Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
3. Правові основи сучасного сімейного виховання.
Родина і суспільство взаємопов'язані. Сім'я чутливо реагує на всі структурні й функціональні зміни, що відбуваються в суспільстві, і певним чином сама впливає на суспільство. Тому необхідна постійна турбота держави і суспільства про сім'ю. Водночас родина повинна керуватися не тільки вузько сімейними, а й суспільними інтересами.
В основі сімейного виховання лежить сімейне право, яке закріплене Конституцією України, законодавством про шлюб і сім'ю та цивільним Кодексом України. Правовідносини між батьками і дітьми регулюються також такими міжнародними документами, як Загальна декларація прав людини, Декларація прав дитини і Конвенція про права дитини, схвалені Генеральною Асамблеєю ООН і ратифіковані Верховною Радою України.
У ''Конвенції ООН про права дитини'' (прийнятій в 1989 році і ратифікованій Верховною Радою України 27 лютого 1991 року) зазначено, що кожна дитина має право на життя, батьків і право на особливу турботу й допомогу. У сім'ї, як основному осередку суспільства і природному середовищі для росту і благополуччя дітей, повинен бути забезпечений особливий захист. Повний і гармонійний розвиток дитини потребує сімейного оточення, атмосфери щастя, любові і розуміння. Лише такі умови можуть підготувати дітей до самостійного життя у суспільстві і виховати їх в дусі загальнолюдських ідеалів, у дусі миру і власної гідності.
Конвенція включає основні положення про охорону здоров'я дітей, про роль, права і обов'язки батьків по створенню умов для такої охорони. Вона закликає батьків будувати взаємини з дітьми на високій морально-правовій основі. Родинна педагогіка повинна будуватися батьками на підґрунті відносин рівноправних особистостей, рівноправних суб'єктів права, а не на основі вимог старших, сліпого підкорення їм. Лише поважаючи права дитини, можна виховати в ній повагу до прав інших людей, кожної людини, повагу до закону.
Конвенція застерігає батьків від авторитаризму в сімейному вихованні. Якщо ж вони жорстоко поводять себе з дитиною або не турбуються про неї, якщо навмисне чи ненавмисне наносять шкоду фізичному чи моральному здоров'ю дітей, відповідні компетентні органи на підставі судового рішення позбавляють їх батьківських прав, а дітей відправляють на виховання в державні установи.
Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення у межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов, необхідних для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Дитина має бути повністю підготовленою до самостійного життя в суспільстві і вихованою в дусі ідеалів миру, гідності, терпимості, свободи, рівності й солідарності, проголошених у Статуті Організації Об'єднаних Націй.
З цим всесвітнім документом узгоджені нормативні і законодавчі акти, які регламентують становище дітей в Україні, виховні функції батьків, роль сім'ї у формуванні особистості дитини.
Правові основи сімейного виховання в Україні ґрунтуються на відповідних статтях Конституції і Закону України ''Про освіту''. Конституція підкреслює, що ''сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою'' (ст. 51). Вона зобов'язує батьків утримувати дітей до їх повноліття (ст. 51) і попереджує, що ''будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідується законом'' (ст. 52).
До матерів і батьків, які не виконують свій обов'язок перед дітьми, може бути застосована сувора моральна кара - позбавлення батьківських прав. Причиною для такого рішення може слугувати жорстоке поводження з дітьми, аморальний вплив на них, антисуспільна поведінка батьків: алкоголізм, наркоманія, проституція, хуліганство, важкі психічні розлади.
Одним з основних принципів виховання дітей в сім'ї, що закріплені законодавством, є надання кожному із подружжя рівних прав і обов'язків стосовно своїх дітей. Це означає, що всі питання життя і розвитку дітей батьки вирішують спільно, ніхто з них не має переваги над іншим. Цей принцип гарантує захист дітей від прояву батьківського егоїзму, слугує базою для об'єктивних, розумних рішень, забезпечує найкращі умови для врахування інтересів дітей.
Закон України ''Про освіту'' чітко визначає відповідальність батьків за розвиток дітей (ст. 59). Батьки зобов'язані:
- постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;
- поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, повагу до держави і рідної мови, сім'ї, старших за віком, народних обрядів та звичаїв;
- виховувати повагу до національно-історичних, культурних цінностей українських та інших народів, любов до своєї країни;
- сприяти здобуттю дітьми освіти у закладах освіти, забезпечувати повноцінну домашню освіту;
- виховувати повагу до законів, основних свобод людини.
Таким чином, Закон ''Про освіту'' поставив перед родиною
на перше місце завдання всебічного і гармонійного розвитку особистості дитини. Його вирішення можливе за умови відповідного способу життя і способу думок батьків, постійного спілкування з дітьми, за умови дотримання норм загальнолюдської моралі у поведінці і спілкуванні всієї родини.
Книга: Конспект лекцій Педагогіка
ЗМІСТ
1. | Конспект лекцій Педагогіка
|
|
2. | 2. Об'єкт, предмет і функції педагогіки.
|
|
3. | 3. Зв'язок педагогіки з іншими науками та її структура
|
|
4. | 4. Філософські основи педагогіки.
|
|
5. | 5. Суть нової методології педагогіки.
|
|
6. | 6. Аксіологічний підхід до вивчення педагогічних явищ.
|
|
7. | 7. Педагогічні цінності.
|
|
8. | 8. Загально- і конкретно-наукова методологія педагогіки.
|
|
9. | 9. Методи педагогічних досліджень.
|
|
10. | Тема 2. Розвиток, соціалізація і виховання особистості. Тема 2. Розвиток, соціалізація і виховання особистості. 1. Особистість і умови її розвитку
|
|
11. | 2. Спадковість у людському розвитку.
|
|
12. | 3. Соціалізація і становлення особистості.
|
|
13. | 4. Роль виховання у розвитку людини і формуванні її особистості.
|
|
14. | Тема 3. Мета виховання. Тема 3. Мета виховання. 1. Поняття про мету виховання.
|
|
15. | 2. Умови і фактори визначення цілей виховання.
|
|
16. | 3. Зародження та розвиток ідеї про всебічний розвиток особистості.
|
|
17. | 4. Мета виховання в сучасній педагогіці.
|
|
18. | 5. Освіта як найважливіша ланка реалізації мети виховання.
|
|
19. | 6. Основні тенденції розвитку освіти.
|
|
20. | Тема 4. Педагогічний процес. Тема 4. Педагогічний процес. 1. Суть педагогічного процесу.
|
|
21. | 2. Рушійні сили педагогічного процесу.
|
|
22. | 3. Педагогічний процес як система.
|
|
23. | 4. Цілісність педагогічного процесу.
|
|
24. | 5. Закономірності педагогічного процесу.
|
|
25. | 6. Організація педагогічного процесу.
|
|
26. | Тема 5. Педагог: професійна діяльність і особистість. Тема 5. Педагог: професійна діяльність і особистість. 1. Суть педагогічної діяльності, основні види, специфіка.
|
|
27. | 2. Структура педагогічної діяльності вчителя.
|
|
28. | 3. Педагог демократичної школи.
|
|
29. | 3.1. Гуманістична спрямованість особистості вчителя.
|
|
30. | 3.2. Педагогічна і гуманітарна культура.
|
|
31. | 3.3. Професійно значимі якості.
|
|
32. | 3.4. Професійна компетентність.
|
|
33. | ЧАСТИНА II. ТЕОРІЯ НАВЧАННЯ. ЧАСТИНА II. ТЕОРІЯ НАВЧАННЯ. Тема 6. Дидактика: суть, дидактичні концепції, сучасні підходи.
|
|
34. | 1. Поняття про дидактику.
|
|
35. | 2. Основні дидактичні концепції.
|
|
36. | 3. Навчання і розвиток у гуманістичній дидактиці.
|
|
37. | Тема 7. Процес навчання. Тема 7. Процес навчання. 1. Суть процесу навчання.
|
|
38. | 2. Процес навчання як система.
|
|
39. | 3. Цілі процесу навчання (цільовий компонент).
|
|
40. | 4. Стимулювання процесу навчання (стимуляційно-мотиваційний компонент).
|
|
41. | 5. Зміст навчального процесу (змістовий компонент).
|
|
42. | 6. Організація навчально-пізнавальної діяльності учнів (операційно-діяльнісний компонент).
|
|
43. | 7. Контроль і регулювання навчально-пізнавальної діяльності (контрольно-регулювальний компонент).
|
|
44. | 8. Оцінка і самооцінка результатів навчального процесу (оцінно-результативний компонент).
|
|
45. | 9. Діяльність учителя й учня у різних видах навчання.
|
|
46. | Тема 8. Закономірності і принципи навчання. Тема 8. Закономірності і принципи навчання. 1. Історія проблеми.
|
|
47. | 2. Класифікація закономірностей навчання.
|
|
48. | 3. Поняття про принцип, правило.
|
|
49. | 4. Система дидактичних принципів.
|
|
50. | Тема 9. Зміст освіти в загальноосвітній школі. Тема 9. Зміст освіти в загальноосвітній школі. 1. Поняття про зміст загальної середньої освіти.
|
|
51. | 2. Фактори, що зумовлюють формування змісту освіти.
|
|
52. | 3. Теорії організації змісту освіти.
|
|
53. | 4. Наукові вимоги до формування змісту освіти.
|
|
54. | 5. Реалізація змісту освіти в сучасній школі.
|
|
55. | Тема 10. Форми навчання. Тема 10. Форми навчання. 1. Поняття про форми навчання
|
|
56. | 2. З історії форм організації навчання.
|
|
57. | 3. Індивідуалізація і диференціація навчання.
|
|
58. | 4. Урок - основна форма організації навчання.
|
|
59. | 5. Типи і структура уроків.
|
|
60. | 6. Організація навчальної діяльності учнів на уроці.
|
|
61. | 7. Нестандартні уроки.
|
|
62. | 8. Допоміжні форми навчання.
|
|
63. | 10. Самоаналіз уроку.
|
|
64. | Тема 11. Методи навчання. Тема 11. Методи навчання. 1. Поняття про методи навчання.
|
|
65. | 2. Класифікація методів навчання.
|
|
66. | 3. Методи організації і самоорганізації навчально-пізнавальної діяльності.
|
|
67. | 4. Методи стимулювання і мотивації уміння.
|
|
68. | 5. Методи контролю і самоконтролю в навчанні.
|
|
69. | 6. Бінарні методи навчання.
|
|
70. | 7. Ситуаційний метод.
|
|
71. | 8. Вибір методів навчання.
|
|
72. | Тема 12. Засоби навчання. Тема 12. Засоби навчання. 1. Поняття про засоби навчання.
|
|
73. | 2. Прості засоби.
|
|
74. | 3. Складні засоби.
|
|
75. | Тема 13. Діагностика навчання. Тема 13. Діагностика навчання. 1. Діагностика результатів навчання
|
|
76. | 2. Контроль результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів.
|
|
77. | 3. Тестування рівня засвоєння змісту освіти.
|
|
78. | 4. Оцінювання результатів навчання.
|
|
79. | Тема 14. Процес виховання. Тема 14. Процес виховання. 1. Суть процесу виховання
|
|
80. | 2. Процес виховання як система.
|
|
81. | 3. Особливості виховного процесу.
|
|
82. | 4. Мета і завдання гуманістичного виховання.
|
|
83. | 5. Механізми становлення особистості.
|
|
84. | 6. Школи гуманістичного виховання.
|
|
85. | 7. Закономірності і принципи гуманістичного виховання.
|
|
86. | 8. Самовиховання учнів.
|
|
87. | Тема 15. Зміст процесу виховання. Тема 15. Зміст процесу виховання. 1. Поняття про зміст виховання.
|
|
88. | 2. Особливості змісту виховання в сучасній школі.
|
|
89. | 3. Базова культура особистості: зміст і шляхи формування. 3. Базова культура особистості: зміст і шляхи формування. 3.1. Виховання громадянської культури.
|
|
90. | 3.2. Виховання розумової культури.
|
|
91. | 3.3. Філософсько-світоглядна підготовка.
|
|
92. | 3.4. Виховання основ моральної культури.
|
|
93. | 3.5. Виховання екологічної культури.
|
|
94. | 3.6. Трудове виховання і профорієнтація.
|
|
95. | 3.7. Виховання естетичної культури.
|
|
96. | 3.8. Формування фізичної культури.
|
|
97. | Тема 16. Виховання особистості в колективі. Тема 16. Виховання особистості в колективі. 1. Форми виховання.
|
|
98. | 2. Колектив як форма виховання.
|
|
99. | 3. Педагогічне управління колективом.
|
|
100. | 4. Розвиток дитячого колективу.
|
|
101. | 5. Колектив і особистість.
|
|
102. | 6. Учнівський колектив.
|
|
103. | 7. Позашкільні форми виховання.
|
|
104. | Тема 17. Загальні методи виховання. Тема 17. Загальні методи виховання. 1. Поняття про методи виховання.
|
|
105. | 2. Класифікація методів виховання.
|
|
106. | 3. Методи формування свідомості особистості.
|
|
107. | 4. Методи організації діяльності.
|
|
108. | 5. Методи стимулювання.
|
|
109. | Тема 18. Технологія виховання. Тема 18. Технологія виховання. 1. Поняття про технологію виховання.
|
|
110. | 2. Комплексний підхід.
|
|
111. | 3. Виховні справи.
|
|
112. | 4. Тематика виховних справ.
|
|
113. | 5. Виховна справа як система.
|
|
114. | Тема 19. Діагностика вихованості. Тема 19. Діагностика вихованості. 1. Діагностика і вимірювання вихованості.
|
|
115. | 2. Критерії вихованості.
|
|
116. | 3. Ступені вихованості
|
|
117. | 4. Методи діагностики вихованості.
|
|
118. | Тема 20. Родинне та суспільне виховання. Тема 20. Родинне та суспільне виховання. 1. Сім'я як специфічна педагогічна система.
|
|
119. | 2. Сімейне виховання в різні періоди розвитку суспільства.
|
|
120. | 3. Правові основи сучасного сімейного виховання.
|
|
121. | 4. Взаємодія школи і сім'ї у вихованні дітей та молоді.
|
|
122. | 5. Суспільне виховання.
|
|
123. | Тема 21. Управління: суть, історія розвитку, сучасний стан управління освітою.
|
|
124. | 1. Поняття про управління, менеджмент, внутрішкільне управління, педагогічний менеджмент.
|
|
125. | 2. Державне управління системою загальної середньої освіти.
|
|
126. | 3. Внутрішкільне управління.
|
|
127. | 4. Школа як педагогічна система й об'єкт управління.
|
|
128. | Тема 22. Процес управління. Тема 22. Процес управління. 1. Поняття про процес управління.
|
|
129. | 2. Функції внутрішкільного управління.
|
|
130. | 3. Прийняття рішень.
|
|
131. | Тема 23. Інноваційні процеси в освіті. Підвищення кваліфікації вчителів. Тема 23. Інноваційні процеси в освіті. Підвищення кваліфікації вчителів. 1. Інновації в освіті.
|
|
132. | 2. Передовий педагогічний досвід і впровадження досягнень педагогічної науки.
|
|
133. | 3. Підвищення кваліфікації вчителів і їх атестація.
|
|
На попередню