Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
Словотворення третьої відміни
Більшість іменників третьої відміни утворюється від дієслівних основ (інфекта і супіна). Найпродуктивніші типи утворення віддієслівних іменників:
1. Від основи супіна за допомогою суфікса -tor, -sor утворюються іменники чоловічого роду, що означають особу, яка діє:
condūco, duxi, ductum, ĕre – супроводжувати – conductor, ōris, m – кондуктор;
collĭgo, legi, lectum, ĕre – збирати – collector, ōris, m – збирач, з’єднувач;
comprĭmo, pressi, pressum, ĕre – збирати – compressor, ōris, m – стискач.
Цей тип латинського словотворення засвоївся в українській (англійській, німецькій, французькій, іспанській) мовах: новатор, раціоналізатор, індикатор, респіратор, конденсатор, телевізор та ін.
2. Від основи інфекта за допомогою суфікса -or утворюються іменники чоловічого роду із значенням стану чи діяльності:
odōro, āvi, ātum, āre – пахнути – odor, ōris, m – запах;
caleo, ui, –, ēre – бути теплим – calor, ōris, m – теплота.
3. Від основи супіна за допомогою суфікса -tio, -sio утворюються іменники жіночого роду із значенням назви дії чи стану:
ago, egi, actum, ĕre – робити, діяти – actio, ōnis, f – діяльність, рух;
concipio, cepi, ceptum, ĕre – сприймати – conceptio, ōnis, f – сприйняття;
praecēdo, cessi, cessum, ĕre – йти попереду – praecessio, ōnis, f – передування, прецесія.
Іменники цього типу засвоєні новими мовами. У західноєвропейські мови слова ввійшли у формі основи: латинський називний відмінок однини – demonstratio – показ – родовий однини – demonstratiōnis – основа demonstration – порів. нім. die Demonstration, англ. – the demonstration, фр. – la démonstration. В українській мові латинським іменникам такого типу відповідають іменники жіночого роду на -ція: інфляція, еволюція.
4. Від основи прикметника за допомогою суфікса -(i)tāt утворюються абстрактні іменники жіночого роду із значенням якості:
liber, ĕra, ĕrum – вільний, a, e – libertas, ātis, f – свобода;
verus, a, um – істинний, a, e – verĭtas, ātis, f – істина.
5. Від основи прикметника за допомогою суфікса -(i)tūdo утворюються іменники жіночого роду із значенням властивості чи якості:
amplus, a, um – обширний, a, е – amplitūdo, ĭnis, f – величина;
longus, a, um – довгий, a, e – longitūdo, ĭnis, f – довжина.
6. Від основи прикметника за допомогою суфікса -tas
утворюються іменники жіночого роду, що означають якість:
universus, a, um – загальний, a, e – universĭtas, ātis, f – цілісність, сукупність;
humānus, a, um – людяний, a, e – humanĭtas, ātis, f – гуманізм, людяність.
7. Від основи інфекта за допомогою суфікса -men
утворюються іменники середнього роду із значенням засобу або наслідку дії:
nomĭno, āvi, ātum, āre – називати – nomen, ĭnis, n – назва, ім’я;
medĭco, āvi, ātum, āre – виготовляти, лікувати – medicāmen, ĭnis, n – засіб лікування, ліки.
8. Від основи іменника за допомогою форманта -ālis, e утворюються прикметники третьої відміни із значенням властивості, належності до чогось:
natūra, ae, f – природа – naturālis, e – природний, а, е;
locus, i, m – місце – locālis, e – місцевий, а, е;
natio, ōnis, f – нація, народ – nationālis, e – національний, а, е.
9. Від основи іменника за допомогою форманта -āris, e утворюються прикметники третьої відміни із значенням ознаки, якості, належності:
militia, ae,f – військова служба – militāris, e – військовий, а, е;
popŭlus, i, m – народ – populāris, e – народний, а, е.
10. Від дієслівних основ інфекта за допомогою форманта -ĭlis, e утворюються прикметники із значенням стану:
frango, fregi, fractum, ĕre – ламати, кришити – fragĭlis, e – ламкий, a, e, крихкий, a, e;
utor, uti, usus sum – користуватися – utĭlis, e – корисний, a, e.
11. Від основи інфекта за допомогою суфікса -bĭlis, e утворюються прикметники зі значенням якості, можливості:
sto, steti, ātum, āre – стояти – stabĭlis, e – постійний, а, е.
Книга: ЛАТИНСЬКА МОВА (для неспеціальних факультетів) / Ревак Н.Г., Cулим В.Т.
ЗМІСТ
1. | ЛАТИНСЬКА МОВА (для неспеціальних факультетів) / Ревак Н.Г., Cулим В.Т.
|
|
2. | ПЕРЕДМОВА
|
|
3. | ВСТУП Коротка історія латинської мови та її значення у міжнародній науковій термінології
|
|
4. | Латинська мова у Львові
|
|
5. | GAUDEĀMUS (ВЕСЕЛІМОСЬ!) CARMEN SCHOLASTĭCUM
|
|
6. | ПЕРШЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO PRIMA) Фонетика Латинський алфавіт (Alphabētum Latīnum)
|
|
7. | Вимова голосних
|
|
8. | Дифтонги i диграфи
|
|
9. | Вимова приголосних
|
|
10. | Лiтера «у»
|
|
11. | Буквосполучення з «h»
|
|
12. | Буквосполучення з «ngu», «qu», «su», «ti»
|
|
13. | Наголос (Accentus)
|
|
14. | Вправи
|
|
15. | ДРУГЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO SECUNDA) Морфологія Дієслово (Verbum) Коротка характеристика граматичної будови латинської мови
|
|
16. | Частини мови
|
|
17. | Граматичні категорії дієслова
|
|
18. | Основні форми дієслова
|
|
19. | Дієслівні основи
|
|
20. | Дієвідміни латинського дієслова
|
|
21. | Теперішній час дійсного способу активного стану (Praesens indicatīvi actīvi)
|
|
22. | Дієслово sum, esse (бути)
|
|
23. | Наказовий спосіб теперішнього часу (Imperatīvus praesentis)
|
|
24. | Тексти
|
|
25. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
26. | Лексичний мінімум
|
|
27. | Вправи
|
|
28. | ТРЕТЄ ЗАНЯТТЯ (LECTIO TERTIA) Іменник (Nomen substantīvum) Прикметник (Nomen adiectīvum) Граматичні категорії іменника (прикметника)
|
|
29. | Основні (словникові) форми іменника (прикметника)
|
|
30. | Перша відміна (Declinatio prima)
|
|
31. | Словотворення іменників першої відміни
|
|
32. | Прийменники (Praepositiōnes)
|
|
33. | Синтаксис простого поширеного речення
|
|
34. | Тексти
|
|
35. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
36. | Лексичний мінімум
|
|
37. | Вправи
|
|
38. | ЧЕТВЕРТЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO QUARTA) Друга відміна (Declinatio secunda) Парадигма другої відміни
|
|
39. | Особливості іменників (прикметників) другої відміни
|
|
40. | Латинські назви найважливіших хімічних елементів
|
|
41. | Словотворення другої відміни
|
|
42. | Граматичний аналіз частин мови
|
|
43. | Тексти
|
|
44. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
45. | Лексичний мінімум
|
|
46. | Вправи
|
|
47. | П’ЯТЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO QUINTA) Третя відміна (Declinatio tertia) Загальна характеристика третьої відміни
|
|
48. | Третя приголосна відміна (Classis consŏnans)
|
|
49. | Третя голосна відміна (Classis vocālis)
|
|
50. | Третя мішана відміна (Classis mixta)
|
|
51. | Ознаки роду іменників третьої відміни
|
|
52. | Найважливіші винятки з правил про рід іменників третьої відміни
|
|
53. | Особливості відмінювання іменників третьої відміни
|
|
54. | Утворення латинських назв солей
|
|
55. | Словотворення третьої відміни
|
|
56. | Тексти
|
|
57. | Запам’ятайте такі латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
58. | Лексичний мінімум
|
|
59. | Вправи
|
|
60. | ШОСТЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO SEXTA) Часи системи інфекта Минулий час недоконаного виду дійсного способу активного стану (Imperfectum indicatīvi actīvi)
|
|
61. | Майбутній час (перший) дійсного способу активного стану (Futūrum I (primum) indicatīvi actīvi)
|
|
62. | Пасивний стан часів системи інфекта
|
|
63. | Особливості утворення часів системи інфекта
|
|
64. | Висновки до теми «Часи системи інфекта»
|
|
65. | Синтаксис відмінків у пасивній конструкції
|
|
66. | Займенники (вказівні, відносні, зворотний)
|
|
67. | Тексти
|
|
68. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
69. | Лексичний мінімум
|
|
70. | Вправи
|
|
71. | СЬОМЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO SEPTĬMA) Іменник. Четверта і п’ята відміни (Nomen substantīvum. Declinatio quarta et quinta) Іменники четвертої відміни (Declinatio quarta)
|
|
72. | Іменники п’ятої відміни (Declinatio quinta)
|
|
73. | Словотворення четвертої та п’ятої відмін
|
|
74. | Таблиця відмінкових закінчень п’яти відмін іменників
|
|
75. | Займенники (особові, вказівні, неозначені, заперечні)
|
|
76. | Тексти
|
|
77. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
78. | Лексичний мінімум
|
|
79. | Вправи
|
|
80. | ВОСЬМЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO OCTĀVA) Ступені порівняння прикметників (Gradus comparatiōnis adiectivōrum) Дієприкметники (Participia) Вищий ступінь порівняння прикметників (Gradus comparatīvus)
|
|
81. | Найвищий ступінь порівняння прикметників (Gradus superlatīvus)
|
|
82. | Особливості утворення найвищого ступеня порівняння прикметників
|
|
83. | Неправильні ступені порівняння прикметників
|
|
84. | Неповні ступені порівняння
|
|
85. | Синтаксис відмінків при ступенях порівняння прикметників
|
|
86. | Дієприкметники (Participia)
|
|
87. | Тексти
|
|
88. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
89. | Лексичний мінімум
|
|
90. | Вправи
|
|
91. | ДЕВ’ЯТЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO NONА)Числівник (Nomen numerāle) Кількісні й порядкові числівники (Numeralia cardinalia et ordinalia)
|
|
92. | Відмінювання числівників
|
|
93. | Узгодження числівників з іменниками
|
|
94. | Розділові та прислівникові числівники (Numeralia distributīva et adverbia)
|
|
95. | Синтаксис відмінків при числівниках
|
|
96. | Словотворення за допомогою латинських числівників
|
|
97. | Римський календар
|
|
98. | Римські міри і грошові одиниці
|
|
99. | Тексти
|
|
100. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
101. | Лексичний мінімум
|
|
102. | Вправи
|
|
103. | ДЕСЯТЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO DECĬMA) Система перфекта (система доконаних часів) Часи системи перфекта дійсного способу активного стану
|
|
104. | Часи системи перфекта дійсного способу пасивного стану
|
|
105. | Тексти
|
|
106. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
107. | Лексичний мінімум. Латинські слова
|
|
108. | Українські слова
|
|
109. | Вправи
|
|
110. | ОДИНАДЦЯТЕ ЗАНЯТТЯ (Lectio undecĭma). Дієслівні форми:(Gerundium, gerundīvum, supīnum I et II, participium) Ґерундій (Gerundium)
|
|
111. | Лексичний мінімум Латинські слова
|
|
112. | ДВАНАДЦЯТЕ ЗАНЯТТЯ (Lectio DUO decĭma). СИНТАКСИС ДІЄСЛОВА. Інфінітивні синтаксичні звороти
|
|
113. | Тексти
|
|
114. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
115. | Лексичний мінімум
|
|
116. | Вправи
|
|
117. | ТРИНАДЦЯТЕ ЗАНЯТТЯ (Lectio TERTIA decĭma). ДІЄПРИКМЕТНИКОВІ ЗВОРОТИ
|
|
118. | Тексти
|
|
119. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
120. | Лексичний мінімум
|
|
121. | Вправи
|
|
122. | ЧОТИРНАДЦЯТЕ ЗАНЯТТЯ(Lectio quarta Decĭma). Вживання кон’юнктива у незалежних реченнях
|
|
123. | Дієслово sum, fui, esse (бути):
|
|
124. | Минулий час недоконаного виду умовного способу активного та пасивного стану (Imperfectum coniunctīvi actīvi et passīvi)
|
|
125. | Тексти
|
|
126. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
127. | Лексичний мінімум
|
|
128. | Вправи
|
|
129. | П’ЯТНАДЦЯТЕ ЗАНЯТТЯ (Lectio quINta decĭma). Dживання ЧАСІВ ТА СПОСОБІВ У СКЛАДНОПІДРЯДНИХ реченнях
|
|
130. | Тексти
|
|
131. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
132. | Лексичний мінімум
|
|
133. | Вправи
|
|
134. | ШІСТНАДЦЯТЕ ЗАНЯТТЯ (Lectio SEXta decĭma). СКЛАДНОПІДРЯДНІ речення, ЩО ВВОДЯТЬСЯ СПОЛУЧНИКОМ CUM
|
|
135. | Тексти
|
|
136. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
137. | Лексичний мінімум
|
|
138. | Вправи
|
|
139. | СІМНАДЦЯТЕ ЗАНЯТТЯ (lectio septĬma decĬma)
|
|
140. | Реальний або індикативний вид
|
|
141. | Можливий вид (Modus (casus) potentiālis)
|
|
142. | Нереальний вид (Modus (casus) irreālis)
|
|
143. | Означальні речення
|
|
144. | Уподібнення способу (Attractio (assimilatio) modi)
|
|
145. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
146. | Лексичний мінімум
|
|
147. | Вправи
|
|
148. | ЛАТИНСЬКІ ПРИСЛІВ’Я ТА ВИСЛОВИ
|
|
149. | ЛАТИНСЬКО–УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК A
|
|
На попередню