Додати в закладки
Переклад Translate
Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
Скачати одним файлом. Книга: А. Ф. Бабицький. МЕТОДОЛОГІЯ АНАЛІЗУ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ І УПРАВЛІННЯ.
6.4. Аналіз постановки і здійснення економіко-математичних експериментів із розвитку виробництва в Україні з 1960 по 2015 р.
Результати експерименту [3-6] за двома варіантами відтворення в Україні наведено в табл. 6.2, а також графічно на рис. 6.1 (1-й варі-ант) і рис. 6.2 (2-й варіант).
Результати економіко-математичних експериментів свідчать: 1. В обох експериментах передісторія докризового розвитку (до 1990 р.) економіки України якісно і кількісно була однаковою: усі структурні елементи (виробничі та невиробничі фонди, валовий продукт і продукт невиробничого споживання) практично однакові за величиною, виробництво і споживання збалансовані.
115
Таблиця 6.2
Розрахунок основних виробничих А і невиробничих Ат фондів,
оборотних матеріальних засобів Ао6, валового продукту П и продукту
невиробничого споживання II1 України, млрд руб. (1960-1990 pp. —
у цінах розрахункового року, 1990-2015 pp. — у цінах 1990 р.)
Показ-ник |
1960 |
1965 |
1970 |
1975 |
1980 |
1985 |
1990 |
1995 |
2000 |
2005 |
2010 |
2015 |
^вр |
44 44 |
65 65 |
97 97 |
147 147 |
214 214 |
288 288 |
322 322 |
232 232 |
194 194 |
213 214 |
268 240 |
391 309 |
А нв |
37 37 |
63 63 |
96 96 |
116 116 |
135 135 |
177 177 |
197 197 |
128 128 |
79 79 |
72 71 |
82 104 |
100 205 |
Ло6 |
13 12 |
26 25 |
38 38 |
50 49 |
67 65 |
94 93 |
97 97 |
42 42 |
26 25 |
44 42 |
67 55 |
102 96 |
П |
49 49 |
84 84 |
115 115 |
146 146 |
187 187 |
238 238 |
225 225 |
98 98 |
73 73 |
116 116 |
176 190 |
244 396 |
п1 |
22 22 |
29 29 |
37 37 |
45 45 |
53 53 |
58 58 |
66 66 |
43 43 |
16 16 |
26 26 |
42 63 |
45 156 |
Примітка. Над рискою — перший варіант, під рискою — другий.
2. Період входження в кризу (1990-2000) та її розвиток в обох ва-ріантах також приблизно однаковий, характеризується не тільки спадом виробництва, а й розбалансуванням виробництва і споживання. У процентному відношенні виробляється менше, ніж потрібно для споживання за наявною вартісною структурою виробничих еле-ментів. Криві 1 і 2, 4 і 5 на рис. 6.1 розходяться з нахилом не у бік виробництва, а у бік невиробничого споживання, внаслідок чого утворюються “горби” розбалансування виробництва. При цьому виробництво за наявної вартісної структури виробничих елементів недоспоживає, а невиробнича сфера переспоживає, хоча в абсолют-ному значенні й виробниче, й невиробниче споживання зменшуються. Це свідчить, що ККД економіки (крива 4) знижується.
3. Результати виходу з кризи в 1-му і 2-му варіантах економічної політики істотно різняться. У 1-му варіанті, де триває політика пріоритетного розвитку групи “А”, ККД економіки (крива 4 на рис. 6.1) зменшується до кінця досліджуваного періоду (до 2015 р.) і відповід-но зростає частка обсягу засобів виробництва (крива 2). За такої пол-ітики розподілу де-факто вироблених продуктів вихід із кризи мож-ливий, але обсяг споживання населення (крива 3), до 2015 р. не досяг-не рівня 1990 р. “Хліб” і “масло” поглинатимуться так званою
116
%
1960 1971 1982 1993 2004 2015 Роки
Рис. 6.1. Співвідношення виробничих елементів і споживання продукту в Україні. Результати експерименту за 1-м варіантом:
1 — частка виробничого споживання; 2 — частка обсягу засобів виробництва; 3 — вартість одиниці робочої сили (за обсягом річного споживання) (тис. руб./люд.-рік); 4 — соціальна корисність, або економічний ККД виробництва; 5 — частка невиробничого споживання
“пащею”, утвореною областю між кривими 2 і 4. Межі, до яких може розкриватися “паща”, знаходяться між нулем і одиницею. Чим ниж-чий ККД економіки (крива 4), тим більше розкривається “паща”, що вимагає дедалі більше засобів на відтворення засобів виробництва. Відповідно дедалі менше у процентному відношенні залишається за-собів на підтримку і підвищення рівня життя населення.
По суті, це все той же варіант переважного розвитку засобів виробництва, тобто знарядь праці та предмета праці, коли валовий продукт розподіляється на користь групи “А” на всьому досліджува-ному інтервалі часу з 1960 по 2015 р.
У цьому варіанті коефіцієнти розподілу всіх трьох видів продукту (знарядь праці, предмета праці та робочої сили) набувають максималь-
117
%
100
80
60
40
20
0 1960 1971 1982 1993 2004 2015 Роки
Рис. 6.2. Співвідношення виробничих елементів і споживання продукту в Україні. Результати експерименту за 2-м варіантом:
1 — частка виробничого споживання; 2 — частка обсягу засобів виробництва; 3 — вартість одиниці робочої сили (за обсягом річного споживання) (тис. руб./люд.-рік); 4 — соціальна корисність, або економічний ККД виробництва; 5 —частка невиробничого споживання.
ного значення і прямують до одиниці у сферах відтворення знарядь пра-ці та предмета праці, тобто у відтворенні засобів виробництва:
в12 +в13 → 1;
В22 + В23 → 1; В32 + В33 1;
в11 =1-(в12+в13)→0;
В21 =1-(В22+В23)→0; В31=1-(В32+В33)→0.
Розподіл у ці сфери вироблених продуктів у вигляді робочої сили становить 80-84 %, знарядь праці — 52-81 %, предмета праці (матері-алу) — 94-97 %. Відповідно коефіцієнти розподілу трьох видів продукту (робочої сили, знарядь праці та предмета праці) для 1-ї сфери відтворення, де відтворюється робоча сила, набувають значення за залишковим принципом і прямують до нуля. Наприкінці досліджува-
118
ного періоду, тобто в 2015 p., за такої політики у сферу відтворення робочої сили розподілятиметься продукту у вигляді знарядь праці — 19 % , матеріалів — 3 % і робочої сили — 16 % . Якщо продовжувати таку політику до нескінченності, то в математичній границі залишаться тільки сфери відтворення знарядь праці та предмета праці ви-нятково для знарядь праці. Сфера ж відтворення робочої сили, а отже і всього населення, постійно зменшується й у математичній межі прямує до нуля.
У такому варіанті виробництво служить самому виробництву, і його соціальне призначення втрачається. При цьому прибутковість у сферах відтворення засобів виробництва теж знижується через низь-ку величину вартості A1, що міститься в робочій силі.
У 2-му варіанті економічна політика на стадії виходу з кризи і зростання економіки (після 1995 р.) змінюється у бік збільшення сфери відтворення робочої сили (див. табл. 6.1), тобто соціальної спрямова-ності розвитку виробництва за рахунок зменшення у сферах виробництва засобів виробництва до їх оптимального значення.
в12 +в13 = 1 - Д1; в11 = д1;
В22+В23=1 - Д2 ; В21=Д2;
В32+В33=1 - Д3 ; В 31 = Д3 .
дк = opt (к = 1,2,3).
Порівняно з 1-м варіантом у 2-му варіанті у сферу відтворення ро-бочої сили розподіл продуктів у вигляді знарядь праці до 2015 р. збільшується з 19 до 45 %, предмета праці — з 3 до 24 % і робочої си-ли — з16 до 25 %. У сфери відтворення засобів виробництва продукти розподіляються не за принципом максимуму, а за принципом опти-мальності розвитку виробництва загалом. Відповідно результати ви-ходу з кризи і наступного зростання економіки істотно відрізняються.
Зміна політики розподілу вироблених продуктів у бік пріоритету сфери відтворення робочої сили сприяє підвищенню ККД економіки (крива 4 на рис. 6.2) і зростання до кінця розрахункового періоду (до 2015 р.) обсягу споживання населення (крива 3) порівняно з 1990 р. у два рази. При цьому, звичайно, зменшується частка обсягу засобів виробництва і відповідно “паща”, як це добре видно на рис. 6.2, при-кривається. Кількість же валового продукту П збільшується у 1,5 раза (див. табл. 6.2), що і дає змогу більше використовувати засобів на підвищення рівня життя людей.
119
У 2-му варіанті виробництво динамічніше, має більші можливості для підвищення прибутковості у всіх трьох сферах відтворення і збільшення валового продукту П за меншої кількості засобів виробництва Л . Своєчасне збільшення так званого “невиробничого” споживання не тільки поліпшує життя людей, а й оживляє економіку. Звідси випливає важливий висновок:
Оптимізація розподілу де-факто вироблених продуктів між трьома сферами відтворення (робоча сила, знаряддя праці та предмет пра-ці) є найефективнішим способом успішного розвитку економіки і підви-щення рівня життя населення.
До того ж оптимізація структури виробництва та підвищення його економічного ККД дає змогу суттєво знизити виробничий тиск на природне середовище та зменшити еколого-економічний ризик [6].
Отже, експерименти свідчать про ефективність нового інструмента-рію для постановки і розв’язання стратегічних завдань у макроеко-номіці. Не менш ефективний такий інструментарій і в мікроекономіці.
Запитання. Завдання
1. Охарактеризуйте роль натурних і теоретичних експериментів в економіці.
2. Поясніть сутність теоретичних та “лабораторних” експериментів.
3. Що необхідно для постановки теоретичного експерименту з економіки виробництва?
4. У чому відмінність числового експерименту на ЕОМ від емпірич-ного прогнозування?
5. Як впливають параметри економічної політики на соціальну спрямованість розвитку економіки країни в числовому експерименті з розвитку виробництва в Україні з 1960 по 2015 p.?
120
Книга: А. Ф. Бабицький. МЕТОДОЛОГІЯ АНАЛІЗУ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ І УПРАВЛІННЯ.
ЗМІСТ
На попередню
|