Засоби господарства групуються:
за напрямками використання і видами;
за джерелами утворення (фінансування).
За напрямками використання вони поділяються на такі, що використовуються в сфері виробництва, у сфері обігу та у невиробничій сфері.
У свою чергу господарські засоби кожного напрямку класифікуються в залежності від своєї функціональної ролі. Так, засоби виробництва поділяються на засоби праці та предмети праці.
Ознакою засобів праці виступають такі функції:
багаторазове використання їх людиною для виготовлення продукції (виконання робіт, надання послуг);
створення умов, без яких неможливий процес виробництва. Засоби праці завдяки цим ознакам вважаються основними засобами господарства.
За видами засоби праці можна поділити на такі групи:
будівлі та споруди;
машини та устаткування;
інструменти;
транспортні засоби;
обчислювальна техніка;
господарський інвентар.
На відміну від засобів праці ознакою предметів праці є їхня участь і повне використання лише в одному виробничому циклі.
За видами предмети праці поділяють на такі групи:
сировина та основні матеріали;
допоміжні матеріали;
паливо;
запасні частини;
напівфабрикати;
тара і тарні матеріали;
незавершене виробництво.
Засоби у сфері обігу поділяються на:
предмети обігу (готова продукція, товари відвантажені та ін.),
грошові кошти та їх еквіваленти (каса, поточний рахунок тощо),
кошти в розрахунках (дебіторська заборгованість, векселі отримані і т. ін.)
засоби, що обслуговують обіг (торговельно-складські будівлі, устаткування та інвентар).
Засоби невиробничої сфери включають будівлі, устаткування та інвентар культурного-побутового призначення та охорони здоров’я. За джерелами утворення засоби господарства поділяються на власний капітал та зобов’язання.
Власний капітал включає статутний капітал, резерви, додатковий вкладений капітал, нерозподілений прибуток тощо.
Зобов’язання складаються з кредитів, кредиторської заборгованості, зокрема перед постачальниками, та зобов’язань перед бюджетом, з оплати праці, страхування тощо.