Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
Латинські назви найважливіших хімічних елементів
Усі латинські назви хімічних елементів є іменниками середнього роду другої відміни (тобто в Nom. Sing. закінчуються на -um). Винятки: Phosphŏrus, i, m – фосфор; Sulphur, ŭris, n – сірка.
|
Латинська назва
|
Символ
|
Українська назва
|
|
Aluminium
Argentum
Arsenĭcum
Aurum
Barium
Bismŭthum
Borum
Bromum
Calcium
Carboneum
Chlorum
Cuprum
Ferrum
Fluōrum
Iodum
Hydrogenium
Nitrogenium
Oxygenium
Hydrargўrum
Kalium
Lithium
Magnesium
Mangănum
Natrium
Phosphŏrus
Plumbum
Silicium
Stibium
Sulphur
Thallium
Zincum
|
Al
Ag
As
Au
Ba
Bi
B
Br
Ca
C
Cl
Cu
Fe
F
I
H
N
O
Hg
K
Li
Mg
Mn
Na
P
Pb
Si
Sb
S
Ti
Zn
|
алюміній
арґентум
арсен
аврум
барій
бісмут
бор
бром
кальцій
карбон
хлор
купрум
ферум
флуор
йод
гідроґен
нітроґен
оксиґен
меркурій
калій
літій
магній
марганець
натрій
фосфор
плюмбум
сіліцій
стибій
сульфур
талій
цинк
|
1. Назви кислот
Кислоти (acĭda) бувають кисневі й безкисневі.
1. Назви кисневих кислот утворюються приєднанням відповідного суфікса (який характеризує ступінь окислення) до основи кислотоутворювального елемента.
На найвищий ступінь окислення кислотоутворювального елемента вказує суфікс -ĭc -um:
H2SO4 Acĭdum sulphurĭcum – сульфатна кислота
HNO3 Acĭdum nitrĭсum – нітратна кислота.
Якщо елемент утворює дві кислоти, то назва кислоти з нижчим ступенем окислення утворюється за допомогою суфікса -ōs -um:
H2SO3 Acĭdum sulphurōsum – сульфітна кислота
HNO2 Acĭdum nitrōsum – нітритна кислота.
Якщо ж є не два, а більше ступенів окислення, то кожен з них характеризується відповідними префіксами і суфіксами:
1) HClO4 Acĭdum per-chlor-ĭc-um – хлорна кислота;
2) HClO3 Acĭdum chlor-ĭc-um – хлорнувата кислота;
3) HClO2 Acĭdum chlor-ōs-um – хлориста кислота;
4) HClO Acĭdum hypo-chlor-ōs-um – хлорнуватиста кислота.
2. Назви безкисневих кислот утворюються за допомогою префікса hydro- і суфікса -ĭc -um:
HCl Acĭdum hydrochlorĭcum – хлороводнева (соляна) кислота
HI Acĭdum hydroiodĭcum – йодоводнева кислота
HCN Acĭdum hydrocyanĭcum – ціанистоводнева кислота.
Запам’ятайте латинські назви кислот
Acĭdum acetĭcum – оцтова кислота
Acĭdum acetylsalicylĭcum – ацетилсаліцилова кислота
Acĭdum adipinĭcum – адипінова кислота
Acĭdum barbiturĭcum – барбітурова кислота
Acĭdum benzoĭcum – бензойна кислота
Acĭdum borĭcum – борна кислота
Acĭdum butyrĭcum – масляна кислота
Acĭdum chlorĭcum – хлорнувата кислота
Acĭdum chromĭcum – хромова кислота
Acĭdum citrĭcum – лимонна кислота
Acĭdum folĭcum – фолієва кислота
Acĭdum formicĭcum – мурашина кислота
Acĭdum carbolĭcum – карболова кислота
Acĭdum carbonĭcum – вугільна кислота
Acĭdum glutaminĭcum – ґлютамінова кислота
Acĭdum lactĭcum – молочна кислота
Acĭdum lipoĭcum – ліпоєва кислота
Acĭdum maleĭcum – малеїнова кислота
Acĭdum nicotinĭcum – нікотинова кислота
Acĭdum nucleinĭcum – нуклеїнова кислота
Acĭdum oleĭcum – олеїнова кислота
Acĭdum oxalĭcum – щавлева кислота
Acĭdum pantothenĭcum – пантотенова кислота
Acĭdum propionĭcum – пропіонова кислота
Acĭdum phthalĭcum – фталева кислота
Acĭdum salicylĭcum – саліцилова кислота
Acĭdum salicĭcum – кремнієва кислота
Acĭdum stearĭcum – стеaринова кислота
Acĭdum tartarĭcum – винна (виннокам’яна) кислота
Acĭdum phosphorĭcum – фосфорна кислота
Acĭdum succinĭcum – бурштинова кислота
Acĭdum undecylenĭcum – ундециленова кислота
2. Назва оксидів, пероксидів, гідроксидів, закисів
Оксид позначається іменником oxўdum, i, n.
Пероксид позначається іменником peroxўdum, i, n.
Гідроксид позначається hydroxўdum, i, n.
Закис позначається прикметником oxydulātus, a, um.
Назви оксидів, пероксидів і гідроксидів складаються з двох іменників: перший з них – назва елемента – завжди стоїть у родовому відмінку, другий – назва оксиду (пероксиду, гідроксиду), що є іменником другої відміни середнього роду у називному відмінку.
Наприклад:
Calcii oxўdum – оксид кальцію
Hydrogenii peroxўdum – пероксид гідроґену
Calcii hydroxўdum – гідроксид кальцію
Назви закисів складаються з іменника (назва катіона) і прикметника oxydulātus, a, um – закисний.
Наприклад:
Nitrogenium oxydulātum – закис нітроґену .
3. Назви солей безкисневих кислот
Назви солей безкисневих кислот з неорганічними основами утворюються так: на першому місці ставиться назва катіона в родовому відмінку, а далі – назва аніона, що стоїть у називному відмінку однини, виражена іменником другої відміни середнього роду. Назви аніонів утворюються за допомогою суфікса -ĭd -um:
Наприклад:
Kalii chlorĭdum – хлорид калію
Natrii bromĭdum – бромід натрію
Hydrargўri iodĭdum – йодид меркурію.
При утворенні назв солей безкисневих кислот з органічними основами до назви аніона додається префікс hydro- :
Наприклад:
Morphīni hydrochlorĭdum – гідрохлорид морфіну
Pachycarpīni hydroiodĭdum – гідройодид пахікарпіну.
4. Назви деяких вуглеводневих і кислотних радикалів
Латинські назви вуглеводневих і кислотних радикалів утворюються додаванням до кореня назви відповідних вуглеводнів або кислот суфікса -ўl-
і закінчення -ium.
|
Вуглеводень
Methānum
Aethānum
Pentānum
|
Радикал
Methylium – метил
Aethylium – етил
Pentylium – пентил
|
|
Кислота
Acĭdum acetĭcum
Acĭdum formicĭcum
|
Радикал
Acetylium – ацетил
Formylium – форміл
|
5. Словотворення
|
Слово-твірний елемент
|
Походить від:
|
Значення і
характеристика
|
Приклади
|
|
-aeth-
|
аether (гр.) – етер (ефір)
|
вказує на наявність етилового та етинілового радикала
|
Aethazōlum
|
|
-benz-
|
benzoë (араб.) – ароматичний сік
|
вказує на наявність ароматичного ядра в молекулі препарату
|
Benzylii benzoas
Benzolānum
|
|
-meth-
|
methy (гр.) – вино
|
вказує на наявність метилового або метиленового радикала
|
Methylii salicўlas
Methyltestos-terōnum
|
|
-phen-
|
phaino (гр.) – світити, фенол був виділений з відходів світильного газу
|
вказує на наявність фенілу або фенілену
|
Phenamīnum
|
|
-naphth-
|
naphtha(гр.) – нафта
|
засоби, що містять в молекулі нафталінове ядро
|
Naphthamōnum
Naphthyzīnum
|
|
-barb-
|
acĭdum barbiturĭcum – барбітурова кислота
|
барбітурати – похідні барбітурової кислоти із заспокійливим, снодійним або наркотичним результатом
|
Barbamylum
Phenobarbitālum
|
Про солі кисневих кислот – у третій відміні.
Книга: ЛАТИНСЬКА МОВА (для неспеціальних факультетів) / Ревак Н.Г., Cулим В.Т.
ЗМІСТ
| 1. | ЛАТИНСЬКА МОВА (для неспеціальних факультетів) / Ревак Н.Г., Cулим В.Т.
|
|
| 2. | ПЕРЕДМОВА
|
|
| 3. | ВСТУП Коротка історія латинської мови та її значення у міжнародній науковій термінології
|
|
| 4. | Латинська мова у Львові
|
|
| 5. | GAUDEĀMUS (ВЕСЕЛІМОСЬ!) CARMEN SCHOLASTĭCUM
|
|
| 6. | ПЕРШЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO PRIMA) Фонетика Латинський алфавіт (Alphabētum Latīnum)
|
|
| 7. | Вимова голосних
|
|
| 8. | Дифтонги i диграфи
|
|
| 9. | Вимова приголосних
|
|
| 10. | Лiтера «у»
|
|
| 11. | Буквосполучення з «h»
|
|
| 12. | Буквосполучення з «ngu», «qu», «su», «ti»
|
|
| 13. | Наголос (Accentus)
|
|
| 14. | Вправи
|
|
| 15. | ДРУГЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO SECUNDA) Морфологія Дієслово (Verbum) Коротка характеристика граматичної будови латинської мови
|
|
| 16. | Частини мови
|
|
| 17. | Граматичні категорії дієслова
|
|
| 18. | Основні форми дієслова
|
|
| 19. | Дієслівні основи
|
|
| 20. | Дієвідміни латинського дієслова
|
|
| 21. | Теперішній час дійсного способу активного стану (Praesens indicatīvi actīvi)
|
|
| 22. | Дієслово sum, esse (бути)
|
|
| 23. | Наказовий спосіб теперішнього часу (Imperatīvus praesentis)
|
|
| 24. | Тексти
|
|
| 25. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
| 26. | Лексичний мінімум
|
|
| 27. | Вправи
|
|
| 28. | ТРЕТЄ ЗАНЯТТЯ (LECTIO TERTIA) Іменник (Nomen substantīvum) Прикметник (Nomen adiectīvum) Граматичні категорії іменника (прикметника)
|
|
| 29. | Основні (словникові) форми іменника (прикметника)
|
|
| 30. | Перша відміна (Declinatio prima)
|
|
| 31. | Словотворення іменників першої відміни
|
|
| 32. | Прийменники (Praepositiōnes)
|
|
| 33. | Синтаксис простого поширеного речення
|
|
| 34. | Тексти
|
|
| 35. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
| 36. | Лексичний мінімум
|
|
| 37. | Вправи
|
|
| 38. | ЧЕТВЕРТЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO QUARTA) Друга відміна (Declinatio secunda) Парадигма другої відміни
|
|
| 39. | Особливості іменників (прикметників) другої відміни
|
|
| 40. | Латинські назви найважливіших хімічних елементів
|
|
| 41. | Словотворення другої відміни
|
|
| 42. | Граматичний аналіз частин мови
|
|
| 43. | Тексти
|
|
| 44. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
| 45. | Лексичний мінімум
|
|
| 46. | Вправи
|
|
| 47. | П’ЯТЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO QUINTA) Третя відміна (Declinatio tertia) Загальна характеристика третьої відміни
|
|
| 48. | Третя приголосна відміна (Classis consŏnans)
|
|
| 49. | Третя голосна відміна (Classis vocālis)
|
|
| 50. | Третя мішана відміна (Classis mixta)
|
|
| 51. | Ознаки роду іменників третьої відміни
|
|
| 52. | Найважливіші винятки з правил про рід іменників третьої відміни
|
|
| 53. | Особливості відмінювання іменників третьої відміни
|
|
| 54. | Утворення латинських назв солей
|
|
| 55. | Словотворення третьої відміни
|
|
| 56. | Тексти
|
|
| 57. | Запам’ятайте такі латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
| 58. | Лексичний мінімум
|
|
| 59. | Вправи
|
|
| 60. | ШОСТЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO SEXTA) Часи системи інфекта Минулий час недоконаного виду дійсного способу активного стану (Imperfectum indicatīvi actīvi)
|
|
| 61. | Майбутній час (перший) дійсного способу активного стану (Futūrum I (primum) indicatīvi actīvi)
|
|
| 62. | Пасивний стан часів системи інфекта
|
|
| 63. | Особливості утворення часів системи інфекта
|
|
| 64. | Висновки до теми «Часи системи інфекта»
|
|
| 65. | Синтаксис відмінків у пасивній конструкції
|
|
| 66. | Займенники (вказівні, відносні, зворотний)
|
|
| 67. | Тексти
|
|
| 68. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
| 69. | Лексичний мінімум
|
|
| 70. | Вправи
|
|
| 71. | СЬОМЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO SEPTĬMA) Іменник. Четверта і п’ята відміни (Nomen substantīvum. Declinatio quarta et quinta) Іменники четвертої відміни (Declinatio quarta)
|
|
| 72. | Іменники п’ятої відміни (Declinatio quinta)
|
|
| 73. | Словотворення четвертої та п’ятої відмін
|
|
| 74. | Таблиця відмінкових закінчень п’яти відмін іменників
|
|
| 75. | Займенники (особові, вказівні, неозначені, заперечні)
|
|
| 76. | Тексти
|
|
| 77. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
| 78. | Лексичний мінімум
|
|
| 79. | Вправи
|
|
| 80. | ВОСЬМЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO OCTĀVA) Ступені порівняння прикметників (Gradus comparatiōnis adiectivōrum) Дієприкметники (Participia) Вищий ступінь порівняння прикметників (Gradus comparatīvus)
|
|
| 81. | Найвищий ступінь порівняння прикметників (Gradus superlatīvus)
|
|
| 82. | Особливості утворення найвищого ступеня порівняння прикметників
|
|
| 83. | Неправильні ступені порівняння прикметників
|
|
| 84. | Неповні ступені порівняння
|
|
| 85. | Синтаксис відмінків при ступенях порівняння прикметників
|
|
| 86. | Дієприкметники (Participia)
|
|
| 87. | Тексти
|
|
| 88. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
| 89. | Лексичний мінімум
|
|
| 90. | Вправи
|
|
| 91. | ДЕВ’ЯТЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO NONА)Числівник (Nomen numerāle) Кількісні й порядкові числівники (Numeralia cardinalia et ordinalia)
|
|
| 92. | Відмінювання числівників
|
|
| 93. | Узгодження числівників з іменниками
|
|
| 94. | Розділові та прислівникові числівники (Numeralia distributīva et adverbia)
|
|
| 95. | Синтаксис відмінків при числівниках
|
|
| 96. | Словотворення за допомогою латинських числівників
|
|
| 97. | Римський календар
|
|
| 98. | Римські міри і грошові одиниці
|
|
| 99. | Тексти
|
|
| 100. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
| 101. | Лексичний мінімум
|
|
| 102. | Вправи
|
|
| 103. | ДЕСЯТЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO DECĬMA) Система перфекта (система доконаних часів) Часи системи перфекта дійсного способу активного стану
|
|
| 104. | Часи системи перфекта дійсного способу пасивного стану
|
|
| 105. | Тексти
|
|
| 106. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
| 107. | Лексичний мінімум. Латинські слова
|
|
| 108. | Українські слова
|
|
| 109. | Вправи
|
|
| 110. | ОДИНАДЦЯТЕ ЗАНЯТТЯ (Lectio undecĭma). Дієслівні форми:(Gerundium, gerundīvum, supīnum I et II, participium) Ґерундій (Gerundium)
|
|
| 111. | Лексичний мінімум Латинські слова
|
|
| 112. | ДВАНАДЦЯТЕ ЗАНЯТТЯ (Lectio DUO decĭma). СИНТАКСИС ДІЄСЛОВА. Інфінітивні синтаксичні звороти
|
|
| 113. | Тексти
|
|
| 114. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
| 115. | Лексичний мінімум
|
|
| 116. | Вправи
|
|
| 117. | ТРИНАДЦЯТЕ ЗАНЯТТЯ (Lectio TERTIA decĭma). ДІЄПРИКМЕТНИКОВІ ЗВОРОТИ
|
|
| 118. | Тексти
|
|
| 119. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
| 120. | Лексичний мінімум
|
|
| 121. | Вправи
|
|
| 122. | ЧОТИРНАДЦЯТЕ ЗАНЯТТЯ(Lectio quarta Decĭma). Вживання кон’юнктива у незалежних реченнях
|
|
| 123. | Дієслово sum, fui, esse (бути):
|
|
| 124. | Минулий час недоконаного виду умовного способу активного та пасивного стану (Imperfectum coniunctīvi actīvi et passīvi)
|
|
| 125. | Тексти
|
|
| 126. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
| 127. | Лексичний мінімум
|
|
| 128. | Вправи
|
|
| 129. | П’ЯТНАДЦЯТЕ ЗАНЯТТЯ (Lectio quINta decĭma). Dживання ЧАСІВ ТА СПОСОБІВ У СКЛАДНОПІДРЯДНИХ реченнях
|
|
| 130. | Тексти
|
|
| 131. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
| 132. | Лексичний мінімум
|
|
| 133. | Вправи
|
|
| 134. | ШІСТНАДЦЯТЕ ЗАНЯТТЯ (Lectio SEXta decĭma). СКЛАДНОПІДРЯДНІ речення, ЩО ВВОДЯТЬСЯ СПОЛУЧНИКОМ CUM
|
|
| 135. | Тексти
|
|
| 136. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
| 137. | Лексичний мінімум
|
|
| 138. | Вправи
|
|
| 139. | СІМНАДЦЯТЕ ЗАНЯТТЯ (lectio septĬma decĬma)
|
|
| 140. | Реальний або індикативний вид
|
|
| 141. | Можливий вид (Modus (casus) potentiālis)
|
|
| 142. | Нереальний вид (Modus (casus) irreālis)
|
|
| 143. | Означальні речення
|
|
| 144. | Уподібнення способу (Attractio (assimilatio) modi)
|
|
| 145. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
| 146. | Лексичний мінімум
|
|
| 147. | Вправи
|
|
| 148. | ЛАТИНСЬКІ ПРИСЛІВ’Я ТА ВИСЛОВИ
|
|
| 149. | ЛАТИНСЬКО–УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК A
|
|
На попередню
Translate
