ніж ніколи. |
Better late than never. |
Besser spät als nie/ als gar nicht. |
Mieux vaut (il vaut mieux) tard que jamais. |
Más vale tarde que nunca. |
105. Primus inter pares. – Перший серед рівних.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Перший серед рівних. |
(The) first among equals. |
Erster unter Gleichen. |
Le premier parmi les égaux. |
El primero entre los iguales. |
106. Procul ex ocŭlis, procul ex mente. – Далеко від очей, далеко від серця.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Очі не бачать, серце не болить. |
Out of sight, out of mind. |
Aus den Augen, aus dem Sinn. |
Loin des yeux, loin du cœur. |
Ojos que no ven, corazón que no siente. |
107. Quae fuĕrant vitia, mores sunt. – Що раніше було помилками, то тепер є звичаями.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Інші часи – інші звичаї. Вчора проступ, нині – поступ. |
Other times, other manners. |
Andere Zeiten, andere Sitten. |
Autres temps, autres mœur. |
La mala costumbre nunca tiene herrumbre. |
108. Quaelĭbet vulpes caudam suam laudat. – Кожна лисиця свій хвіст хвалить.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Кожен кулик своє болото хвалить. |
Each bird loves to hear himself sing. |
Jeder Fuchs lobt seinen Bau. |
Tout oiseau aime à s’entendre chanter. |
Cada ollero alaba su puchero.A cada pajarillo le gusta su nidillo. |
109. Quidquid praecipies, esto brevis. – Коли навчаєш, будь стислим.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Стислість – сестра таланту. Повчаєш – повчай коротко. |
Brevity is the soul of wit. |
In der Kürze liegt die Würze. |
Courte prière pénètre les cieux. |
Oración breve sube al cielo. |
110. Qui me amat, amet et canem meum. – Хто любить мене, любить і собаку мого.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Любиш мене – люби моїх друзів. |
Love me, love my dog. |
Wer mich liebt, liebt auch meinen Hund. |
Qui m’aime aime mon chien. |
Al niño besa, quien besar a la madre quisiera. |
111. Qui tacet, consentīre vidētur. – Хто мовчить, той, очевидно, погоджується.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Мовчання – знак згоди. |
Silence gives consent. |
Wer schweigt, stimmt zu / willigt ein. |
Le silence vaut une réponse. |
El que calla, otorga.
|
112. Quod non licet, acrius urit. – Що не дозволено, притягає сильніше.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Заборонений плід – солодкий. |
Forbidden fruit is sweetest. |
Verbotene Früchte sind süß. |
Chose défendue, chose désirée. |
Fruta prohibida, más apetecida. |
113. Quos deus perdĕre vult, dementat. – Бог позбавляє розуму тих, яких хоче знищити.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Кого Бог покарати хоче, тому відбирає розум. |
Whom God wishes to ruin, he first deprives him of reason. |
Wen Gott verderben will, dem raubt er den Verstand. |
Quand Dieu quelqu’un veut châtier, de bon sens le fait varier. |
A quien Dios quiere perder, le hace atontecer. |
114. Quot capĭta, tot sententiae. – Скільки голів, стільки думок.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Скільки голів, стільки думок. |
Many men, many minds. |
Soviel Menschen, soviel Köpfe. |
Autant de têtes, autant d’avis. |
Cuantos seres, tantos pareceres. |
115. Rem involūtam emĕre. – Купувати закутану річ.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Купити кота в мішку. |
To buy a pig in a poke. |
Man kauft die Katze nicht im Sack. |
Acheter chat en poche. |
Dar gato por liebre. |
116. Repetitio mater studiōrum. – Повторення – мати навчання.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Повторення – мати навчання. |
Practice makes perfect. |
Wiederholung ist die Mutter des Studierens. |
Répétition passe sience. |
Lo repetido, gustado y admitido. |
117. Res, non verba. – Діла, а не слова.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Менше говори – більше діла твори. |
Better to do well than to say well. |
Taten sprechen mehr als Worte. |
Les grands diseurs ne pas les grands faiseurs. |
A mucho hablar, poco obrar. |
118. Rosa de spinis floret. – Троянда цвіте з колючого куща.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Де троянда, там колючки. |
There is no rose without a thorn. |
Keine Rose ohne Dornen. |
Il n’y a point de roses sans épines. |
No hay rosa sin espinas. |
119. Scientia potentia est. – Знання – сила.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Знання – сила. |
Knowledge is power. |
Wissen ist Macht. |
Savoir c’est pouvoir. |
Saber es poder. |
120. Scopae recentiōres semper meliōres. – Нові мітли завжди ліпші.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Нова мітла гарно заміта. Нова мітла добре мете. |
A new broom sweeps clean. |
Neue Besen kehren gut. |
Il n’est rien tel que balai neuf. |
Nuevos reyes, nuevas leyes. |
121. Secundo fluvio defluĕre. – Плисти за водою.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Плисти за течією.
|
To swim down (або with) the stream. |
Mit dem Strom schwimmen. |
Aller au gré du vent. |
Ir a favor de la corriente.
|
122. Tamdiu discendum est, quamdiu vivis. – Треба вчитись так довго, як довго ти живеш.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Людина вчиться аж до смерті.
|
Live and learn. |
Der Mensch lernt, solang er lebt. |
On apprend à tout âge. |
Nunca te acostarás sin saber una cosa más. |
123. Trahit sua quemque voluptas. – Кожного тягне своє захоплення (Верґілій).
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
У кожного – своє захоплення. |
Every man is mad on one point. |
Jeder wird auf seine eigene Art verrückt. |
A chaque fou sa marotte. |
Donde nos gusta, allí vamos. |
124. Tu vipĕram sub ala nutrīcas. – Ти годуєш змію за пазухою.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Пригрів змію за пазухою.
|
Cherish (nourish, warm) a serpent (snake, viper) in one’s bosom. |
Eine Schlange / Natter am Busen nähren. |
Réchauffer un serpent dans son sein. |
Criar una serpiente en su seno. |
125. Tunĭca propior pallio est. – Туніка ближча, ніж плащ (туніка – вид сорочки з короткими рукавами або без рукавів).
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Своя сорочка ближча до тіла.
|
Near is my shirt, but nearer is my skin. |
Die Haut ist mir näher als das Hemd. |
La peau est plus proche que la chemise. |
Más cerca están mis dientes que mis parientes. |
126. Turbāto melius capiuntur flumĭne pisces. – В каламутній воді риба ловиться краще.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
В каламутній воді риба ловиться краще. |
To fish in troubled waters. |
In trüben Wassern ist gut fischen. |
Pêcher en eau trouble. |
A río revuelto, ganancia de pescadores. |
127. Tute hoc intristi; tibi omne est exedendum. – Це ти заварив; тобі все і з’їсти доведеться.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Сам заварив кашу, сам і їж. |
As you brew, so must you drink. |
Selbst eingebrockt, selbst ausgegessen. |
Qui casse les verres, les paie. |
Quien siembra vientos, recoge tempestades. |
128. Una hirundo non facit ver. – Одна ластівка весни не робить.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Одна ластівка – ще не весна.
|
One swallow does not make a summer. |
Eine Schwalbe macht noch keinen Sommer. |
Une hirondelle ne fait pas le printemps. |
Una golondrina no hace verano, ni una sola virtud bienaventurado. |
129. Unum malo datum, quam promissum geminātum. – Волію, щоб мені раз дали, ніж двічі обіцяли.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Краще, щоб мені раз дали, ніж двічі обіцяли. |
A gift in the hand is better than two promises. |
Eins geben ist besser als zwei versprechen. |
Un petit gain vaut mieux que deux tu l’auras. |
Nadie diga haré, haré, que más vale un toma que dos te daré. |
130. Unus vir – nullus vir. – Один муж – ще не муж.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Один у полі не воїн.
|
The voice of one man is the voice of none. |
Ein Mann, kein Mann. |
Homme seul est viande à loup. |
Uno y ninguno, todo es uno.
|
131. Usus magister optĭmus est. – Досвід – найкращий учитель.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Досвід – найкра- щий учитель. |
Practice makes perfect. |
Probieren geht über Studieren. |
Usage rend maître. |
Al hombre obtuso, hácelo agudo el uso. |
132. Ut seres, ita metes. – Як посієш, так і пожнеш.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Що посієш, те й пожнеш. |
He that sows thistles will reap poverty. They have sown the wind, and they shall reap the whirlwind. |
Was der Mensch sät, das wird er ernten. |
Bon fruit vient de bonne semence. |
Tal siembra, tal siega.
|
133. Vacua (inania) vasa plurĭmum sonant. – Порожній посуд найголосніше дзвенить.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Порожня бочка гучить, а повна – мовчить. |
Empty vessels make most noise. |
Leeres Fass tönt am lautesten. |
Les tonneaux vides sont ceux qui font le plus de bruit. |
Vasija vacía hace mucho ruido. |
134. Verus amor nullum novit habēre modum. – Справжня любов не знає міри.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Справжня любов не знає меж. |
The heart that once truly loves never forgets. |
Wahre Liebe kennt kein Maß. |
Le vrai amour n’a pas de bornes. |
Amor grande, vence mil dificultades. |
135. Vestis virum reddit (facit). – Одяг говорить про людину.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
За одягом зустрічають. |
Good clothes open all doors. |
Kleider machen Leute. |
Les belles plumes font les beaux oiseaux. |
A cada paje su ropaje. |
136. Vetus amor non sentit rubigĭnem. – Стара любов не знає іржі.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Стара любов не ржавіє. |
True love never grows old. Old love does not rust. |
Alte Liebe rostet nicht. |
On revient toujours à ses premières amours. |
Amor viejo, ni te olvido ni te dejo. |
137. Vincuntur molli pectŏra dura prece. – Навіть тверде серце м’якне від ласкавих слів.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Від теплого слова і лід роз-мерзається. |
A word warmly said gives comfort even to a cat. |
Ein sanftes Wort stillt großen Zorn. |
Douce parole n’écorche pas la bouche. |
Corazón alegre hace fuego de la nieve. |
138. Vita somnium breve. – Життя – короткий сон.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Життя – це короткий сон.
|
Life is an empty dream. |
Das Leben ist ein kurzer Traum. |
La vie est un songe. |
Esta vida es una mala noche en una mala posada. |
139. Vivĕre est militāre. – Жити – значить боротися.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Життя – це боротьба. |
Life is a battle. |
Leben heißt kämpfen. |
Vivre c’est lutter. |
Vivir es luchar. |
140. Vox popŭli, vox dei. – Голос народу, голос Божий.
|
Укр. |
Англ. |
Нім. |
Фр. |
Ісп. |
|
Голос народу – голос Божий.
|
The voice of the people is the voice of God. |
Volkes Stimme ist Gottes Stimme. |
Voix du peuple, voix de Dieu. |
Voz del pueblo, voz de Dios. |
Книга: ЛАТИНСЬКА МОВА (для неспеціальних факультетів) / Ревак Н.Г., Cулим В.Т.
ЗМІСТ
На попередню
|
|
